Ухвала суду № 127155845, 02.05.2025, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

Іменем України

02.05.2025 Справа №607/9046/25 Провадження №1-кс/607/2548/2025

м. Тернопіль

Слідча суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025211040000825 від 30.04.2025 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Віньківці Віньковецького району Хмельницької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,

УСТАНОВИЛА:

02.05.2025 слідчий СВТернопільського РУПГУНП вТернопільській області ОСОБА_6 звернулася до слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 .

Клопотання мотивоване тим, що у провадженні СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області перебуває кримінальнепровадження №12025211040000825від 30.04.2025за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме щодо вимагання ОСОБА_4 неправомірної вигоди у сумі 10000 доларів США у ОСОБА_7 за вплив на посадових осіб ТЦК та СП, посадових осіб медичного закладу у сприянні виготовленні військово-облікових документів щодо визнання його непридатним до військової служби та виключення з військового обліку.

30.04.2025 о 16 год. 56 хв. у порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затриманийза підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Слідчий зазначив, що у кримінальному провадженні № 12025211040000825 від 30.04.2025 наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

01.05.2025 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Також необхідністьзастосування допідозрюваного запобіжногозаходу слідчийдоводить наявністюризиків,передбачених п.1,2,3ч.1ст.177КПК України,а саме:переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речей,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Слідчий вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не буде дієвим для запобігання вказаним ризикам.

За таких підстав слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням застави у розмірі 136 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 411808 грн, та покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив клопотання задовольнити. Зазначив, що з урахуванням розміру неправомірної вигоди, яку вимагав ОСОБА_4 , просить визначити розмір застави у розмірі 136 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави здатний забезпечити покладені на підозрюваного обов`язки.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що підозра, пред`явлена ОСОБА_4 , є необґрунтованою та сторона обвинувачення не довела наявність ризиків даного кримінального провадження. Вважає, що дане кримінальне правопорушення є провокацією з боку працівників Служби безпеки України та інших правоохоронних органів. Вказав, що надані стороною обвинувачення документи містять суперечності та невідповідності. Зазначив, що доцільним є застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту. Вважає, що підстави для визначення зазначеного у клопотанні розміру застави відсутні та не доведені стороною обвинувачення.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника. Додатково зазначив, що є волонтером, неофіційно працює та розмір його доходу становить приблизно 20000 грн щомісячно, нерухомого та цінного рухомого майна у своїй власності не має, а тому запропонований прокурором розмір застави є для нього непомірним.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Частина 1 ст. 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенніпитання прообрання запобіжногозаходу,крім наявностіризиків,зазначених устатті 177цього Кодексу,слідчий суддя,на підставінаданих сторонамикримінального провадженняматеріалів зобов`язанийоцінити всукупності всіобставини,у томучислі:1)вагомість наявнихдоказів провчинення підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; 2)тяжкість покарання,що загрожуєвідповідній особіу разівизнання підозрюваного,обвинуваченого винуватиму кримінальномуправопорушенні,у вчиненніякого вінпідозрюється,обвинувачується; 3)вік тастан здоров`япідозрюваного,обвинуваченого; 4)міцність соціальнихзв`язків підозрюваного,обвинуваченого вмісці йогопостійного проживання,у томучислі наявністьв ньогородини йутриманців; 5)наявність упідозрюваного,обвинуваченого постійногомісця роботиабо навчання; 6)репутацію підозрюваного,обвинуваченого; 7)майновий станпідозрюваного,обвинуваченого; 8)наявність судимостейу підозрюваного,обвинуваченого; 9)дотримання підозрюваним,обвинуваченим умовзастосованих запобіжнихзаходів,якщо вонизастосовувалися донього раніше; 10)наявність повідомленняособі пропідозру увчиненні іншогокримінального правопорушення; 11)розмір майновоїшкоди,у завданніякої підозрюється,обвинувачується особа,або розмірдоходу,в отриманніякого внаслідоквчинення кримінальногоправопорушення підозрюється,обвинувачується особа,а такожвагомість наявнихдоказів,якими обґрунтовуютьсявідповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ч. 1 ст. 178 КПК України).

Так, Тернопільським РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025211040000825 від 30.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

30.04.2025 о 16 год. 56 хв. у порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затриманийза підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

01.05.2025 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Про обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_4 , та його можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме: заява ОСОБА_7 від 29.04.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 30.04.2025; протокол огляду від 30.04.2025; протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 30.04.2025.

Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності слідча суддя встановила, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.

Ураховуючи, що слідча суддя на цьому етапі провадження лише зобов`язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідча суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор, та позицію сторони захисту щодо їх недоведеності, слідча суддя зазначає таке.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Як зазначено в п. 111-112 рішення ЄСПЛ «Белеветський проти Росії», обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Так, в обґрунтування застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор зазначив, що існують ризики, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, підтверджується тим, що підозрюваний, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, яке передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. При цьому підозрюваний зареєстрований за межами Тернопільської області, що не дасть змогу органу досудового розслідування контролювати його процесуальну поведінку у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Так само підозрюваний не є офіційно працевлаштованим, міцність його соціальних зв`язків є недоведеною, що додатково підтверджує можливість підозрюваного безперешкодно залишити місце свого проживання з метою переховування.

Так само ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей , які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, підтверджується тим, що на даний час органом досудового розслідування проведено тільки ряд першочергових слідчих дій, спрямованих на встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню, та продовжуються проводитись слідчі дії, спрямовані на встановлення осіб, на яких ОСОБА_4 здійснював зловживання впливом, встановлення місцезнаходження та вилучення документів із даними про цих осіб, військово-облікових документів, інформації, яка міститься у технічних пристроях. Відтак, перебуваючи не в умовах тримання під вартою, підозрюваний зможе знищити чи приховати вказані речі з метою перешкодити слідству довести його вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Щодо ризику впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, то згідно зі ст. 23 КПК України на стадії судового розгляду доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час усного допиту у судовому засіданні. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від цих осіб та дослідження їх судом. Указане доводить, що з метою зміни свідками своїх показань на користь підозрюваного або відмови від дачі показань останній може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб. При цьому підозрюваному відоме місце проживання свідків, так як інформація про свідків наявна в матеріалах кримінального провадження. З урахуванням викладеного слідча суддя вважає, що такий ризик є досить вірогідним та доведеним стороною обвинувачення.

Ураховуючи викладене, характер вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідча суддя вважає, що застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не зможе попередити ризики, визначені ст. 177 КПК України.

Відтак слідча суддя доходить висновку, що прокурор довів, що у даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу.

Також слідча суддя вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими,а прокурор в повному обсязі довів, що обмеження права підозрюваного на свободу є виправданим. З урахуванням викладеногослідча суддя доходить висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу та що запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченимст. 177 КПК України. На переконання слідчої судді, такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою з наведених підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину.

При прийнятті рішення слідча суддя також враховує, що відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

За встановлених обставин слідча суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та доведеним прокурором у судовому засіданні, а застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме його особі, обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.

Крім того, сторона захисту не надала беззаперечних доказів, які б свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, ніж тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені ст. 177 КПК України. Так, навіть за умови застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, останній матиме можливість залишити місце проживання та переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні через засоби мобільного зв`язку, мережу Інтернет чи через третіх осіб.

При цьому слідча суддя відхиляє доводи сторони захисту про те, що дане кримінальне правопорушення є провокацією з боку працівників Служби безпеки України та інших правоохоронних органів, оскільки встановлення зазначених обставин не належить до повноважень слідчої судді та є предметом судового розгляду справи.

Відтак слідча суддя доходить висновку, що обраний запобіжний захід є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження.

Також згідно з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається, зокрема у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Поряд зцим ч.5ст.182КПК Українивизначено,що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Так, обґрунтовуючи розмір застави у розмірі 136 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб,прокурор вказав,що такийрозмір заставивизначенийз урахуванням розміру неправомірної вигоди, яку вимагав підозрюваний, та саме такий розмір застави здатний забезпечити покладені на останнього обов`язки.

Разом з тим слідча суддя відхиляє такі доводи прокурора, оскільки в основу визначення розміру застави підозрюваному не може покладатися лише розмір неправомірної вигоди, яку вимагав останній. Будь-які інші виключні випадки прокурором не зазначені.

Ураховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, відсутність доказів про майновий стан ОСОБА_4 та/або наявність у його власності цінного рухомого чи нерухомого майна та банківських рахунків, слідча суддя не вбачає підстав для визначення застави у запропонованому прокурором розмірі. При цьому слідча суддя доходить висновку про необхідність визначення застави у максимальному розмірі,передбаченому для даної категорії злочинів, у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Такий розмір застави є прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, зокрема у рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також слідча суддя вважає, що такий розмір застави не є непомірним для підозрюваного, однак водночас є суттєвим для його майнового стану та небажаним для втрати, а відтак дієвим для виконання завдань цього кримінального провадження та запобігання встановленим ризикам.

Крім цього, на виконання вимог ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення підозрюваним застави слідча суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 обов`язки, визначені даною нормою закону та доведені прокурором, а саме: прибувати закожною вимогоюдо слідчого,прокурора тасуду;не відлучатисяіз населеногопункту,в якомувін зареєстрованийта проживає,без дозволуслідчого,прокурора абосуду; повідомлятислідчого,прокурора чисуд прозміну свогомісця проживання;у разі наявності здати на зберігання до Управління державної міграційної служби України в Хмельницькій області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 369-372, 532 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання слідчого СВТернопільського РУПГУНП вТернопільській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025211040000825 від 30.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів.

Встановити строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу до 16 год. 56 хв. 28.06.2025.

Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень. Застава має бути внесена на депозитний рахунок з такими реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26198838; отримувач: ТУ ДСА України у Тернопільській області; банк отримувача: ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО): 820172; рахунок отримувача: UA358201720355219001000003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025211040000825 від 30.04.2025 за ухвалою слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.05.2025.

У разі внесення застави ОСОБА_4 звільнити з-під варти та покласти на нього обов`язки, передбачені статтею 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- у разі наявності здати на зберігання до Управління державної міграційної служби України в Хмельницькій області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважатиметься таким, до якого застосований запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави встановити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків до 28.06.2025.

У іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у цьому кримінальному провадженні.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_4 .

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідча суддя ОСОБА_1