Рішення № 127153769, 06.05.2025, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/425/25

Провадження № 2-а/438/15/2025

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06 травня 2025 року м. Борислав

Бориславський міський суд Львівської області у складі судді Ткачової С.М., за участю секретаря Терлецької Ю.М., розглянув адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови серія ЕНА № 4278396 від 15.03.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

учасники справи :

позивач : ОСОБА_1 - не з`явився;

відповідач : представник Головного управління національної поліції у Львівській області - не з`явився;

третя особа: поліцейський СРПП ВП №1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області Триленко Роман Олегович не з`явився.

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача:

Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕНА № 4278396 від 15 березня 2025 року за ч. 1 ст.121 КУпАП. Стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 605,60 грн.

В обґрунтуванняпозовних вимогпосилається нате,що 15.03.2025відносно,нього поліцейськимСРПП капраломполіції ТриленкомР.О.була винесенапостанова пронакладення адміністративногостягнення,серії ЕНА№ 4278396,якою йоговизнано винниму скоєнніправопорушення,передбаченого ч.1ст.121КУпАП танакладено адміністративнестягнення увигляді штрафуна суму340грн.Відповідно до змісту оскаржуваноїпостанови ЕНА№ 4278396від 15.03.2025,-« 15.03.2025о19год.45хв.в містіБориславі Львівськоїобласті повулиці ВолодимираВеликого 69,керував транспортнимзасобом MAZDA626д.н. НОМЕР_1 ,з непрацюючимлівим габаритнимвогнем втемну порудоби,чим порушиввимоги п.31.6.бПДР».Вказує,що оскаржуванапостанова винесенанезаконно,необґрунтованою,з грубимпорушення нормзаконодавства,без фактичногота реальногоз`ясуваннята дослідженнявсіх обставинсправи,без зазначеннядоказів наоснові якихвстановлюється наявністьчи відсутністьадміністративного правопорушення,винність особив йоговчиненні.При цьомузазначає,що привинесенні оскаржуваноїпостанови,не булопроведено підготовкудо розглядусправи,як іне булооголошено посадовоїособи,яка розглядаєсправу,не буливирішені клопотання,не булидослідженні докази,не булизаслухані особи,які берутьучасть урозгляді справи. Постанова не містить опису обставин справи, встановлених під час розгляду, та до неї не додано жодних доказів, а також пояснень свідків, що свідчили би про наявність у позивача вини у вчиненні адміністративного правопорушення, відсутні відео файли, які б могли підтвердити факт, зазначений в постанові. Звертає увагу суду на те, що перед початком руху позивачем було проведено огляд т/з, і будь яких несправності транспортного засобу не було. На підставі викладеного просить позов задовольнити.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Львівській області та третя особа поліцейський СРПП Триленко Р.О. у судове засідання не прибули, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомили, правом на подання відзиву та пояснень на позовну заяву не скористалися.

Відповідно до ч. 6 ст. 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Копії позовної заяви та доданих до неї документів направляються відповідачу та іншим учасникам справи до електронного кабінету.

2 . Заяви (клопотання ) учасників справи.

06.05.2025 позивач ОСОБА_2 , через канцелярію суду подав заяву, в якій просить судове засідання по даній справі проводити без його участі. Позовні вимоги підтримує повністю, та просить їх задовольнити.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Бориславського міського суду від 24.03.2025 адміністративну справу запозовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови серія ЕНА № 4278396 від 15.03.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Одночасно із винесенням ухвали про відкриття провадження і призначення справи до судового розгляду, судом було залучено в якості третьої особи поліцейський СРПП Триленка Р.О.

Протокольною ухвалою від 06 травня 2025 визнано неявку відповідача та третьої особи неповажною.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

В судовому засіданні встановлено, що 15.03.2025 поліцейський СРПП капрал поліції Грицик Іван Миколайович винесено постанову серії БАД № 589826, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що позивач ОСОБА_1 , 15.03.2025 о 19 год 45 хв в місті Бориславі Львівської області по вулиці Володимира Великого 69, керував транспортним засобом MAZDA 626 д.н. НОМЕР_1 , з непрацюючим лівим габаритним вогнем в темну пору доби, чим порушив вимоги п. 31.6.б ПДР.

Згідно ч.1ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зіст. 6 КАС Українисуд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно дост. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексув межах позовних вимог.

Ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності (ст.7 КУпАП).

Відповідно дост.9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Отже притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Статтею 245 КУпАПвстановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідност. 280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 283 КУпАП встановлено, що, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1ст. 69 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

У матеріалах справи, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова, яка міститься посилання на порушення ОСОБА_1 п.31.6 б ПДР України. Розділ 34 Правил дорожнього руху України інформує про технічний стан транспортних засобів та їх обладнання. У даному розділі п.31.6. б визначено, що подальший рух транспортних засобів, у яких у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів забороняється.

Диспозицією ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

З доводів позовної заяви встановлено, що позивач заперечує сам факт керування транспортним засобом 15.03.2025 о 19.45год із непрацюючим лівим габаритним вогнем. Зазначає, що перед початком руху на транспортному засобі пересвідчився, що він справний та на нього працюють всі наявні зовнішні світлові прилади. В матеріалами справи відсутні будь які докази, які могли б підтвердити інкриміноване правопорушення. Працівниками поліції не надано доказів які б підтверджували протилежне.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В оскаржуваній постанові поліцейський обмежився лише описом скоєного правопорушення, без належної мотиваційної оцінки обставин, без зазначення будь-яких належних та допустимих доказів, на підставі яких зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. До оскаржуваної постанови не додано жодних доказів, які поза розумним сумнівом доводять вчинення позивачем вказаного адміністративного порушення, зокрема матеріалів відео або фотофіксації з яких можна було б зробити висновок про винуватість позивача, не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось, та не представлено жодних інших доказів.

Крім цього суд зазначає, що постанова ЕНА № 4278396 від 15 березня 2025 є предметом спору між сторонами та не може оцінюватися судом у якості належного і допустимого доказу, в розумінні ст. 73 КАС України за відсутності інших доказів які б підтверджували обставин вказані в оскаржуваній постанові.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17 вказав, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Суд звертає увагу, що відповідачем та третьою особою в порядку ст. 77 КАС України не подано доказів в спростування доводів позивача.

Згідно ч.4 ст.159КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відтак враховуючи, що відповідач та третя особа в судове засідання не прибули, заперечень та будь-яких достовірних доказів які б підтверджували правомірність прийнятого рішення, суду не надали, а тому, суд приходить до висновку про невиконання обов`язку щодо доказування правомірності прийнятого відповідачем рішення, що покладений на нього ст. 77 КАС України, а тому відхиляє дані зазначені у постанові, оскільки у такій не наведено жодних належних та достатніх доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем вказаного правопорушення у зв`язку із чим дана постанова підлягає скасуванню.

5. Позиція суду.

З урахуванням зазначеного, аналізуючи норми чинного законодавства, які регулюють зазначені правовідносини, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також враховуючи, що відповідач та третя особа в судове засідання не з`явився, та будь-яких достовірних доказів чи фактів які б підтверджували вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суду не надали, а тому, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕНА № 4278396 від 15 березня 2025 за ч. 1 ст.121 КУпАП, підлягають задоволенню.

6. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Оскільки позов задоволено, то судовий збір віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 6,9, 19,20, 72, 77, 139, 159, 286 КАС України, ст.ст.9,121,245, 248, 251,280,283, 284, 288,289 КУпАП, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, третя особа поліцейський СРПП ВП №1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області Триленко Роман Олегович про скасування постанови серія ЕНА № 4278396 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕНА № 4278396 від 15.03.2025 за ч. 1 ст.121 КУпАП.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати зі сплати судового збору за подачу позову до суду в сумі 605,60 грн згідно квитанції № 0.0..4257996717.1 від 18.03.2025, сплаченого у АТ «Приватбанк».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області місцезнаходження: 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 40108833;

Третя особа: поліцейський СРПП ВП №1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області Триленко Роман Олегович, службова адреса: 82300, Львівська область, м. Борислав, вул. В. Великого, 30.

Суддя Бориславськогоміського суду Світлана ТКАЧОВА