Рішення № 127151628, 07.05.2025, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 128/301/25

Провадження № 2/127/1171/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

07.05.2025 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.Позов мотивованотим,що 08.01.2024 року між ТОВ «Качай гроші» та відповідачем був укладений договір кредитної лінії №00-10863147 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Позивач вказує, що відповідач погодився з істотними умовами кредитного договору, а самеіз сумою кредиту, датою його видачі, строком надання коштів, розміром процентів, підписавши його шляхом накладання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відразу після вчинених дій відповідача 09 грудня 2023 року ТОВ «Качай гроші» здійснило переказ коштів через компанію ТОВ «Платежі онлайн», на платіжну картку відповідача №5363-54XX-XXXX-6344. 22 січня 2024 року ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «Макс Кредит» уклали договір факторингу № 22-01/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Качай гроші» передало ТОВ «Макс Кредит» за плату належні йому права вимоги, а «Макс Кредит» прийняло належні ТОВ «Качай гроші» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі, в тому числі й за кредитним договором №00-10863147 від 08.01.2024року. 16 серпня 2024 року ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ ФК «Ейс» уклали договір факторингу № 16082024-МК/ЕЙС, згідно умов якого ТОВ «Макс Кредит» відступило ТОВ ФК «Ейс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «Ейс» прийняло належні ТОВ «Макс Кредит» права вимоги до боржників, вказані у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 16082024-МК/ЕЙС від 16 серпня 2024 року ТОВ ФК «Ейс» набуло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 44264, 00 грн. Відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 44264,00 грн, з яких: 11000,00 грнзаборгованість за тілом та 33264,00 грн - заборгованість за відсотками, яку позивач і просить стягнути з відповідача, а також стягнути судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 17.03.2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання представник позивача не з`явився надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин.

Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача, постановивши по справі заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно дост. 204 ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1ст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК Українипередбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно дост. 639 ЦК Україниякщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно дост. 1054-1055 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію»визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Законувизначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до п. 6 ч.1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з ч. 1, 2ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч. 7, 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Законувстановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис»є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Нормистатті 11 Закону України «Про електронну комерцію»відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис»передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Згідно зст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитних договорів, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов`язань відповідно до їх умов та вимогЦК України.

Судом встановлено, що 08.01.2024 року між ТОВ «Качай гроші» та відповідачем укладений договір кредитної лінії №00-10863147 у формі електронного документа з використанням електронного цифрового підпису.

Згідно п. п. 1.1 -1.3 Розділу 1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених договором а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконувати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредитного ліміту10 000,00 грн; строк дії кредитної лінії240 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути кредит 04.09.2024 року.

Пунктами 1.3.1, 1.41.8 договору визначено, що позичальник зобов`язаний оплатити проценти в рекомендовану дату погашення процентів 07.02.2024 року та здійснювати чергові платежі по сплаті нарахованих процентів на кожний 30 день після рекомендованої дати за фактичне користування кредитними коштами протягом строку дії кредитної лінії; тип процентної ставкифіксована; стандартна процентна ставка становить 2,40 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку користування кредитом, визначеного в п.1.3.1 даного договору; знижена процентна ставка становить 0,72 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається у якості заохочення та застосовується виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за рекомендованою датою погашення процентів, визначеного п.1.3.1 цього договору; комісія за надання кредиту1000,00 грн; цільове призначення кредитуна споживчі потреби; орієнтовна реальна річна ставка за стандартною процентною ставкою на дату укладання договору1770,29 %; орієнтовна реальна річна ставка з урахуванням зниженої процентної ставки на дату укладання договору1565,36 %; орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою на дату укладання договору68600,00 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту з урахуванням зниженої процентної ставки на дату укладання договору63560, 00 грн.

Відповідно до п.2.8 договору датою видачі кредиту є 08.01.2024 року, сума кредиту 10 000,00 грн перераховується кредитодавцем на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) 536354ХХХХ6344.

Також сторонами договору було погоджено та підписано графік платежів, який є невід`ємною частиною договору, та яким було встановлено кількість платежів, їх розмір та періодичність внесення з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, визначено загальну вартість кредиту та реальну річну процентну ставку.

Відповідач ознайомилася та погодився із умовами, визначеними паспортом споживчого кредиту, підписавши його електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.

Відповідач була ідентифікована ТОВ «Качай гроші» та підписала договір №00-10863147 від 08.01.2024 року одноразовий ідентифікатор00822, направленим 08.01.2024 року о 18:18:24 год на номер телефону НОМЕР_1 .

Тобто сторони договору уклали кредитний договір та погодили всі його істотні умови.

Відповідно дост. 1054-1055 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ст.526,530 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно дост. 536 ЦК Україниза користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зіст. 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно дост. 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Кредитодавець свої зобов`язання виконав. Згідно інформаційної довідки ТОВ «Платежі Онлайн» від 09.09.2024 року було проведено транзакцію на суму 10 000,00 грн на картку, маска картки № НОМЕР_2 .

Із детального розрахунку заборгованості слідує, що заборгованість складає 44264,00 грн, з яких: 11000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 33264,00 грн - прострочена заборгованість за процентами в розмірі.

22 січня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Качай Гроші» укладений договір факторингу № 22-01/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Качай Гроші» зобов`язується відступити ТОВ «Макс Кредит» права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги, а ТОВ «Макс Кредит», зобов`язується їх прийняти та передати суму фінансування в розпорядження ТОВ «Качай Гроші» за плату на умовах, визначених цим договором.

Реєстр боржників за кредитними договорами, укладеними між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Качай гроші» до договору факторингу № 22-01/2024 від 22 січня 2024 року, містить інформацію про кредитний договір № 00-10863147 від 08.01.2024 року, укладений з відповідачем із загальною сумою заборгованості в розмірі 12080,00 грн.

Відступлення права грошової вимоги і всіх інших прав, належних клієнту за укладеними кредитними договорами, та їх перехід відбувається у дату відступлення прав вимоги (п.2.5).

Датою відступлення прав вимоги є робочий день, в який сторони склали і підписали акт прийому-передачі реєстру боржників.

22 січня 2024 року сторонами договору факторингу підписаний акт приймання-передачі Реєстру боржників.

Із детального розрахунку, проведеного ТОВ «Макс Кредит», слідує, що заборгованість складає 12080,00 грн, з яких: 10000,00 грн - заборгованість за сумою кредиту, 1080,00 грн - заборгованість за процентами.

16 серпня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «Ейс» укладений договір факторингу № 16082024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого ТОВ «Макс Кредит» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «Ейс» права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру боржників в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги, а ТОВ «ФК «Ейс» зобов`язується їх прийняти та передати суму фінансування в розпорядження ТОВ «Макс Кредит» за плату на умовах, визначених цим договором.

Реєстр боржників від 16 серпня 2024 року до договору факторингу № 16082024-МК/ЕЙС від 16 серпня 2024 року містить інформацію про кредитний договір № 00-10863147 від 08.01.2024 року, укладений з відповідачем, із загальною сумою заборгованості в розмірі 44264,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту11000,00 грн, заборгованість за процентами33264,00 грн.

Відступлення права грошової вимоги і всіх інших прав, належних клієнту за укладеними кредитними договорами, та їх перехід відбувається у дату відступлення прав вимоги (п.2.5).

Датою відступлення прав вимоги є робочий день, в який сторони склали і підписали акт прийому-передачі реєстру боржників.

16 серпня 2024 року між сторонами вказаного договору факторингу підписаний акт приймання-передачі Реєстру боржників.

Тобто ТОВ «ФК «Ейс» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах.

Згідно зст. 516 ЦК Українизаміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 1077 ЦК Україниза договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ч. 1ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення боржника про заміну кредитора. Разом з тим, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Такого висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 6 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц.

Із виписки з особового рахунку за кредитним договором № 00-10863147 від 08.01.2024 року слідує, що станом на 21 грудня 2024 року заборгованість складає 44264,00 грн, з яких: 11000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 33264,00 грн - прострочена заборгованість за процентами.

Вказану суму заборгованості позивач і просить стягнути з відповідача.

З`ясовуючи обставини, пов`язані із правильністю здійснення вищевказаних розрахунків заборгованості, та здійснюючи оцінку доказів, на яких ці розрахунки ґрунтуються, суд дійшов такого висновку.

Надані позивачем докази у їх сукупності підтверджують отримання відповідачем кредиту за договором № 00-10863147 від 08.01.2024 в сумі 10 000,00 гривень.

Належних доказів того, що відповідач здійснював погашення тіла кредиту за вищевказаним кредитним договором, матеріали справи не містять.

Водночас, як слідує із змісту позовних вимог, позивач вимагає стягнути з відповідача на його користь заборгованість за тілом кредиту в сумі 11000,00 гривень.

Як слідує з матеріалів справи, позивач, пред`являючи вимогу про стягнення заборгованості за тілом кредиту, ототожнив поняття «комісія» і «тіло кредиту».

Так, п. 1.5 вищевказаного кредитного договору визначено, що за надання кредиту позичальник зобов`язаний сплатити у останній день повного погашення кредиту одноразову комісію у розмірі 10 % від суми кредиту, що складає 1000,00 гривень.

Слід відмітити, щоЗакон України «Про споживче кредитування»передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Однак, суд звертає увагу, що комісія це плата за послуги, пов`язані, в даному випадку, із наданням кредитних коштів, а тіло кредиту це грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб.

Тобто, правова природа комісії і тіла кредиту є різною.

Зі змісту позовних вимог слідує, що сума заборгованості за комісією за надання кредиту, визначена як заборгованість по тілу кредиту. Водночас судом установлено, що тіло кредиту становить 10 000,00 грн, а з вимогами про стягнення комісії позивач не звертався, а тому підстави стягнення та заборгованість за комісією не є предметом спору.

Позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в сумі 10 000,00 гривень. Відповідно вимоги в частині стягнення з відповідача тіла кредиту в сумі 1000,00 гривень задоволенню не підлягають.

Розмір ж заборгованості за процентами визначений відповідно до умов договору та в межах строку кредитування.

Суд зважає, що 22 листопада 2023 року прийнятоЗакон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ(набрав чинності 24 грудня 2023 року) (далі по текстуЗакон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»(пп.6 п.5Розділу І Закону №3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділIVПрикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування»(пп.13 п.5Розділу І Закону №3498-ІХ).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

При цьому, згідно п. 17 розділIVПрикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинностіЗаконом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22 квітня 2024 року - денна ставка не більше 1,5%, з 20 серпня 2024 року - денна ставка не більше 1%.

В той же час відповідно до п. 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону №3498-ІХ, дія пункту 5розділу І цього Законупоширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Оскільки, кредитний договір №00-10863147 від 08.01.2024 року був укладений до набрання чинностіЗакону №3498-ІХ, згідно умов договору продовження строку не передбачено, інформації про зміни умов договору відсутні, а тому відсутні підстави для застосування денної процентної ставки в іншому розмірі, ніж передбачено кредитним договором.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 43264 грн, з яких: 10 000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 33264,00 грн - прострочена заборгованість за процентами.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимогст. 141 ЦПК України. Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача слід стягнути на користь позивача 2367,67 грн судового збору (пропорційно задоволеним вимогам).

Щодо витрат на правничу допомогу, слід зазначити наступне.

Відповідно доч.1ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому пунктом 1частини третьої статті 133ЦПК Українивитрати на професійну правничу допомогу віднесені саме до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно дост. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом з тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно зст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом статей137,141 ЦПК Українивитрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), співмірними, необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», пункті 80 рішення від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23 січня 2014 року у справі «East|West Aliance Limited» проти України», заява № 19336/04), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в підтвердження своїх витрат надано: договір про надання правничої допомоги №2211/Е від 22 листопада 2024 року, укладений між Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та ТОВ «ФК «Ейс»; додаткову угоду № 4 до договору про надання правничої допомоги №2211/Е від 22 листопада 2024 року; копію довіреності від 04 грудня 2024 року; акт прийому-передачі наданих послуг від 22 листопада 2024 року.

Відповідно до умов договору сторонами узгоджені вартість послуг, порядок оплати та приймання-передачі послуг.

Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг від 22 листопада 2024 року до договору про надання правничої допомоги №2211/Е від 22 листопада 2024 року, позивачу надано такі послуги: складання позовної заяви про стягнення заборгованості з боржника 5000,00 грн; вивчення матеріалів справи1000,00 грн; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів на рахунок 500,00 грн; підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №00-10863147 від 08.01.2024 року500,00 грн.

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Оцінюючи надані стороною позивача докази, зважаючи на результати розгляду справи та ухвалене судом рішення про часткове задоволення позову суд вважає, що існують підстави для розподілу між сторонами витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем.

При цьому, суд зважає, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням результатів розгляду справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 5000,00 грн витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об`єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою у ній.

На підставі викладеного, керуючись ст.514,512,526,527,530,536,610-611,628,629,638,639,642,1048,1049,1054,1055,1056-1 ЦК України, Законом УкраїниПро електронну комерцію, ст.81,133,137,141,263-265,273-279,354 ЦПК України, суд-

Вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 00-10863147 від 08.01.2024 в розмірі 43264,00грн., з яких:

-10000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту;

-33264,00грн. заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 2367,67грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 5000,00грн. у відшкодування витрат на правову допомогу.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дняйого проголошення.В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07.05.2025року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, оф.2005.

ОСОБА_1 , останнє відоме місце проживання АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 .

Суддя: