Ухвала суду № 127144173, 05.05.2025, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/530/25

н\п 2-с/490/96/2025

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2025 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкова Н.П., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу № 490/530/25 за заявою Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»про видачу судового наказу про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованості за споживчу теплову енергію,-

ВСТАНОВИЛА:

09.04.2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить скасувати судовий наказ Центрального районного суду м. Миколаєва №490/530/25 від 04.03.2025 року.

Ухвалою від 10.04.2025 року дана заява залишена без руху та надано заявниці п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали, шляхом сплати судового збору.

Копія вказаної ухвали суду була надіслана заявниці на адресу, вказану в заяві, а саме: 54001, м.Миколаїв, вул. Ігоря Бедзая, 108, оф.112, проте конверт повернувся до суду неотриманим з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Станом на 05.05.2025 року недоліки, вказані в ухвалі суду від 10.04.2025 року не усунуто.

Інших даних щодо місця знаходження заявниці матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст.44ЦПК України імперативно визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 ст.12ЦПК встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Європейський суд з прав людини, у своїх рішеннях, наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач або заявник.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, заявник як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином, судом були вжиті всі належні заходи направлені на отримання заявницею ухвали про залишення заяви без руху, проте недоліки, зазначені в ухвалі, нею усунуті не були.

Згідно ч. 9ст.10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права); застосувати аналогію закону.

Згідно ст. 185 ч. 3 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Виходячи з вищевикладеного, приходжу до висновку, що заявник не виконав вимоги, визначені ст.ст. 175 - 177 ЦПК України, а тому заява вважається неподаною та повертається заявнику.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. (ч.7ст. 185 ЦПК України).

Керуючись ст.ст.175,177,185 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИЛА:

Заяву ОСОБА_1 проскасування судовогонаказу №490/530/25за заявоюПриватного акціонерноготовариства «Миколаївськатеплоелектроцентраль»про видачусудового наказупро стягненняв солідарномупорядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованостіза споживчутеплову енергію- вважати неподаною та повернути заявнику.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, у разі припинення існування обставин, які стали причиною її повернення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня постановлення ухвали.

Суддя Н.П. Черенкова