Ухвала суду № 127154490, 07.05.2025, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/2339/25

Провадження №1-кс/463/4296/25

У Х В А Л А

07 травня 2025 року Личаківський районний суд м.Львова

в складі: слідчого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

заявника ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_5 у справі за клопотанням органу досудового розслідування про накладення арешту на майно, -

в с т а н о в и в:

Згідно з ч. 3ст. 35 КПК Українивказана скарга визначена для розгляду слідчому судді ОСОБА_5 .

До суду поступила заява адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді, яка мотивована тим, що слідчий суддя ОСОБА_5 ухвалював, на його думку, у вказаному провадженні незаконні рішення, а також він ставиться упереджно до сторони власника майна, оскільки відмовив стороні захисту у його клопотанні про надання додаткового часу для ознайомлення з клопотанням поданим органом досудового розслідування. Відтак вважає, що слідчий суддя ОСОБА_5 ставиться упереджено до нього та порушує принцип змагальності у вказаному процесі.

В судовому засіданні заявник поданий відвід підтримав та просив його задоволити.

Слідчий ТУ ДБР розташованого у м. Львові заперечив проти задоволення вказаного відводу, мотивуючи це тим, що відомості, які викладені в заяві є надуманими.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заяву, суд приходить до висновку, що заява не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 75 КПК Українивстановлено вичерпний перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні. Зокрема, згідно з п.4 ч.1ст. 75 КПК Українисуддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. Виходячи з мотивів заяви, саме на цю підставу для відводу покликається потерпілий. Такожст. 76 КПК Українивизначено підстави недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні.

Як вбачається з матеріалів скарги слідчим суддею ОСОБА_5 раніше вже приймалося процесуальне рішення в межах розгляду клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №42024142410000236 від 20.11.2024 року і воно було ухвалене на користь органу досудового розслідування. Крім того, заявник вважає, що слідчий суддя, незаконно відмовив стороні захисту у його клопотанні про надання додаткового часу для ознайомлення з клопотанням поданим органом досудового розслідування, що свідчить про його упередженість та порушення принципу рівності сторін та змагальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно з правовими позиціями, висловленими у рішеннях Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), який констатує порушення п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року, ратифікованоїЗаконом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР(далі - Конвенція), де зазначено, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Крім того, в рішенні ЄСПЛ «Мироненко і Мартенко проти України», зокрема у п. 66, зазначено, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» та «Веттштайн проти Швейцарії»). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).

Згідно з п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Згідно з п. 66 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, судді повинні мати незаперечну свободу вирішувати справи безсторонньо, керуючись власним сумлінням та тлумаченням фактів, а також у відповідності до чинного законодавства (Рекомендація № R (94) 12, Принцип I (2)(d)).

Відтак, виходячи з наведених вище мотивів про незаперечну свободу судді вирішувати справи безсторонньо, керуючись власним сумлінням та тлумаченням фактів, а також у відповідності до чинного законодавства, рішення головуючого не можуть оцінюватися як ознака упередженості.

Окрім цього, порушення норм матеріального та/або процесуального права при розгляді кримінального провадження може бути лише предметом перегляду в апеляційній а в деяких випадках і касаційній інстанції.

Таким чином, з наведених мотивів не вбачається сумнівів в неупередженості слідчого судді, а тому заява про відвід слідчого судді задоволенню не підлягає. Будь-яких інших правових підстав передбачених ст.ст.75,76 КПК Українидля відводу головуючого в даному кримінальному провадженні судом не встановлено.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.75,76,80,81 КПК України, -

ухвалив:

в задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_5 у справі за клопотанням органу досудового розслідування про накладення арешту на майно - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1