Ухвала суду № 127144481, 06.05.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 215/3343/24

Провадження № 2/761/6063/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Анохін А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної служби України з питань праці про відшкодування моральної шкоди, завданої діяльністю відповідно до рішення Дніпропетровського окружного суду від 26.02.2024 у справі № 215/5035/23,-

ВСТАНОВИВ :

До Шевченківського районного суду м. Києва з Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної служби України з питань праці про відшкодування моральної шкоди, завданої діяльністю відповідно до рішення Дніпропетровського окружного суду від 26.02.2024 у справі № 215/5035/23 - для розгляду за підсудністю на підставі ухвали від 19.06.2024.

19 серпня 2024 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Анохіну А.М.

Ухвалою суду від 21.08.2025 у відкритті провадження було відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду від 21.08.2025 позивачем подано апеляційну скаргу.

Постановою Київського апеляційного суду від 12.02.2025 було скасовано ухвалу суду від 21.08.2024 та справу направлено для продовження розгляду.

Ухвалою Шевченківського районного суду від 31.03.2025 року заяву залишено без руху з підстав у ній наведених та надано позивачу строк у 10 днів з дня отримання ухвали для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

02 травня 2025 року позивачем надано на виконання ухвали заява в якій позивач просить звільнити його від сплати судового збору.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя дійшов до висновку про повернення останньої, оскільки зазначені в ухвалі суду недоліки позивач не усунув, з заявою про продовження строку для усунення недоліків до суду не звертався.

Натомість, з досліджених матеріалів, наданих позивачем на виконання ухвали про усунення недоліків, вбачається, що позивачем надано до суду заяву в якій позивач просить звільнити його від сплати судового збору.

Як вбачається з ухвали суду від 31.03.2025, підставами для залишення позовної заяви без руху стала не сплата позивачем судового збору.

Слід зазначити, що позивач повинен був надати докази сплати судового збору за позовну вимогу майнового характеру та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Крім того, в ухвалі суду від 31.03.2025 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору було відмовлено.

Тобто, усуваючи недоліки, зазначені в ухвалі суду від 31.03.2025, позивач подає до суду заяву про звільнення від сплати, з урахуванням, що йому вже було відмовлено.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно положень ч. 6 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

Частина 7 ст. 185 ЦПК України передбачає, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

За таких обставин, враховуючи те, що заявник у строк, визначений в ухвалі суду не усунув недоліків заяви, а тому, в силу вимог ст. 185 ЦПК України, позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.

Керуючисьст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної служби України з питань праці про відшкодування моральної шкоди, завданої діяльністю відповідно до рішення Дніпропетровського окружного суду від 26.02.2024 у справі № 215/5035/23, вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Київського апеляційного суду.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення такій особи ухвали суду.

Суддя Андрій АНОХІН