Ухвала суду № 127153399, 26.03.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/11985/25

Провадження № 2/761/6005/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Савицький О.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

20.03.2025 р. на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ч.2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

Так, вказана позовна заява подана до Шевченківського районного суду м.Києва у порядку альтернативної підсудності з посиланням на положення ч.2 ст. 28 ЦПК України, з тих підстав, що місце проживання позивача як внутрішньо переміщеної особи знаходиться у АДРЕСА_1 .

Однак, матеріали позовної заяви не містять доказів на підтвердження проживання разом з позивачем дитини та перебування дитини саме на його утриманні, що виключає можливість застосування у даному випадку правил альтернативної підсудності згідно з ч.2 ст. 28 ЦПК України.

Водночас, згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24.06.2024 р у справі № 554/7669/21, у нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.

Відповідно до ч.1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Як вбачається з відповіді із Єдиного держаного демографічного реєстру, ОСОБА_2 зареєстрована у АДРЕСА_2 .

Таким чином, оскільки зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача територіально не знаходиться в Шевченківському районі м.Києва, тому відповідно подана позовна заява не підсудна Шевченківському районному суду м.Києва.

Крім того, з відомостей, наявних у Єдиному держаному демографічному реєстрі, вбачається, що позивач також зареєстрований за вказаною адресою.

При цьому, згідно з розпорядженням Голови Верховного Суду від 06.03.2022 р. № 1/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», територіальну підсудність судових справ Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя визначено Ленінському районному суду м.Дніпропетровська.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч.1 ст. 378 ЦПК України).

Враховуючи положення ч.1 ст. 27 ЦПК України та розпорядження Голови Верховного Суду від 06.03.2022 р. № 1/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», суддя приходить до висновку, що вказану позовну заяву необхідно передати за підсудністю на розгляд до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська, як суду, до територіальної юрисдикції якого вона належить.

Керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 32, 259-261, 353-355 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та відшкодування моральної шкоди - передати за підсудністю на розгляд до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя: