Рішення № 127142121, 06.05.2025, Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/45/25

№ провадження 2-п/624/1/25

РІШЕННЯ

іменем України

селище Кегичівка 06 травня 2025 року

Кегичівський районний суд Харківської області, у складі

головуючого судді Куст Н.М.,

за участю т.в.о.секретаря судового засідання Ткаченко А.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №624/45/22,

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК ЄАПБ» ),

представник позивача: Москаленко Маргарита Станіславівна,

відповідач: ОСОБА_1 ,

суть вимог: про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача.

ТОВ «ФК ЄАПБ» в особі представника Москаленко М.С. звернулося до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ЄАПБ» заборгованість за кредитним договором: № 26567-10/2023 у розмірі 42500,00 грн та понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 19 жовтня 2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 26567-10/2023.

Кредитний договір підписано електронним підписом, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений в п. 8 кредитного договору, реквізити та підписи сторін.

Відповідно до п. 1.6 п. 1 кредитного договору, крошти кредиту надаються ТОВ «Аванс Кредит» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «Аванс Кредит» суми кредиту (загального розміру) за реквізитами.

21 березня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №21032024, у відповідності до якого ТОВ «Аванс Кредит» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 21 березня 2024 року до Договору факторингу №21032024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 42500 грн, з яких: 10000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 32500,00 грн - заборгованість за відсотками. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 26567-10/2023 в розмірі 42500,00 грн.

У запереченні представника позивача на перегляд заочного рішення, зазначено, що відповідач, як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування/отримання кредитних коштів.

Також, учасник справи мав право подати до суду власний розрахунок або, згідно ч. 1 ст. 106 ЦПК України, висновок експерта, складений на його замовлення. Тобто, якщо відповідач не згоден з розрахунками заборгованості, наданими позивачем чи ставить під сумнів правильність доданого до матеріалів справи розрахунку заборгованості, він мав право замовити спеціальну експертизу для отримання відповідного висновку з метою подальшої подачі його на розгляд суду, але скористалися даним правом.

Відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ», а саме того, що відповідні кошти не були зараховані на картковий рахунок позичальника, вказаний у договорі, або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить.

Заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, відповідач не позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких.

Позивачем було надано до суду всі наявні документи за кредитним договором, які були передані первісним кредитором до ТОВ «ФК ЄАПБ» в рамках укладеного договору Факторингу.

Таким чином, враховуючи все вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається представник відповідача у заяві про перегляд заочного рішення, як на підстави для відмови у задоволені позовних вимог в повному обсязі - є не обґрунтовані, недоведені, суперечать умовам укладених правочинів, нормам чинного законодавства, ряду правових позицій викладених в Постановах ВС, а отже є такими що не підлягають задоволенню та не повинні братися судом до уваги.

Позиція відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення, обгрунтована тим, що відповідач не укладав кредитний договір, в редакції, яку долучає представник позивача в якості копії до позовної заяви, не погоджував відповідні процентні ставки та кабальні умови кредитування. Жоден доказ по справі не підтверджує, що погодив саме цю редакцію договору та всі його умови. Тобто вказує на неукладеність кредитного договору від 19 жовтня 2023 року № 6625906, в тому числі і в електроній формі.

Заперечує факту переходу прав вимог від первісного кредитора до позивача, оскільки відсутні належні докази.

Вказує що розрахунок заборгованості, на думку не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості.

Наголошує, що матеріали справи не містять доказів перерахування суми позики, а тому не є доведеним факт укладення договору між відповідачем та первісним кредитором.

Отже вимоги про стягнення заборгованості є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Заочним рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 03 березня 2025 року позов ТОВ «ФКЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості задоволено повністю. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ЄАПБ» заборгованість за кредитним договором № 26567-10/2023 у розмірі 42500,00 грн.

Ухвалою суду від 10 квітня 2025 року заочне рішення скасовано, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 06 травня 2025 року.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про місце, дату та час розгляду повідомлялися належним чином, представником позивача та відповідача подані заяви про розгляд справи без їх участі, заяв про відкладення розгляду справи чи неможливості розгляду за їх відсутності не подавали.

Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Судом встановлено, що 19 жовтня 2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 26567-10/2023.

За умовами вказаного договору товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 10000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором (п. 1.1 договору).

П. 1.2 договору передбачає, що кредит надається строком на 360 днів, тобто до 12 жовтня 2024 року, дата надання кредиту 19 жовтня 2023 року.

Сторонами погоджено, що за користування кредитом клієнт сплачує товариству 2,50 % в день (п. 1.4.1).

Відповідно до п. 1.6 договору кредит надається клієнту у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки № НОМЕР_1 хх-хххх-2195 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Кредитний договір підписано електронним підписом, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора W0436, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений в п. 8 кредитного договору, реквізити та підписи сторін (копія, а.с. 5-7).

Окрім того, ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису, підписав додаток №1 до договору про надання фінансово кредиту № 26567-10/2023, ким між ним та ТОВ «Аванс кредит» затверджено графік платежів (а.с. 8 із зворотньою сторінкою).

Матеріали справи місять паспорт споживчого кредиту, який також підписаний ОСОБА_1 електронним підписом НОМЕР_2 , який мість аналогічну інформацію, що і у договорі про надання фінансового кредиту № 26567-10/2023 (копія, а.с. 9-10).

21 березня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №21032024, у відповідності до якого ТОВ «Аванс Кредит» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (копія, а.с.11-14).

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 21 березня 2024 року до Договору факторингу №21032024, значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір № 26567-10/2023, загальна сума заборгованості в сумі 42500 грн, з яких: 10000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 32500,00 грн - заборгованість за відсотками (а.с.15).

Згідно розрахунку заборгованості наданого позивачем ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором № 26567-10/2023 від 19 жовтня 2023 року в розмірі 42500 грн, з яких: 10000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 32500,00 грн - заборгованість за відсотками (а.с.16).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч.7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Отже, в судовому засіданні доведенофакт укладення відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору з ТОВ «Аванс Кредит» №26567-10/2023 від 19 жовтня 2023 року, тому суд доходить до висновку, що вищевказаний договір дійсно укладений сторонами правочинів в електронній формі із застосуванням електронної комерції, відповідають вимогамЦК України,Закону України «Про електронну комерцію»,відповідач доказів зворотного суду не надав.

Суд звертає, увагу, що відповідачем заперечується факт укладення договору № 6625906 від 19 жовтня 2023 року, про те заборгованість стягується за кредитним договором №26567-10/2023 від 19 жовтня 2023 року.

В свою чергу, в супереч діючих норм законодавства відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у відзиві на позовну заяву обставин, не надано відомостей, які б підтверджували факт не отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів та відповідно не користування ними (виписки по руху коштів, тощо), надані позивачем докази не спростовано.

Заявлена до стягнення сума заборгованості підтверджена наданими позивачем розрахунками. Відповідач своїх заперечень щодо цього суду не надав та свого розрахунку також.

Відтак, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо заявлених сум заборгованості за договором №26567-10/2023 від 19 жовтня 2023 року

Щодо права позивача пред`являти свої вимоги до боржника за цими договорами, то суд керується такими положеннями Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно до ст. 512 ЦК України , кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою . Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України , правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) .

Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Відповідно до ч.1 ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Згідно ч.1 ч.3 ст.18 Закону України «Про споживче кредитування», відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит здійснюється відповідно до цивільного законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит допускається фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є фінансовою установою, має ліценцію на надання фінансової послуги факторингу, що підтверджується наданими позивачем копіями свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, розпорядження про видачу ліцензії на надання послуг з факторингу, а також відомостями з сайту Національного банку України.

На підставі викладених норм Закону та встановлених в судовому засіданні фактів укладення договору факторингу між ТОВ «Аванс Кредит та ТОВ «ФК«ЄАПБ», та переходу прав вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 26567-10/2023 від 19 жовтня 2023 року позивачу ТОВ «ФК «ЄАПБ», суд приходить до висновку про правомірність заявлених позивачем вимог до боржника за цими кредитними договорами.

Заперечення відповідачем факту переходу прав вимог від первісного кредитора до позивача також не знайшли свого підвердження.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з наданого платіжного доручення, позивач за подання даного позову до суду сплатив судовий збір в розмірі 3028,00 гривень, який у зв`язку з задоволенням позову підлягає стягнення на користь позивача з відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 76-82, 95, 141, 263-268, 280-284, 288, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів» в особі представника Москаленко Маргарити Станіславівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 26567-10/2023 в розмірі 42500 (сорок дві тисячі п`ятсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи Харківському апеляційному суду або через Кегичівський районний суд Харківської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК ЄАПБ» ), місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014,

представник позивача: Москаленко Маргарита Станіславівна, поштова адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4,

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.М. Куст