Ухвала суду № 127153560, 07.05.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/35540/24

Провадження № 2/761/3061/2025

УХВАЛА

про застосування заходів процесуального примусу

07 травня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.,

при секретарі Марінченко Л.В.,

розглянувши у судовому засіданні клопотання представника позивача про застосування заходів процесуального примусу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека Низьких Цін Волинь» про стягнення заробітної плати та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває дана цивільна справа.

В судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про застосування заходів процесуального примусу до відповідача у вигляді стягнення з ТОВ «Аптека Низьких Цін Волинь» штрафу у сумі трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та зобов`язати надати відповіді на поставлені питання. Зазначає, що відповідачем навмисно не виконано вимог ч. 2 ст. 93 ЦПК України в частині надання відповідей на питання поставлених представником ОСОБА_1 у позові.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні клопотання. Вказав, що відповіді на питання були надані у відзиві на позов, який за вимогою представника позивача залишено без розгляду.

Вислухавши доводи учасників процесу, суд приходить до наступних висновків.

Так, відповідно до положень ч.ч. 1-3 ст. 93 ЦПК України учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи, що ним подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням.

Як вбачається з матеріалів справи, керуючись положеннями ч. 1 ст. 93 ЦПК України, представником ОСОБА_1 звернувся до відповідача з питаннями : чи здійснювались виплати ОСОБА_1 заробітної плати з 22.01.2021? Якщо так, то в якому розмірі? Чи здійснювалося додатково перерахування ОСОБА_1 на карткові рахунки, відкриті у АТ «КБ «Приватбанк» грошових коштів у розмірі, що перевищував розмір офіційної заробітної плати? Чи здійснювалася видача ОСОБА_1 грошових коштів у готівковому вигляді? Якщо так, то в якому розмірі? Чи було виплачено ОСОБА_1 в повному розмірі заробітну плату в період з 01.07.2024 по 31.08.2024 відповідно до відпрацьованого часу, виконаної роботи та набраних балів?

Відповіді на питання представником ТОВ «Аптека Низьких Цін Волинь» не надано.

Заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства, відповідно до ч. 1 ст. 143 ЦПК України.

Заходом процесуального примусу є, зокрема, штраф, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 143 ЦПК України.

За приписами ч. 1 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;

4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;

5) порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу.

Так, представник позивача вказує на те, що ТОВ «Аптека низьких цін Волинь» свідомо та навмисне ухиляється від обов`язку надати відповіді на поставлені питання.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що матеріали справи не дають підстави вважати, що така поведінка позивача є навмисною, та з огляду на те, що застосування заходів процесуального примусу є правом, а не обов`язком, приходить до висновку про можливість відмовити у задоволенні клопотання щодо стягнення з ТОВ «Аптека низьких цін Волинь» в дохід державного бюджету штрафу у розмірі трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та з огляду на положення ст. 93 ЦПК України зобов`язати відповідача надати відповідь на поставлені представником ОСОБА_1 питання в першій заяві по суті спору.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 93,143,148,353 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Аптека Низьких Цін Волинь» надати відповідь на поставлені представником Риб`юк Мар`яни Іванівни питання в першій заяві по суті спору.

В задоволеннііншої частини клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: