Рішення № 127152817, 06.05.2025, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/27508/24

пр. № 2/759/1957/25

06 травня 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва П`ятничук І.В., розглянувши без виклику сторін у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу «АВІАТОР-15» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,

ВСТАНОВИВ:

20.12.2024 року Житлово-будівельний кооператив «Авіатор-15» звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, яким просить стягнути солідарно з відповідачів на користь ЖБК «АВІАТОР-15» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 8881,87 грн.; стягнути з відповідачів на користь ЖБК «АВІАТОР-15» судовий збір у розмірі 1514,00 грн. з кожного та витрати на правову допомогу у розмірі 1500,00 грн. з кожного.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться на балансі й обслуговуванні позивача, який надає житлово-комунальні послуг згідно з Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про кооперацію» та з урахуванням положень Статуту. Співвідповідачі зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_2 .

Внаслідок порушення відповідачами своїх обов`язків щодо своєчасної оплати вартості спожитих житлово-комунальних послуг, які позивач надавав останнім, обумовило виникнення у них заборгованість в загальному розмірі 8881,87 грн., а відтак, позивач просить суд стягнути з відповідачів на свою користь вказану заборгованість.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 25.12.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачам подати відзив на позовну заяву, позивачу роз`яснено право подати відповідь на відзив, та відповідачам право на подання заперечень на відповідь на відзив.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду відзиву від відповідачів не надходило. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідача та/або позивач до суду не подавали.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , знаходиться на балансі й обслуговуванні позивача, який надає житлово- комунальні послуг згідно з Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про кооперацію» та з урахуванням положень Статуту.

Відповідачі по справі зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується інформацією про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Святошинської РДА.

Позивач свої обов`язки по наданню житлово-комунальних послуг виконує в повному обсязі. Відповідачами зобов`язання по своєчасній та повній оплаті за отриманні послуги належним чином не виконуються протягом тривалого періоду, чим порушуються строки оплати, передбачені Протоколами Загальних зборів членів ЖБК «Авіатор-15».

Відповідно до положення ст.ст. 319, 322 Цивільного кодексу України, власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 10 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду та Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями» власники приватизованого житла в багатоквартирних будинках (до них належать і власники квартир у кооперативних будинках та викуплених квартир) є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і повинні сплачувати свою частку витрат у загальних квартирах на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі. Послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій зобов`язані сплачувати як квартиронаймачі, так і власники викуплених та приватизованих квартир.

Частиною 1 ст. 16 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Системний аналіз положень ст. ст. 2, 9, 10, 189, 190 ЖК Української PCP дає підстави для висновку про те, що правовідносини, пов`язані з несвоєчасною оплатою житлово-комунальних послуг, за своєю правовою природою не є житловими.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі №6-59цс13.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Судом встановлено, що станом на жовтень 2024 р. включно заборгованість відповідачів по сплаті за фактично отримані житлово-комунальні послуги становить 8881,87 грн. за період з червня 2021 року по жовтень 2024 року включно.

Таким чином, стороною позивача доведено обставини, на які він посилається у позовній заяві, а стороною відповідача вони не спростовані.

Таким чином, виходячи із вищенаведеного, суд вважає, що відповідачі порушили зобов`язання, а тому, з них слід стягнути на користь позивача заборгованість в сумі 8881,87 грн.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідачів на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 1514,00 грн. з кожного.

Щодо вирішення питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов наступного висновку.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат і передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У свою чергу, одним з видів витрат, пов`язаних з розглядом справи є витрати на професійну правничу допомогу, які несуть сторони судової справи (крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави).

Суд зазначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно з ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням наведеного, оцінюючи об`єктивно як складність цієї справи, враховуючи предмет спору, кількість судових засідань та їх тривалість, а також з огляду на приписи п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вбачає наявність підстав для задоволення вимог представника позивача про стягнення з відповідачів у даній справі витрат на правничу допомогу, а саме у розмірі 1500,00 грн. з кожного, що відповідає критерію реальності та розумності, та є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих адвокатських послуг.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1, 13, 19, 20, 21, 24, 26, 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Житлово-будівельного кооперативу «АВІАТОР-15» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг- задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомий, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП не відомий, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «АВІАТОР-15» ( місце знаходження: м. Київ, вул. Академіка Єфремова, 17, ідентифікаційний код юридичної особи 23699445) заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 8881 (вісім тисяч вісімсот вісімдесят одну) грн. 87 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомий, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП не відомий, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «АВІАТОР-15» ( місце знаходження: м. Київ, вул. Академіка Єфремова, 17, ідентифікаційний код юридичної особи 23699445) судовий збір у розмірі 1514 ( одну тисячу п`ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомий, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП не відомий, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «АВІАТОР-15» ( місце знаходження: м. Київ, вул. Академіка Єфремова, 17, ідентифікаційний код юридичної особи 23699445) витрати на правову допомогу у розмірі 1500 ( одну тисячу п`ятсот ) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І.В. П`ятничук