Ухвала суду № 127163703, 06.05.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

06 травня 2025 року м. Київ 320/40533/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження клопотання Служби судової охорони про залишення позовної заяви без розгляду у справі за ОСОБА_1 до Служби судової охорони, Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Служби судової охорони (далі відповідач-1), Пенсійного фонду України (далі відповідач-2), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Служби судової охорони щодо відмови у зарахуванні пільгової вислуги років ОСОБА_1 до його календарної вислуги років, яка дає право на пенсійне забезпечення;

- зобов`язати Службу судової охорони здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 3 постанови Кабінету міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, у загальній кількості 09 років 02 місяці 03 дні;

- зобов`язати Пенсійний фонд України прийняти від Служби судової охорони документи на призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» та оформити й виплачувати ОСОБА_1 необхідні, встановлені Законом виплати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 15.02.2014 по 15.02.2019 проходив військову службу в Службі зовнішньої розвідки України (далі - СЗРУ), у тому числі у період часу з 15.02.2014 по 24.07.2016 та з 01.11.2017 по 15.02.2019 на пільгових умовах із розрахунку один місяць служби за півтора місяці - підстава нарахування підпункт в пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 та у період з 25.07.2016 по 09.08.2017 на пільгових умовах із розрахунку один місяць служби за три місяці - підстава нарахування підпункт а пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393.

Під час звільнення в наказ Голови СЗРУ № 171-ос від 15.02.2019 було зазначено, що вислуга років позивача станом на 15.02.2019 складала: календарна - 20 років 07 місяців 00 днів, пільгова - 09 років 02 місяці 03 дні, загальна - 29 років 09 місяців 03 дні.

Отже у позивача наявне право на отримання пенсії за вислугу років згідно із Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII) та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі - Постанова № 393) з урахуванням вислуги років на пільгових умовах під час проходження військової служби в Службі зовнішньої розвідки України (далі - СЗРУ) у період з 15.02.2014 по 15.02.2019.

В подальшому позивач у період часу з 10.06.2019 по 30.11.2022 працював та проходив службу в Службі судової охорони (далі - Служба). Проте під час звільнення позивача з Служби судової охорони відповідачем-1 протиправно в наказі про звільнення від 28.11.2022 № 1056 о/с зазначено лише про вислугу років на день звільнення в календарному обчисленні складала 23 роки 09 місяців 26 днів.

Зазначає, що співробітниками управління по роботі з персоналом Служби протиправно не було здійснено перерахунку (перенесення) пільгових періодів служби, які у позивача були за попередніми місцями служби в інших органах і установах, що є порушенням прав позивача.

Стверджує, що відповідач-1 протиправно відмовив позивачу у зарахуванні пільгового стажу для призначення пенсії, не врахувавши положення пункту 3 Постанови № 393.

Відповідачем у відзиві ставиться питання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду передбаченого частиною п`ятою статті 122 КАС України.

В обґрунтування пропуску строку відповідачем зазначено, що з 05.09.2019 після прийняття на службу до Служби судової охорони позивачеві було відомо про не зарахування йому пільгової вислуги років, яка дає право на пенсійне забезпечення до календарної вислуги років. Проте жодних доказів, про те, що позивач звертався до Служби судової охорони протягом місячного або іншого терміну матеріали справи не містять. Зазначає, що позивач звернувся до суду аж 04.11.2023, тобто через 3 роки та 3 місяці після того, як йому стало відомо (після прийняття на службу до Служби судової охорони), що його право порушене та майже через рік після звільнення зі служби в Службі судової охорони. Заяви про поновлення пропущеного строку, з обґрунтуванням поважних причин позивачем до суду надано не було.

Позивач у додаткових поясненнях заперечив проти пропуску строку звернення до суду зазначивши, що після звільнення зі служби у Службі судової охорони 20.01.2023 був мобілізований до лав Збройних Сил України, де і проходжу службу на даний час, тому звертатись можливості із відповідними зверненнями не було часу.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що з 10.06.2019 по 30.11.2022 працював та проходив службу в Службі судової охорони. Звільнений з Служби судової охорони згідно наказу про звільнення від 28.11.2022 № 1056 о/с.

Відповідно до наказу Служби судової охорони № 1056 о/с від 28.11.2022 та довідки Служби судової охорони № 10 від 01.02.2023 вислуга років ОСОБА_1 на день звільнення у Службі судової охорони в календарному обчисленні складає - 23 роки 09 місяців 26 днів.

Таким чином суд вважає, що оскільки в наказі про звільнення відповідачем-1 було зазначено трудовий стаж позивача 23 роки 09 місяців 26 днів, саме з цього періоду відповідач повинен буд дізнатись про порушене право, а саме про не врахування пільгового стажу.

Отже строк звернення до суду повинен обраховуватись з 28.11.2022, а не з 05.09.2019 як помилково вважає відповідач-1.

Крім того суд зазначає, що у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05.30 год. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє до цього часу.

Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до ч.1 ст. 121 КАС України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами.

Як зазначив позивач у додаткових поясненнях, після звільнення зі служби у Службі судової охорони 20.01.2023 був мобілізований до лав Збройних Сил України де і проходить службу на даний час.

Суд вважає, що наведені вище обставини є поважними для пропуску строку позивачем строку звернення до суду у зв`язку з чим клопотання відповідача-1 є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Отже, відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись положеннями статті 122, 123, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Службі судової охорони в задоволені клопотання про залишення позову без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Я.В. Горобцова