Рішення № 127177013, 06.05.2025, Тарутинський районний суд Одеської області

Тарутинський районний суд Одеської області

_____________

Справа №497/455/25

Провадження по справі № 2/514/332/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2025 року с-ще Бессарабське

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Тончевої Н.М.,

при секретарі Чернєвій О.А.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду селища Бессарабське цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з останнього шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 148125 гривень 02 копійки та судовий збір в розмірі 3028 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17 лютого 2024 року о 18 годині 03 хвилини в смт Тарутине по вулиці Красна сталась дтп за участю автомобіля марки «Volkswagen» номерний знак НОМЕР_1 , яким керував відповідач ОСОБА_1 та автомобіля марки «КІА» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок дтп автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Тарутинського районного суду Одеської області від 07 березня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні вказаного дтп, відповідальність за що передбачена ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення.

На дату вчинення цієї пригоди відповідач не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

На момент дтп діяв Договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків «Повний автозахист» №FA-00299653 від 19 серпня 2023 року. За вказаним договором позивач застрахував майнові інтереси страхувальника ОСОБА_2 , пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням. Потерпіла ОСОБА_2 звернулась до позивача з заявою про настання події від 19 лютого 2024 року та заявою про виплату страхового відшкодування від 29 лютого 2024 року. Розрахунок та виплата страхового відшкодування проводились на основі: Акту огляду транспортного засобу; ремонтної калькуляції №03965_21 від 29 лютого 2024 року; страхового акту №05358/21/924 від 01 березня 2024 року та розрахунку суми страхового відшкодування.

Позивач сплатив на користь потерпілої ОСОБА_2 суму страхового відшкодування в розмірі 148125 гривень 02 копійки, що підтверджується платіжною інструкцією №397272 від 05 березня 2024 року.

Таким чином, позивач стверджує, що виконав покладений на нього Законом обов`язок по відшкодуванню шкоди заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність та скоїв ДТП.

Після проведення виплати потерпілій особі, у позивача виникло право зворотної вимоги до ОСОБА_1 .

Вказане вище стало підставою для звернення представника позивача до суду з зазначеним позовом.

Ухвалою суду відкрито провадження за вказаним позовом та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін. Одночасно запропоновано відповідачу у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Тарутинського районного суду Одеської області відзив на позов, зустрічний позов або заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Копію ухвали надіслано сторонам.

Відповідач ОСОБА_1 надав суду клопотання про закриття провадження по справі, в якому посилався на наступне. Обставини та суть правопорушень, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відносно нього не відповідають дійсним обставинам пригоди та не враховують положення ПДРУ. Також, у позовній заяві в 2 пункті у 4 абзаці вказано що на момент дтп цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «КІА» номерний знак НОМЕР_2 застрахована не була, у зв`язку з чим вважає, що усі договори та вказаний страховий поліс у позовній заяві підроблені. Беручи до уваги викладені обставини, вважає, що в справі відсутні достовірні дані, на підставі яких суд має можливість встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для даного провадження та підлягають доказуванню, а тому відсутні дані про наявність в його діях ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Представник позивача адвокат Сечко С.В. надав суду відзив на клопотання про закриття провадження по справі, який мотивував наступним. Постановою Тарутинського районного суду Одеської області від 07 березня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні вказаного дтп, відповідальність за що передбачена ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення. Обставини, встановлені судовим рішення, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлені ці обставини. За таких обставин, вина відповідача у скоєнні дтп доведена матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема постановою суду. На момент дтп діяв Договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків «Повний автозахист» №FA-00299653 від 19 серпня 2023 року. За вказаним договором позивач застрахував майнові інтереси страхувальника ОСОБА_2 , пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням. Потерпіла ОСОБА_2 звернулась до позивача з заявою про настання події від 19 лютого 2024 року та заявою про виплату страхового відшкодування від 29 лютого 2024 року. Розрахунок та виплата страхового відшкодування проводились на основі: Акту огляду транспортного засобу; ремонтної калькуляції №03965_21 від 29 лютого 2024 року; страхового акту №05358/21/924 від 01 березня 2024 року та розрахунку суми страхового відшкодування. Позивач сплатив на користь потерпілої ОСОБА_2 суму страхового відшкодування в розмірі 148125 гривень 02 копійки, що підтверджується платіжною інструкцією №397272 від 05 березня 2024 року. Оскільки на момент скоєння дтп відповідач не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то позивач має право стягнути з відповідача суму сплаченого страхового відшкодування.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, на розгляд суду від нього надійшла заява з проханням розглянути справу у його відсутність, на вимогах наполягає .

Відповідач в судове засідання не з`явився, просив справу розглядати за його відсутністю.

Враховуючи, що представник позивача не заперечує щодо розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача в порядку ст. 280 ЦПК України та ухвалити заочне рішення по справі.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Суд розглядає справу дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінює докази у справі у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 89 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 1 ЦПК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, згідно результатів висновка медичного огляду на стан сп`янінняп по вулиці Красна, смт Тарутине, керуючи автомобілем Volkswagen Passat державний номерний знак НОМЕР_1 не переконався в безпечній швидкості та зміні руху попереду рухаючогося автомобіля КІА Орtima державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснив зіткнення з даним автомобілем, який повертав праворуч, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Вказані обставини встановлені постановою Тарутинського районного суду Одеської області від 07 березня 2024 року №514/298/24, за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст.124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного суду від 15 квітня 2024 року та набрала законної сили 15 квітня 2024 року.

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Згідно положень ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи наведене, суд не бере до уваги доводи відповідача щодо того, що обставини та суть правопорушень, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відносно нього не відповідають дійсним обставинам пригоди та не враховують положення ПДРУ, оскільки зазначені обставини вже встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили та доказуванню не підлягають.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року з подальшими змінами «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода підлягає відшкодуванню в повному об`ємі особою, що її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина даної особи.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що саме порушення відповідачем ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України знаходиться в причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, внаслідок якої автомобіль марки «КІА Орtima» державний номерний знак НОМЕР_2 , належний на праві власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 , отримав механічні пошкодження, тобто вищевказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача.

Згідно Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АТ /4501570, строком дії з 19 серпня 2023 року по 18 серпня 2024 року, страхувальником є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , забезпечений транспортний засіб - «КІА Орtima» державний номерний знак НОМЕР_2 .

ОСОБА_2 , яка є власником транспортного засобу марки «КІА Орtima» державний номерний знак НОМЕР_2 , 19 лютого 2024 року повідомила ПАТ «СК «ТАС» про дорожньо-транспортну пригоду .

29 лютого 2024 року ОСОБА_2 звернулась до голови правління АТ «СГ «ТАС» з заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Розрахунок та виплата страхового відшкодування проводились на основі: Акту огляду транспортного засобу; ремонтної калькуляції №03965_21 від 29 лютого 2024 року; страхового акту №05358/21/924 від 01 березня 2024 року та розрахунку суми страхового відшкодування.

Позивач сплатив на користь потерпілої ОСОБА_2 суму страхового відшкодування в розмірі 148125 гривень 02 копійки, що підтверджується платіжною інструкцією №397272 від 05 березня 2024 року.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Так, зазначена шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі.

Відповідно до статті 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частин першої та третьої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі (деліктне зобов`язання).

Згідно ст. 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 1 липня 2004 року № 1961-IV, який діяв на момент виникнення спірних правоідносин, з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників здійснюється обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності.

Згідно ст. 6 вказаного Закону України страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до п.п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта.

Згідно зі статтями 993 ЦК України та 108 Закону України "Про страхування" до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. При суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає, а відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого, а тому в порядку суброгації страховик може стягнути із заподіювача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатить страхувальнику.

У пункту 27 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначено, що при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття регрес та суброгація. У випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

Отже, у зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до нього перейшло право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди, в порядку суброгації.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачем відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв`язку у їх сукупності.

Відповідно до ст.81 ч.1, ч. 6 ЦПК України, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст.82 ЦПК України. Доказування не повинно ґрунтуватися на припущеннях. Доказами в розумінні ст.76 ЦПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановляються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів.

Суд, дослідивши та оцінивши всі надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 3028 гривень 00 копійок, що підтверджується оригіналом платіжної інструкції № 40063 від 21 січня 2025 року.

Тож, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений ним судовий збір в розмірі 3028 гривень 00 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13,81,89,141,264,265,268,272, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_4 , проживаючого в будинку АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» (проспект Перемоги, будинок №65, місто Київ, 03117, код ЄДРПОУ 30115243, р/р НОМЕР_5 в АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» МФО 305299) суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 148125 (сто сорок вісім тисяч сто двадцять п`ять) гривень 02 (дві) копійки та суму судових витрат в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Тончева