Рішення № 127164401, 06.05.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2025 рокусправа № 380/23057/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі також відповідач), у якій просить,

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань у 2016 та 2018 роках а також щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, виплаченої у 2020 та 2021 р.р. у розмірах, менших ніж встановлені законодавчо, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань у 2016 році - у розмірі 10979,93 грн., у 2018 році - у розмірі 12435,24 грн. та провести нарахування та перерахунок матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, та здійснити виплати у наступних розмірах за 2020 рік у розмірі 15163,36 грн., за 2021 рік у розмірі 12180,72 грн. з включенням до її складу посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою. Виплату провести із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачу не нарахована та не виплачена матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань у 2016, 2018 роках, та виплачена вказана допомога у 2020-2021 роках. Розмір грошового забезпечення для виплати вказаних допомог повинен розраховуватися у відсотковому співвідношенні до розміру місячного грошового забезпечення. З огляду на те, що у вказаний період місячне грошове забезпечення позивача є значно більшим за розмір нарахованої допомоги, вважає дії відповідача під час нарахування та виплати вказаної допомоги протиправними. Враховуючи наведене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою від 18.11.2024 суддя відкрила провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач правом на подання відзиву, передбаченим ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), не скористався, свою позицію стосовно позову не висловив. Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі та примірник позовної заяви відповідач отримав 19.11.2024, що підтверджується довідками про доставку електронних листів.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні обґрунтовані клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_1 в період з 2004 року по 04.10.2021 проходив військову службу на різних посадах у військовій частині НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 209 від 04.10.2021 майора ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення, а також було проведено розрахунок та здійснено відповідні виплати.

Разом з тим, відповідачем не було повідомлено ОСОБА_1 що це були за виплати, а також не було повідомлено письмово про виплати та не надано остаточний розрахунок.

У зв`язку з чим на адресу відповідача 20.05.2024 було направлено адвокатський запит, яким було порушено клопотання про надання інформації/відомостей стосовно ОСОБА_1

24.06.2024 було отримано відповідь від військової частини НОМЕР_1 за № 1715 від 04.06.2024.

Разом з тим, ні запитуваних документів, ні запитуваної інформації, окрім аргументів нездійснення перерахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року відповідач не надав.

04.09.2024 на адресу представника позивача надійшов супровідний лист від 02.09.2024 №2323, яким військовою частиною НОМЕР_1 було надано картки особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по жовтень 2021 року.

Згідно отриманих карток особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 нарахування грошового забезпечення за період з січня 2008 року по 04.10.2021, а також остаточний розрахунок з ОСОБА_1 у зв`язку із виключенням зі списків військової частини, здійснювала військова частина НОМЕР_1 .

Позивач вважає, що він має право на нарахування та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2016 та 2018 роки, а також право на перерахунок та виплату допомоги у 2020-2021 роках, проте відповідач дій на виплату та перерахунок допомоги не вчинив.

Не погоджуючись із оскаржуваними діями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

При вирішенні спору, суд застосовує такі норми права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення згідно з положеннями частини другої згаданої статті входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (чинної у період спірних правовідносин) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Отже, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до п. 1 ст. 10-1 Закону № 2011-XII, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Відповідно до абз. 3 п. 14 ст. 10-1 Закону № 2011-XII у рік звільнення військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Відповідно до п. 2 ст. 15 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби у зв`язку із закінченням строку контракту, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби визначено Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 №260 (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Інструкція №260).

Відповідно до норм п. 33 вказаної Інструкції:

Особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Розмір матеріальної допомоги установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

До місячного грошового забезпечення, з якого визначається матеріальна допомога, включаються посадові оклади, оклади за військовими званнями та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Під час виплати зазначеної допомоги військовослужбовцям, які перебувають у розпорядженні, та тим, які на день підписання наказу про надання цієї допомоги звільнені від посад, до місячного грошового забезпечення, з якого визначається матеріальна допомога, включаються оклад за військовим званням, посадовий оклад та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які отримували військовослужбовці за останніми штатними посадами, що ними займалися.

Випускникам військових навчальних закладів, які до зарахування до військового навчального закладу не мали військових звань, і військовослужбовцям строкової військової служби в році присвоєння першого офіцерського звання, звання прапорщика (мічмана) матеріальна допомога надається у військових частинах, до яких вони направлені для подальшого проходження служби, після вступу до виконання обов`язків за посадами, на які вони призначені.

Військовослужбовцям, прийнятим (призваним) на військову службу із запасу, матеріальна допомога перший раз надається в календарному році, у якому вони стали до виконання обов`язків за посадами, на які призначені.

Військовослужбовцям, звільненим з військової служби в кінці календарного року з наданням при звільненні чергової відпустки, яка закінчується в наступному календарному році, матеріальна допомога в новому році не надається.

Військовослужбовцям, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в дозволених законодавством випадках - до шести років, матеріальна допомога може надаватися тільки в році вибуття у відпустку та в році, у якому вони стали до виконання обов`язків за посадою після прибуття з цієї відпустки.

Військовослужбовцям, які прибули для подальшого проходження військової служби і зараховані до Збройних Сил України з інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту України, матеріальна допомога в році їх прибуття виплачується тільки в разі ненадання їм цієї допомоги за попереднім місцем служби.

У такому самому порядку здійснюється виплата допомоги військовослужбовцям, які прибули до Збройних Сил України після відрядження до державних органів, установ та організацій або прикомандирування до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування із залишенням на військовій службі.

У разі переміщення військовослужбовців по службі в інші військові частини в грошовому атестаті (розрахунковій книжці) зазначається, у якому розмірі та за який період військовослужбовцю виплачена матеріальна допомога.

Якщо матеріальна допомога не надавалася, робиться запис:

"Матеріальна допомога за _ рік не виплачувалася".

Згідно з особистими картками грошового забезпечення позивача, відповідач не нараховував та не виплачував матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань позивачу у 2016 та 2018 роках.

Суд наголошує на тому, що відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Матеріали справи не містять доказів звернення позивача і заявою про виплату йому матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань у 2016 та 2018 роках.

Отже, відповідач правомірно не нараховував та не виплачував позивачу матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань у 2016 та 2018 роках, а тому у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань у 2016 та 2018 роках слід відмовити повністю.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам з 07.06.2018 визначено по Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, встановлений наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 № 260 (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок №260).

Відповідно до норм п. 24 вказаного Порядку:

Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Військовослужбовцям, прийнятим (призваним) на військову службу із запасу, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачується в календарному році, у якому вони призначені та вступили до виконання обов`язків за посадами.

Військовослужбовцям, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в дозволених законодавством випадках - до шести років, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань може надаватися у встановленому порядку.

Військовослужбовцям, які прибули для подальшого проходження військової служби і зараховані до Збройних Сил України з інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, а також інших державних органів, виплачується матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за умови ненадання цієї допомоги за попереднім місцем служби за рік, у якому вони прибули.

Військовослужбовцям, які були призвані (прийняті) на військову службу та до призову (прийняття) працювали в бюджетних організаціях, виплачується матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за умови ненадання за попереднім місцем роботи матеріальної допомоги, встановленої відповідними нормативно-правовими актами України за рік, в якому вони були призвані (прийняті).

Військовослужбовцям, які прибули до Збройних Сил України після відрядження до державних органів, установ та організацій або прикомандирування до Верховної Ради України та органів місцевого самоврядування із залишенням на військовій службі, виплачується матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за умови ненадання цієї допомоги за місцем відрядження (прикомандирування) за рік, в якому вони прибули.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Під час виплати зазначеної допомоги військовослужбовцям, які перебувають у розпорядженні, та тим, які на день підписання наказу про надання цієї допомоги звільнені від посад, усунені або відсторонені від виконання службових обов`язків, відсторонені від виконання повноважень на посаді, до місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються оклад за військовим званням, посадовий оклад, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) з урахуванням зміни вислуги років і норм грошового забезпечення, які отримували військовослужбовці за останніми займаними посадами.

Випускникам військових навчальних закладів із числа осіб, які до зарахування до військового навчального закладу не мали військових звань, і військовослужбовців строкової військової служби в році закінчення військових навчальних закладів матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань надається у військових частинах, до яких вони направлені для подальшого проходження служби, після вступу до виконання обов`язків за посадами, на які вони призначені.

Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань військовослужбовцям, накази про звільнення яких підписано минулого року, але не виключеним зі списків військової частини, в поточному році не надається.

Виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Згідно з особистими картками грошового забезпечення позивача, відповідач не нараховував та не виплачував матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань позивачу у 2021 році, оскільки вказана графа не заповнена.

Позивач помилково вважає, що матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань позивачу у 2021 році виплачувалася, оскільки виплата зазначена у графі "При звільнені".

Суд звертає увагу на те, що графа "Матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань" не є заповненою, відтак, матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань позивачу у 2021 році не виплачувалася.

Водночас, матеріали справи містять докази виплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань позивачу у 2020 році у розмірі 2743,83 грн.

Відповідно до наказу Міністра оборони України від 04.03.2020 № 84 "Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 18.02.2020 № 45" матеріальну допомогу військовослужбовцям для вирішення соціально-побутових питань (далі матеріальна допомога) виплачувати у розмірі одного окладу за їх військовими званнями.

Виплату матеріальної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення здійснювати виключно за наявності таких підстав:

смерть дружини (чоловіка), дітей, батьків військовослужбовця; порушення стану здоров`я військовослужбовця, перебування його на лікуванні, реабілітації, що підтверджено відповідними медичними документами (виписний епікриз, довідка про захворювання, постанова військово-лікарської комісії), а саме:

онкологічне захворювання (хірургічне лікування, променева та (або) хіміотерапія);

захворювання на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, вірусний гепатит В, С;

вибуття на довготривалу реабілітацію (більше одного місяця поспіль) внаслідок травм, захворювань нервової, серцево-судинної системи, опорно-рухового апарату та інших захворювань органів і систем з тяжким перебігом або наслідками, що потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки (кінцівок), ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирецидивного лікування з довготривалим застосуванням дорогих лікарських засобів.

Накази про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань військовослужбовцям Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту України у випадках, визначених у пункті 2, видавати після їх погодження:

для військових частин, підпорядкованих видам (родам військ, силам), з командувачами видів (родів військ, сил) Збройних Сил України;

для військових частин (установ) безпосереднього підпорядкування Міністерству оборони України та Генеральному штабу Збройних Сил України - з начальниками вищих органів військового управління за підпорядкованістю;

для військових частин Державної спеціальної служби транспорту з головою Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту;

для військовослужбовців апарату Міністерства оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України із заступниками Міністра оборони України, заступниками Головнокомандувача Збройних Сил України, заступниками начальника Генерального штабу Збройних Сил України (відповідно до затверджених розподілів завдань і функцій).".

Суд з матеріалів справи встановив, що позивач не відноситься до осіб, розмір матеріальної допомоги яких слід розраховувати у розмірі місячного грошового забезпечення.

Відповідно до картки грошового забезпечення позивача за 2020 рік, його посадовий оклад становить 5070,00 грн.

Отже, виплата позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань позивачу у 2020 році у розмірі 2743,83 грн є протиправною, оскільки не відповідає розміру одного окладу за його військовими званням.

З метою ефективного поновлення порушеного права позивача необхідно зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань позивачу у 2020 році у розмірі 5070,00 грн, з урахуванням виплачених сум.

Суд при розгляді справи враховує висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 27.07.2023 у справі № 380/813/22, а саме те, що аналіз наведених вище норм Порядку №44 дає підстави дійти висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Як уже зазначав суд, перерахована матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань позивачу у 2020 році військовослужбовця, і як одне з основних державних гарантій щодо оплати його праці підлягають обов`язковому нарахуванню і виплаті.

При цьому, нарахування та виплата перерахованої матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань позивачу у 2020 році мала бути здійснена відповідачем саме з моменту набуття позивачем права на її нарахування та виплату.

Отже, з урахуванням наведеного правого регулювання та фактичних обставин справи, нарахування та виплата перерахованої матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань позивачу у 2020 році позивачу має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.

Щодо судового збору, то оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення позову, за правилами, визначеними ст. 139 КАС України, судові витрати не розподіляються, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 73-77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань позивачу у 2020 році у розмірі 2743,83 гривень.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань у 2020 році у розмірі 5070,00 гривень із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Судові витрати в цій справі не розподіляються.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 06.05.2025.

СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна