Рішення № 127147856, 06.05.2025, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/323/25

Провадження № 2/168/170/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2025 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі

головуючого - судді Хаврони О.Й.,

з участю: секретаря Островерхої Т.С.,

розглянувши в селищі Стара Вижівка в залі суду у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сереховичівської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_2 склала заповіт, відповідно до якого усе належне їй майно заповіла ОСОБА_1 . ОСОБА_3 відмовилась від прийняття спадщини. Вказуючи, що він є спадкоємцем за заповітом, звернувся у встановленому законом порядку до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус йому відмовив у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок на ім`я спадкодавця, просить визнатиза ним право власності на вищевказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

У підготовче засідання сторони не з`явилася.

Представник позивача подав заяву, в якій вказує, що позов підтримує, просить розглядати справу без його участі.

Представник відповідача Сереховичівської сільської ради у підготовче засідання не з`явився, подав письмові пояснення, в якій вказує, що сільська рада просить провести судове засідання 06.05.2025 року за його відсутності, позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення.

Враховуючи, що в підготовче засідання учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглядає справу без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Ч.3 ст.200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч.1 ст.1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Ч.1 ст.1241 ЦК України передбачено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст.1268 ЦК України).

Ч.3 ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

За змістом ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (а.с. 20). Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої, окрім іншого майна, увійшов житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , у якому вона постійно була зареєстрована та проживала. Вказані будівлі збудовані у сільській місцевості і зареєстровані у погосподарській книзі сільської ради, а тому є підстави вважати, що вони прийняті в експлуатацію і не є самовільним будівництвом та належали спадкодавцю (а.с. 22).

За життя ОСОБА_2 20.06.2022 року склала заповіт, відповідно до якого все належне їй майно заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 18).

Відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 15).

Разом із ОСОБА_2 постійно проживав ОСОБА_1 - позивач у цій справі (а.с. 22).

05.04.2024 року позивач подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 (а.с. 52).

ОСОБА_3 , як непрацездатна дочка спадкодавця ОСОБА_2 , має право на обов`язкову частку в спадщині в контексті ч.1 ст.1241 ЦК України, 05.04.2024 року подала нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті матері (а.с. 52 на звороті).

Заповіт, складений спадкодавцем ОСОБА_2 20.06.2022 року, не змінювався і є дійсним, свідоцтво про право на спадщину на будинок після її смерті не видавалося, що підтверджується інформаційними довідками зі Спадкових реєстрів (а.с. 53-54).

З огляду на вказане, позивач ОСОБА_1 , є єдиним спадкоємцем за заповітом, який у встановленому законом порядку та строки не відмовився від спадщини та прийняв її після смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до листа Ковельської державної нотаріальної контори від 25.03.2025 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вищевказане спадкове нерухоме майно, які підтверджують його державну реєстрацію права власності та належність спадкодавцю (а.с. 40).

Наведені обставини справи підтверджуються дослідженими судом матеріалами спадкової справи № 357/2024 до майна померлої ОСОБА_2 (а.с. 52-57), з яких також видно, що ніхто, окрім позивача, із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 до нотаріуса не звертався.

Відповідно до ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права, та відповідно до вимог ст.16 ЦК України має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільного права особи є визнання такого права.

Враховуючи, що за життя спадкодавець правовстановлюючих документів на житловий будинок не мала, в суді не встановлено обставин, які б вказували, що спадкодавець за життя набула право власності на житловий будинок неправомірно або, що на спадкове майно, окрім позивача, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, а також враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, та з огляду на те, що захистити свої права позивач може лише шляхом звернення до суду, позов слід задовольнити, визнавши за позивачем право власності на вказане спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 1216, 1217, 1218, 1241, 1269, 1270, 1273, 1296 ЦК України, ст.ст. 200, 206, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Волинського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Представник позивача: ОСОБА_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Сереховичівська сільська рада, адреса місця знаходження: вул. Центральна, 26, с. Сереховичі, Ковельський район, Волинська область, код за ЄДРПОУ 04332851.

Повне судове рішення складене 06.05.2025 року.

Суддя О. Й. Хаврона