Рішення № 127162277, 30.04.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 рокуСправа №160/6093/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Галерея Скла та порцеляни" до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати прийняті Дніпровською митницею картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2025/000004 та рішення про коригування митної вартості товарів від 06.01.2025 року № UA110110/2025/000002/2.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за основним методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту від 04.11.2016 №GGP-0411/16. Однак, відповідачем було відмовлено у митному оформленні товару та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 06.01.2025 року № UA110110/2025/000002/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2025/000004. При цьому, позивач зазначає, що в рішенні про коригування митної вартості товарів відсутнє належне обґрунтування того, що документи подані для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Витребування додаткових документів без зазначення обставин, що ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товару. Отже, прийняті Дніпровською митницею картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2025/000004 та рішення про коригування митної вартості товарів від 06.01.2025 року №UA110110/2025/000002/2 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.

На виконання ухвали суду, 18.03.2025 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивачем було подано до митного оформлення ЕМД №25UA110110000033U6 разом з товаросупровідними документами. Митна вартість товару заявлена позивачем за ціною договору (основний метод). При проведенні перевірки документів було встановлено, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а також в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності. Вказане й стало підставою для витребування у декларанта додаткових документів на підставі п.2-3 ст.53 МК України. Від позивача надійшов лист №186/25-1 від 06.01.2025 про відсутність можливості надати додаткові документи. За викладених обставин, відповідач вважає, що виявлені розбіжності та невідповідності заявленим відомостям позивачем документально не підтверджено та не спростовано, а оспорювані рішення прийняті Дніпровською митницею, а саме: картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2025/000004 та рішення про коригування митної вартості товарів від 06.01.2025 року №UA110110/2025/000002/2, є правомірними. Враховууючи викладене, відповідач проси суд у задоволенні позову відмовити повністю.

До суду 19.03.2025 року від позивача надійшла відповідь, в якій зазначено, що надана відповідачем ЕМД від 25.09.2024 р. №UA110110/2024/005999 (24UA110110005999U0) на підставі якої відповідачем ціна визначена на рівні 3,1773 дол.США/кг. за ціною договору щодо подібних товарів, подана саме позивачем внаслідок протиправного прийняття відповідачем картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2024/000159 та рішення про коригування митної вартості товарів від 25.09.2024 р. №UA110110/2024/300025/2, які зазначені у графі 44 згаданої ЕМД оскаржуються позивачем в адміністративній справі №160/32504/24. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 року у справі №160/32504/24 задоволена позовна заява ТОВ «Галерея Скла та порцеляни» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації. У картці відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2024/000159 відповідачем було визначено: "Необхідно подати нову ЕМД з митною вартістю відповідно до Рішення про визначення митної вартості від 25.09.2024 р. №UA110110/2024/300025/2. У разі незгоди з винесеною карткою відмови у митному оформленні декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення у порядку, встановленому главою 4 МК України або в суді. Відповідно до п.2 ст.263 МК України - у разі відмови у митному оформленні товару нова митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення товарів, не пізніше 10 робочих днів з дати такої відмови, якщо товари протягом зазначеного часу не розміщено на складі тимчасового зберігання чи на складі митного органу". А тому, позивач вимушений був подати митну декларацію від 25.09.2024 р. №24UA110110005999U0 з митною вартістю відповідно до рішення про визначення митної вартості від 25.09.2024 р. №UA110110/2024/300025/2. Митна вартість у ЕМД від 25.09.2024 р. №UA110110/2024/005999 (24UA110110005999U0) на рівні 3,1773 дол.США/кг визначена не ТОВ "Галерея Скла та порцеляни", а Дніпровською митницею внаслідок прийняття протиправних рішень, що є предметом оскарження в адміністративній справі № 160/32504/24. За таких обставин, позивач просив суд позов задовольнити з підстав викладених у ньому.

24.03.2025 року до суду від відповідача надійшли заперечення, в яких вказано, що надання документів на підтвердження митної вартості не є безумовною причиною для прийняття такої вартості та застосування методу визначення митної вартості за ціною договору. Крім того зауважує, що рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 25.09.2024 р. № UA110110/2024/300025/1 на підставі якого здійснено позивачем митне оформлення товару, було скасоване рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 року у справі №160/32504/24. Станом на теперішній час, митницею подано апеляційну скаргу на вищезазначене рішення суду, яка на теперішній час знаходиться на розгляді Третього апеляційного адміністративного суду. Отже, рішення у справі №160/32504/24 не набрало законної сили. Таким чином, на дату прийняття рішення про коригування митної вартості від 06.01.2025 р. № UA110110/2025/000002/2, яке є предметом оскарження у цій справі, рішення митниці про коригування митної вартості товарів від 25.09.2024 р. № UA110110/2024/300025/1 було чинне.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію сторін, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що ТОВ «Галерея скла та порцеляни» (код ЄДРПОУ 32502453) зареєстроване юридичною особою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань з 26.05.2003, про що вчинено запис про включення відомостей про реєстрацію юридичної особи за кодом 32502453; основний вид господарської діяльності товариства за КВЕД: 18.12 Друкування іншої продукції; серед інших видів діяльності: Виробництво порожнистого скла, виробництво й оброблення інших скляних виробів, у тому числі технічних, Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення тощо.

04.11.2016 між ТОВ «Галерея скла та порцеляни» (покупець) та компанією «LILING RONGXIANG CERAMIC CO., LTD», Китай (продавець) укладено контракт від 04.11.2016 №GGP-0411/16, згідно із п.1 якого Продавець приймає на себе обов`язок продати, а Покупець приймає на себе обов`язок купити и прийняти від Продавця товари, виготовлені Продавцем відповідно до номенклатури, в кількості та за цінами, визначеним в Інвойсі та/або Специфікації, як додатку до цього Контракту.

Відповідно до п.2.3 Контракту кількість товару вказується в інвойсі і/або в специфікації.Згідно із п.3.1 Контракту відвантаження товару здійснюється на умовах FOB (ІНКОТЕРМС 2010). Умови постачання FOB Шеньчжень. По взаємній домовленості сторони Контракту можуть змінити умови та строки поставки (п.3.3 Контракту). Ціни на товари, поставлені по цього Контракту, установлені в USD і включають вартість пакування, маркування, тару і вивантаження (п.4.1 Контракту). Якщо інше не узгоджено між сторонами в письмовому вигляді, всі платежі за товар повинні бути здійснені в USD у виді 100% оплати відповідно до відвантажного інвойсу (п.5.1 Контракту). Відповідно до п.5.3 Контракту умови оплати можуть бути змінені на протязі строку дії Контракту, узгоджені сторонами і оформлені у відповідному Додатку чи Специфікації.

Згідно умов Специфікації № 27 від 10.10.2024 до контракту від 04.11.2016 року № GGP-0411/16, сторони узгодили поставку порцелянових кухлів, стаканів та піал на загальну суму 29 835,84 дол.США.

З метою митного оформлення ввезеного товару ТОВ "Галерея Скла та порцеляни" 24.09.2024 подано до митного оформлення електронну митну декларацію №24UA110110005980U3, відповідно до якої до ввезення задекларовано наступний товар: 1.Посуд столовий або кухонний з фарфору: RX-N2416 кухоль 13,5 унц. (400 мл) (матового білого кольору) 6048 шт.; RX-N230213 кухоль 12,8 унц. (380 мл) (білого кольору) з ложкою - 3024 шт.; RX-N9189 кухоль 12,5 унц. (370 мл) (білого кольору) 2400 шт.; RX-N240301 кухоль 14 унц. (410 мл) (білого кольору) - 3024 шт.; RX-N2411 стакан 14 унц. (410 мл) (білого кольору) з кольоровою силіконов кришкою (три кольори кришки: маджента, світло-рожевий та чорний) - 3024 шт.; RX-N2433 стакан 14 унц. (410 мл) (жовтого кольору) з кольоровою силіконов кришкою (два кольори кришки: чорний та коричневий) 3024 шт.; RX-N9157 кухоль 12 унц. (350 мл) (білого кольору) 6000 шт.; RX-N16870 кухоль 12 унц. (350 мл) (білого кольору) 34032 шт.

Вказаний товар поставлений продавцем в морському 40HC контейнері TCNU1528678 на борт судна MRS MAURA V.443W в порту YANTIAN, Китайська Народна Республіка, згідно коносаменту від 02.11.2024 року № S0124100431.

Доставка товару здійснювалася ТОВ «КЛЕВЕР ТІМ» на підставі укладеного з позивачем договору на транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів від 15.08.2024 № 1508/24/02. Розмитнення вантажу здійснювалося на митному посту «Ліски» Дніпровської митниці.

Послуги по декларуванню вантажу надавалися ФОП ОСОБА_1 на підставі договору доручення на надання послуг митного брокера від 02.03.2020 року № 1.

Митна вартість товарів, заявленого до митного оформлення, була визначена декларантом за методом №1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується.

З метою митного оформлення товару позивачем було подано до Дніпровської митниці електронну митну декларацію №25UA110110000033U6.

Для митного оформлення позивачем були подані документи, а саме: контракт від 04.11.2016 №GGP-0411/16; додаткові угоди від 26.08.2022 №6 та від 24.12.2022 №9 до контракту; специфікація до контракту від 10.10.2024 №27; прайс-лист виробника товару 01.08.2024; калькуляція собівартості від 06.08.2024 №RG148/08 та її переклад; рахунок-проформа (Proforma invoice) від 01.08.2024 №GAL-27 та його переклад; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) від 23.10.2024 №GAL-RX27 та його переклад; пакувальний лист (Packing list) від 23.10.2024 №GAL-RX27 та його переклад; копія митної декларації країни відправлення від 30.10.2024 №531620240162889345 та її переклад; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №С245635091260017 та його переклад; платіжна інструкція про оплату товару від 17.10.2024 №82 на суму 5 820 дол.США; платіжна інструкція про оплату товару від 17.12.2024 №88 на суму 28785,02 дол.США; договір на транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів від 15.08.2024 №1508/24/02 між ТОВ «КЛЕВЕР ТІМ» та позивачем; заявка від 29.10.2024 №291024/1 між ТОВ «КЛЕВЕР ТІМ» та позивачем; коносамент (Bill of lading) від 02.11.2024 №S0124100431; міжнародна автотранспортна накладна від 30.12.2024 №24317; рахунок ТОВ «КЛЕВЕР ТІМ» на оплату транспортно-експедиційних послуг від 30.12.2024 №РФ-23660; довідка ТОВ «КЛЕВЕР ТІМ» про транспортні витрати від 30.12.2024 №3012/24-24137; калькуляція витрат на доставку товару від 30.12.2024 №3012/24; фото посуду; договір про надання послуг митного брокера від 02.03.2020 №1; лист товариства щодо подальшого призначення товару від 24.12.2024 №375.

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, митним органом встановлено наступне:

1. Відповідно до п.п.3.1. п.3 Контракту відвантаження товару здійснюється на умовах поставки FОВ (Інкотермс 2010). Умови поставки FОВ Shenzhen. П.п.3.3. п.3 Контракту визначено, що по взаємній домовленості сторони Контракту можуть змінити умови та строки поставки. Додаткових угод до Контракту, щодо зміни умов поставки декларантом до митного оформлення не надавалось.

2. Згідно із п.п.5.1 п.5 Контракту: якщо інше не узгоджено між сторонами в письмовому вигляді, усі платежі за товар повинні бути здійснені в USD у вигляді 100% оплати згідно відвантаженого інвойсу.

Відповідно до п.п.5.3 п.5 Контракту умови оплати можуть бути змінені на протязі строку дії Контракту, узгоджені Сторонами та оформлені у додатку до Контракту або Специфікації. У наданій до митного оформлення Специфікації №27 відсутні відомості щодо порядку проведення розрахунків по зовнішньоекономічній операції.

Додаткових угод щодо зміни умов оплати відповідно до Контракту декларантом до митного оформлення не надавалось. Натомість у наданому декларантом до митного оформлення рахунку-проформі міститься інформація щодо умов оплати за товар: 20% передплата, 80% після випуску коносамента. Після аналізу наданих до митного оформлення документів можна дійти висновку, що укладення рахунку-проформи не передбачено умовами Укладеного Контракту, а визначене поняття оплати « 80% після випуску коносамента» не передбачає кінцевого строку здійснення оплати за товар, тому відповідно до банківських платіжних документів від 17.10.2024 р. №82 (на суму 5 820 дол.США) та від 17.12.2024 р. №88 (на суму 28 785,02 дол.США) (гр.44 ЕМД - коди документів - 3001), наданих декларантом не можливо чітко визначити порядок та терміни оплати за товар.

3. Відповідно п.п.5.1. п.5 Контракту всі платежі повинні бути виконані банківським переказом на розрахунковий рахунок вказаний у п.12 Контракту.

У п.12 Контракту вказані наступні реквізити: Industrial and Commercial Bank of China Hunan Branch №8 Xianyangroad Yangsanshi, Liling Hunan China. Account №:1903021629140003816, Swift Code: ICBKCNBJHUN. У наданих до митного оформлення рахунку-проформі та рахунку-фактурі вказана інша банківська інформація: Industrial and Commercial Bank of China Hunan Branch ADDRESS: №8 Xianyangroad Yangsanshi Liling Hunan China. А/С №1903021619200159232 SWIFT NO OF THE BANK: ICBKCNBJHUN.

Також у наданих декларантом до митного оформлення платіжних документах вказані реквізити рахунку, які суперечать п.12 Контракту: Industrial and Commercial Bank of China Hunan Branch No 8 Xianyangroad Yangsanshi, Liling Hunan China. Account №1903021619200159232, Swift Code: ICBKCNBJHUN. Додаткових угод щодо зміни банківських реквізитів продавця зазначених у Контракті декларантом до митного оформлення не надавалось.

Вказане суперечить відомостям зазначеним Контракті в частині перерахування грошових коштів на відповідний банківський рахунок. Таким чином, неможливо пов`язати здійснену оплату за товар, що зазначено у платіжних документах з оцінюваною партією товару згідно заявленої до митного контролю митної декларації.

5. Надані до митного контролю платіжні документи сформовані в електронному вигляді та не містять жодних поміток передбачених вищезазначеним Положенням. Таким чином, дані платіжні документи не є документом, що підтверджують факт остаточної оплати товару. У наданих до митного контролю платіжних документах відсутні підписи та інші відмітки банку. Враховуючи вищезазначене зазначені розбіжності не дають можливості однозначно ідентифікувати документальне підтвердження здійсненої оплати за товар.

6. Декларантом надано до митного оформлення договір про перевезення вантажу між експедитором (ТОВ «КЛЕВЕР ТІМ») та імпортером (ТОВ "Галерея Скла та Порцеляни") (гр.44 ЕМД - код документу 4301) №1508/24/02 від 15.08.2024, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 30.12.2024 №РФ-23660 (гр.44 ЕМД - код документу 3004), калькуляцію транспортних витрат від 30.12.2024 р. №3012/24 та заявку від 29.10.2024 р. №291024/1 (гр.44 ЕМД - код документу - 3000), (далі - заявка) до Договору. У наданій калькуляції транспортних вимтрат від 30.12.2024 №3012/24 також не міститься відомостей про протяжність маршруту перевезення у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Також надана калькуляція складена імпортером ТОВ «Галерея скла та порцеляни», а не експедитором ТОВ «КЛЕВЕР ТІМ». Документального спростування зазначених розбіжностей/невідповідностей декларантом не надано.

У зв`язку із викладеним, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На повідомлення митного органу позивачем листом від 06.01.2025 за вих.№ 186/25-1 повідомлено, що до митної декларації надані всі наявні документи, у термін, передбачений п.3 ст.53 МК України інші документи надати не має можлиості.

Враховуючи виявлені в ході перевірки невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, не надання документів на спростування виявлених невідповідностей, митним органом зроблено висновок, що основний метод визначення митної вартості неможливо застосувати, тому застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 МК України.

Проведено консультацію з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості.

06.01.2025 Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110110/2025/000002/2 та визначено ціну товарів із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - 2-г (резервний метод).

За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару: «Посуд та прибори столові або кухонні, з фарфору..», випущеного у вільний обіг за ЕМД від 25.09.2024 №UА110110/2024/005999 за ціною на рівні - 3,1773 дол.США/кг за основним методом визначення митної вартості.

У зв`язку із коригуванням митної вартості товарів митним органом оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA110110/2025/000004 та було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (ч.2 ст.1 МК України).

Згідно із ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 та п.1 ч.2 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.

Згідно із вимогами частин 1 та 5 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Цей перелік є виключним і без обґрунтованих підстав митний орган не вправі вимагати інших документів для підтвердження митної вартості товару.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлений обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені виключно розбіжностями в документах що подаються для підтвердження митної вартість товарів, чи наявності в них ознак підробки або якщо вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як встановлено судом, рішення про коригування митної вартості товарів, яке прийняте митницею фактично обґрунтоване тим, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до ч.2 ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Разом з тим, згідно із ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.2 ст.55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Таким чином, суд зазначає, що відповідно до пунктів 2, 4 ч.2 ст.55 МК України, прийняті митним органом письмові рішення про коригування заявленої митної вартості товарів мають містити, зокрема: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно із ч.3 ст.57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Втім, як видно зі змісту спірного рішення, митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарів передбачених п.2 ч.1 ст.57 МК України у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 у справі № 809/278/17, у постанові від 27.07.2018 у справі № 809/1174/17, у постанові від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, у постанові від 01.04.2021 у справі №260/695/19.

Як визначено у ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Згідно із ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція неодноразово виснувалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.03.2024 у справі №826/5959/17, від 21.11.2023 у справі №826/13190/17, від 09.11.2022 у справі №815/4395/16, від 27.06.2019 у справі №803/667/17.

Наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 у справі №21-127а15, яке враховується судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.

У ході судового розгляду справи встановлено, що відповідачем 06.01.2025 прийнято рішення №UA110110/2025/000004 про коригування митної вартості товарів за МД №25UA110110000033U6, заявлених позивачем за ціною контракту.

Підставою для здійснення коригування митної вартості в сторону збільшення ціни товару із застосуванням другорядного методу (резервного) визначення митної вартості стали висновки митного органу про те, що у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах виявлені невідповідності та розбіжності, а також не надано документів на вимогу митного органу та на їх спростування, про що зазначено у гр.33 рішення.

Однак, викладені у графі 33 вказаного рішення зауваження є безпідставними та їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для витребування додаткових документів.

Суд звертає увагу, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Разом з тим, відповідачем не доведено у спірному рішенні, що подані позивачем до митного оформлення документи на підтвердження вартості товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Посилання митного органу в обґрунтування підстав для витребування додаткових документів та наявності розбіжностей у поданих документах на те, що чіткого визначення умов поставки товарів відповідно до контракту від 04.11.2016 № GGP-0411/16 та за Специфікацією № 27 не визначено, не прийнятні з наступного.

Згідно із п.3.1 контракту від 04.11.2016 № GGP-0411/16 відвантаження товару здійснюється на умовах FOB (ІНКОТЕРМС 2010). Умови поставки FOB Шеньчжень. По взаємній домовленості сторони Контракту можуть змінити умови та строки поставки (п.3.3).

Умови поставки FOB Shenzen/Shekou/Yantian визначені у специфікації від 10.10.2024 року №27 до контрату та рахунку-платформі (Proforma invoice) від 01.08.2024 №GAL-27.

У комерційному інвойсі від 23.10.2024 №GAL-RX27 та пакувальному листі (Packing list) визначена ціна на умовах FOB YANTIAN.

Саме з порту YANTIAN товар був відправлений, що підтверджується митною декларацією країни відправлення від 30.10.2024 № 531620240162889345 та коносаментом (Bill of lading) від 02.11.2024 № S0124100431.

При цьому, у разі використання правил Інкотермс FОВ (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов`язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасно сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження, назву, часу прибуття судна. Ціна FОВ (FОВ price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) у порт призначення.

Згідно з базису поставки FOB Інкотермс 2010 продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Отже, ціна FOB складається з: закупівельної ціни товару; упаковки, маркування; отримання ліцензій та дозволів; держмита та інших митних зборів, податків (імпортні та експортні); витрат на транспортування в порт відправлення; фрахту судна; завантаження та розміщення товару на кораблі.

Таким чином, витрати по доставці товару від складу виробника до порту відправлення за умовами FOB Інкотермс 2010 включені продавцем до ціни товару, а тому їх вартість окремо не додається при розрахунку митної вартості товару.

На засвідчення відповідного в п.4.1 Контракту № GGP-0411/16 сторони погодили, що ціни на товари включають вартість упаковки, маркування, тари та навантаження, що з урахуванням узгоджених умов FOB (ІНКОТЕРМС 2010), мають на увазі вартість доставки товару від складу виробника до порту відправлення та навантаження на борт судна.

За таких обставин, наведені митним органом зауваження щодо невизначеності умов поставки безпідставні, не впливають на правильність визначення митної вартості оцінюваної поставки.

Щодо зауваження митного органу про не підтвердження оплати за товар за Специфікацією №27 від 10.10.2024, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.

Отже, декларант має обов`язок підтвердити оплату товару, що декларується, якщо оплата вже відбулась.

За умовами контракту від 04.11.2016 № GGP-0411/16 (п.5.1), якщо інше не погоджено сторонами в письмовому вигляді, усі платежі за товар повинні бути здійснені в USD у вигляді 100% оплати згідно відвантаженого інвойсу. Умови оплати можуть бути змінені на протязі строку дії Контракту (п.5.3).

Суд звертає увагу, що в проформ-інвойсі від 01.08.2024 №GAL-27 до контракту від 04.11.2016 №GGP-0411/16 погоджено умови оплати: 20% - попередня оплата, 80% - після випуску коносамента.

З митної декларації та з оскаржуваного рішення чітко вбачається, що в ході митного оформлення декларантом на підтвердження оплати за товар були надані банківські платіжні інструкції в іноземній валюті №82 від 17.10.2024 та №88 від 17.12.2024 про сплату грошових коштів компанії LILING RONGXIANG CERAMIC CO., LTD, які по своїй суті є банківськими платіжними документами, містять банківські реквізити (надавача платіжних послуг), реквізити платника та отримувача коштів, що дають змогу ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією.

У гр.70 «Призначення платежу» платіжної інструкції №82 від 17.10.2024 зазначено, що оплата здійснена за товар згідно із контрактом від 04.11.2016 № GGP-0411/16, проформ-рахунком від 01.08.2024 №GAL-27.

У гр.70 «Призначення платежу» платіжної інструкції №88 від 17.12.2024 зазначено, що оплата здійснена за товар згідно із контрактом від 04.11.2016 № GGP-0411/16, інвойсом від 19.11.2024 № GAL-RX28.

При цьому, в митній декларації №25UA110110000033U6 зазначена загальна вартість товару, що декларувався 29 835,84 дол.США. Отже, декларант мав надати документ, що підтверджує оплату за товар на вказану суму.

Наданими позивачем митному органу платіжними інструкціями про оплату товару №82 від 17.10.2024 на суму 5 820 дол.США та №88 від 17.12.2024 на суму 28 785,02 дол.США підтверджено оплату товару в повному обсязі в сумі 29 835,84 дол.США відповідно до умов контракту від 04.11.2016 № GGP-0411/16, специфікації до контракту № 27 від 10.10.2024, рахунку-проформи від 01.08.2024 № GAL-27 та рахунку-проформи від 23.10.2024 № GAL-27.

В призначенні платежів згаданих платіжних інструкціях є посилання на зазначені документи.

Оплата позивачем здійснена на номер банківського рахунку LILING RONGXIANG CERAMIC CO., LTD», який визначено в проформ-рахунку та інвойсі.

Достовірність вказаних документів обґрунтованих сумнівів не викликає, що не спростовано відповідачем.

Отже, декларант надав відповідачу платіжні документи разом із митною декларацією, які давали можливість останньому встановити митну вартість оцінюваного товару за ціною контракту.

Доводи відповідача про те, що вказані платіжні документи не містять підписи та інші відмітки банку, що унеможливлює однозначно ідентифікувати документальне підтвердження здійсненої оплати за товар, необґрунтовані. Так як жодним нормативно-правовим актом, не встановлено вимоги до форми та змісту платіжної інструкції, тобто платіжна інструкція є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Про належність та достатність повідомлень системи SWIFT, як доказів здійснення операції з переведення іноземної валюти, зазначив Верховний Суд у постанові від 27.09.2019 у справі № 826/9719/16.

Зауваження митного органу в обґрунтування причин витребування додаткових документів в частині умов оплати через те, що за контрактом обумовлено 100% оплату, а складання проформ-рахунку не передбачено умовами контракту, суд зазначає, що у процедурі контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, при цьому умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з чим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів.

Аналогічна правова позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 29.01.2019 у справі №804/441/18, від 28.10.2020 у справі №1.380.2019.000724, від 02.04.2024 у справі №380/6459/20.

При цьому, невідповідностей реквізитів отримувача, про які зазначає відповідач, судом не встановлено, оскільки реквізити отримувача, зазначені у вказаних платіжних документах, відповідають реквізитам, що зазначені в проформ-інвойсі та комерційному інвойсі.

За таких обставин, висновки митного органу про непідтвердження оплати за товар також безпідставні.

Щодо зауважень митного органу до транспортної складової, суд зазначає наступне.

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст.3 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Отже, документами на підтвердження витрат на транспортування можуть бути не лише транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження транспортних витрат, як складової митної вартості, до митного оформлення були надані такі документи: копія митної декларації країни відправлення від 30.10.2024 №531620240162889345 та її переклад; транзитна декларація Т1 №MRN 24PL322080NS52PPK5; договір на транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів від 15.08.2024 №1508/24/02 між ТОВ «КЛЕВЕР ТІМ» та позивачем; заявка від 29.10.2024 №291024/1 між ТОВ «КЛЕВЕР ТІМ» та позивачем; коносамент (Bill of lading) від 02.11.2024 №S0124100431; міжнародна автотранспортна накладна від 30.12.2024 №24317; рахунок ТОВ «КЛЕВЕР ТІМ» на оплату транспортно-експедиційних послуг від 30.12.2024 №РФ-23660; довідка ТОВ «КЛЕВЕР ТІМ» про транспортні витрати від 30.12.2024 №3012/24-24137; калькуляція витрат на доставку товару від 30.12.2024 №3012/24.

Організацією перевезення товару для ТОВ «Галерея скла та порцеляни» здійснювало ТОВ «КЛЕВЕР ТІМ» на підставі договору №1508/24/02 від 15.08.2024 про надання транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів (далі - Договір).

Відповідно до умов договору №1508/24/02 позивач є Замовником, а ТОВ «КЛЕВЕР ТІМ» - Виконавцем.

Вартість транспортно-експедиторської послуги з перевезення вантажу з порту Яньянь (Китай) до митного кордону України - Ягодин, вантажу для ТОВ "Галерея скла та порцеляни" у контейнері №TCNU1528678, в авто ВН739110/BН0673ХН складають 218 025,38 грн. Експедиторська винагорода становить 3 000 грн. з ПДВ (Довідка ТОВ "КЛЕВЕР ТІМ" про транспортні випрати від 30.12.2024 року №3012/2424137 та калькуляція витрат на доставку товару позивача від 30.12 2024 року №3012/24).

З вказаних документів не вбачається понесення витрат на експедиторську винагороду за межами території України.

Суд вважає безпідставним не врахування під час митного оформлення вказаних рахунку та довідки про вартість перевезення.

МК України не визначено вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи, а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Відповідні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 02.07.2020 у справі № 803/916/17, від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14, від 07.05.2020 у справі №400/2922/18.

Тож, з долучених позивачем до митної декларації документів не вбачається, що вони містили розбіжності щодо числових складових митної вартості товарів, а надають можливість ідентифікувати найменування, кількість, вартість, порядок та факт поставки товару, а дані, вказані в зазначених документах, кореспондуються між собою.

За таких обставин, у відповідача не було обґрунтованих підстав для витребування у позивача додаткових документів відповідно до положень частини третьої статті 53 МК України, по суті вказані митним органом зауваження в оскаржуваному рішенні носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не свідчать про наявність розбіжностей, ознак підробки або відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, а відтак не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд вважає, що надані позивачем до митного оформлення документи повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч, невідповідностей або розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, подані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену позивачем митну вартість та її складові частини, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, достатність яких не спростована відповідачем, а тому підстав для коригування заявленої митної вартості у митного органу не було.

Крім цього, в рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, відсутні пояснення щодо зроблених коригувань.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно із пунктом 2.1. Наказу Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Однак, як вбачається з рішення про коригування митної вартості, у ньому міститься лише посилання на раніше оформлену митну декларацію та не проведено детальне дослідження цієї митної декларації з доданими до неї документами.

Поряд з тим, обставина наявності в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №815/6827/17, від 22.04.2019 у справі №815/6242/17, від 07.08.2018 у справі №815/3400/17.

Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити і про таке.

Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 у справі №809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 08.02.2019 у справі №825/648/17, від 26.05.2022 у справі №560/355/19.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів орган доходів і зборів повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що ТОВ «Галерея скла та порцеляни» неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

За таких обставин, суд доходить висновку що при винесенні рішення про коригування митної вартості товару від 06.01.2025 року № UA110110/2025/000002/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2025/000004 відповідач діяв не в порядку та не у спосіб, передбачені чинним законодавством, з викладених вище підстав, що є підставою для задоволення позову.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Щодо сплаченого позивачем судового збору за подання позову, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви у розмірі 5 596,04 грн.

Відтак, відповідно до положень ч.1 ст.139 КАС України, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму сплаченого судового збору у розмірі 5596,04 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 06.01.2025 року № UA110110/2025/000002.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2025/000002/2, винесену Дніпровською митницею.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (49038, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, буд.22, код ЄДРПОУ 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галерея скла та порцеляни» (49000, м.Дніпро, вул.Пресова, буд.65, код ЄДРПОУ 32502453) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 596,04 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма