Ухвала суду № 127151612, 06.05.2025, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа 127/13744/25

Провадження 1-кс/127/5811/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2025 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши клопотання прокурора першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додерженням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження № 620247240040000611 внесеного до ЄРДР 14.11.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2, ч. 3 ст. 209, ст. 368-5 КК України, про накладення арешту на майно, за фіксування судового розгляду технічними засобами, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло вищевказане клопотання прокурора першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додерженням законів органами ДБР Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , яке погоджене з прокурором, про накладення арешту на майно.

Клопотання мотивовано тим, що слідчими четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024240040000611 від 14.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2, ч. З ст. 209, ст. 368-5 КК України, у зв`язку із чим у органу досудового розслідування постала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно.

Під час розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що заступник директора Столичного лісового офісу ДП «Ліси України» ОСОБА_5 , будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, починаючи із 2019 року, набув активів, із залученням до їх набуття своїх близьких родичів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує його законні доходи.

Так, ОСОБА_5 , організував злочинну схему незаконного збагачення шляхом лобіювання укладання договорів на виконання робіт між державними лісогосподарськими підприємствами, які входять або перебували у його підпорядкуванні та підконтрольними суб`єктами господарської діяльності (ТОВ «ЛІСГРУПСЕРВІС» ЄДРПОУ 42392864, ТОВ «ГРУПЕНЕРГОТРЕЙД» ЄДРПОУ 41247426, ТОВ «ЄВРОСПЕЦБЕТОН» ЄДРПОУ 43438459). з подальшим виведенням грошових коштів на підконтрольних ФОП за, нібито, надані послуги у сфері лісозаготівлі. Крім цього встановлено, що ОСОБА_5 з метою приховування незаконно отриманих доходів не вказав у декларації за 2023-2024 р. майно яке перебувало у його власності та власності його дружини.

Зокрема встановлено, що ОСОБА_5 , в 2016 р. було придбано земельно ділянку разом з комплексом будівель за адресою: Житомирська обл., Попільнянський р-н, село Попільня, вул. Промислова, будинок 9. В подальшому, за вказаною адресою було зареєстровано ряд підприємств, зокрема: ТОВ «ЛІСГРУПСЕРВІС» ЄДРПОУ 42392864, ТОВ «ГРУПЕНЕРГОТРЕЙД» ЄДРПОУ 41247426, ТОВ «ЄВРОСПЕЦБЕТОН» ЄДРПОУ 43438459, та в подальшому були подаровані матері ОСОБА_5 ..

Засновники та директора вказаних підприємств являються близькі осЬби та родичі ОСОБА_5 , а саме:

- Мати ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКП11 НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , фізична особа - підприємець, засновник ТОВ «ЛІСОРУБ-2018», ЄДРПОУ 42392864 та ТОВ «ЛІСОРУБ - 2017» ЄДРПОУ 41247426 станом на 02.11.2022 р.;

- Довірена особа ОСОБА_5 - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , (засновник ТОВ «ЛІСГРУПСЕРВІС» ЄДРПОУ 42392864 (стара назва ТОВ «ЛІСОРУБ-2018») та ТОВ «ГРУПЕНЕРГОТРЕЙД» ЄДРПОУ 41247426 ( стара назва ТОВ «ЛІСОРУБ - 2017» станом на 05.09.2024р). На даний час лісничий Романівського лісництва філії «Бердичівське лісове господарство» ДП «Ліси України».

Крім цього встановлено, що ОСОБА_5 з метою приховування незаконно отриманих доходів не показав у декларації за 2023-2024 рік майно яке перебувало у його власності та власності його дружини:

Опрацюванням відомостей з Державного реєстру прав на нерухоме майно, встановлено наступне нерухоме майно:

1. Квартира - загальна площа (кв.м): 112.9, житлова площа (кв.м): 65.7, за адресою м. Київ, вулиця Верхогляда Андрія (вулиця Драгомирова Михайла), будинок 11, квартира 153 ( 19.10.2023 року відповідно до договору дарування квартири №12050, ОСОБА_5 безоплатно отримав від своєї матері ОСОБА_8 вище вказану квартиру, яку він за дорученням своєї матері придбав 18.10.2018 року за 7 721 827, 53 грн. В подальшому цього ж дня ОСОБА_5 безоплатно подарував вказану квартиру своїй дружині ОСОБА_9 ).

Опрацюванням відомостей з Єдиного державного реєстру транспортних засобів встановлено, що дружина ОСОБА_5 , ОСОБА_10 в період часу з 29.01.2020 року по 05.10.2024 року являлась власником транспортного засобу PORCHE CAYENNE, 2019 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , зареєстрований 29.01.2020 року, з правом користування ОСОБА_5 (заявлена вартість автомобіля 2млн.737тис. грн.).

05.10.2024 року вказаний автомобіль був проданий матері ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та поставлений на облік з д.н.з. НОМЕР_3 , однак фактично даним транспортним засобом користується ОСОБА_5 .

Дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , використовує транспортні засоби: MERCEDES-BENZ AMG GLE 53 4МАТІС, д.н.з.: НОМЕР_5 ; PORCHE CAYENNE, 2019 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 .

Згідно висновку спеціаліста, щодо дослідження доходів та витрат, отриманих ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , розрахункова сума від`ємної різниці між отриманими задекларованими доходами та понесеними витратами на придбання об`єктів нерухомості і транспортних засобів та іншими видатками, понесеними ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , за період з 28.11.2019 по 2024 рік (включно), з урахуванням 1 і 2 питань (перевищення видатків над доходами), складає -18 934 924,60 грн.

Таким чином, аналіз одержаної у встановленому порядку інформації вказує на наявність в діях заступника директора Центрального лісового офісу ДП «Ліси України» ОСОБА_5 можливих ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Крім того, арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення. Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збережені цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були предметом кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 5 ст. 368-5 КК України кримінальним правопорушенням є набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи. Обов`язковою ознакою даного кримінального правопорушення є сума, на яку відрізняється вартість набутих особою активів від розміру її законних доходів.

Поряд з цим, 13.03.2025 під час проведення обшуку автомобіля "марки «PORSCHE CAYENNE», 2019 року випуску, номер кузову: НОМЕР_6 , д.н.з. НОМЕР_3 , на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , його було вилучено слідчими, у зв`язку із наявністю ознак речових доказів, адже даний автомобіль був придбаний за дорученням ОСОБА_5 та перебував у його користуванні до моменту вилучення. Також ОСОБА_5 вживались заходи щодо відчуження даного авто.

Таким чином, вказаний автомобіль може бути активом набутим ОСОБА_8 за дорученням ОСОБА_5 , вартість яких, наряду із іншим набутим останнім та членами його сім`ї нерухомим та рухомим майном, на 6500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян перевищує розмір законних доходів останніх, а також може слугувати підтвердженням обставин вчинення досліджуваного злочину.

Враховуючи викладене, зазначені автомобілі містять ознаки речових доказів, оскільки можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже є речовими доказами. Також, вказане рухоме майно може бути предметом досліджуваного кримінального правопорушення, а отже підлягатиме спеціальній конфіскації.

Крім цього, з метою визначення суми, на яку відрізняється вартість набутих ОСОБА_5 та за його дорученням членами його сім`ї активів, від їхніх законних доходів, існує необхідність у проведенні відповідних судових експертиз з метою визначення вартості переліченого вище рухомого та нерухомого майна. У зв`язку із вказаним, наявна потреба у збереженні економічної цінності (вартості на момент вилучення) вище вказаних автомобілів, що можливо виключно шляхом заборони користування ними, адже в процесі користування автомобілем відбувається його зношування та наявний ризик його пошкодження внаслідок ДТП. Крім цього, ОСОБА_5 та інші причетні до вчинення даного злочину особи, з метою уникнення кримінальної відповідальності, у випадку наявності у них доступу до вказаних автомобілів, зможуть значно занизити вартість означених автомобілів шляхом демонтажу дороговартісних комплектуючих та заміни їх на більш дешеві аналоги.

Більш того, у випадку якщо згадана вище різниця між вартістю набутих ОСОБА_5 та за його дорученням членами його сім`ї активами і розміром офіційних, законних доходів останніх становитиме менше ніж 6500 неоподаткованих мінімумів громадян на дату набуття відповідних активів, але більше ніж 1003500 гривень, органом досудового розслідування перед Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою ініціюватиметься питання про подання позову до Вищого антикорупційного суду про визнання здобутих ОСОБА_5 активів необґрунтованими та їх стягнення у дохід держави, що буде можливим тільки після завершення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні. Зазначена обставина є додатковою підставою накладення арешту на вище перелічене майно, адже у випадку не накладення арешту на вказане майно у рамках цього кримінального провадження ОСОБА_5 , чи члени його сім`ї, зможуть відчужити його. У такому разі, у випадку визнання Вищим антикорупційним судом вказаних активів необґрунтованими, не представиться за можливе стягнути їх у дохід держави, внаслідок чого державним інтересам буде спричинено матеріальну шкоду.

Відповідно до інформаційної довідки автомобіль «PORSCHE CAYENNE», 2019 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , на праві приватної власності належить ОСОБА_6 .

Таким чином, з метою забезпечення збереження речових доказів та можливої спеціальної конфіскації вище переліченого майна, з врахуванням того, що не забезпечення схоронності вказаного майна може призвести до його відчуження, втрати, пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, необхідно накласти арешт на зазначене вище нерухоме майно..

З огляду на викладене, прокурор просив слідчого суддю клопотання задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Власник майна ОСОБА_8 в судове засідання не з`явилася, про причини неприбуття суд не повідомила, тому відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання розглядається у її відсутність.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього матеріали, дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з`явилися, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.

Так,згідно ч.1ст.170КПК Україниарештом майнає тимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомкримінального правопорушення,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.Арешт майнаскасовується увстановленому цимКодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу. Арештна комп`ютернісистеми чиїх частининакладається лишеу випадках,якщо вониотримані внаслідоквчинення кримінальногоправопорушення абоє засобомчи знаряддямйого вчинення,або збереглина собісліди кримінальногоправопорушення,або увипадках,передбачених пунктами2,3,4частини другоюцієї статті,або якщоїх наданняразом зінформацією,що наних міститься,є необхідноюумовою проведенняекспертного дослідження,а такожякщо доступдо комп`ютернихсистем чиїх частинобмежується їхвласником,володільцем абоутримувачем чипов`язаний зподоланням системилогічного захисту. Арештможе бутинакладений іна майно,на якераніше накладеноарешт відповіднодо іншихактів законодавства.У такомуразі виконаннюпідлягає ухваласлідчого судді,суду пронакладення арештуна майновідповідно доправил цьогоКодексу. Забороняється накладати арешт на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеномустаттею 35-1Податкового кодексу України, на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно достатті 15-1Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно достатті 19-1Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно достатті 26-1Закону України "Про теплопостачання" істатті 18-1Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно доЗакону України"Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки".

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В силу ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Проаналізувавши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку.

Як зазначено вище, згідно з частиною першою статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

В ході розгляду, з матеріалів доданих до клопотання не вбачається наявності жодного доказу на предмет наявності підстав, а також обґрунтування того, що потереби досудового розслідування, з часу внесення відомостей до ЄРДР, виправдовують необхідність накладення арешту на майно ОСОБА_8 .

Поряд з цим, 13.03.2025 під час проведення обшуку автомобіля "марки «PORSCHE CAYENNE», 2019 року випуску, номер кузову: НОМЕР_6 , д.н.з. НОМЕР_3 , на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , його було вилучено слідчими, у зв`язку із наявністю ознак речових доказів, адже даний автомобіль був придбаний за дорученням ОСОБА_5 та перебував у його користуванні до моменту вилучення. Також ОСОБА_5 вживались заходи щодо відчуження даного авто.

Таким чином, вказаний автомобіль може бути активом набутим ОСОБА_8 за дорученням ОСОБА_5 , вартість яких, наряду із іншим набутим останнім та членами його сім`ї нерухомим та рухомим майном, на 6500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян перевищує розмір законних доходів останніх, а також може слугувати підтвердженням обставин вчинення досліджуваного злочину.

Враховуючи викладене, зазначені автомобілі містять ознаки речових доказів, оскільки можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже є речовими доказами. Також, вказане рухоме майно може бути предметом досліджуваного кримінального правопорушення, а отже підлягатиме спеціальній конфіскації.

Відповідно до інформаційної довідки автомобіль «PORSCHE CAYENNE», 2019 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , на праві приватної власності належить ОСОБА_6 .

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати: правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законодавством України про кримінальну відповідальність, можливість спеціальної конфіскації майна, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

В даному конкретному випадку прокурором не доведено в клопотанні про необхідність накладення арешту на майно, яке було вилучено в ході огляду.

Крім того, слідчий суддя враховує, що ухвалою Вінницького апеляційного суду від 21.04.2025, в рамках цього ж кримінального провадження № 62024240040000611 внесеного до ЄРДР 14.11.2024 вже накладено арешт на це й же автомобіль «PORSCHE CAYENNE», 2019 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 .

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження та потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, а також може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що прокурором не доведено необхідності такого арешту з посиланням на належні, допустимі докази, тому слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додерженням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 131, 132, 170, 171, 172, 174, 175 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання прокурора першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додерженням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про накладення арешту на майно відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя