Ухвала суду № 127177213, 08.05.2025, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/3080/22

Провадження № 2-п/161/51/25

У Х В А Л А

08 травня 2025 року місто Луцьк

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Івасюта Л.В., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , яка подана в його інтересах адвокатом Носковим Олександром Миколайовичем про перегляд заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 серпня 2022 року у цивільній справі № 161/3080/22 за позовом Державного комунального підприємства «Луцьктепло» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Представник заявника звернувся до суду з вищевказаною заявою.

Разом із заявою подав клопотання про звільнення від сплати судових витрат. Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 є непрацюючим пенсіонером, ніяких субсидій та пільг не отримує, не перебуває на обліку як одержувач державних соціальних допомог, інших доходів окрім пенсії немає.

У зв`язку з наведеним, просить суд, звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання заяви про перегляд заочного рішення..

Дослідивши матеріали справи та подану заяву, суд установив таке.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави».

Відповідно до ч. 2 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік суб`єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Судом встановлено, що заявник не відноситься до жодної з пільгових категорій та повиннен сплачувати судовий збір за подачу заяви до суду.

Крім того, судові витрати це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку із цим, при здійсненні правосуддя, суди повинні вирішувати питання, пов`язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ст.136 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Ст.8 Закону України«Про судовийзбір» передбачано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сімї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Фактичний аналіз змісту вищевказаних законодавчих норм свідчить про те, що процесуальна можливість відстрочки судом належних до оплати судових витрат, зокрема й судового збору, належить до дискреційних повноважень суду, а тому немає імперативного характеру.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.12ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Основна умова, за якою може мати місце відстрочка чи розстрочка, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати - це майновий стан сторони, який повинен бути підтверджений суду достовірними доказами.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду зправ людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України», від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України», зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, щозалишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України»).

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ЦПК України обов`язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати позовну заяву заявнику.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку зподанням позовів,які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Заявником не підтверджено належними та допустимими доказами його неспроможність сплатити судовий збір в повному обсязі.

Відтак, заява про перегляд заочного рішення підлягає залишенню без руху.

Відповідно дост.285ЦПК Українидо заявипро переглядзаочного рішеннядодається документпро сплатусудового збору. Відповідно до ст.3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про перегляд заочного рішення справляється судовий збір.

Згядно з ч.1 ст.4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Судовий збір за подання заяви про перегляд заочного рішення фізичною особою справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн. (п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).

У ст.5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік осіб звільнених від сплати судового збору.

Відтак заявнику необхідно сплати судовий збір у розмірі 605,60 за вказаними нище реквізитами та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору, а у випадку звільнення від сплати судовог збору надати відповідні підтверджуючі документи.

(Реквізити сплати судового збору Отримувач коштів: ГУК уВолин.обл/м.Луцьк/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38009371; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA538999980313101206000003550, код класифікації доходів бюджету 22030101. Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податківфізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луцький міськрайонний суд Волинської області (назва суду, де розглядається справа).

Зі змісту ч. 8 ст.285 ЦПК України випливає, що до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Частиною першою статті 185ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З врахуванням вищенаведеного, заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без руху.

Керуючись ст.ст. 185, 285 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір» суддя, -

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 , яка подана в його інтересах адвокатом Носковим Олександром Миколайовичем про перегляд заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 серпня 2022 року у цивільній справі № 161/3080/22 за позовом Державного комунальногопідприємства «Луцьктепло»до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 простягнення заборгованості залишити без руху і надати заявнику строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо заявник у встановлений строк виконає, зазначені в ухвалі недоліки, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Л.В. Івасюта