Ухвала суду № 127162175, 07.05.2025, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у зміні способу і порядку виконання судового рішення

07 травня 2025 року ЛуцькСправа № 140/8001/24 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Грицені Ганни Геннадіївни про зміну способу та порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Маневицька виправна колонія №42» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом Державної установи «Маневицька виправна колонія №42» про визнання протиправними дій щодо несвоєчасної виплати компенсації за невикористану відпустку; зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати компенсації за невикористану відпустку з 15.06.2024 по день фактичної виплати 13.07.2024.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 у справі №140/8001/24 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Державної установи «Маневицька виправна колонія №42» щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати компенсації за невикористану відпустку. Зобов`язано Державну установу «Маневицька виправна колонія №42» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати компенсації за невикористану відпустку за весь час затримки виплати - період з 15.06.2024 по день фактичної виплати 13.07.2024.

На виконання вказаного рішення суду Волинським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист №17564/2024 від 18.10.2024, який позивачем був пред`явлений до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. 20.11.2024.

На підставі даного виконавчого листа старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гриценею Ганною Геннадіївною (далі - Гриценя Г.Г.) було відкрито виконавче провадження відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №76414352 від 30.10.2024.

У зв`язку з невиконанням відповідачем судового рішення в частині виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати компенсації за невикористану відпустку за весь час затримки виплати - період з 15.06.2024 по день фактичної виплати 13.07.2024, позивач звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

У вказаній заяві представник заявника просить суд змінити порядок виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 у справі №140/8001/24, на підставі якого видано виконавчий лист №17564/2024 від 18.10.2024, шляхом стягнення з Державної установи «Маневицька виправна колонія №42» в його користь коштів у сумі 32937,04 грн.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до частини першої та другої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Ухвалою суду від 28.04.2025 заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду призначено до судового розгляду на 11:30 год 07.05.2025.

Учасники справи, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибули, а тому, у відповідності до частини дев`ятої статті 205 КАС України, суд розглядає заяву у письмовому провадженні.

При цьому, позивачем та представником відповідача подані клопотання про розгляд заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду без їх участі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Виключною правовою підставою для прийняття судом рішення про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють його виконання у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду.

При цьому, під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання в раніше встановлений порядок і спосіб.

Разом з тим, здійснення судом зміни порядку чи способу виконання рішення не повинно змінювати способу захисту порушеного права, обраного судом при вирішенні справи.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 30.01.2018 у справі №281/1820/14-а, від 16.05.2018 у справі №556/2609/14-а, від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 які суд, з урахуванням частини п`ятої статті 242 КАС України враховує при вирішенні спірних правовідносин.

Так, заява державного виконавця мотивована неможливістю виконання відповідачем в повному обсязі рішення суду у даній справі через відсутність коштів на забезпечення виконання судових рішень.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №76414352 з примусового виконання виконавчого листа №17564/2024, виданого 18.10.2024 Волинським окружним адміністративним судом у справі №140/8001/24 про зобов`язання державної установи «Маневицька виправна колонія №42» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати компенсації за невикористану відпустку за весь час затримки виплати за період з 15 червня 2024 року по день фактичної виплати 13 липня 2024 року.

На підставі даного виконавчого листа старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гриценею Ганною Геннадіївною (далі - Гриценя Г.Г.) було відкрито виконавче провадження відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 76414352 від 30.10.2024.

Пунктом 2 зазначеної постанови боржнику був встановлений термін для виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.

Копії постанови направлено сторонам виконавчого провадження за вих.№21140 від 30.10.2024 для виконання та до відома.

Також державним виконавцем 05.11.2024 за вих.№21349 на адресу боржника надіслано вимогу виконавця, якою зобов`язано виконати рішення суду та протягом трьох робочих днів з моменту отримання даної вимоги надати державному виконавцю підтверджуючі документи виконання рішення, а у випадку невиконання повідомити про наявність поважних причин такого невиконання.

На вимогу виконавця Державною установою «Маневицька виправна колонія №42» листом від 15.11.2024 №42/7020/4 повідомлено, що станом на 15.11.2024 здійснено нарахування компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати компенсації за невикористану відпустку за весь час затримки виплати - період з 15.06.2024 по 13.07.2024 в сумі 32937,04 грн. Також зазначено, що згідно статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Кошторисом установи на 2024 рік кошти по КЕКВ 2800 не передбачено.

13.01.2025 за вих.№76414352 державним виконавцем за на адресу боржника знову надіслано вимогу виконавця, якою зобов`язано протягом трьох робочих днів з моменту отримання даної вимоги повідомити про наявність кошторисних призначень на 2025 рік по КЕКВ 2800 для виконання рішення суду з наданням копії кошторису установи на поточний рік.

На вимогу виконавця державною установою «Маневицька виправна колонія №42» листом від 10.02.2025 №42/915/4 повідомлено, що кошторисом на 2025 рік кошти по КЕКВ 2800 не передбачено та долучено копію кошторису установи на поточний рік.

24.02.2025 за вих.№1714 державним виконавцем за на адресу боржника вкотре надіслано вимогу виконавця, якою зобов`язано протягом п`яти робочих днів з моменту отримання даної вимоги повідомити: про вжиті установою заходи, спрямовані на повне фактичне виконання рішення суду, зокрема в частині виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати компенсації за невикористану відпустку за весь час затримки виплати; чи звертався боржник у 2025 році про виділення додаткових коштів для виконання даного рішення суду до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.

На вимогу виконавця державною установою «Маневицька виправна колонія №42» листом від 09.04.2025 №42/2187/4 повідомлено, що станом на 09.04.2025 здійснено нарахування компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати компенсації за невикористану відпустку за весь час затримки виплати - період з 15.06.2024 по 13.07.2024 в сумі 32937,04 грн. Згідно статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. У зв`язку з тим, що кошторисами на 2024 рік та на 2025 рік кошти по КЕКВ 2800 не було передбачено, клопотання про виділення додаткових коштів для виконання рішень суду було надіслано до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції 08.04.2025 №42/2186/4, але кошти по відповідному КЕКВу в 2025 році не виділялися.

10.04.2025 державним виконавцем, керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100 грн.

Таким чином, станом на 10.04.2025 рішення суду не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 25.04.2012 №11-рп/2012 визначив, що зміни способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом, який спрямований на гарантування виконання судового рішення. За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (Рішення у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004). Зміни одного способу та порядку виконання судового рішення на інший пов`язані з обов`язковим його виконанням незалежно від того, яким чином це відбувається - добровільно чи примусово, (абзац 1, 3 п. 3 мотивувальної частини рішення).

Суд зазначає, що здійснене відповідачем нарахування позивачу суми компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати компенсації за невикористану відпустку за весь час затримки виплати, сума якої не виплачена не є обставиною, що вказує на неможливість виконання судового рішення у цій справі саме через спосіб захисту, застосований судом при його ухваленні, та не надає достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту встановлення порядку і способу виконання судового рішення, регламентованого статтею 378 КАС України.

Крім того, в заяві представник державний виконавець просить змінити спосіб виконання судового рішення по даній справі шляхом стягнення з відповідача компенсації за невикористану відпустку за весь час затримки виплати, яка нарахована у загальному розмірі 32937,04 грн.

В свою чергу, зобов`язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом - при ухваленні рішення, та передбачають відмінний механізм виконання судових рішень.

Відтак, змінивши спосіб виконання такого рішення із зобов`язання нарахувати та виплатити компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати компенсації за невикористану відпустку за весь час затримки виплати на стягнення конкретної суми такої виплати, відбудеться зміна рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.

Оскільки зміна на підставі статті 378 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 245 КАС України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов`язання суб`єктів владних повноважень здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.

Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 30.01.2018 у справі №281/1820/14-а (К/9901/1034/17), в якій суд відмітив, що зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.

Отже, зазначені заявником обставини не вказують на неможливість виконання судового рішення у цій справі саме через спосіб захисту, застосований судом при його ухваленні, та не надають достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту зміни порядку і способу виконання судового рішення, регламентованого статтею 378 КАС України.

Доводи заявника про невиконання відповідачем судового рішення тривалий час суд вважає такими, що не свідчать про неможливість виконання судового рішення у спосіб, визначений у судовому рішенні.

Суд зауважує, що згідно заяви, неможливість виконання рішення суду обґрунтовується тим, що нараховані кошти в сумі 32937,04 грн не виплачені, тобто у заяві не вказано, які обставини ускладнюють виконання рішення суду, враховуючи, що боржник не відмовляється виконувати рішення і вчиняє дії щодо його виконання.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення суду у даній справі, оскільки встановлення способу виконання рішення суду шляхом, який обраний заявником, фактично змінить рішення суду у зв`язку зі зміною обраного способу захисту прав позивача.

На підставі наведеного та керуючись статтями 48, 52, 122, 128, 158-160, 165 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Грицені Ганни Геннадіївни про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі №140/8001/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Маневицька виправна колонія №42» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О. А. Лозовський