Постанова № 127147005, 07.05.2025, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/816/25

Провадження № 3/346/530/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2025 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Сольський В.В., розглянувши справи, які надійшли Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України,

за ст. 126 ч. 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 вчинив керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Правопорушення вчинено за наступних обставин.

10.02.2025 року о 14 год. 51 хв. в с.Лісна Слобідка, на дорозі Н-10146 км. Водій ОСОБА_1 керував ТЗ Renault Logan з н.з. НОМЕР_2 та рухався зі швидкістю 91 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті більш як на 20 км/год. Швидкість руху вимірювалась лазерним приладом TRUCAM LTI 20/20 ТС000670, та при цьому був обмежений у праві керувати такими ТЗ постановою відділу державної виконавчої служби Сторожинецького районного управління №49517567 від 05.04.2018 року, чим порушив ст.15 ЗУ «Про дорожній рух», за що передбачена відповідальність за ч.3 ст.126 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про розгляд справи належно повідомлявся судовими повістками.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимогст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Згідно з ч. 1 ст.268КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Також слід зазначити, що положеннями ст. 268 ч. 2 КУпАП не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ст.126КУпАП .

Враховуючи рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», згідно з яким сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження; принцип невідворотності, який передбачає неминучість настання адміністративної відповідальності для особи, яка вчинила адміністративний проступок, оскільки адміністративний проступок, на який не відреагувала держава, заподіює правопорядку серйозної шкоди, а безкарність правопорушника буде заохочувати його на вчинення нових проступків і буде подавати негативний приклад іншим нестійким особам, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалів.

Крім того, суддя враховує, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 р. у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" ("Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 р.).

Верховний Суд зазначив, що особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви (постанова Верховного Суду від 25.05.2018 у справі №925/125/14).

Суд, вивчивши матеріали справи дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Відповідно до п. 2.1а Правил дорожнього руху, водій повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно з ч.3 ст.126 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та доводиться письмовими матеріалами справи, а саме:

- постановою від 22.03.2021 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, постановленою у рамках виконавчого справдження №63399080 державним виконавцем Сторожинецького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Бординюк А.М., відповідно до якої ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа №471/180/20 виданого 09.10.2020 р;

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №531177, складеної відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП;

- відеофайлами.

Також, обставини, встановлені судом, узгоджуються з даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 243450, в якому процесуально зафіксовано обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 ч. 3 КУпАП.

Отже, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення,передбачене ст.126 ч.3 КУпАП, так як він керував транспортним засобом будучи особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Призначаючи адміністративне стягнення суддя враховує: особу правопорушника, характер вчиненого ним правопорушення, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому ст. 126 ч. 3 КУпАП, яка доведена повністю, та доходить переконання, що стосовно останнього слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті у позбавлення права керування транспортними засобами на строк три місяці.

З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

А тому, із порушника слід також стягнути судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 33, 126, 221, 283, 284, 288-290, 294 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення - позбавлення права керування транспортними засобами на строк три місяці.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 гривень 60 копійок у дохід держави: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Суддя: Сольський В. В.