Рішення № 127162711, 05.05.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2025 року Справа№640/922/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Череповського Є.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (05053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ЄДРПОУ 42098368) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружному адміністративному суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому позивач просить суд:

визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладену у листі від 31.08.2021р. за № 2600-0603-8/138319, у поверненні ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 15247,50 грн., сплаченого при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу квартири від 05.10.2020р.;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України в м. Києві подання про поверненню ОСОБА_1 збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 15247,50 грн., сплаченого при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу квартири від 05.10.2020р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при придбанні квартири сплатив збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі продажу, що становить 15247,20 грн. При цьому, оскільки позивач придбав житло вперше, у силу приписів Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР, він не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне, а тому сплачений ним збір підлягає поверненню. Відтак, позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 15247,20 грн., проте отримав відмову у поверненні коштів, яку вважає протиправною і тому звернувся до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2022 року було відкрито провадження в адміністративній справі. Справу прийнято розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до квитанції № 63904 від 10.09.2021, № 65002 від 06.12.2021, Позивачем було сплачено судовий збір у сумі 908,00 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.03.2025 року було прийнято до провадження адміністративну справу № 640/992/22. Розгляд справи проводити спочатку в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог обґрунтовуючи тим, що позивачем не надано документів, на підтвердження факту перебування у черзі на одержання житла або придбання житла вперше, а тому не має можливості встановити факти придбання житла фізичними особами вперше і не має можливості підтвердити необхідність повернення позивачу сплачених коштів.

Відповідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), є громадянином України відповідно до паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 260445833 станом на 08.06.2021 року, ОСОБА_1 є власником ? частини квартири за адресою: АДРЕСА_2 , дата реєстрації: 05.10.2020. Реєстраційний номер майна: 2185345780000. Підстава для державної реєстрації: Договір купівлі-продажу квартири, серія та номер: 989, виданий 05.10.2020, видавник: Шабінська А.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.

При укладенні договору позивач сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу, що становить 15247,50 грн., що підтверджується квитанцією №11 від 05.10.2020 року.

Однією з підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії відповідно доЗакону України "Про нотаріат"є невнесення встановлених законодавством платежів пов`язаних з її вчиненням особою, який звернувся з проханням про вчинення нотаріальної дії. Відтак позивач був змушений сплатити збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% з вартості об`єкта купівлі-продажу.

Оскільки житло позивач придбав вперше, керуючись п. 9ст. 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування", він через свого представника звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою від 14.08.2021 року щодо повернення помилково (безпідставно) сплачених коштів, як збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна.

До заяви зокрема було додано довідку Комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівське бюро технічної інвентаризації» про те, що згідно архівних даних КП ФМР «Фастівське БТІ» станом на 01.01.2013 року, по праву приватної власності на ім`я ОСОБА_1 об`єктів нерухомого майна по місту Фастову та Фастівському району, Київської області не зареєстровано. Участі в приватизації державного фонду житла не приймав.

Листом від 31.08.2021 № 2600-0603-8/138319 позивачу відмовлено у задоволенні вимог та повідомлено про те, що звільнення покупця від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування на підставі підпунктів «в» або «г» пункту 15-2 Порядку №1740 можливе за умови наявності зазначених у цих підпунктах інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. При цьому обов`язок надання нотаріусу необхідних відомостей та документів (інформації, відомостей, довідок тощо), що необхідні для звільнення від сплати збору, покладається на покупця. До заяви подано не повний пакет документів.

Позивач вважає, що має право на повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна як особа, яка придбавала житло вперше, внаслідок чого звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 9ст. 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування"платниками збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ, організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно зПодатковим кодексом України.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування врегульовані Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998.

Згідно з пунктом 15-1 Порядку № 1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 15-3 Порядку № 1740 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) було визначено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

26.09.2020 набрала чинностіпостанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 866Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (далі - Постанова № 866).

Відповідно до пункту 15-2 Порядку № 1740 (в редакції Постанови № 866) збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:

б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України Про приватизацію державного житлового фонду;

в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);

г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Пункт 15-3 Порядку № 1740, з урахуванням доповнень, внесених Постановою № 866, передбачає наступний зміст:

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.

Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах в і г пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

З наведених вище положеньЗакону № 400/97-ВРта Порядку № 1740 випливає, що з 19.08.1999 фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Об`єктом оподаткування цим збором є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу, а ставка збору становить один відсоток від вартості майна.

Законодавець встановив виняток з цього правила для громадян, які придбавають житло вперше, виключивши їх з переліку платників збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Суд зауважує, що від часу набрання цією нормою чинності в 1999 році до 25.09.2020 включно механізм її реалізації громадянами, що придбавають житло вперше, не функціонував.

З 26.09.2020 визначено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.

Крім того, у наведених положеннях пункту 15-3 Порядку № 1740, з урахуванням змін і доповнень, внесених Постановою № 866, деталізовано зміст поняття придбаває житло вперше, яке необхідно розуміти так, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло, в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя. Тобто, виходячи з норм Порядку № 1740 при вирішенні питання чи є операція купівлі-продажу житла об`єктом сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, термін придбавання майна треба використовувати як такий, що охоплює (включає) не лише оплатне набуття права власності на певний об`єкт, а і його приватизацію, успадкування, дарування та купівлю частки в спільному майні подружжі. Лише у разі відсутності наведених способів придбавання нерухомого майна, особа відповідно до пункту 15-2 Порядку № 1740 не сплачує збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна.

Зі змісту Порядку № 1740 випливає, що з 26.09.2020 особа звільняється від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема, якщо фізична особа подає нотаріусу:

- заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);

- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;

- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).

За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку № 1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом в пункту 15-2 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови відповідно оскаржити таке рішення до суду.

У цій справі судом встановлено, що позивач придбав квартиру на підставі договору купівлі-продажу квартири від 05.10.2020 року. Відтак не мав можливості скористатися передбаченим пунктом 15-2 Порядку №1740 механізмом доведення факту, що він придбаває житло вперше, на стадії посвідчення договору купівлі-продажу, оскільки такий механізм визначений Порядком №1740, починаючи з 26.09.2020.

Позивач скористався цим самим механізмом шляхом звернення безпосередньо до територіального органу Пенсійного фонду України про повернення помилково сплачених коштів. Заява позивача про формування подання на повернення безпідставно сплаченої суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу майна подана до Головного управління Пенсійного фонду України в м Києві 14.08.2021 року. Оскільки з 26.09.2020 правове регулювання цього питання змінилося, тому звертаючись з цього часу із заявою до територіальних органів ПФУ про повернення з бюджету помилково сплачених коштів, фізична особа повинна подати перелік документів, передбачених пунктом 15-2 Порядку №1740, з метою підтвердження факту придбання житла вперше.

Суд зауважує, що особа може скористатися правом та механізмом реалізації відповідного права лише за законом, чинним на момент прояву реального бажання скористатися відповідним правом та механізмом. При цьому, реальність бажань означає те, що особа звернулася до відповідно суб`єкта владних повноважень у встановлений спосіб та із заявою встановленої форми із наданням всіх необхідних документів (виконанням всіх вимог законодавства, що регулює порядок реалізації відповідного права).

Реалізація права особи має здійснюватися за нормами, чинними на момент вираження волевиявлення такої особи у формі конкретних дій (звернення до суб`єкта владних повноважень). Тобто до таких правовідносин мають застосовуватись ті норми законодавства, які є чинними на час вчинення відповідних значимих юридичних дій.

Крім того, приписи пункту 9 статті 1 Закону № 400/97 про звільнення від збору на обов`язкове пенсійне страхування лише громадян, які придбавають житло вперше, не зазнали змін на час укладення позивачем договору купівлі-продажу та на час звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою.

Внесені зміни до Порядку №1740 не спростовують приписи закону, а лише роз`яснюють їх застосування.

У спірних правовідносинах момент реалізації права позивача на повернення суми збору, сплаченого при посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна, пов`язується з датою його звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою, тобто 28.12.2021. Таким чином, регулювання спірних правовідносин повинно відбуватись із застосуванням положень Постанови №866, якою внесено зміни до Порядку №1740.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2022 у справі №380/21876/21.

Суд враховує, що вказаний Порядок №1740 (в редакції Постанови №866) жодним чином не звужує права позивача; пільга у вигляді звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна вперше і надалі залишається чинною, натомість Уряд лише визначив порядок підтвердження цієї інформації, який, у свою чергу, був відсутній до 26.09.2020.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 05.10.2020 ОСОБА_1 придбано квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , в зв`язку з чим позивачем сплачено 15247,50 грн. збору з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна, що підтверджується платіжним документом №11 від 05.10.2020 року.

Статтею 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IVпередбачено, що державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій (частина перша). Відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом (частина п`ята).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 260445833 станом на 08.06.2021 року, ОСОБА_1 є власником ? частини квартири за адресою: АДРЕСА_2 , дата реєстрації: 05.10.2020. Реєстраційний номер майна: 2185345780000. Підстава для державної реєстрації: Договір купівлі-продажу квартири, серія та номер: 989, виданий 05.10.2020, видавник: Шабінська А.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.

Також до заяви було додано довідку Комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівське бюро технічної інвентаризації» про те, що згідно архівних даних КП ФМР «Фастівське БТІ» станом на 01.01.2013 року, по праву приватної власності на ім`я ОСОБА_1 об`єктів нерухомого майна по місту Фастову та Фастівському району, Київської області не зареєстровано. Участі в приватизації державного фонду житла не приймав.

Відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження придбання позивачем іншого нерухомого майна, ніж придбаного на підставі зазначеного договору купівлі-продажу.

При цьому суд звертає увагу, що на момент придбання позивачем нерухомості, як і станом на час розгляду справи, в Україні відсутній механізм перевірки інформації про придбання особою нерухомості вперше.

Верховним Судом у своїх постановах, зокрема, від 13.12.2018 у справі №813/969/17, від 31.01.2018 у справі №819/1667/18, від 30.01.2018 у справі №819/1498/17, викладено правову позицію, відповідно до якої, за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме Держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.

Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень можливості встановити придбання житлових будинків конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення прав громадян, які наділені такими правами.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем придбано житло вперше, відповідно, позивача звільнено від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості. Відповідно, є обґрунтованими доводи позивача щодо повернення йому сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за придбання квартири на підставі договору купівлі-продажу квартири від 05.10.2020 у розмірі 15247,50 грн., сплаченого згідно квитанції №11 від 05.10.2020 року.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справіСерявін та інші проти Українивід 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справіРуїс Торіха проти Іспаніївід 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зорустатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч.2ст.9 КАС Українисуд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Процедуру повернення коштів, надміру зарахованих до державного бюджету, визначено «Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», затвердженогонаказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182.

Відповідно до пункту 5 глави 1 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого)за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Пунктом 10 цього Порядку встановлено, що заява та подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету. Платник подає до відповідного органу Казначейства заяву та подання, дати складання яких не перевищують 30 календарних днів, з урахуванням норм частини другоїстатті 255 Цивільного кодексу України.

З огляду на встановлення, під час судового розгляду справи факту сплати позивачем збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 15247,50 грн. за придбання нерухомого майна вперше, від сплати якого позивача звільнено, оскільки суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача, в той час як спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, суд вважає за доцільне визнати протиправними діїГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у формуванні та неподанні до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 15247,50 грн., сплаченого згідно квитанції №11 від 05.10.2020 року.

При цьому як убачається з платіжного документу, збір з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна було сплачено позивачем до УК у Солом. р-ні./Солом ян. р-н/24140500.

Відтак, підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 15247,50 грн., сплаченого згідно квитанції №11 від 05.10.2020 року.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі у спосіб визначений судом.

Згідно частини першоїстатті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн. (квитанції № 63904 від 10.09.2021, № 65002 від 06.12.2021). Оскільки позов задоволено повністю, на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління Пенсійного фонду України м. Києві.

Керуючисьстаттями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (05053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ЄДРПОУ 42098368) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними діїГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у формуванні та неподанні до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 15247,50 грн., сплаченого згідно квитанції №11 від 05.10.2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві (05053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ЄДРПОУ 42098368) сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 15247,50 грн., сплаченого згідно квитанції №11 від 05.10.2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (05053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 908,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Є.В. Череповський