Ухвала суду № 127160236, 07.05.2025, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/843/25

2/583/538/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2025 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі :

головуючого судді Яценко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду №8 в м. Охтирка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» про захист прав споживачів та стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу,

встановив:

25.02.2025 позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, згідно з яким просив стягнути на його користь з ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» заборгованість за електричну енергію, вироблену за «зеленим» тарифом, у розмірі 82091,41 грн за період з серпня 2024 року по листопад 2024 року.

26.02.2025 ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

14.03.2025 представник відповідача подав до суду заяву про закриття провадження у справі, в якій зазначено, що станом на 03.03.2025 між позивачем та відповідачем відсутній спір, оскільки за період серпень-листопад 2024 року відсутня заборгованість за договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним господарствам. Просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, відмовити позивачу у задоволенні вимоги щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн через їх необґрунтованість, вважає, що дана справа не є складною, судова практика в тотожних справах та правове регулювання є однозначним, не вбачається численних випадків відступлення від висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, правових колізій, складності правового застосування. При складанні позову у представника позивача не було необхідності у вирішенні жодних складних питань, не здійснювався аналіз норм чинного законодавства, що стосується предмету спору, не розбиралася практики Верховного Суду у подібних правовідносинах, а тому сума заявлених витрат на правничу допомогу не є спів мірною із предметом спору. Судовий збір просить розподілити між сторонами з врахуванням положень ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» пропорційно задоволеним позовним вимогам.

07.05.2025 представником позивача подано письмову заяву, у якій повідомляється, що на даний час позивач не підтримує заявлених позовних вимог у справі внаслідок задоволення їх відповідачем у повному обсязі вже після пред`явлення ОСОБА_1 позовної заяви до суду й відкриття провадження у справі, та просить стягнути з відповідача на користь позивача 5000,00 грн в рахунок відшкодування витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката.

Учасники справи у підготовче судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку з чим фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ст. 247 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст.5ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За приписами ч. 3 ст.13ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

В п. 2 ч. 1 ст.255ЦПК України зазначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Одночасно суд роз`яснює, що згідно з ч. 2 ст.256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

З наданих відповідачем платіжних інструкції вбачається, що ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» у період з 24.02.2025 по 05.03.2025, тобто після пред`явлення позивачем даного позову до суду, сплатило ОСОБА_1 82091,41 грн за договором №94-ОХ від 17.02.2022 (а.с. 41 зворот 44).

Таким чином, враховуючи, що станом на 07.05.2025 позивач не підтримує заявлені позовні вимоги, оскільки відповідачем сплачено суму заборгованості в повному обсязі, отже предмет спору між сторонами відсутній, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 5000,00 грн в рахунок відшкодування витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката.

Згідно зі ст.59Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За приписами ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення

За приписами ст.19Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

В ст. 30Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» зазначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, а має оцінювати судові витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також, чи були вони розумними.

Згідно з вимогами ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони (постанова об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 8 ст.141ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат,які сторонасплатила абомає сплатитиу зв`язкуз розглядомсправи,встановлюється судомна підставіподаних сторонамидоказів (договорів,рахунків тощо). Такідокази подаютьсядо закінченнясудових дебатіву справіабо протягомп`яти днівпісля ухваленнярішення судуза умови,що дозакінчення судовихдебатів усправі стороназробила проце відповіднузаяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Велика ПалатаВерховного Судувже вказувалана те,що привизначенні сумивідшкодування судмає виходитиз критеріюреальності адвокатськихвитрат (встановленняїхньої дійсностіта необхідності),а такожкритерію розумностіїхнього розміру,виходячи зконкретних обставинсправи тафінансового стануобох сторін(додатковапостанова ВеликоїПалати ВерховногоСуду від19.02.2020року усправі №755/9215/15-ц,провадження №14-382цс19та постановаВеликої ПалатиВерховного Судувід 12.05.2020року усправі№904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 Цивільного процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Касаційного Цивільного суду від 16.07.2020 у справі № 909/452/19, 02.11.2020 у справі № 922/3548/19 та 18.11.2020 у справі № 923/1121/17.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод , застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано: угода про надання правничих послуг від 22.02.2025, за умовами якого розмір гонорару адвоката за даною угодою визначається за погодженням сторін та складає 5000,00 грн за вивчення матеріалів, надання консультації, підготовку позовної заяви та додатків до неї, представництво інтересів позивача у суді під час розгляду позовної заяви; акт прийому-передачі виконаних робіт від 25.02.2024 по договору від 22.02.2025 про надання правничої допомоги та супроводження справи у суді, відповідно до якого адвокатом Єфіменко Л.І. при наданні правничої допомоги витрачено 7 год., узгоджена вартість наданої правничої допомоги складає 5000,00 грн; прибутковий касовий ордер №1 від 25.02.2025 про оплату ОСОБА_1 адвокату Єфіменко Л.В. за надання правової допомоги гонорару в розмірі 5000,00 грн (а.с. 23-26).

Так в акті виконаних робіт від 25.02.2025 зазначається перелік виконаних адвокатом послуг з надання правової допомоги та кількість витраченого на це часу, зокрема: консультація, ознайомлення з матеріалами, отриманими від клієнта, виготовлення необхідних копій, підготовка позовної заяви - 7 год., а також участь у судовому розгляді справи у суді першої інстанції.

Водночас, для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивачем були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Закону № 5076-VI. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Відтак, при визначенні суми відшкодування враховується критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями). У рішенні Європейського суду «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд вважає завищеною оплату наданих послуг представником позивача.

При цьому позовна заява не є значною за обсягом, не містить складних правових конструкцій, отже не потребувала значних затрат часу, а підготовка цієї справи до розгляду у суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи.

На переконання суду, витрати в сумі 5000,00 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Слід також зазначити, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати осіб утримуватися від вчинення неправомірних дій, які призводять до подання відповідних позовів про захист та відновлення порушених прав.

Таким чином, враховуючи наведені вище положення чинного законодавства та надаючи оцінку наявним у справі доказам суд дійшов висновку про можливість стягнення з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

На переконання суду зазначений розмір відшкодування судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу буде відповідати критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та результатів її розгляду.

Відповідно ч. 1 ст.142ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Позивач при поданні до суду позовної заяви про захист прав споживача був звільнений від сплати судового збору. При цьому, у разі задоволення позову судовий збір потрібно було б стягнути з відповідача на користь держави. Враховуючи, що позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову до суду та до початку розгляду справи по суті, суд вважає за потрібне стягнути в дохід держави з відповідача 50 відсотків від суми, яка б повинна була сплачено позивачем, у разі справляння ним судового збору, що становить 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 133, 137, 142, 255, 256, 258, 260, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадженняу справіза позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» про захист прав споживачів та стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» накористь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя Охтирського міськрайонного

суду Сумської області Н.Г. Яценко