Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2025 рокуСправа № 160/33802/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» його представником - адвокатом Книгицькою Лілією Анатоліївною, до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 047150023658 від 08.09.2023 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 03.09.2023, зарахувавши до його страхового стажу періоди роботи з 25.11.1983 до 19.03.1991 повністю за фактичною тривалістю в колгоспі імені Суворова с. Вишенне Білогірського району Автономної Республіки Крим;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 призначеної з 03.09.2023 пенсії за віком.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 04.09.2023 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії. За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області прийнято рішення № 047150023658 від 08.09.2023 про відмову у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Позивач вважає протиправним таке рішення. Зазначає, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. Протягом періоду з 25.11.1983 до 19.03.1991, який не зараховано до страхового стажу позивача, він працював у колгоспі імені Суворова с. Вишенне Білогірського району Автономної Республіки Крим. Отримати довідку про встановлений мінімум трудової участі у господарстві та фактично відпрацьовані вихододні, видані на підставі первинних документів, позивач не має можливості. Трудова книжка колгоспника позивача містить записи про трудову участь в громадському господарстві, зокрема, про виконання річних мінімумів такої трудової участі та кількість відпрацьованих трудоднів. З урахуванням спірного періоду позивач має необхідний для призначення пенсії страховий стаж.
Ухвалою від 01.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
У відзиві Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, який надійшов до суду 10.01.2024, відповідач-1 просив відмовити в задоволенні позову. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, зазначив, що заяву позивача від 04.09.2023 про призначення пенсії було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області за принципом екстериторіальності та прийнято рішення № 047150023658 від 08.09.2023 про відмову у призначенні пенсії. До страхового стажу ОСОБА_1 зараховано 22 роки 10 місяців 03 дні. Стаж для визначення права згідно з п. 3.1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 23 роки 02 місяці 24 дні. За доданими документами не зараховано період роботи в колгоспі з 1983 року до 1991 року відповідно до трудової книжки колгоспника від 21.12.1983, оскільки відсутня довідка про встановлений мінімум трудової участі у господарстві та фактично відпрацьовані вихододні, видана на підставі первинних документів. Дата, з якої особа матиме право на пенсійну виплату на підставі підтвердних документів, - 03.09.2026. Після повторного звернення за призначенням пенсії з необхідними додатковими документами право на пенсійну виплату буде переглянуто.
23.01.2024 надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому відповідач-2 просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що на день звернення за призначенням пенсії позивач досяг пенсійного віку 60 років, однак не мав необхідного страхового стажу 30 років. У разі відсутності в трудовій книжці колгоспника відомостей про трудову участь у господарстві та фактично відпрацьовані вихододні, для підтвердження трудового стажу подається відповідна довідка. Крім трудової книжки колгоспника, позивачем інших документів на підтвердження періоду роботи в колгоспі з 25.11.1983 до 19.03.1991 не надано. З урахуванням дискреційних повноважень органів Пенсійного фонду України щодо призначення пенсії належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву або зарахувати стаж.
Станом на час розгляду справи інших заяв по суті справи до суду не надійшло. Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус внутрішньо переміщеної особи, його місце проживання зареєстровано у смт Козацьке Херсонської області, фактичне місце проживання у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, що підтверджується копією довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1209-5002504388 від 13.01.2023.
04.09.2023 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 047150023658 від 08.09.2023 відмовлено у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 30 років. У рішенні зазначено, що вік заявника становить 60 років 02 дні, страховий стаж - 22 роки 10 місяців 03 дні. До страхового стажу не зараховано період роботи в колгоспі з 1983 року до 1991 року згідно з трудовою книжкою колгоспника від 21.12.1983, оскільки відсутня довідка про встановлений мінімум трудової участі у господарстві та фактично відпрацьовані вихододні, яка видається на підставі первинних документів. Дата, з якої особа матиме право на пенсійну виплату згідно з підтвердними документами, - 03.09.2026. Після повторного звернення за призначенням пенсії з додатковими документами право на пенсійну виплату буде переглянуто.
Трудова книжка колгоспника ОСОБА_1 , заповнена вперше 21.12.1983, містить, зокрема, записи про його прийняття 25.11.1983 у члени колгоспу ім. Суворова с. Вишенне Білогірського району Кримської області УРСР, його роботу в колгоспі до 19.03.1991 та вибуття з членів колгоспу у зв`язку зі зміною місця проживання.
Трудова книжка колгоспника містить відомості щодо виконання ОСОБА_1 річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві: 1983 рік (з 25.11.1983) 18 (прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі - 18); 1984 рік 322 (мінімум 280); 1985 рік 339 (мінімум 280); 1986 рік - 340 (мінімум 280); 1987 рік - 316 (мінімум 280); 1988 рік - 346 (мінімум 280); 1989 рік - 346 (мінімум 305); 1990 рік - 307 (мінімум 305); 1991 рік (до 19.03.1991) - 85 (мінімум 85).
Згідно з вказаними записами прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві ОСОБА_1 було виконано.
Відповідно до розрахунку стажу (форми РС-право) до страхового стажу позивача не зараховано період його трудової діяльності у колгоспі імені Суворова з 25.11.1983 до 19.03.1991.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Надане вищевказаною статтею право деталізоване у Законі України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законі України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Згідно зі ст. 1 Закону № 1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 7 Закону № 1788-XII звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
Частиною 1 статті 26 Закону № 1058-IV встановлено, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно із ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Наведене кореспондується положеннями ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV, за якими страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з частинами першою-другою статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310 затверджено Основні положення про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, в яких зазначено, зокрема, таке:
- трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів;
- трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів з моменту прийняття їх в члени колгоспу;
- в трудову книжку колгоспника вносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, припинення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання; відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань, нагородження і заохочення за успіхи в роботі, передбачені статутом та правилами внутрішнього розпорядку колгоспу, інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди;
- всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою;
- заповнення трудових книжок і вкладишів до них виробляється на тій мові, на якій ведеться діловодство в даному колгоспі;
- відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу;
- відповідальність за своєчасне і правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі - Порядок № 637), встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених правових положень свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), передбачено перелік документів, що додаються до заяви для призначення пенсії за віком.
Згідно з п.п. 3 п. 4.2 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що право органів, які призначають пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов`язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено у пункті 4.7 Порядку № 22-1.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
Суд зазначає, що вищенаведені норми встановлюють виключний пріоритет трудової книжки перед іншими документами для визначення страхового стажу.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що трудова книжка колгоспника ОСОБА_1 , заповнена вперше 21.12.1983, містить неправдиві або недостовірні відомості щодо періодів трудової діяльності позивача. Згідно із записами у трудовій книжці за період трудової діяльності у колгоспі імені Суворова з 25.11.1983 до 19.03.1991 позивачем щорічно виконувався встановлений мінімум вихододнів.
З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що до страхового стажу позивача протиправно не зараховано період його роботи в колгоспі з 25.11.1983 до 19.03.1991 згідно із записами у його трудовій книжці колгоспника.
Незарахувавши до страхового позивача вказаний період його роботи, відповідач-1 дійшов передчасного висновку про відсутність необхідного страхового стажу у позивача та відмовив у призначенні пенсії за віком. Така відмова є необґрунтованою, прийнятою без урахування та оцінки всіх обставин, що мають значення при прийнятті цього рішення.
Порядок приймання, оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок).
Відповідно до абз. 13 п. 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно з п. 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією. У разі, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.
Як встановлено судом, позивач досяг віку 60 років 02.09.2023, із заявою про призначення пенсії, за результатами розгляду якої відповідачем-1 як визначеним за принципом екстериторіальності органом Пенсійного фонду було прийнято оскаржуване рішення, позивач звернувся 04.09.2023. З урахуванням незарахованого до страхового стажу спірного періоду роботи з 25.11.1983 до 19.03.1991 та страхового стажу тривалістю 22 роки 10 місяців 03 дні, який відповідачами не заперечується, ОСОБА_1 на день звернення за призначенням пенсії мав достатній стаж для призначення пенсії за віком.
Беручи до уваги вищенаведене, з метою ефективного захисту прав позивача суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 047150023658 від 08.09.2023, зобов`язання відповідача-1 зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період його роботи з 25.11.1983 до 19.03.1991 у колгоспі імені Суворова, та призначити позивачу пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 03.09.2023 (з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку).
На переконання суду, зобов`язання органу призначення пенсії призначити позивачу пенсію є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Більше того, суд звертає увагу, що жодних інших перешкод та/або недотримання процедури звернення із заявою про призначення пенсії, аніж вирішених в судовому порядку, відповідачем не наведено, а тому суд дійшов висновку, що позивачем виконані всі передбачені законодавством умови для призначення пенсії за віком.
Такий спосіб захисту матиме наслідком дотримання судом основних принципів здійснення судочинства, не є втручанням у дискреційні повноваження органу пенсійного фонду, оскільки судом під час розгляду справи та відповідачем під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії не було встановлено інших підстав для відмови у призначенні пенсії, аніж досліджені та спростовані судом під час розгляду справи.
Позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача-2 нарахувати та виплатити позивачеві пенсію не підлягають задоволенню як передчасні, оскільки відповідно до пункту 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
З системного аналізу матеріалів справи та наведених норм законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Беручи до уваги вищенаведене, а також, що відповідача-2 не було визначено органом призначення пенсії позивачу, підстави для задоволення позовних вимог, пред`явлених до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відсутні.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
За подання до суду даної позовної заяви підлягав сплаті судовий збір у сумі 858,88 грн (2684 х 0,4 х 0,8 = 858,88).
Позивачем понесено судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви до суду в сумі 1073,60 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 5127-2353-0744-9407 від 10.11.2023.
Отже, позивачем надміру сплачено судовий збір у сумі 214,72 грн (1073,60 858,88).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідно до ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 підлягають стягненню на користь позивача витрати зі сплати судового збору в сумі 858,88 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 139, 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 047150023658 від 08.09.2023 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області:
- зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період його роботи у колгоспі ім. Суворова з 25.11.1983 до 19.03.1991;
- призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 03.09.2023 відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 858,88 грн (вісімсот п`ятдесят вісім гривень 88 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, код ЄДРПОУ 138114885.
Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427.
Повний текст рішення складено 07.05.2025.
Суддя В.В. Рянська
Судове рішення № 127162456, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 07.05.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/33802/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: