Рішення № 127163560, 06.05.2025, Київський окружний адміністративний суд

320/42202/23КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2025 року м. Київ № 320/10129/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "СВС-ДНІПРО"

до Головного управління Державної податкової служби у Київській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство «СВС-ДНІПРО» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області, а саме: №29260714 від 31 січня 2024 року; №29270714 від 31 січня 2024 року; №0028622407 від 31 січня 2024 року; №0028642407 від 31 січня 2024 року.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення є протиправними оскільки винесені безпідставно за наслідками планової перевірки проведеної Головним управління Державної податкової служби у Київській області.

У судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області подано відзив на позовну заяву в якому заперечує проти задоволення позовних вимог.

Відповідач не погоджується з позицію позивача викладеною у позовній заяві та вважає її протиправною.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 01.03.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 11.04.2024.

11.04.2024 від представника позивача до суду надійшло клопотання про перенесення судового засідання.

11.04.2024 у судове засідання прибули сторони. Суд на місці суд ухвалив задовольнити клопотання представника позивача та перенести розгляд справи на 13.05.2024.

12.04.2024 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

25.04.2024 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

13.05.2024 у судове засідання прибули сторони. Суд на місці ухвалив закінчити підготовче судове засідання та перейти до розгляду справи по суті на 17.06.2024.

17.06.2024 у судове засідання прибули сторони. Суд ухвалив, подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Приватне акціонерне товариство «СВС-ДНІПРО» (надалі - позивач, ПрАТ «СВС-ДНІПРО»), код ЄДРПОУ 00132807 зареєстровано з 02.01.2024 року згідно номеру запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 1003341070050001014 та знаходиться за адресою: 07301, Київська обл., Вишгородський р-н, місто Вишгород, вулиця Шкільна, будинок 4.

Як платник податків, позивач перебуває на податковому обліку в Головному управлінні Державної податкової служби у Київської області.

Основними видами діяльності позивача є Організація будівництва будівель (код КВЕД 41.10). Інші види діяльності: Виробництво електророзподільчої та контрольної апаратури, Електромонтажні роботи, Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, Будівництво житлових і нежитлових будівель, Торгівля електроенергією, Розподілення електроенергії, Передача електроенергії, Виробництво електроенергії.

На підставі направлень від 25.01.2022 №325, №326, №327, №328, №329, №330, №331, №332, №333, №334 та від 08.12.2023 року №9521, №69531, виданих ГУ ДПС у Київській області та відповідно до пункту 77.4 статті 77 ПК України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2022 рік, на підставі наказу ГУ ДПС у Київській області від 05.01.2022 року №18-п, була розпочата планова виїзна документальна перевірка ПрАт «СВС-ДНІПРО» (код ЄДРПОУ 00132807) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 року по 30.09.2021 року, валютного законодавства за період з 01.01.2017 року по 30.09.2021 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 року по 30.09.2021 року, іншого законодавства за період з 01.01.2017 року по 30.09.2021 року, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (додаток 1 до акта перевірки, який є його невід`ємною частиною).

Законом України від 12.05.2022 року №2260-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» з 24.02.2022 року зупинено терміни проведення документальних планових виїзних перевірок.

Законом України від 09.11.2023 року №3453-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок», підпункт 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено новим підпунктом 69.2-2, згідно з яким: документальні перевірки, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року крім перевірок, для яких згідно з підпунктами 1-4 підпункту 69.32-1 діє мораторій, поновлюється на невикористаний строк.

У зв`язку з цим документальна планова перевірка ПрАТ «СВС-ДНІПРО» була поновлена з 08.12.2023 року на залишок невикористаних днів перевірки (з урахуванням продовження) - 8 робочих днів, про що ПрАТ «СВС-ДНІПРО» було проінформовано листом №28593/12/10-36-07-14 від 08.12.2023 року.

Тобто, термін проведення перевірки продовжувався з 22.02.2022 року на 10 робочих днів на підставі наказу ГУ ДПС у Київській області від 21.02.2022 року №209-п, а сама перевірка проводилась з 25.01.2022 року по 23.02.2022 року та з 08.12.2023 року по 19.12.2023 року.

За результатами документальної планової виїзної перевірки ГУ ДПС у Київській області було складено Акт перевірки №28701/10-36-07-14/00132807 від 26.12.2023 року (далі за текстом - «Акт перевірки»), яким встановлено наступні порушення ПрАТ «СВС-ДНІПРО»:

1. п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 р. ІІІ Податкового Кодексу України 02.12.2010р. №2755-VI зі змінами і доповненнями, порушення МСБО №15 «Дохід», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 836 099 грн., у тому числі по періодах:

??за І кв. 2018 року в сумі 445 272 грн.;

??за ІІ кв. 2018 року в сумі 35 466 грн.;

??за III кв. 2018 року в сумі 94 314 грн.;

??за IV кв. 2018 року в сумі 30 000 грн.;

??за І кв. 2019 року в сумі 8 116 грн.;

??за ІІ кв. 2019 року в сумі 6 075 грн.;

??за III кв. 2019 року в сумі 15 795 грн.;

??за IV кв. 2019 року в сумі 22 500 грн.;

за І кв. 2020 року в сумі 81 200 грн.;

??за ІІ кв. 2020 року в сумі 14 163 грн.;

??за ІІІ кв. 2020 року в сумі 20 250 грн.;

??за IV кв. 2020 року в сумі 36 469 грн.;

??за І кв. 2021 року в сумі 20 143 грн.;

??за ІІ кв. 2021 року в сумі 6 295 грн.;

??за ІІІ кв. 2021 року в сумі 41 грн.

2. п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 та п.201.1, 201.7, 201.10, 201.11 ст.201 Податкового ( кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 768 898 грн., в тому числі по періодам:

??- січень 2018 року - 130 051 грн.;

??- лютий 2018 року - 32 513 грн.;

??- березень 2018 року - 291 497 грн.;

??- січень 2020 року - 153 096 грн.;

??- квітень 2020 року - 91 800 грн.;

??- листопад 2020 року - 6 994 грн.;

??- грудень 2020 року - 33 572 грн.;

??- лютий 2021 року - 22 381 грн.;

??- травень 2021 року - 6 994 грн.

3. вимог п.п.168.1.2, п.п. 168.1.5 п.168.1 ст.168, «б» п.176.2 ст. 176 ПКУ :

- несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 165685,45 грн., в тому числі:

січень 2017 року - 122451,71 грн., лютий 2017 року - 157,05 грн., березень 2017 року - 98,55 грн., квітень 2017 року - 56,54 грн., травень 2017 року - 757,17 грн., листопад 2017 року - 1911,91 грн., грудень 2017 року - 133,08 грн.;

січень 2018 року - 210,15 грн., лютий 2018 року - 2954,54 грн., липень 2018 року - 1225,15 грн., вересень 2018 року - 3322,62 грн., жовтень 2018 року - 750,79 грн., листопад 2018 року - 5290,61 грн., січень 2019 року - 921,27 грн., квітень 2019 року - 1669,21 грн., червень 2019 року - 1712,86 грн., серпень 2019 року - 5121,37 грн., вересень 2019 року - 1902,82 грн., грудень 2019 року - 2349,76грн.;

січень 2020 року - 1087,79 грн., лютий 2020 року - 725,03 грн., березень 2020 року - 452,58 грн., квітень 2020 року - 6117,97 грн., травень 2020 року - 1808,05 грн., червень 2020 року - 2897,58 грн., липень 2020 року - 497,71 грн., жовтень 2020 року - 1101,58 грн.

4. п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ, п.п. 168.1.2, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПКУ:

- несвоєчасне перерахування до бюджету військового збору у січні 2017 року - 11294,35 грн.

5. вимог ст.115, КЗпП Закону України від 24.03.1995 року №108 «Про оплату праці» виплата заробітної плати працівникам з порушенням законодавчо встановлених термінів, а саме:

за січень - квітень 2017 року, липень 2017 року, вересень-грудень 2017 року, січень - травень 2018 року, січень 2019 року, травень 2019 року, липень 2019 року, жовтень - листопад 2019 року, січень-березень 2020 року, травень 2020 року, вересень 2020 року, січень 2021 року, травень - червень 2021 року, вересень 2021 року.

6. Проведення посадовими особами ПрАТ «Свс-Дніпро» (податковий номер 00132807) господарських операцій з підприємствами постачальниками товарів: ТОВ СК «Інженерні Системи» (податковий номер 39858969) та ПП «Венета Сістем» (податковий номер 35553652) в частині придбання «модулів дискретних та аналогових входів...» (код УКТ ЗЕД 8538909100), «мікропроцесорів АВВ REC (REB, RET) 670» (код УКТ ЗЕД 8536490090) на загальну суму 4 332 635,21 грн., які мають ознаки нереальних операцій або операцій, що фактично не здійснюються, а супроводжуються лише документальним оформленням, та мають ознаки підозрілих фінансових операцій відповідно вимог Закону України від 14.10.2014 року № 1702-VII, від 06.12.2019 року №361- IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» і можуть бути пов`язані з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом.

7. Фінансові операції ПрАТ «Свс-Дніпро» (податковий номер 00132807) з підприємствами постачальниками товарів: ТОВ СК «Інженерні Системи» (податковий номер 39858969) та ПП «Венета Сістем» (податковий номер 35553652) на загальну суму 2 957 242,00 грн., мають ознаки визначені п. 2.1 розділу ІІ Положення про організацію роботи при виявленні органами ДПС підозрілих фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, та їх учасників затвердженого Наказом №381 від 01.07.2022 року, а саме в розрізі ознак:

пп. 6 «здійснення фінансової операції з підприємствами, які віднесені до категорії ризикових згідно з відповідними нормативно-правовими актами, та здійснення фінансово-господарських операцій з підприємствами, які мають ознаки фіктивності, зокрема, визначені статтею 55 Господарського кодексу України, або рішення суду за статтею 205' Кримінального кодексу України, щодо посадових осіб» на суму 427 951,00 грн. з ПП «Венета Сістем»;

пп. 17 «інші фінансові операції, які свідчать про ймовірність ухилення від оподаткування, та/або фінансові операції, які можуть бути пов`язані з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму» на суму 2 529 291,00 грн. з ТОВ СК «Інженерні Системи».

Не погоджуючись з викладеними у Акті перевірки висновками ГУ ДПС у Київській області та вважаючи їх помилковими та необґрунтованими, такими що не відповідають дійсним обставинам справи та здійснені за результатами лише доводів і припущень, які не відповідають вимогам чинного законодавства України, ПрАТ «Свс-Дніпро» 09.01.2024 року подало до ГУ ДПС у Київській області Заперечення на даний акт перевірки №C/24-2, в якому в свою чергу детально аргументувало помилковість та необґрунтованість висновків ГУ ДПС у Київській області.

ПрАТ «Свс-Дніпро» 01.02.2024 року отримало від ГУ ДПС у Київській області лист №3844/6/10-36-07-14 від 26.01.2024 року про результати розгляду заперечення від 09.01.2024 року №C/24-2 на акт перевірки від 26.12.2023 року №28701/10-36-07-14/00132807 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ПрАТ «СВС-ДНІПРО» податковий номер 00132807» в якому зазначено, що Комісією прийнято до уваги надані на розгляд заперечення пояснення, але вони не спростовують порушень, зафіксованих актом перевірки від 26.12.2023 року №28701/10-36-07-14/00132807, а тому ГУ ДПС у Київській області висновки даного акту перевірки залишило без змін, а заперечення до акту перевірки - без задоволення.

На підставі Акту перевірки ГУ ДПС у Київській області були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення, а саме:

1. №29260714 від 31 січня 2024 року (на підставі підпункту 54.3.2. пункту 54.3. статті 54, пункту 58.1. статті 58 та пункту 123.1. статті 123 Податкового кодексу України за збільшення податку на прибуток у сумі 836 099,00 грн.), яким зобов`язано ПрАТ «Свс-Дніпро» сплатити грошове зобов`язання у розмірі 836 099,00 грн. та штраф у розмірі 164 384,50 грн., що загалом становить 1 000 483,50 грн.);

2. №29270714 від 31 січня 2024 року (на підставі підпункту 54.3.2. пункту 54.3. статті 54, пункту 58.1. статті 58 та пункту 123.1. статті 123 Податкового кодексу України за збільшення податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі 768 898,00 грн.), зобов`язано ПрАТ «Свс-Дніпро» сплатити грошове зобов`язання у розмірі 768 898,00 грн. та штраф у розмірі 192 224,50 грн., що загалом становить 961 122,50 грн.);

3. №0028622407 від 31 січня 2024 року (на підставі підпункту 54.3.2. пункту 54.3. статті 54, пункту 58.1. статті 58, пункту 42.2. статті 42, пункту 125-1.2. статті 125 та пункту 109.1. статті 109 Податкового кодексу України за несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 165 685,45 грн.), яким зобов`язано ПрАТ «Свс-Дніпро» сплатити штраф у розмірі 37 371,83 грн.);

4. №0028642407 від 31 січня 2024 року (на підставі підпункту 54.3.2. пункту 54.3. статті 54, пункту 58.1. статті 58, пункту 42.2. статті 42, пункту 125-1.2. статті 125 та пункту 109.1. статті 109 Податкового кодексу України за несвоєчасне перерахування до бюджету військового збору у розмірі 11 294,35 грн.), яким зобов`язано ПрАТ «Свс-Дніпро» сплатити штраф у розмірі 2 823,59 грн.).

ПрАТ «Свс-Дніпро» із вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями, категорично не погоджується, вважає їх помилковими та необґрунтованими, такими, що прийняті із порушенням вимог діючого законодавства України.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення №29260714 від 31 січня 2024 року; №29270714 від 31 січня 2024 року; №0028622407 від 31 січня 2024 року; №0028642407 від 31 січня 2024 року протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

V. Норми права, які застосував суд

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-XIV).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктами 198.1-198.3, 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів ( у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 ПК України.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У ч. 1, 2 ст. 9 Закону № 996-XIV закріплено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

VI. Оцінка суду

Аналізуючи наведені вище норми, можна дійти висновку, що господарські операції для цілей визначення податку на прибуток та податкового кредиту, формування від`ємного значення мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та повинні спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку, в той же час, відсутність реально вчиненої господарської операції, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів, не дозволяє формувати витрати та податковий кредит, від`ємне значення, а, відповідно, і податок на прибуток.

Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру (мети).

При цьому, при оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не обмежується встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу, у тому числі і досліджує також фактичні правовідносини учасників господарських операцій, перевіряє дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановлює зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарських операцій та господарської діяльності.

Довести правовірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Разом з тим, відповідно до принципу змагальності, суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість (ч. 1 ст. 77 наведеного Кодексу).

Аналогічний правовий висновок узгоджується із висновком, який було викладено у постанові Верховного Суду від 04.09.2020 у цій справі №804/6781/16, а також у постанові від 09.02.2023 у справі №160/12019/21, який є подібним до цих правовідносин, а відповідно, обов`язковим до застосування адміністративними судами згідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом встановлено, що контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Свс-Дніпро» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2021, валютного - за період з 01.01.2017 по 30.09.2021, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2017 по 30.09.2021 та іншого законодавства за відповідний період, за результатами якої складено акт перевірки від 26.12.2023 №628701/10-36-07-14/00132807.

Перевірка проводилась з 25.01.2022 по 23.02.2022.

Термін проведення перевірки продовжувався з 22.02.2022 року на 10 робочих днів на підставі наказу ГУ ДПС у Київській області від 21.02.2022 року №209-п, а сама перевірка проводилась з 25.01.2022 року по 23.02.2022 року та з 08.12.2023 року по 19.12.2023 року.

За результатами документальної планової виїзної перевірки ГУ ДПС у Київській області було складено Акт перевірки №28701/10-36-07-14/00132807 від 26.12.2023 року, яким встановлено наступні порушення:

- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 р. ІІІ Податкового Кодексу України 02.12.2010р. №2755-VI зі змінами і доповненнями, порушення МСБО №15 «Дохід», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 836 099 грн.;

- п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 та п.201.1, 201.7, 201.10, 201.11 ст.201 Податкового ( кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 768 898 грн.;

- п.п.168.1.2, п.п. 168.1.5 п.168.1 ст.168, «б» п.176.2 ст. 176 ПКУ :

- несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 165685,45 грн., в тому числі:

- січень 2017 року - 122451,71 грн., лютий 2017 року - 157,05 грн., березень 2017 року - 98,55 грн., квітень 2017 року - 56,54 грн., травень 2017 року - 757,17 грн., листопад 2017 року - 1911,91 грн., грудень 2017 року - 133,08 грн.;

- січень 2018 року - 210,15 грн., лютий 2018 року - 2954,54 грн., липень 2018 року - 1225,15 грн., вересень 2018 року - 3322,62 грн., жовтень 2018 року - 750,79 грн., листопад 2018 року - 5290,61 грн., січень 2019 року - 921,27 грн., квітень 2019 року - 1669,21 грн., червень 2019 року - 1712,86 грн., серпень 2019 року - 5121,37 грн., вересень 2019 року - 1902,82 грн., грудень 2019 року - 2349,76грн.;

- січень 2020 року - 1087,79 грн., лютий 2020 року - 725,03 грн., березень 2020 року - 452,58 грн., квітень 2020 року - 6117,97 грн., травень 2020 року - 1808,05 грн., червень 2020 року - 2897,58 грн., липень 2020 року - 497,71 грн., жовтень 2020 року - 1101,58 грн.;

- п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ, п.п. 168.1.2, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПКУ:

- несвоєчасне перерахування до бюджету військового збору у січні 2017 року - 11294,35 грн.

- вимог ст.115, КЗпП Закону України від 24.03.1995 року №108 Про оплату праці виплата заробітної плати працівникам з порушенням законодавчо встановлених термінів, а саме:

- за січень - квітень 2017 року, липень 2017 року, вересень-грудень 2017 року, січень - травень 2018 року, січень 2019 року, травень 2019 року, липень 2019 року, жовтень - листопад 2019 року, січень-березень 2020 року, травень 2020 року, вересень 2020 року, січень 2021 року, травень - червень 2021 року, вересень 2021 року.

- Проведення посадовими особами ПрАТ Свс-Дніпро (податковий номер 00132807) господарських операцій з підприємствами постачальниками товарів: ТОВ СК Інженерні Системи (податковий номер 39858969) та ПП Венета Сістем (податковий номер 35553652) в частині придбання модулів дискретних та аналогових входів... (код УКТ ЗЕД 8538909100), мікропроцесорів АВВ REC (REB, RET) 670 (код УКТ ЗЕД 8536490090) на загальну суму 4 332 635,21 грн., які мають ознаки нереальних операцій або операцій, що фактично не здійснюються, а супроводжуються лише документальним оформленням, та мають ознаки підозрілих фінансових операцій відповідно вимог Закону України від 14.10.2014 року № 1702-VII, від 06.12.2019 року №361- IX Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення і можуть бути пов`язані з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом.

- Фінансові операції ПрАТ Свс-Дніпро (податковий номер 00132807) з підприємствами постачальниками товарів: ТОВ СК Інженерні Системи (податковий номер 39858969) та ПП Венета Сістем (податковий номер 35553652) на загальну суму 2 957 242,00 грн., мають ознаки визначені п. 2.1 розділу ІІ Положення про організацію роботи при виявленні органами ДПС підозрілих фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, та їх учасників затвердженого Наказом №381 від 01.07.2022 року, а саме в розрізі ознак:

- пп. 6 здійснення фінансової операції з підприємствами, які віднесені до категорії ризикових згідно з відповідними нормативно-правовими актами, та здійснення фінансово-господарських операцій з підприємствами, які мають ознаки фіктивності, зокрема, визначені статтею 55 Господарського кодексу України, або рішення суду за статтею 205' Кримінального кодексу України, щодо посадових осіб на суму 427 951,00 грн. з ПП Венета Сістем;

- пп. 17 інші фінансові операції, які свідчать про ймовірність ухилення від оподаткування, та/або фінансові операції, які можуть бути пов`язані з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму на суму 2 529 291,00 грн. з ТОВ СК Інженерні Системи.

На підставі акту перевірки, ГУ ДПС у Київській області винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 31.01.2024:

- №29260714 (форма «Р») (на підставі підпункту 54.3.2. пункту 54.3. статті 54, пункту 58.1. статті 58 та пункту 123.1. статті 123 Податкового кодексу України за збільшення податку на прибуток у сумі 836 099,00 грн.), яким зобов`язано ПрАТ Свс-Дніпро сплатити грошове зобов`язання у розмірі 836 099,00 грн. та штраф у розмірі 164 384,50 грн., що загалом становить 1 000 483,50 грн.;

- №29270714 (форма «Р») (на підставі підпункту 54.3.2. пункту 54.3. статті 54, пункту 58.1. статті 58 та пункту 123.1. статті 123 Податкового кодексу України за збільшення податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі 768 898,00 грн.), зобов`язано ПрАТ Свс-Дніпро сплатити грошове зобов`язання у розмірі 768 898,00 грн. та штраф у розмірі 192 224,50 грн., що загалом становить 961 122,50 грн.;

- №0028622407 (форма «Д») (на підставі підпункту 54.3.2. пункту 54.3. статті 54, пункту 58.1. статті 58, пункту 42.2. статті 42, пункту 125-1.2. статті 125 та пункту 109.1. статті 109 Податкового кодексу України за несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 165 685,45 грн.), яким зобов`язано ПрАТ Свс-Дніпро сплатити штраф у розмірі 37 371,83 грн.;

- №0028642407 (форма «Д») (на підставі підпункту 54.3.2. пункту 54.3. статті 54, пункту 58.1. статті 58, пункту 42.2. статті 42, пункту 125-1.2. статті 125 та пункту 109.1. статті 109 Податкового кодексу України за несвоєчасне перерахування до бюджету військового збору у розмірі 11 294,35 грн.), яким зобов`язано ПрАТ Свс-Дніпро сплатити штраф у розмірі 2 823,59 грн.

Як встановлено судом, відповідачем ставляться під сумнів господарські відносини між позивачем із з ТОВ СК «Інженерні Системи», ПП «Венета Сістем», ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «Стц Охоронні Системи», ФОП ОСОБА_2 по ланцюгу постачання. З цього приводу, суд зазначає таке.

Відповідно до сталої практики Верховного Суду: Наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами. Такі документи сукупно з обставинами, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням наступних критеріїв:

??- часу, місця знаходження майна;

??- обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами;

??- нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

??- відсутність у продавця відчужуваних ним товарів;

??- відсутність первинних документів обліку, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Кожна з вказаних вище обставин не може бути самостійним беззаперечним свідченням (доказом) відсутності реального характеру господарських операцій, проте наявність таких обставин в сукупності, може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.

Доведення відсутності реальності господарських операції має здійснюватися шляхом дослідження та встановлення змісту господарських операцій, договірних умов, фактичного порядку надання робіт (послуг), обсягів і змісту господарських операцій, мети придбання, первинних бухгалтерських документів, складених щодо господарських операцій. Необхідно з`ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій, та оцінити такі докази кожний окремо та у їх сукупності.

Дана правова позиція є сталою та викладена у постановах Верховного Суду від 10.11.2020 року у справі № 640/25738/19, від 24.05.2019 року у справі № 816/4537/14, від 05.05.2020 року у справі №826/678/16, від 15.04.2020 року у справі №826/13929/17, від 19.11.2019 року у справі №826/487/16, від 24.01.2018 року у справі № 2а-19379/11/2670, від 20.01.2016 року у справі № 826/11531/14.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. За своєю правовою суттю господарською операцією є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення.

Таким чином, основною (первинною) ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.

При цьому, оцінюючи обґрунтованість заявленої податкової вигоди адміністративний суд має оцінити обставини вчинення відповідних господарських операцій в їх сукупності та дослідити фактичні правовідносини учасників поставок, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

Аналогічний підхід до застосування приписів статті 198 ПК України та надання оцінки питанню фактичного здійснення господарської операції як підстави для формування податкового кредиту було висловлено Верховним Судом і в постановах від 12 березня 2019 року (справа №826/14489/16), від 26 березня 2019 року (справа №826/5263/14), від 30 серпня 2019 року (справа №2a-12436/11/2670), від 7 серпня 2018 року (справа №822/1825/14).

Щодо господарських операцій з ТОВ СК "Інженерні Системи".

Судом встановлено, що між ПрАТ "Свс-Дніпро" та ТОВ СК "Інженерні Системи" укладено Договір поставки від 27 лютого 2018 №7/C07.2-11.2/18 та Договір поставки від 23 січня 2018 №23/01/18.

Згідно з ЄРПН загальна сума взаємовідносин 3 161 614,96 грн., в т.ч. ПДВ 526 935,83 грн.

Відповідно до товарно-транспортної накладної від 16.02.2018 №45 відпуск товару дозволив Єременко А.В., проте згідно з ІС «Податковий блок» та поданою звітністю ТОВ СК "Інженерні Системи" (код за ЄДРПОУ 39858969) ОСОБА_3 як директор, найманий працівник чи особа, що має право підпису, не значиться.

В наданих ТТН відсутні пункти навантаження та розвантаження товару, що не дає змогу встановити маршрут перевезення вантажу, фактичне місце завантаження та розвантаження.

У зв`язку з чим не можливо встановити місце зберігання, наявності матеріально-технічної бази для виробництва та завантаження ТМЦ.

Згідно з ЄРПН встановлено придбання товару у ризикових СГ (відсутні наймані працівники, анульовано свідоцтво ПДВ), які в свою чергу не здійснювали придбання аналогічного товару.

Окрім цього, встановлено що ціна придбання товару в 100 разів менша від ціни реалізації (наприклад, придбано за ціною 3 958,33 грн. з подальшою реалізацією на адресу ТОВ СК "Інженерні Системи" за ціною 395 833,33 грн. за одиницю).

ПрА "Свс-Дніпро" під час перевірки не надано сертифікат якості та/або паспорт на товар, що не дає змоги встановити виробника та дослідити реальну вартість товару.

Згідно з деклараціями з податку на додану вартість, поданих ТОВ СК "Інженерні Системи" (код за ЄДРПОУ 39858969) придбання товарів /послуг з нульовою ставкою та/або без податку на додану вартість (ряд. 10.3 Декларації) не декларувалось, в податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за формою №1ДФ за 2018 рік нарахування та виплати з ознакою доходу « 157» за товар (Мікропропроцесор ABB REB 670 (with open options), Мікропроцесор ABB RET 670, Мікропроцесор АВВ REB 670, Мікропроцесор АВВ REC 670) не здійснювались, імпортні операції відсутні.

Отже, за результатами даного аналізу судом встановлено, що господарська діяльність що ТОВ СК "Інженерні Системи" (код за ЄДРПОУ 39858969) має ознаки нереальності здійснення операцій, а саме: відсутнє реальне джерело походження товару: відсутній персонал; відсутні основні фонди та основні засоби; відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції; відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій.

Щодо господарських операцій з ПП"Венета Сістем"

Суд звертає увагу, що реальність господарських операцій будується на сукупності доказів, а саме: наявності первинних документів та технічної, технологічної, трудової можливості здійснити господарську операцію.

В матеріалах справи позивач покликається на реальність господарських операцій, що підтверджується сукупністю наданих ним первинних документів.

В ході проведення перевірки контролюючим органом встановлено взаємовідносини з ПП "Венета Сістем" (код за ЄДРПОУ 35553652) за період серпень 2018.

Встановлено, що податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за формою №1ДФ у 2018 році ПП "Венета Сістем"не подавався.

Відповідно до Фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 2018 рік від 24.02.2019 №9310764505 основні засоби відсутні.

Свідоцтво платника ПДВ від 26.02.2014 №200164507 анульовано 02.06.2020 на підставі - відсутність поставок та ненадання декларацій.

Остання податкова декларація з податку на додану вартість подана за травень 2019 від 09.06.2019 № 9120048532.

Контролюючим органом прийнято Рішення від 04.02.2020 №6052 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Судом встановлено, між ПрАТ "Свс-Дніпро" та ПП "Венета Сістем" укладено Договір поставки від 27 червня 2018 №17C07.2-11.2-18.

Згідно з ЄРПН загальна сума взаємовідносин 4 010 045,37 грн., в т.ч. ПДВ 668 340,89 тис грн. (зареєстровано лише на суму ПДВ 71325,33 тис. грн.).

Щодо наданих документів: Відповідно до ТТН перевізник товару ФОП ОСОБА_4 , адреса навантаження м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 82.

Згідно з даними ЄРПН ПП "Венета Сістем" (код за ЄДРПОУ 35553652) з ФОП ОСОБА_4 не взаємодіяли.

Також, ПП "Венета Сістем" (код за ЄДРПОУ 35553652) декларацію з податку на додану вартість за листопад 2019 не подано, отже встановити придбання послуг у неплатників ПДВ, тобто декларування з нульовою ставкою та/або без податку на додану вартість (ряд. 10.3) не виявляється можливим.

Окрім цього, Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за формою №1ДФ у 2019 році ПП "Венета Сістем" (код за ЄДРПОУ 35553652) не подавався, тобто виплати з ознакою доходу « 157» встановити неможливо.

Згідно з даними базами даних ДПС України імпорт товару ПП "Венета Сістем" не здійснювало.

Відповідно до мережі «Інтернет» (https://google.maps) за адресою м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 82 знаходиться багатоквартирний житловий будинок. Інформація щодо наявності у ПП "Венета Сістем" власних або орендованих приміщень за вказаною адресою відсутня.

Суд звертає увагу, що ПП "Венета Сістем" зареєстроване за адресою - м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 82, кв.12. Згідно даними мережі «Інтернет» (https://setam.net.ua/auction/416501) за цією адресою знаходиться двокімнатна квартира на другому поверсі.

Вищезазначене свідчить про відсутність можливості зберігання товарів в значній кількості та у великих об`ємах та виконання навантажувально-розвантажувальних робіт.

Згідно з ЄРПН встановлено придбання товару у ризикових СГ (відсутні наймані працівники та основні засоби, анульовано свідоцтво ПДВ, наявні Рішення про відповідність критеріям ризиковості), які в свою чергу не здійснювали придбання аналогічного товару.

Окрім цього, встановлено що ціна придбання товару в 100 разів менша від ціни реалізації (наприклад, придбано за ціною 107,3884 грн. з подальшою реалізацією на адресу ПП "Венета Сістем" за ціною 10 738,84 грн за одиницю).

Отже на підставі вищевикладеного, встановлено, що господарська діяльність ПП "Венета Сістем" (код за ЄДРПОУ 35553652) має ознаки нереальності здійснення операцій, а саме: відсутнє реальне джерело походження товару: відсутній персонал; відсутні основні фонди та основні засоби; відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції; відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій.

Щодо господарських операцій з ФОП ОСОБА_1 .

Відповідно до Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за формою №1ДФ за І-й, І-й та ІІ-й квартали 2019 (від 06.04.2019 №9065451967, від 07.07.2019 №9145463528 та від 01.11.2019 №9256499075) наймані працівники відсутні.

Відомості про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність відповідно до форми 20-ОПП відсутні.

Судом встановлено, що взаємодія між ПрАТ "Свс-Дніпро" та ФОП ОСОБА_5 відбувалась на підставі рахунків-фактур.

Згідно з ЄРПН загальна сума взаємовідносин 199 908 грн., в т.ч. ПДВ 33 318 грн.

В наданих товарно-транспортних накладних відсутній пункти навантаження та розвантаження товару, що не дає змогу встановити маршрут перевезення вантажу, фактичне місце завантаження та розвантаження.

У зв`язку з чим не можливо встановити місце зберігання, наявності матеріально - технічної бази для виробництва та завантаження ТМЦ.

За результатами аналізу даних ЄРПН встановлено, що ФОП ОСОБА_5 (код за ЄДРПОУ 2350311636) товар реалізація якого була відображена в реєстрі податкових накладних на адресу ПрАТ "Свс-Дніпро", не придбавав.

Згідно з деклараціями з податку на додану вартість за січень, травень, липень, вересень 2019, поданими ФОП ОСОБА_5 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) придбання товарів /послуг з нульовою ставкою та/або без податку на додану вартість (ряд. 10.3 Декларації) не декларувалось, в податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за формою №1ДФ за 2019 рік нарахування та виплати з ознакою доходу « 157» за товар (Tecmadry Elast Grey Текмадрай Еласт Сірий, Гідроізоляційна Добавка, Premhor Премхор) не здійснювались, імпортні операції відсутні.

ПрАТ "Свс-Дніпро" під час перевірки не надано сертифікати якості та/або паспорт на придбаний товар, що не дає змоги встановити виробника товару.

Отже на підставі вищевикладеного, встановлено, що господарська діяльність що ФОП ОСОБА_5 (код за ЄДРПОУ 2350311636) має наступні ознаки нереальності здійснення операцій, а саме: відсутнє реальне джерело походження товару: відсутній персонал; відсутні основні фонди та основні засоби; відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції; відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій.

Щодо господарських операцій з ТОВ «Стц Охоронні Системи».

Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку. а також сум нарахованого єдиного внеску за формою №1 ДФ за:

??- І-й квартал 2020 подано 04.05.2020 №9095711837 (працювало за трудовим договором 5 осіб, за цивільно-правовими договорами - 10 осіб (з яких 4 особи працевлаштовані з 04.03.2020), за ознакою доходу « 157» - 3 особи, середня зарплата - 3556 грн.);

- IV-й квартал 2020 подано 13.01.2021 №9362185379 (працювало за трудовим договором - 9 осіб, за цивільно-правовими договорами - 2 особи, за ознакою доходу « 157» - З особи, середня зарплата - 3840 грн.);

- І-й квартал 2021 подано 13.01.2021 №9362185379 (в лютому 2021 працювало за трудовим договором - 5 осіб, за цивільно-правовими договорами - 2 особи, за ознакою доходу « 157» - 1 особа, середня зарплата - 5710 грн.);

- II-й квартал 2021 подано 04.08.2021 №9218534305 (в травні 2021 працювало за трудовим договором - 5 осіб, за цивільно-правовими договорами - 4 особи, за ознакою доходу « 157» - 1 особа, середня зарплата - 4975 грн.).

Відповідно до Фінансових звітів суб`єкта малого підприємництва за 2020 рік від 11.02.2020 №9372153787 вартість основних засобів складає 8,4 тис. грн. та за 6 місяців 2021 року від 26.07.2021 № 9205127036 вартість основних засобів складає 6,9 тис. грн.

Судом встановлено, що між ПрАТ "Свс-Дніпро" та ТОВ "Стц Охоронні Системи" укладено Договір поставки від 12 лютого 2020 №02/02/2020.

Згідно з ЄРПН загальна сума взаємовідносин 797 338,80 грн., в т.ч. ПДВ 132 889,80 грн.

В товарно-транспортних накладних від 19:11.2020 №776 та від 09.02.2021 №28 пункт навантаження зазначено лише м. Київ, а в товарино транспортній накладній від 02:06.2021 №74 взагалі відсутні пункти навантаження та розвантаження товару, що не дає змогу встановити маршрут перевезення вантажу, фактичне місце завантаження та розвантаження.

У зв`язку з чим не можливо встановити місце зберігання, наявності матеріально-технічної бази для виробництва та завантаження ТМЦ.

ПрАТ "Свс-Дніпро" надано експрес-накладні «Нової пошти» від 20.02.2020 №59000489196222 та №59000489193432, відповідно до яких і відправником і одержувачем товару є ТОВ "Стц Охоронні Системи".

ПрАТ "Свс-Дніпро" під час перевірки не надано сертифікат якості та/або паспорт на придбаний товар, що не дає змоги встановити виробника та дослідити реальну вартість товару.

Згідно з ЄРПН встановлено придбання товару у ризикових СГ (відсутні наймані працівники та основні засоби, анульовано свідоцтво ПДВ, наявні Рішення про відповідність критеріям ризиковості), які в свою чергу не здійснювали придбання аналогічного товару.

Загальна кількість придбаного товару (пристрій вводу-виводу диспетчеризації та автоматизації систем протипожежного захисту «InterPort-P6») ТОВ "Стц Охоронні Системи" (код за ЄДРПОУ 35810038) складає 17 шт., проте на адресу ПрАТ "Свс-Дніпро" реалізовано 19 шт.

Суд звертає увагу, що встановлені факти свідчать про невідповідність даних та відсутність реального джерела (походження) товару, таким чином й неможливий рух по ланцюгу всіх платників податків.

Щодо господарських операцій з ФОП ОСОБА_2 .

Як зазначалось відповідачем ФОП ОСОБА_2 - платником ПДВ не зареєстрований, податкові декларації та звітність з 2016 року не подавав, відомості про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність відповідно до форми 20-ОПІ відсутні.

Судом встановлено, що між ПрАТ "Свс-Дніпро" та ФОП ОСОБА_2 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) укладено Договори-заявки на перевезення грузу автомобільним транспортом (міжнародні транспортні послуги), відповідно до яких перевезення здійснюють різні водії на різних автомобілях.

Загальна сума взаємовідносин 203 424 грн.

Враховуюче те, що ФОП ОСОБА_2 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) не подано Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за формою №1ДФ (у тому числі за І квартал 2018 року), неможливо встановити причетність відіїв до ФОП ОСОБА_2 .

Суд звертає увагу, що ні під час перевірки, ні до позовної заяви прат "Свс-Дніпро" не надано товарно-транспортних накладних та/або Cmr.

Законом України від 05.04.2001 №2344-III «Про автомобільний транспорт» передбачено, що внутрішнє перевезення вантажів має бути документально оформлене товарно-транспортною накладною або іншим визначеним законодавством документом на Відповідно до ст. 9 Закону України від 01 липня 2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиційну діяльність» із змінами і доповненнями перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту. Для автомобільного перевезення - це міжнародна автомобільна накладна (CMR).

«Відсутність товарно-транспортних накладних або суттєві недоліки у їх оформленні, як документа, що супроводжує вантаж при транспортуванні, може свідчити проти факту поставки товару як підстави для збільшення суми податкового кредиту. Таким чином, хоча товарно-транспортна накладна не є первинним документом, коли спір стосується встановлення реальності господарської операції, її наявність та належне оформлення є належним доказом переміщення товару, враховуючи, що перевезення є одним із етапів поставки. Це стосується й інших документів, які повинні супроводжувати поставку відповідно до правових норм, умов договору або загальної практики». Вказану правову позицію встановлено Верховним Судом у постанові Від 05.05.2023 року по справі №1340/5998/18.

Отже, за результатами даного аналізу встановлено, що господарська діяльність ФОП ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_2 ) має ознаки нереальності здійснення операцій.

У зв`язку з викладеним, суд доходить висновку, що операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Щодо принципу індивідуальної відповідальності, суд зазначає таке.

З огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету. У разі недобросовісності контрагентів покупець несе певний ризик не лише невиконання цивільно-правового договору, але й в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися правом на податковий кредит в силу відсутності документів, що мають силу первинних документів.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду від 30 квітня 2020 р. справа № 823/876/16.

Також відповідно до постанови Верховного Суду від 05.03.2020 року справа №826/9368/15 Верховний Суд зазначив наступне: «платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій».

В постановах від 26.06.2018 року по справі № 816/1422/17, від 18.06.2019 року по № 22-1399/11/2670, від 05.03.2020 року по справі 826/9368/15 Верховний Суд зауважив, що платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ та його подальше бюджетне відшкодування.

В постанові від 24.04.2019 року по справі №826/22352/15 Верховний Суд вказав, що платник податків повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

В постанові від 05.03.2020 року по справі № 826/9368/15 Верховний Суд зазначив, що платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

Відповідач зазначає, що добросовісність платника податків полягає у обачності при виборі контрагента, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

Суд звертає увагу, що таким чином, платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ та його подальше бюджетне відшкодування, проте позивачем не надано жодного доказу, що ним здійснено заходи пов`язані з розумною обачністю при здійсненні господарських операцій з контрагентами.

Щодо несвоєчасності перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 165685,45грн., суд зазначає таке.

Відповідно до абзацу другого п.164.1 ст. 164 ПКУ: «Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.»

Відповідно до п.п.164.1.2 п.п. 164.1 ст. 164 ПКУ: «Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.»

Відповідно до п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПКУ: «Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.»

Відповідно до п.п. 168.1.2 п.168.1 ст.168 ПКУ: «Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом, Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання до рахункового документа на перерахування цього податку до

Згідно з п.л. 168.1.5 п.168.1 ст. 168 ПКУ: «Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Кодексом для місячного податкового періоду».

Відповідно п. 171.1 ст. 171 ПКУ: «Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку».

Відповідно до абз.«а`п.171.2 ст.171 ПКУ: «Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні».

Відповідно до абз.«а`п.176.2 ст. 176 ПКУ: «Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок».

Порядок сплати (перерахування) збору до бюджету визначено пунктом 168.4 статті 168 ПКУ, відповідно до підпункту 168.4.1 якого збір, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно із Бюджетним кодексом України (БКУ).

Відповідно до пунктів 4 і 5 статті 45 БКУ податки і збори (обов`язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський " рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном). При цьому, податки і збори (обов`язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Водночас статтею 64 ПКУ визначено, що податок на доходи фізичних осіб податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента - юридичної особи зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 6411, яка отримана перевіряючими в ході проведення перевірки рахується кредиторська заборгованість - станом на 01.01.2017 року, на суму 122410,54 грн. Проте, дана кредиторської заборгованості не береться ПрАТ "Свс-Дніпро" до розрахунку своєчасності перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, який викладений в запереченнях підприємства від 09.01.2024 №C/24-2 .

Так, перший рядок таблиці (п. 3 заперечень, стор. 9) «с-до на 01.01.2017» та гр. 12 «Сальдо ДТ(+). КТ (-)» не мають цифрового значення, також в ході проведення перевірки були встановлені порушення щодо перерахування податку на доходи фізичних осіб не в обсягах податку, нарахованого на доходи, в наступних періодах та сумах :

- січень 2017 - 122451,71 грн., лютий 2017 - 157,05 грн., березень 2017 - 98,55 грн., квітень 2017 - 56,54 грн., травень 2017 р. - 757,17 грн., листопад 2017 р. - 1911,91 грн., грудень 2017 р. - 133,08 грн.;

- січень 2018 - 210,15 грн., лютий 2018 - 2954,54 грн., липень 2018 - 1225,15 грн., вересень 2018 - 3322,62 грн., жовтень 2018 р. - 750,79 грн., листопад 2018 р. - 3290,61 грн. ;січень 2019 - 921,27 грн., квітень 2019 - 1669,21 грн., червень 2019 р. - 1712,86 грн., серпень 2019 р.- 5121,37 грн., вересень 2019 - 1902,82 грн., грудень 2019 р. - 2349,76 грн.;

- січень 2020 - 1087,79 грн., лютий 2020 - 725,03 грн., березень 2020 - 452,58 грн., квітень 2017 - 6117,97 грн., травень 2020 р. - 1808,05грн., червень 2020 р. - 2897,58грн., липень 2020 - 497,71грн., жовтень 2020 р. - 1101,58 грн..

Разом з тим, позивач, не надав суду доказів спростування несвоєчасності перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб.

Щодо несвоєчасності перерахування до бюджету військового збору на загальну суму 11294,35 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до абзацу другого п. 164.1 ст. 164 ПКУ «Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного, податкового періоду».

Відповідно до пп. 164.1.2. пп.164.1 ст. 164 ПКУ. «Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця».

Відповідно до пш.168.1.1 п.168.1 статті 168 ПКУ «Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу».

Відповідно до пп. 168.1.2. п.168.1 ст.168 ПКУ „Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету".

Згідно з пп..168.1.5 п.168.1 ст.168 ПКУ „Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Кодексом для місячного податкового періоду".

Відповідно п.171.1. ст.171 ПКУ „Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку".

Відповідно до пп. 171.2."а" п.171.2 статті 171 ПКУ «Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні».

Відповідно до п.176.2"а" п.176.2 статті 176 ПКУ «Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів (п. 15.1 статті 15, п. 18.1 та п.18.2 статті 18 Кодексу податковий агент - фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом), зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок».

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 6412, яка отримана перевіряючими є ході проведення перевірки рахується кредиторська заборгованість - станом на 01.01.2017 року, на суму 11305,94 грн. Проте, дана кредиторської заборгованості не береться ПрАт "Свс-Дніпро" до розрахунку своєчасності перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, який викладений в запереченнях підприємства від 09.01.2024 № C/24-2 . Так, перший рядок таблиці (п. 3 заперечень, стор. 16) «с-до на 01.01.2017» та гр. 12 «Сальдо ДТ(+). КТ (-)» не мають цифрового значення, також в ході проведення перевірки були встановлені порушення щодо перерахування військового збору не в обсягах податку, нарахованого на доходи, в наступних періодах та сумах : у січні 2017 р. на суму 11294,35 грн.

Відповідно до ст. 112 Кодексу особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання, а саме: платник податків, створюючи видимість реальності здійснення оподатковуваних операцій, діяв умисно, оскільки удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ, зокрема в частині реального придбання товару саме у задекларованого контрагента.

Оформивши документально господарську операцію, яка не існувала та у подальшому відобразивши її у податковій звітності, платник податків свідомо прагнув зменшити базу оподаткування та як наслідок не сплатив кошти до бюджету.

Вина підтверджується тим, що платник податків мав можливість дотриматись норм чинного законодавства, зокрема в частині відображення у податковій звітності виключно тих операцій, які мали місце, однак не вжив достатніх заходів для цього через те, що діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Також вина підтверджується тим, що платник мав можливість дотриматись норм чинного законодавства, надавши до перевірки всі документи на підтвердження реальності господарських операцій, однак не вжив достатніх заходів для цього через те, що діяв незрозуміло, недобросовісно та без належної обачності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі №K/9901/2894/18.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і з платою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

За змістом абзацу 11 частини першої статті 1, частин першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України.

Згідно з п.188.1 ст.188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПК України, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 ПК України (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 ПК України) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 ПК України);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у рому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189,9 статті 189 ПК України).

Згідно з п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об?єктом оподаткування, зокрема, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці,. які виникають відповідно до положень ПК України.

Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв?язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; г) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПК України.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

При цьому в первинних документах, які є підставною бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

У постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №816/4409/15 зазначено, зокрема, таке: «..Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.»

У постанові Верховного Суду від 06.09.2019 у справі №820/2835/18 зазначено, зокрема, таке: "...формальна наявність договорів, податкових і видаткових накладних, не є достатнім та беззаперечним доказом фактичного виконання відносин і не дає можливості суду дійти обґрунтованого висновку про фактичне проведення господарських операцій".

Судом встановлено, що контрагентами не придбавався товар, який було реалізовано на адресу позивача, що також становить під сумнів реальне виконання договірних відносин.

Судом обґрунтовано взято до уваги обставини щодо неможливості виконання контрагентами спірних операцій з огляду на відсутність у підприємств трудових ресурсів та основних засобів, власних або орендованих приміщень, що необхідно для ведення господарської діяльності.

Суд звертає увагу, що платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, приватне акціонерне товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і 6 підставою для формування платником податкового обліку (постанова Верховного Суду від 18.03.2020 справі №826/8114/15).

Суд касаційної інстанції наголошує, що платник, який претендує на підтвердження обґрунтованості заявленої ним податкової вигоди первинними документами, повинен пересвідчитися у правильності оформлення таких документів та у достовірності наведених у цих документах відомостей.

В інакшому випадку такий платник несе ризик у сфері податкових правовідносин, оскільки втрачає можливість підтвердити податковий кредит в силу відсутності належним чином оформлених первинних документів.

Водночас, обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат первинними документами покладається на платника постанова Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №820/5934/15).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 квітня 2020 р. (справа №823/876/16) зазначається таке: "... Хоч з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету.

У разі недобросовісності контрагентів покупець несе певний ризик не лише невиконання цивільно-правового договору, але й в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися правом на податковий кредит в силу відсутності документів, що мають силу первинних документів".

Аналогічну правову позицію було закріплено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 р. (справа №808/1336/16), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 липня 2020 р. (справа №810/730/17).

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто регламентована частиною другою наведеної норми презумпція винуватості відповідача не є абсолютною і позивач також повинен довести ті обставини, на які він посилається.

Втім у цьому випадку, як відзначалося вище, позивач такий обов`язок не виконав.

Натомість податковий орган надав достатні докази, що підтверджують правомірність винесення ним оскаржуваних у цій справі податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність достатніх та необхідних правових підстав для задоволення позову в цій справі.

Отже, позовні вимоги є необґрунтованими.

VІI. Висновок суду

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

VIІI. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

У зв`язку із відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.