Рішення № 127164432, 07.05.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2025 рокусправа № 380/4475/25Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КТ Україна до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішень,-

встановив:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю КТ Україна до Львівської митниці, в якій просить суд :

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000529/2 від 06.09.2024;

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000533/2 від 09.09.2024;

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000534/2 від 09.09.2024;

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000538/2 від 10.09.2024;

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/000539/2 від 10.09.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією для застосування основного методу було надано документи, однак Львівська митниця надіслала повідомлення з вимогою надати додаткові документи. Зазначає, що за результатами розгляду поданих документів Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю у зв`язку з прийняттям рішень про коригування митної вартості товарів. Відмову у митному оформленні товарів відповідач оформив картками відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач вважає, що у в ході митного оформлення товарів відповідачу були подані всі необхідні документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився її розрахунок. Просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 12 березня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи.

Відповідач позов не визнав, долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву в якому зокрема зазначив, що Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення складових митної вартості, визначеної за основним методом. Враховуючи наведене, просить суд відмовити в позові.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01.05.2024 між ТОВ КТ Україна та China Tools Export sp. z 0.0. (Республіка Польща) був укладений Контракт № KTU-IM-240501 на поставку товарів (далі - Контракт).

Відповідно до п. 4.1. Контракту, умови поставки згідно з правилами ІНКОТЕРМС-2010 вказуються у відповідному інвойсі, за яким здійснюється поставка партії товару.

Відповідно до п. 4.7. Контракту, поставка супроводжується такими документами:

-CMR (інший застосовний документ);

-Інвойс/рахунок-фактура;

-Пакувальний лист.

Оплата здійснювалась відповідно до інвойсів №FS-EXP-001621/24 від 20.08.2024, № FS-EXP-001537/24 від 17.08.2024, №FS-EXP-001618/24 від 20.08.2024, №FS-EXP-001620/24 від 20.08.2024, №FS-EXP-001619/24 від 20.08.2024.

Відповідно до умов Контракту № KTU-IM-240501 від 01.05.2024 на поставку товарів позивачем подано до митного оформлення наступні митні декларації.

Митну декларацію № 24UA209110006522U8 від 06.09.2024, разом з якою було надано на адресу відповідача інші документи, необхідні для перевірки правильності визначення митної вартості та виконання інших митних формальностей. Зокрема, були надані: ??Ппакувальний лист (Packing list) № FS-EXP-001621/24 від 20.08.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № FS-EXP-001621/24 від 20.08.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 9689 від 04.09.2024;супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) №24PL322080NS6YC6T0 від 04.09.2024; декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №FS-EXP-001621/24 від 20.08.2024; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 057 від 28.08.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №KTU-IM-240501 від 01.05.2024; заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю від 06.09.2024.

Львівська митниця Державної митної служби України прийняла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209110/2024/000114 та рішення про коригування митної вартості № UA209000/2024/000529/2 від 06.09.2024, де в графі 33 зазначено:

-згідно пункту 1.1. контракту на поставку товарів №KTU-IM-240501 від 01.05.2024 (далі Контракт), Постачальник зобов`язується поставити Покупцю товар в асортименті, кількості, з характеристиками та за цінами визначеними Сторонами в погоджених замовленнях. Такі замовлення до митного оформлення не подавалась;

-відповідно до п. 4.6 Контракту всі витрати по транспортуванню товару до складу Покупця несе Покупець. Це суперечить визначеним в інвойсі від 20.08.2024 №FS-EXP-001621/2401 умовам поставки товару CPT Тернопіль;

-відповідно до вимог ЗУ Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 01.08.2006 №57-V та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) у гр. 22 та 23 CMR-зазначається підпис і штамп відправника та перевізника. В CMR №9689 від 04.09.2024 у гр.22 не проставлено жодних відміток відправника товару;

-до митного оформлення надано митну декларацію Республіки Польща №24PL322080NS6YC6T0 від 04.09.2024 оформлену в митному режимі транзит. Митну декларацію країни відправлення до митного оформлення не надано;

-згідно пунктом 3.1 Контракту, якщо інше не встановлено Сторонами в узгодженому замовленні, оплата товару по замовленню здійснюється протягом 30 календарних днів з дати здійснення поставки Постачальником відповідної партії товару та отримання Покупцем відповідного інвойсу (рахунку-фактури). Відповідно до поданого рахунку-фактури від 20.08.2024 № FS-EXP-001621/2401 умови оплати 100% протягом 50 днів після видачі CMR. Тобто, наявні розбіжності в умовах оплати, які не підтверджені передбаченими контрактом документами (узгоджені замовлення до митного оформлення не подавалась).

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №1 слугувала МД від 24.06.2024 №UA100320/2024/421046, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 6,21 дол. США за кг., товару №2 слугувала МД від 24.06.2024 №UA100440/2024/320961, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 6,2246 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не здійснювалося.

Митну декларацію № 24UA209110006571U1 від 09.09.2024, разом з якою було надано на адресу відповідача інші документи, необхідні для перевірки правильності визначення митної вартості та виконання інших митних формальностей. Зокрема, були надані: ??пакувальний лист (Packing list) №FS-EXP-001537/24 від 17.08.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №FS-EXP-001537/24 від 17.08.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) від 04.09.2024; супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) №24PL322080NS6YCAG2 від 04.09.2024; декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №FS-EXP-001537/24 від 17.08.2024; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 058 від 06.09.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №IM-240501 від 01.05.2024; заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю від 09.09.2024.

Львівська митниця Державної митної служби України прийняла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209110/2024/000115 та рішення про коригування митної вартості № UA209000/2024/000533/2 від 09.09.2024 , де в графі 33 зазначено:

-згідно пункту 1.1. контракту на поставку товарів №KTU-IM-240501 від 01.05.2024 (далі Контракт), Постачальник зобов`язується поставити Покупцю товар в асортименті, кількості, з характеристиками та за цінами визначеними Сторонами в погоджених замовленнях. Такі замовлення до митного оформлення не подавалась;

-відповідно до п. 4.6 Контракту всі витрати по транспортуванню товару до складу Покупця несе Покупець. Це суперечить визначеним в інвойсі від 17.08.2024 №FS-EXP-001537/24 умовам поставки товару CPT Тернопіль;

-до митного оформлення надано митну декларацію Республіки Польща №24PL322080NS6YCAG2 від 04.09.2024 оформлену в митному режимі транзит. Митну декларацію країни відправлення до митного оформлення не надано;

-згідно пунктом 3.1 Контракту, якщо інше не встановлено Сторонами в узгодженому замовленні, оплата товару по замовленню здійснюється протягом 30 календарних днів з дати здійснення поставки Постачальником відповідної партії товару та отримання Покупцем відповідного інвойсу (рахунку-фактури). Відповідно до поданого рахунку-фактури від 17.08.2024 №FS-EXP-001537/24 умови оплати 100% протягом 50 днів після видачі CMR. Тобто, наявні розбіжності в умовах оплати, які не підтверджені передбаченими контрактом документами (узгоджені замовлення до митного оформлення не подавалась).

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №1 слугувала МД від 24.06.2024 №UA100320/2024/421046, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 6,21 дол. США за кг., товару №2 слугувала МД від 07.08.2024 №UA100230/2024/515717, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 6,21 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не здійснювалося.

Митну декларацію №24UA209110006576U7 від 09.09.2024, разом з якою було надано на адресу відповідача інші документи, необхідні для перевірки правильності визначення митної вартості та виконання інших митних формальностей. Зокрема, були надані: ??пакувальний лист (Packing list) №FS-EXP-001618/24 від 20.08.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №FS-EXP-001618/24 від 20.08.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) №6708 від 05.09.2024; супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) №24PL322080NS6YF247 від 05.09.2024; декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №FS-EXP-001618/24 від 20.08.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №KTU-IM-240501 від 01.05.2024.

Львівська митниця Державної митної служби України прийняла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209110/2024/000116 та рішення про коригування митної вартості № UA209000/2024/000534/2 від 09.09.2024 , де в графі 33 зазначено:

-згідно пункту 1.1. контракту на поставку товарів №KTU-IM-240501 від 01.05.2024 (далі Контракт), Постачальник зобов`язується поставити Покупцю товар в асортименті, кількості, з характеристиками та за цінами визначеними Сторонами в погоджених замовленнях. Такі замовлення до митного оформлення не подавалась;

-відповідно до п. 4.6 Контракту всі витрати по транспортуванню товару до складу Покупця несе Покупець. Це суперечить визначеним в інвойсі від 20.08.2024 № FS-EXP-001618/24 умовам поставки товару CPT Тернопіль;

-до митного оформлення надано митну декларацію Республіки Польща № 24PL322080NS6YF247 від 05.09.2024 оформлену в митному режимі транзит. Митну декларацію країни відправлення до митного оформлення не надано;

-згідно пунктом 3.1 Контракту, якщо інше не встановлено Сторонами в узгодженому замовленні, оплата товару по замовленню здійснюється протягом 30 календарних днів з дати здійснення поставки Постачальником відповідної партії товару та отримання Покупцем відповідного інвойсу (рахунку-фактури). Відповідно до поданого рахунку-фактури від 20.08.2024 № FS-EXP-001618/24 умови оплати 100% протягом 50 днів після видачі CMR. Тобто, наявні розбіжності в умовах оплати, які не підтверджені передбаченими контрактом документами (узгоджені замовлення до митного оформлення не подавалась).

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №1 слугувала МД від 24.06.2024 №UA100320/2024/421046, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 6,21 дол. США за кг., товару №2 слугувала МД від 07.08.2024 №UA100230/2024/515717, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 6,21 дол. США за кг.Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не здійснювалося.

Митну декларацію № 24UA209110006604U4 від 10.09.2024, разом з якою було надано на адресу відповідача інші документи, необхідні для перевірки правильності визначення митної вартості та виконання інших митних формальностей. Зокрема, були надані: ??пакувальний лист (Packing list) №FS-EXP-001620/24 від 20.08.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №FS-EXP-001620/24 від 20.08.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) №047587 від 06.09.2024; супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) №24PL322080NS6YGTX7 від 05.09.2024; декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №FS-EXP-001620/24 від 20.08.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №KTU-IM-240501 від 01.05.2024.

Львівська митниця Державної митної служби України прийняла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209110/2024/000117 та рішення про коригування митної вартості № UA209000/2024/000538/2 від 10.09.2024, де в графі 33 зазначено:

-згідно пункту 1.1. контракту на поставку товарів №KTU-IM-240501 від 01.05.2024 (далі Контракт), Постачальник зобов`язується поставити Покупцю товар в асортименті, кількості, з характеристиками та за цінами визначеними Сторонами в погоджених замовленнях. Такі замовлення до митного оформлення не подавалась;

-відповідно до п. 4.6 Контракту всі витрати по транспортуванню товару до складу Покупця несе Покупець. Це суперечить визначеним в інвойсі від 20.08.2024 № FS-EXP-001620/24 умовам поставки товару CPT Тернопіль;

-відповідно до вимог ЗУ Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 01.08.2006 №57-V та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956) у гр. 22 та 23 CMR-зазначається підпис і штамп відправника та перевізника. В CMR №047587 від 06.09.2024 у гр.22 не проставлено жодних відміток відправника товару;

-відповідно до інформації зазначеної у графі 15 митної декларації країною відправлення товару є Китай. Однак, транспортні (перевізні) документи по всьому маршруту слідування не надано. Відповідно до інформації, що міститься у митній декларації Республіки Польща №24PL322080NS6YGTX7 від 05.09.2024 був наявний коносамент №EGLV143470191199, який до митного оформлення не надано;

-до митного оформлення надано митну декларацію Республіки Польща № 24PL322080NS6YGTX7 від 05.09.2024 оформлену в митному режимі транзит. Митну декларацію країни відправлення до митного оформлення не надано;

-згідно пунктом 3.1 Контракту, якщо інше не встановлено Сторонами в узгодженому замовленні, оплата товару по замовленню здійснюється протягом 30 календарних днів з дати здійснення поставки Постачальником відповідної партії товару та отримання Покупцем відповідного інвойсу (рахунку-фактури). Відповідно до поданого рахунку-фактури від 20.08.2024 № FS-EXP-001620/24 умови оплати 100% протягом 50 днів після видачі CMR. Тобто, наявні розбіжності в умовах оплати, які не підтверджені передбаченими контрактом документами (узгоджені замовлення до митного оформлення не подавалась).

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №1 слугувала МД від 24.06.2024 №UA100320/2024/421046, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 6,21 дол. США за кг., Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не здійснювалося.

Митну декларацію № 24UA209110006605U3 від 10.09.2024, разом з якою було надано на адресу відповідача інші документи, необхідні для перевірки правильності визначення митної вартості та виконання інших митних формальностей. Зокрема, були надані: ??пакувальний лист (Packing list) №FS-EXP-001619/24 від 20.08.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №FS-EXP-001619/24 від 20.08.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) №0663 від 05.09.2024; супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) №24PL322080NS6YFAC3 від 5.09.2024; декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №FS-EXP-001619/24 від 20.08.2024; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №057 від 28.08.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №IM-240501 від 01.05.2024; заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю від 10.09.2024.

Львівська митниця Державної митної служби України прийняла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209110/2024/000118 та рішення про коригування митної вартості №UA209000/2024/000539/2 від 10.09.2024, де в графі 33 зазначено:

-згідно пункту 1.1. контракту на поставку товарів №KTU-IM-240501 від 01.05.2024 (далі Контракт), Постачальник зобов`язується поставити Покупцю товар в асортименті, кількості, з характеристиками та за цінами визначеними Сторонами в погоджених замовленнях. Такі замовлення до митного оформлення не подавалась;

-відповідно до п. 4.6 Контракту всі витрати по транспортуванню товару до складу Покупця несе Покупець. Це суперечить визначеним в інвойсі від 20.08.2024 № FS-EXP-001619/24 умовам поставки товару CPT Тернопіль;

-відповідно до вимог ЗУ Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 01.08.2006 №57-V та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956) у гр. 22 та 23 CMR-зазначається підпис і штамп відправника та перевізника. В CMR № 0663 від 05.09.2024 у гр.22 не проставлено жодних відміток відправника товару;

-до митного оформлення надано митну декларацію Республіки Польща № 24PL322080NS6YFAC3 від 05.09.2024 оформлену в митному режимі транзит. Митну декларацію країни відправлення до митного оформлення не надано;

-згідно пунктом 3.1 Контракту, якщо інше не встановлено Сторонами в узгодженому замовленні, оплата товару по замовленню здійснюється протягом 30 календарних днів з дати здійснення поставки Постачальником відповідної партії товару та отримання Покупцем відповідного інвойсу (рахунку-фактури). Відповідно до поданого рахунку-фактури від 20.08.2024 №FS-EXP-001619/24 умови оплати 100% протягом 50 днів після видачі CMR. Тобто, наявні розбіжності в умовах оплати, які не підтверджені передбаченими контрактом документами (узгоджені замовлення до митного оформлення не подавалась).

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №1 слугувала МД від 24.06.2024 №UA100320/2024/421046, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 6,21 дол. США за кг., Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не здійснювалося.

Позивач не погоджується з висновками відповідача, вважає прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000529/2 від 06.09.2024; №UA209000/2024/000533/2 від 09.09.2024; №UA209000/2024/000534/2 від 09.09.2024; №UA209000/2024/000538/2 від 10.09.2024; № UA209000/2024/000539/2 від 10.09.2024 протиправними та звернувся до суду з даним позовом.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході; торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який; можна визначити.

Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно з п. 34-1 ч. 1 статті 4 Митного Кодексу України (далі - МК України), органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.

Відповідно до положень статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч. 2 статті 52 МК України).

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч. 4 статті 52 МК України).

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. (ч. ч. 8, 9 статті 52 МК України).

Відповідно до ч. 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

-зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

-якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

-за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

-транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

-виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

-довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

- розрахунок ціни (калькуляцію).

Частинами 1 та 2 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодекс (ч. 3 статті 54 МК України).

Відповідно до ч. 12 статті 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Згідно з ч. 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (ч. 7 статті 55 МК України).

Згідно з ч. 8 вказаної статті МК України, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Відповідно до ч. 9 статті 55 МК України, у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 1 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частини 5-8 статті 58 МК України).

Згідно з приписами пункту 6 Розділу ІІ вказаних Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 Розділу ІІ Методичних рекомендацій).

Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки, контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція щодо витребування митницями додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості товару викладена Верховним Судом в постанові від 04 квітня 2018 року по справі № 826/27058/15, у постанові від 21.02.2020 у справі №813/1229/16, у постанові від 27.01.2022 у справі №200/6431/20-а.

Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України, а саме статтею 53, заборонено, що узгоджується із висновками Верховного Суду викладені у постанові від 23.10.2020 у справі №820/3231/16.

Водночас, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05 березня 2019 року у справі № 815/5791/17.

Разом з тим, в силу частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Частиною 3 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Враховуючи вказану вище правову позицією Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, за якою судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивача. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як встановлено судом, позивач на підтвердження заявленої митної вартості товарів надав митному органу разом з митною декларацією документи, визначені ч. 2 ст. 53 МК України.

За результатами проведеного контролю визначення митної вартості відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості №UA209000/2024/000529/2 від 06.09.2024; №UA209000/2024/000533/2 від 09.09.2024; №UA209000/2024/000534/2 від 09.09.2024; №UA209000/2024/000538/2 від 10.09.2024; № UA209000/2024/000539/2 від 10.09.2024.

Щодо тверджень відповідача, що Згідно пункту 1.1. контракту на поставку товарів №KTU-IM-240501 від 01.05.2024 (далі Контракт), Постачальник зобов`язується поставити Покупцю товар в асортименті, кількості, з характеристиками та за цінами визначеними Сторонами в погоджених замовленнях. Такі замовлення до митного оформлення не подавалась, суд зазначає таке.

Згідно пункту 1.2 договору №KTU-IM-240501 від 01.05.2024, замовлення до цього Контракту можуть погоджуватись Сторонами шляхом укладення відповідних додатків, обміну листами, в тому числі електронними листами, повідомленнями через будь-які засоби телекомунікацій, а також шляхом усних домовленостей. В будь-якому випадку всі істотні та інші необхідні умови щодо кожної поставки мають бути відображені у відповідних інвойсах (проформа-інвойсах).

Статтею 53 МК України визначений перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості. Серед зазначеного переліку немає заявок (замовлень) чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому, згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Тому, суд погоджується із позивачем, що замовлення до Контракту не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару. Заявка (замовлення) не має вплив на числові визначення митної вартості.

В оскаржуваних рішеннях відповідач вказує, що відповідно до п. 4.6 Контракту всі витрати по транспортуванню товару до складу Покупця несе Покупець. Зауважує, що це суперечить умовам поставки товару CPT Тернопіль, визначеним в інвойсах від 20.08.2024 №FS-EXP-001621/2401, від 17.08.2024 №FS-EXP-001537/24, від 20.08.2024 №FS-EXP-001618/24, від 20.08.2024 №FS-EXP-001620/24, від 20.08.2024 № FS-EXP-001619/24.

Як встановив суд, відповідно до п. 4.6 Контракту, всі витрати по транспортуванню товару до складу Покупця несе Покупець.

Згідно з Інкотермс Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати в редакції 2010 року, термін CPT означає Фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення) і застосовується до будь-якого виду транспорту (пункти 5, 17 Правил).

Крім того, термін фрахт/перевезення оплачено до ... означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб (пункт Б.10. Правил).

Вказана умова (термін) поставки CPT в повній мірі відповідає змісту п. 6.5. Контракту №KTU-IM-240501 від 01.05.2024 на поставку товарів, згідно з яким перехід права власності, а також ризиків випадкової втрати або пошкодження товару відбувається в момент виконання Постачальником обов`язку по поставці товару Покупцю.

Таким чином, враховуючи зміст пунктів 1.2., 2.2., 4.1., 4.7., 6.5. Контракту №KTUIM-240501 від 01.05.2024 на поставку товарів, а також умову поставки CPT ТЕРНОПІЛЬ, Україна, визначену в інвойсах, ТОВ КТ Україна, як покупець товару, не несе додаткових витрат (окрім обов`язку сплатити продавцю вартість товарів), які підлягають включенню до складу митної вартості.

В оскаржуваних рішеннях відповідач вказує, що відповідно до вимог ЗУ Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 01.08.2006 №57-V та ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956) у гр. 22 та 23 CMR-зазначається підпис і штамп відправника та перевізника. В CMR №9689 від 04.09.2024, CMR №047587 від 06.09.2024, CMR № 0663 від 05.09.2024 у графах 22 не проставлено жодних відміток відправника товару.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 року) вантажна накладна містить такі дані: а) дата і місце складання вантажної накладної; b) ім`я та адреса відправника; с) ім`я та адреса перевізника; d) місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки; е) ім`я та адреса одержувача; f) прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення; д) кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць; h) вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу; і) платежі, пов`язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладання договору до доставки вантажу); j) інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей; к) заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної Конвенції.

У випадку потреби, вантажна накладна повинна також містити наступні дані: а) заява про те, що перевантаження забороняється; b) платежі, які відправник зобов`язується сплатити; с) сума платежу, що підлягає сплаті при доставці; d) декларована вартість вантажу і сума додаткової цінності його для відправника; е) інструкції відправника перевізнику відносно страхування вантажу; f) погоджений термін, протягом якого повинно бути виконано перевезення; д) перелік документів, переданих перевізнику.

Сторони можуть внести у вантажну накладну будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають корисною.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 року) вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.

Отже, відповідно до наведених вище положень Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, ані відправник, ані перевізник не мають обов`язку проставляти на вантажній накладній (CMR) свої підписи або штампи.

Таким чином, відправником та перевізником товару не було порушено правил заповнення вантажної накладної (CMR).

Графа 23 CMR, на яку вказує митний орган, як на недолік в оформленні через відсутність у ній підпису перевізника, містить підпис перевізника, що дають змогу його ідентифікувати та не суперечить вимогам Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів.

При цьому, факт проставлення або непроставлення підпису та/або штампу відправника та перевізника товару чи незаповнення граф 22, 23 жодним чином не впливає на визначення митної вартості такого товару.

Щодо тверджень відповідача, що митного оформлення надано митні декларації Республіки Польща №24PL322080NS6YC6T0 від 04.09.2024, №24PL322080NS6YCAG2 від 04.09.2024, №24PL322080NS6YF247 від 05.09.2024, №24PL322080NS6YGTX7 від 05.09.2024, №24PL322080NS6YFAC3 від 05.09.2024, оформлені в митному режимі транзит. Митні декларації країни відправлення до митного оформлення не надано.

Суд критично оцінює доводи відповідача щодо подання декларації, оформленої в митному режимі транзит до митного оформлення, з огляду на таке.

Позивач не має жодного відношення до того, у якому режимі відповідно до митного законодавства Республіки Польща постачальник Позивача China Tools Export sp. z o.o. здійснював переміщення товарів через кордон Республіки Польща.

Позивач не відповідає за складання митних декларацій країни відправлення його контрагентом і не приймає участі у їх складенні.

Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) копію митної декларації країни відправлення. Відтак, частина третя статті 53 МК України не передбачає навіть можливості для Відповідача самостійно визначати, в якому саме митному режимі країни відправлення має бути оформлена митна декларація країни відправлення.

Тим більше, що вказаний документ не є обов`язковим, і відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України за наявності визначених законом підстав (наявність обґрунтованого сумніву) може додатково подаватися декларантом лише у випадку його наявності.

При цьому відповідач не заперечує та підтверджує у відзиві, що позивач подав йому митні декларації країни відправлення (Польща) №24PL322080NS6YC6T0 від 04.09.2024, №24PL322080NS6YCAG2 від 04.09.2024, №24PL322080NS6YF247 від 05.09.2024, № 24PL322080NS6YGTX7 від 05.09.2024, №24PL322080NS6YFAC3 від 05.09.2024 оформлені, як зазначає відповідач, в митному режимі транзит.

Отже, Позивач виконав п. 7 ч. 3 ст. 53 МК України, надавши відповідачу копії митних декларацій країни відправлення, за правильність складання яких відповідає постачальник Позивача China Tools Export sp. z o.o., а не позивач.

Вимога відповідача подати до митного оформлення митні декларації країни відправлення, оформлені саме в митному режимі експорт не ґрунтується на чинному законодавстві.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Отже, подані декларантом документи підтверджують заявлену митну вартість товару, а твердження відповідача що відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці не відповідають встановленим обставинами.

Згідно пунктом 3.1 Контракту, якщо інше не встановлено Сторонами в узгодженому замовленні, оплата товару по замовленню здійснюється протягом 30 календарних днів з дати здійснення поставки Постачальником відповідної партії товару та отримання Покупцем відповідного інвойсу (рахунку-фактури). Відповідно до поданого рахунку-фактури від 20.08.2024 №FS-EXP-001621/2401, від 20.08.2024 №FS-EXP-001618/24, від 20.08.2024 №FS-EXP-001620/24, від 20.08.2024 №FS-EXP-001619/24, умови оплати 100% протягом 50 днів після видачі CMR. Тобто, наявні розбіжності в умовах оплати, які не підтверджені передбаченими контрактом документами (узгоджені замовлення до митного оформлення не подавалась). З даного приводу суд зазначає наступне.

Умови оплати товару є вільним вибором сторін договору, як і умова встановлення предоплат, післяплат чи часткових оплат. Умови оплати за товар не впливають на митну вартість такого товару з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені). Ціна договору (вартість товару) визначається за принципом свободи договору, якщо інше не передбачено законом або договором.

Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, що викладені у постановах від 17.04.2018 по справі №815/329/17 та від 26.11.2020 по справі №540/2455/19.

Крім цього, Згідно з п. 3.1. Контракту №KTU-IM-240501 від 01.05.2024, якщо інше не встановлено сторонами в узгодженому замовленні, оплата товару по замовленню здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати здійснення поставки постачальником відповідної партії товару та отримання покупцем відповідного інвойсу (рахунку-фактури).

Тобто, самими умовами п. 3.1. Контракту №KTU-IM-240501 від 01.05.2024 передбачена можливість для його сторін змінити вказаний строк оплати, і така можливість не впливає на числові значення ціни і вартості товарів.

Крім того, пунктом 2.3. Контракту №KTU-IM-240501 від 01.05.2024 прямо визначено, що на підставі кожного погодженого сторонами замовлення на поставку товарів постачальник оформлює рахунок-фактуру (інвойс) і направляє його покупцю для оплати товару.

Вказане означає, що в питаннях, що стосуються оплати товару, сторони мають керуватися саме інвойсом.

З урахуванням змісту пунктів 1.2., 2.3. та п. 4.1. Контракту №KTU-IM-240501 від 01.05.2024, підставою для оплати товару є саме інвойс, а не замовлення, яке має необов`язковий характер і може здійснюватися навіть в усній формі (п. 1.2. Контракту).

В оскаржуваних рішеннях відповідач також вказує, що відповідно до інформації зазначеної у графі 15 митної декларації країною відправлення товару є Китай. Однак, транспортні (перевізні) документи по всьому маршруту слідування не надано. Відповідно до інформації, що міститься у митній декларації Республіки Польща №24PL322080NS6YGTX7 від 05.09.2024 був наявний коносамент №EGLV143470191199, який до митного оформлення не надано.

В інвойсі №FS-EXP-001620/24 від 20.08.2024 встановлено, що умова поставки - СРТ ТЕРНОПІЛЬ, Україна.

Згідно з Інкотермс Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати в редакції 2010 року, термін СРТ означає Фрахт/перевезення оплачені до (. назва місця призначення) і застосовується до будь-якого виду транспорту (пункти 5, 17 Правил).

Термін фрахт/перевезення оплачено до ... означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб (пункт Б.10. Правил).

Крім того, відповідач не вказав, які саме складові митної вартості є непідтвердженими у зв`язку з відсутністю транспортних (перевізних) документів, до якого Позивач не має жодного відношення та не несе жодних витрат на доставку (перевезення) товарів в місце призначення.

З урахуванням встановлених обставин, суд зазначає, що зауваження відповідача до пред`явлених позивачем для митного декларування документів жодним чином не є доказами неможливості визнання задекларованої митної вартості та не можуть бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки саме по собі не містить відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Вказані розбіжності не впливають на числові значення складових митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, з урахуванням того, що позивачем використані відомості, які повністю підтверджені документально.

Таким чином, вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Розбіжності що наведені митним органом в рішенні про коригування митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумніву в достовірності задекларованої митної вартості.

Суд також встановив з оскаржуваних рішень, що джерелом інформації для коригування митної вартості товару №1 слугувала МД від 24.06.2024 №UA100320/2024/421046, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 6,21 дол. США за кг., Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не здійснювалося.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 14.08.2018 по справі №821/1617/17, від 21.12.2018 по справі №815/1670/17.

Разом з тим, суд дійшов переконання в тому, що відповідач зобов`язавши позивача надати додаткові документи, не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити, чим необґрунтовано обмежив позивача в можливості довести митному органу правильність визначення митної вартості товару за основним методом.

Судом встановлено, що в рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем всупереч вказаним вище правовим нормам не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, на наслідками яких розпочалась процедура консультацій та причини, через які митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору.

Більше того, матеріалами справи документально не підтверджено факту надання декларантом позивача документів, що містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, на підставі чого контролюючий орган розпочав процедуру консультацій.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

У постанові від 22.08.2019 у справі №810/2784/18 Верховний Суд зазначив, що ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

З аналізу матеріалів справи та норм права, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем разом з митною декларацією документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України.

Проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що в документах, поданих ним до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Зі змісту спірного рішення слідує, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за основним методом визначення митної вартості.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що визначена позивачем у відповідній митній декларації митна вартість товару базується на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддається обчисленню.

Суд також дослідив правомірність застосування відповідачем другорядного (резервного) методу визначення митної вартості товарів при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару та зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що за основу для коригування митної вартості спірного товару за другорядними (резервним та на підставі угоди щодо ідентичних товарів) методами визначення митної вартості товарів митним органом взято інформацію про раніше визначеної митної вартості товарів згідно митної декларації від 24.06.2024 МД №UA100320/2024/421046, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 6,21 дол. США за кг, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012).

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 19.06.2018 у справі за №826/6346/16 (№К/9901/36092/18), від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 у справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).

Між тим, як видно з графи 33 оскаржуваного рішення, у ньому зазначено лише дати та номери вказаної вище митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованим висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги, на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір у сумі 24 773,49 гривень за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Доказів про понесення витрат на професійну правничу допомогу до суду не надходило.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 132, 241-248, 256, 262, 294, 295 КАС України, суд,-

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000529/2 від 06.09.2024;

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000533/2 від 09.09.2024;

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000534/2 від 09.09.2024;

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000538/2 від 10.09.2024;

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/000539/2 від 10.09.2024

Стягнути з Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КТ Україна судові витрати в розмірі 24 773,49 (двадцять чотири тисячі сімсот сімдесят три гривнi 49 копійок).

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна