Рішення № 127151420, 06.05.2025, Вінницький міський суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я№ 127/6699/25

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2025 р. м.Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Медяної Ю.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №4646033 від 21.10.2021 у сумі 27 360 грн., та судові витрати.

Позов мотивований тим, що 21.10.2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено договір №4646033, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в розмірі 4 000 грн.

Відповідач зобов`язався повернути кредит разом з нарахованими відсотками та комісією у визначений сторонами строк, проте своє зобов`язання не виконав.

13.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №13-01/2022-79, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, у тому числі за кредитним договором №4646033 від 21.10.2021.

10.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір відступлення права вимоги №10-03/2023/01, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право грошової вимоги до позичальників, у тому числі за договором №4646033 від 21.10.2021.

Заборгованості відповідача становить 27 360 грн., з яких: 4 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 22 200 грн. - заборгованість за процентами на дату відступлення право вимоги; 1 160 грн. -заборгованість з комісії.

Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18.03.2025 прийнято справу до свого провадження та відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив. Задоволено клопотання представника позивача ТОВ «Коллект Центр» - Ткаченко М.М. про витребування доказів. Витребувано у АТ «Універсал Банк» належним чином завірені копії документів, які містять інформацію про: чи видавалась ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) кредитна картка; зарахування на картку № НОМЕР_2 кредитних коштів у сумі 4000,00 грн., які 21.10.2021 року були на неї перераховані; ідентифікаційні дані власника картки та повний номер картки НОМЕР_2 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім`я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо), та інші відомості про власника вказаної картки, якому ІНФОРМАЦІЯ_2 , було перераховано 4000,00 грн.; інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою НОМЕР_2 .; інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). (а.с.67-68)

Відповідачу ОСОБА_1 надіслано ухвалу про відкриття провадження на адресу його зареєстрованого місця проживання. (а.с.79-80)

На дату розгляду справи відповідач ані відзив на позов, ані клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не подав.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 18.10.2021 ОСОБА_1 підписав анкету-заяву на кредит №4646033. (а.с.22-23)

21.10.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №4646033, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 4 000 грн. строком на 15 днів. В договорі сторони також узгодили розмір відсотків та порядок їх нарахування, розмір комісії та умови пролонгації строку кредитування. (а.с.16-20)

Факт підписання договору підтверджується копією довідки про ідентифікацію. (а.с.28)

Отримання відповідачем грошових коштів підтверджується відповіддю АТ «Універсал Банк» №БТ/Е-2260 від 04.04.2025. (а.с.78)

13.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №13-01/2022-79, відповідно до умов якого між ТОВ «Мілоан» відступає шляхом продажу ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у додатку до договору. (а.с.32-34)

Факт сплати ТОВ «Вердикт Капітал» коштів за вказаним договором підтверджується копією платіжного доручення №321170001 від 14.01.2022. (а.с.35).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №1013-01/2022-79 від 13.01.2022, до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги за договором про надання споживчого кредиту №4646033 від 21.10.2021. (а.с.37)

10.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-03/2023, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках №1 та №3 до цього договору (а.с. 39-41).

Відповідного до 5.2 вказаного вище договору, права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді.

Відповідно до п.7.2 вказаного договору, ціна договору сплачується новим кредитором кредитору в будь-який передбачений (не заборонений) законодавством спосіб, в тому числі, але не виключно, шляхом перерахування коштів на рахунок, вказаний в п.12 цього договору, або зарахуванням зустрічних однорідних вимог в порядку, визначеному п.5.6.2 цього договору протягом 1065 календарних днів з дня підписання цього договору.

Факт розрахунку ТОВ «Коллект центр» за даним договором підтверджується копією акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.03.2023. (а.с.42 на звороті)

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору №10-03/2023 від 10.03.2023, ТОВ «Коллект Центр» набуло права вимоги до відповідача за договором №4646033 від 21.10.2021. (а.с. 6).

Згідно зі статтею 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, за змістом наведених положень закону, боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Відповідно до статті 509 ЦК України між сторонами виникло зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як вбачається з частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного Кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи, договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.

Відповідно до пунктів 1, 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Згідно з частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: -надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; -вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа; правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до частин першої, другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі статтею 523 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте, відповідач умови договору про надання споживчого кредиту №4646033 від 21.10.2021 своєчасно і в повному обсязі не виконував, кредит не сплачував. Таким чином відповідачем були порушені вимоги ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України та умови договору, через що виникла заборгованість за кредитом.

Розмір заборгованості за тілом кредиту у сумі 4 000 грн. підтверджений належними та допустимими доказами.

Щодо заборгованості за відсотками та комісією, суд дійшов висновку, що сторони в договорі про надання кредиту погодили їх розмір та порядок нарахування, а тому позивач має право на їх стягнення з відповідача.

Суд погоджується з тим, що з відповідача підлягає стягненню комісія у розмірі 1 160 грн., водночас, щодо розміру відсотків у розмірі 22 200 грн. суд звертає увагу на наступне.

Згідно з відомістю про щоденні нарахування та погашення (а.с.29), виконану ТОВ «Мілоан» за період з 21.10.2021 по 04.01.2024, нарахування відсотків у період з 21.10.2021 по 05.11.2021 (строк кредитування), а саме протягом 15 днів, здійснювалося згідно п.1.5.2 договору. З 06.11.2021 по 04.01.2022 відсотки нараховувались згідно п.1.6 та 2.3.1.2 договору (60 днів), тобто протягом пролонгованого строку кредитування.

При цьому, в матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості, виконаний ТОВ «Вердикт Капітал», відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» нарахувало ОСОБА_1 відсотки за період з 13.01.2022 по 23.02.2022 за базовою відсотковою ставкою, що становить 8 400 грн.

Суд дійшов висновку, що вказане нарахування не відповідає умовам договору про надання споживчого кредиту №4646033 від 21.10.2021, з огляду на наступне.

Так, поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 252 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4ст. 631 ЦК України).

Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані уст. 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15.

Суд звертає увагу, що сторони в договорі про надання споживчого кредиту №4646033 від 21.10.2021 узгодили строк користування кредитом у 15 днів, з можливістю його пролонгації. При цьому, пролонгація на стандартних умовах, згідно з умовами договору, не може перевищувати 60 днів.

Таким чином, сторони узгодили строк кредитування (строк виконання зобов`язання) та порядок і максимально можливий термін його пролонгації, який є відмінним від строку дії договору, а тому нарахування відсотків поза межами узгодженого сторонами строку кредитування (з урахуванням пролонгації) є неправомірним.

Первісний кредитор ТОВ «Мілоан» нарахував відсотки у розмірі та у період, встановлений умовами договору, а саме: протягом 15 днів користування кредитом та 60 днів пролонгації на стандартних (базових) умовах. Розмір відсотків за вказаний період становить 13 800 грн.

Нарахування ТОВ «Вердикт Капітал» відсотків у сумі 8 400 грн. відбулося поза межами строку, узгодженого сторонами, а тому вказана сума не підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки за користування кредитом у сумі 13 800 грн.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 18 960 грн., з яких: 4 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 13 800 грн. - заборгованість за процентами на дату відступлення право вимоги; 1 160 грн. - заборгованість за комісією.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням того, що позов було задоволено частково, з відповідача на користь позивач підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 678,68 грн. пропорційно до задоволених вимог.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, які позивач просить стягнути на свою користь з відповідача, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з частиною першою, другою статті 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За змістом частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1-3 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000 грн.

На підтвердження понесених витрат та їх розміру до позовної заяви було долучено наступні докази: копію договору про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024, укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» (а.с. 11-12); копію прайс-листа АО «Лігал Ассістанс» (а.с.12 на звороті-13); копію заявки на надання юридичної допомоги №121 від 01.01.2025 (а.с.14); копію витягу з акту №1 про надання юридичної допомоги від 31.01.2025. (а.с.15).

До позовної заяви було долучено копії підписаних представником ТОВ «Коллект Центр» та АО «Лігал Ассістанс» заявки на надання юридичної допомоги №121 від 01.01.2025 та витягу з акту №1 про надання юридичної допомоги від 31.01.2025, в яких сторонами погоджено наступний обсяг наданих послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , та їх вартість: надання усної консультації - 3 000 грн.; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 6 000 грн.

В п.4.7 договору сторони погодили, що підписанням акту про надання юридичної допомоги сторони підтверджують, що жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягах наданих послуг в цілому один до одного не мають.

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Коллект Центр» здійснено оплату правничої допомоги по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

У постанові по справі № 755/9215/15-ц від 19 лютого 2020 року Велика Палата Верховного Суду вказала, що суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони.

Оскільки відповідач не просив суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу, не довів за допомогою належних та допустимих доказів наявність підстав для такого зменшення, а вимогами ЦПК України не перебачено, такого зменшення за ініціативою суду, тому у суду немає підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, оскільки позов було задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6 236,84 грн. пропорційно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 205, 207, 509, 512, 516, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 628, 629, 638, 1048, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст.19,76,77,81,131,133, 137,141,247,256 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №4646033 від 21.10.2021 у сумі 18 960 грн., з яких: 4 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 13 800 грн. - заборгованість за процентами на дату відступлення право вимоги; 1 160 грн. - заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір в розмірі 1 678,68 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6 236,84 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф.306, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ - 44276926;

відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя