Ухвала суду № 127146501, 07.05.2025, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

Справа № 184/86/25

Номер провадження 1-кп/184/82/25

07 травня 2025 року

м. Покров

Покровський міський суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_3 ,

потерпілий ОСОБА_4 (відсутній),

обвинувачений ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Покровськ Донецької області кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12023052410000532 від 22.08.2023 року за обвинуваченням

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Львів, громадянин України, раніше не судимий, який має середню освіту, гранатометник гранатометного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , військове звання старший солдат, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_5 обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, вчиненому при наступних обставинах:

23.05.2024 близько 20 години 50 хвилин керуючи автомобілем NISSAN NAVARA OUTLAW з номерним знаком НОМЕР_2 по вул. Б.Джонсона м. Покров Дніпропетровської області, де здійснюючи поворот ліворуч на вул. Центральна м. Покров Дніпропетровської області в порушення п.п. 10.1 та 16.13 ПДР України проявляючи злочинну самовпевненість, діючи необережно, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної події, перед зміною напрямку руху, не переконався у безпечності маневру для інших учасників дорожнього руху, а саме не надав перевагу в русі велосипеду марки «Formula» під керуванням ОСОБА_4 , який в цей час рухався в зустрічному напрямку, в результаті чого сталося зіткнення вказаних транспортних засобів та ОСОБА_4 було заподіяно тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. Після зіткнення ОСОБА_5 покинув місце події.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, тобто порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що причинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Під час підготовчого судового розгляду потерпілий ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі та заявив клопотання щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності і закриття кримінального провадження за статтею 286 ч. 1 КК України у зв`язку з його примиренням з обвинуваченим ОСОБА_5 , претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.

Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення у суді визнав повністю та заявив клопотання про закриття кримінального провадження стосовно нього за ч.1 ст.286 КК України у зв`язку із примиренням з потерпілим ОСОБА_4 .

Прокурор щодо задоволення клопотань обвинуваченого та потерпілого не заперечував, оскільки такі відповідають вимогам закону.

Заслухавши учасників судового розгляду, суд приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого та потерпілого слід задовольнити з наступних підстав.

За змістом п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, за умови вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною Кримінального кодексу України, та за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 8 ст. 284 КПК України закриття провадження з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 даної статті, не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.

Так, ОСОБА_5 , обвинувачений за ч. 1 ст. 286 КК України, заявив в судовому засіданні клопотання про закриття кримінального провадження щодо нього та звільнення його від кримінальної відповідальності, йому роз`яснено право наполягати на загальному порядку розгляду справи, проти чого він заперечив, наполягаючи на закритті кримінального провадження.

Аналогічно потерпілий ОСОБА_4 просив суд закрити кримінальне провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , посилаючись на примирення з останнім, його прощення та відсутність будь-яких претензій морального чи матеріального характеру до обвинуваченого.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду із клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно з ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Тобто, матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із примиренням винного з потерпілим є вчинення кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину вперше, факт примирення з потерпілим та відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із примиренням винного з потерпілим є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

При цьому, обов`язковою передумовою для закриття провадження у справі є наявність згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.

Як вбачається з обвинувального акту, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 286 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , було вчинено ним 23.05.2024 вперше.

ОСОБА_5 позитивно характеризується за місцем служби, до кримінальної відповідальності раніше не притягався, перший раз скоїв інкриміноване йому кримінальне правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, звернувся до суду із клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України та дав згоду на закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, вказуючи на розуміння наслідків такого закриття. Відповідно до вимог ч.2 ст. 288 КПК України судом було з`ясовано позицію потерпілого ОСОБА_4 , який вважає за необхідне задовольнити заявлене обвинуваченим клопотання, крім цього, самостійно подав письмову заяву про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_5 у зв`язку з примиренням, претензій морального та матеріального характеру до останнього не має.

З урахуванням того, що шкода потерпілому ОСОБА_4 обвинуваченим ОСОБА_5 відшкодована повністю, про що як обвинувачений, так і потерпілий особисто підтвердили в наданій суду заяві, перешкод для задоволення клопотань обвинуваченого і потерпілого про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України немає.

Відповідно до роз`яснень, наданих у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», за наявності передбачених у ст. 46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковим.

Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

При вирішенні питання процесуальних витрат суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта тільки у випадку ухвалення обвинувального вироку.

Статтею 46 КК України передбачено, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

За змістом положень ч. 4 ст. 286 КПК, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 червня 2020 року у провадженні № 13-47кс20 (справа №598/1781/17), відповідно до якого питання розподілу процесуальних витрат може вирішуватись не тільки у формі обвинувального вироку суду, а й ухвали.

Згідно з ч. 1 ст. 126 КПК питання щодо процесуальних витрат суд вирішує у вироку суду або ухвалою.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 118 КПК встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Процесуальні витрати виникають та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.

Як було вище зазначено, кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 закривається на підставі ст. 46 КК у зв`язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим, що є нереабілітуючою підставою.

Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.

Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.

Тобто, оскільки закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_5 на нереабілітуючих підставах і застосування до нього більш м`якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє його від сплати процесуальних витрат, пов`язаних із проведенням судових експертиз по даному кримінальному провадженню.

Крім того, у рішенні Великої Палати Верховного Суду від 17 червня 2020 року міститься висновок про те, що КПК не обмежує процесуальної форми вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат виключно обвинувальним вироком.

Кримінальним процесуальним законом визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, які полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів указує на те, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції необхідно виходити з такого: висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного кримінального суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати Касаційного кримінального суду над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного кримінального суду.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06 березня 2019 року (справа №756/5803/17-к, провадження № 51-7432км18) та в постанові від 29 вересня 2021 року (справа № 342/1560/20,провадження № 51-2331км21)

По кримінальному провадженню проведено чотири експертизи :

- судова експертиза технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/104-24/22773-ІТ від 12.06.2024 року відносно транспортного засобу - NISSAN NAVARA OUTLAW з номерним знаком НОМЕР_2 , яким керував обвинувачений ОСОБА_5 , вартістю 3786 грн. 40 коп.,

- судова експертиза технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/104-24/22763-ІТ від 12.06.2024 року відносно транспортного засобу велосипеду марки «Formula», яким керував потерпілий ОСОБА_4 , вартістю 3786 грн. 40 коп. ;

- судова транспотрно трасологічна експертиза № СЕ-19/104-24/2771-ІТ від 25.07.2024, вартістю 3786 грн. 40 коп.;

- судова автотехнічна експертиза № СЕ-19/104-24/27207-ІТ від 24.07.2024 року вартістю 3029 грн. 12 коп., згідно висновків якої встановлена обоюдна вина у дорожньо-транспортній події 23.05.2024 водіїв ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

Відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 р. № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» у справі, в якій засуджено декілька осіб, судові витрати мають визначатися в певних частках з урахуванням ступеня вини та майнового стану кожного із засуджених.

Враховуючи, що згідно висновку судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/104-24/27207-ІТ від 24.07.2024 року, встановлена обоюдна вина у дорожньо-транспортній події 23.05.2024 водіїв ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_5 на користь Держави 1/2 частини вартості вказаних експертиз, а саме 14388 грн. 32 коп. : 2 = 7194 грн.16 коп.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 174 Кримінального процесуального кодексу України одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, суд вирішує питання про скасування арешту майна.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 28 травня 2024 року накладено арешт на велосипед марки «Formula», який належить потерпілому ОСОБА_4 .

Оскільки провадження по справі закривається, майно не підлягає спеціальній конфіскації суд вважає необхідним скасувати арешт, накладений Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 28 травня 2024 року на велосипед марки «Formula», який належить потерпілому ОСОБА_4 .

Долю речових доказів у справі слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

У кримінальному провадженні наявні підстави для застосування правових приписів ст. 174 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 46 КК України, ст.ст. 284, 285, 286, 288, 314 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання потерпілого ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України у зв`язку з примиренням з потерпілим.

Кримінальне провадження, відомості про яке 24.05.2024 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041360000243, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, - закрити.

Стягнути з ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Львів, громадянина України, ІПН НОМЕР_3 , на користь Держави процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 7194 (сім тисяч сто дев`яносто чотири) грн. 16 коп. за реквізитами: Отримувач: ГУК у Дніпропетровський обл./Дн-ка об/24060300 Код ЄДРПОУ: 37988155 Банк Отримувача: Казначейство України (ел. адм. по дат.) Рахунок: UA928999980314080544000004001 Код класифікації доходів бюджету: 24060300 Найменування коду класифікації: Інші надходження "00" Без деталізації за відомчою ознакою.

Скасувати арешт, у кримінальному провадженні № 12023052410000532 від 22.08.2023 за ч. 1 ст. 286 КК України, накладений Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 28 травня 2024 року на велосипед марки «Formula», переданий на зберігання до ВП № 2 НРУП, та повернути законному володільцю потерпілому ОСОБА_4 .

Речові докази: 1) транспортний засіб NISSAN NAVARA OUTLAW з номерним знаком НОМЕР_2 , разом з технічним паспортом та ключами, переданий під розписку ОСОБА_5 залишити в його розпорядженні; 2) велосипед марки «Formula», переданий на зберігання до ВП № 2 НРУП, та повернути законному володільцю потерпілому ОСОБА_4 ; 3) оптичний диск з відеозаписами за 23.05.2024, долучений до матеріалів кримінального провадження залишити в матеріалах кримінального провадження.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Покровський міський судДніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1