Ухвала суду № 127155791, 01.05.2025, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

Іменем України

01.05.2025 Справа №607/8949/25 Провадження №1-кс/607/2523/2025

м. Тернопіль

Слідча суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025211040000820 від 29.04.2025 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернополя, громадянина України, з повною середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, раніше судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України,

УСТАНОВИЛА:

01.05.2025 слідчий СВТернопільського РУПГУНП вТернопільській області ОСОБА_6 звернувся до слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 .

Клопотання мотивоване тим, що слідчими СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025211040000820 від 29.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України.

Так, 24.02.2022прийнятий Закон України «Про затвердження указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» № 2102-IX, якимзатверджено указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введеннявоєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин24.02.2022 строком на 30 діб.

Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, в тому числі 15.01.2025 прийнято Закон України «Про затвердження указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №4220-IX, яким затверджено указ Президента України №26/2025 від 14.01.2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні продовжено строк дії воєнного стану із 05 год. 30 хв. 08.02.2025 строком на 90 діб, тобто до 09.05.2025.

Під час проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 07.09.2023 раніше судимий на підставі вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, однак на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання із встановленням іспитового строку терміном 3 роки. 29.04.2025 приблизно о 07 год. 00 хв. ОСОБА_4 перебував у приміщенні магазину «Сім-23», що на вул. Грушевського, 5 у м.Тернополі, підприємницьку діяльність в якому здійснює ТОВ «Клевер Сторс», та у якого виник злочинний умисел, спрямований на таємне повторне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом і корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, перебуваючи у приміщенні магазину «Сім-23», що знаходиться у м. Тернополі на вул. Грушевського, 5, підійшов до стелажів із товарно-матеріальними цінностями, після чого 29.04.2025 приблизно о 07 год. 00 хв. взяв до рук слабоалкогольний напій торговельної марки «Рево Манго», 8,5% ж/б, об`ємом 0,5 л, вартістю 81,60 грн без ПДВ та шоколад торговельної марки «Millenium Very Peri» молочний з начинкою подрібненим та цілим арахісом масою 285 г, у кількості 7 одиниць, загальною вартістю 571,20 грн без ПДВ.

У подальшому 29.04.2025 приблизно о 07 год. 02 хв. ОСОБА_4 , тримаючи товарно-матеріальні цінності, які належать ТОВ «Клевер Сторс», з метою доведення злочину до кінця, не маючи наміру за них розрахуватися, попрямував на вихід із приміщення повз касову зону, однак був помічений касиром вказаного магазину ОСОБА_7 . На усну вимогу ОСОБА_7 зупинитись ОСОБА_4 не відреагував та, усвідомлюючи, що здійснює відкрите викрадення майна, з метою доведення злочину до кінця намагався вибігти із приміщення магазину «Сім-23» на вулицю, однак при виході був затриманий працівником магазину.

Таким чином ОСОБА_4 вчинив всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, проте не закінчив злочин з причин, які не залежали від його волі.

Слідчий зазначив, що у кримінальному провадженні № 12025211040000820 від 29.04.2025 наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

29.04.2025 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України.

Також необхідністьзастосування допідозрюваного запобіжногозаходу слідчийдоводить наявністюризиків,передбачених п.1,3,5ч.1ст.177КПК України,а саме:переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; незаконновпливати напредставника потерпілогота свідківу цьомуж кримінальномупровадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не буде дієвим для запобігання вказаним ризикам.

За таких підстав слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням застави у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181680 грн, та покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив клопотання задовольнити. Зазначив, що у разі, якщо слідча суддя дійде висновку про доцільність визначення застави у меншому розмірі, ніж вказано у клопотанні, сторона обвинувачення проти цього не заперечуватиме.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що підозра, пред`явлена ОСОБА_4 , є необґрунтованою, оскільки не доведено, що ОСОБА_4 вчинив замах саме на відкрите викрадення чужого майна. Вказав, що доцільним є застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Частина 1 ст. 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенніпитання прообрання запобіжногозаходу,крім наявностіризиків,зазначених устатті 177цього Кодексу,слідчий суддя,на підставінаданих сторонамикримінального провадженняматеріалів зобов`язанийоцінити всукупності всіобставини,у томучислі:1)вагомість наявнихдоказів провчинення підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; 2)тяжкість покарання,що загрожуєвідповідній особіу разівизнання підозрюваного,обвинуваченого винуватиму кримінальномуправопорушенні,у вчиненніякого вінпідозрюється,обвинувачується; 3)вік тастан здоров`япідозрюваного,обвинуваченого; 4)міцність соціальнихзв`язків підозрюваного,обвинуваченого вмісці йогопостійного проживання,у томучислі наявністьв ньогородини йутриманців; 5)наявність упідозрюваного,обвинуваченого постійногомісця роботиабо навчання; 6)репутацію підозрюваного,обвинуваченого; 7)майновий станпідозрюваного,обвинуваченого; 8)наявність судимостейу підозрюваного,обвинуваченого; 9)дотримання підозрюваним,обвинуваченим умовзастосованих запобіжнихзаходів,якщо вонизастосовувалися донього раніше; 10)наявність повідомленняособі пропідозру увчиненні іншогокримінального правопорушення; 11)розмір майновоїшкоди,у завданніякої підозрюється,обвинувачується особа,або розмірдоходу,в отриманніякого внаслідоквчинення кримінальногоправопорушення підозрюється,обвинувачується особа,а такожвагомість наявнихдоказів,якими обґрунтовуютьсявідповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ч. 1 ст. 178 КПК України).

Так, Тернопільським РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025211040000820 від 29.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України.

29.04.2025 о 09 год. 55 хв. ОСОБА_4 був затриманий відповідно до ст. 208 КПК України як особа, підозрювана у вчиненні злочину.

29.04.2025 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України.

Про обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_4 , та його можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме: протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 29.04.2025; довідка ТОВ «Клевер Сторс» про собівартість товарів; протокол огляду місця події від 29.04.2025; протокол допиту представника потерпілого ОСОБА_8 від 29.04.2025; протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками та довідки до них від 29.04.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 29.04.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 29.04.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 29.04.2025; протокол огляду предмету (відеозапису) від 29.04.2025; протокол огляду від 29.04.2025.

Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності слідча суддя встановила, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.

Ураховуючи, що слідча суддя на цьому етапі провадження лише зобов`язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідча суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор, та позицію сторони захисту щодо їх недоведеності, слідча суддя зазначає таке.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Як зазначено в п. 111-112 рішення ЄСПЛ «Белеветський проти Росії», обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Так, в обґрунтування застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор зазначив, що існують ризики, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на представника потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, підтверджується тим, що підозрюваний, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, яке передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. При цьому підозрюваний зареєстрований за межами Тернопільської області, що не дасть змогу органу досудового розслідування контролювати його процесуальну поведінку у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Так само підозрюваний не є працевлаштованим, а його соціальні зв`язки є слабкими, що додатково підтверджує можливість підозрюваного безперешкодно залишити місце свого проживання з метою переховування.

Щодо ризику впливати на представника потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, то згідно зі ст. 23 КПК України на стадії судового розгляду доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час усного допиту у судовому засіданні. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від цих осіб та дослідження їх судом. Указане доводить, що з метою зміни представником потерпілого та свідками своїх показань на користь підозрюваного або відмови від дачі показань останній може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб. При цьому слідча суддя також враховує той факт, що підозрюваний обізнаний про особи представника потерпілого та свідків, що свідчить про високу ймовірність здійснення такого впливу. З урахуванням викладеного слідча суддя вважає, що такий ризик є досить вірогідним та доведеним стороною обвинувачення.

Так само слідча суддя вважає, що ризик того, що підозрюваний може вчиняти інше кримінальне правопорушення, зокрема пов`язане з посяганням на власність, є доведеним стороною обвинувачення. Так, вироком Тернопільськогоміськрайонного судуТернопільської областівід 07.09.2023 ОСОБА_4 визнаний винниму вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.185КК України,йому призначенепокарання увиді позбавленняволі тана підставіст.75КК Українизвільнено ОСОБА_4 від відбуванняпокарання звипробуванням зіспитовим строкомна 3роки. Разомз тим ОСОБА_4 підозрюється увчиненні іншогокримінального правопорушення,що буловчинене підчас встановленогоіспитового строку.Відтак підозрюванийз метою особистого збагачення може вчиняти нові кримінальні правопорушення, що свідчить про обґрунтованість та наявність вказаного ризику.

Ураховуючи викладене, характер вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідча суддя вважає, що застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не зможе попередити ризики, визначені ст. 177 КПК України.

Відтак слідча суддя доходить висновку, що прокурор довів, що у даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу.

Також слідча суддя вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими,а прокурор в повному обсязі довів, що обмеження права підозрюваного на свободу є виправданим. З урахуванням викладеногослідча суддя доходить висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу та що запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченимст. 177 КПК України. На переконання слідчої судді, такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою з наведених підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину.

При прийнятті рішення слідча суддя також враховує, що відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

За встановлених обставин слідча суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та доведеним прокурором у судовому засіданні, а застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме його особі, обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.

Крім того, сторона захисту не надала беззаперечних доказів, які б свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, ніж тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені ст. 177 КПК України. Так, навіть за умови застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, останній матиме можливість залишити місце проживання та переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на представника потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні через засоби мобільного зв`язку, мережу Інтернет чи через третіх осіб або вчинити інші кримінальні правопорушення, пов`язані з посяганням на власність.

Відтак слідча суддя доходить висновку, що обраний запобіжний захід є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження.

Також згідно з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається, зокрема у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ураховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, відсутність доказів про майновий стан ОСОБА_4 та/або наявність у його власності цінного рухомого чи нерухомого майна та банківських рахунків, слідча суддя не вбачає підстав для визначення застави у запропонованому прокурором розмірі. При цьому слідча суддя доходить висновку про необхідність визначення застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Такий розмір застави є прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, зокрема у рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також слідча суддя вважає, що такий розмір застави не є непомірним для підозрюваного, однак водночас є суттєвим для його майнового стану та небажаним для втрати, а відтак дієвим для виконання завдань цього кримінального провадження та запобігання встановленим ризикам.

Крім цього, на виконання вимог ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення підозрюваним застави слідча суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 обов`язки, визначені даною нормою закону та доведені прокурором, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з представником потерпілого та свідками у цьому ж кримінальному провадженні; у разі наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 369-372, 532 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання слідчого СВТернопільського РУПГУНП вТернопільській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025211040000820 від 29.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України, задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів.

Встановити строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу до 09 год. 55 хв. 27.06.2025.

Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень. Застава має бути внесена на депозитний рахунок з такими реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26198838; отримувач: ТУ ДСА України у Тернопільській області; банк отримувача: ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО): 820172; рахунок отримувача: UA358201720355219001000003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025211040000820 від 29.04.2025 за ухвалою слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.05.2025.

У разі внесення застави ОСОБА_4 звільнити з-під варти та покласти на нього обов`язки, передбачені статтею 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з представником потерпілого та свідками у цьому ж кримінальному провадженні;

- у разі наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважатиметься таким, до якого застосований запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави встановити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків до 29.06.2025.

У іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у цьому кримінальному провадженні.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_4 .

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідча суддя ОСОБА_1