Рішення № 127140974, 07.05.2025, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/659/25

Провадження № 2-а/386/10/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2025 року селище Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гут Ю. О.

з участю: секретаря судового засідання Хромей А.Р,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку в залі суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , до адміністративної комісії виконавчого комітету Голованівської селищної ради Кіровоградської області , третя особа- Головаівнский РВП ГУНП України, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ,

встановив:

ОСОБА_1 16.04.2025звернулась до суду з позовною заявою до адміністративної комісії виконавчого комітету Голованівської селищної ради Кіровоградської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову адміністративної комісії виконавчого комітету Голованівської селищної ради Кіровоградської області №5 від 08.04.2025 щодо ОСОБА_1 .Стягнути звідповідача накористь позивачасудові витрати.

Позов обґрунтовує тим, що 08 квітня 2025 року постановою адміністративної комісії за №5 визнано винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 156 ч. 2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 13600 грн., у зв`язку з порушенням правил торгівлі алкогольними напоями, а саме за здійснення продажу алкогольних напоїв неповнолітнім особам. Проте, вона дане адміністративне правопорушення не вчиняла, алкогольних напоїв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вона не продавала так як на той час не являлась продавцем в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою АДРЕСА_1 . Діючий продавець відійшла та попросила приглянути за приміщенням магазину, оскільки мав прибути товар, в цей час до магазину зайшли вказані вище неповнолітні особи тримаючи в руках спиртні напої. Вона їм повідомила, що продавця немає на місці і вона не має права продавати товар. Відразу після цього зайшли працівники поліції та склали на неї протокол, як на продавця, від підпису в протоколі вона відмовилась. Крім того, протоколи про адміністративні правопорушення від 26.02.2025 серії ВАД №685914 та серії ВАД №684050, які вказано в постанові №5 їй не були вручені, чим порушено ч. 2 ст. 254 КУпАП. Також її не було ознайомлено з матеріалами адміністративної справи, що унеможливило забезпечення та здійснення щодо неї адміністративно-правового захисту. Зазначила, що не було досліджено фіскальний чек, а відсутність фіскального чеку лише підтверджує той факт, що дана продукція не продавалась нею в магазині неповнолітнім особам.

16.04.2025 ухвалою суду в даній справі відкрито провадження, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено проведення судового засідання для розгляду справи по суті.

Селищний голова С.Цобенко 02.05.2025 надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якій просив ухвалити рішення про відмову в задоволенні позовних вимог та справу розглядами у судовому засіданні .

Відповідно до ч. 3 ст. 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Відповідачем подановідзив досуду в порушеннявимог ст..55КАС України,а саме ненадано суду підтвердженняповноваження керівникаюридичної особи, тому відзив не прийнято судом.

Позивач в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, зазначила, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у відзиві, який не прийнято судом, просив справу розглянути без участі представника селищної ради.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про день час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у їх відсутність суду не надавав.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи,за умови що його належним чином повідомлено про дату,час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши письмові докази, аналізуючи в сукупності наявні у справі докази, а також те, що відповідачами не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування вимог позивача, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Стаття 7 КУпАП визначає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Суд при вирішенні справи відповідно до ст. 6 КАС України, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 246КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно ч.3 ст.79 КАС України відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, однак суд такий відзив не прийняв, оскільки він поданий в порушення вимог ст.ст. 55 , 59 КАС України, тому відповідно до ч. 6 ст.162 КАКС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Так, з матеріалів справи встановлено, що 08.04..2025 адміністративною комісією виконавчого комітету селищної ради, винесено постанову№5про накладенняадміністративного стягнення,якою ОСОБА_1 визнано винноюта накладеноадміністративне стягненняпо ч.2ст.156КУпАП увиді штрафурозміром 13600грн.,а самеза те,що здійснила26.02.2025на своєму робочому місці в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в АДРЕСА_1 здійснила продаж алкогольних напоїв «Ром кола та «Текіла Лайм» неповнолітнім особам ОСОБА_2 2007 р.н., та ОСОБА_3 , 2007 р.н., чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Відповідно до копії трудової книжки серії НОМЕР_1 виданої на ім`я ОСОБА_1 та Додатку №5 «до податкового розрахунку суми доходу ….» за 2024, вбачається, що ОСОБА_1 звільнена з посади продавець з 31.07.2024 .

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 2 статті 2 КАС України встановлює, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено - у вищий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Чинним законодавством України передбачений вичерпний перелік органів, які уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення. Одним з таких органів є адміністративні комісії при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.

До виключної компетенції адміністративних комісій при виконавчих органах міських,селищних та сільських рад відноситься розгляд справ про адміністративні правопорушення передбачені КУпАП, зокрема, в галузі торгівлі: ст. 155, 155-2, ч. 2 ст. 156, ст. 156-1, 156-2, 159 КУпАП.

Отже, у відповідності до ст. 218 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 156 КУпАП, відносяться до підвідомчості адміністративних комісій при виконавчих органах міських, селищних та сільських рад, тому матеріали стосовно ОСОБА_1 за ознаками ч. 2 ст. 156 КУпАП обґрунтовано було направлено на розгляд адміністративної комісії при виконавчому комітеті Голованівської селищної ради.

Відповідно до п.1 ст. 255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати органи Національної поліції, зокрема й статтею 156 КУпАП.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 156 КУпАП передбачена відповідальність за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби.

Отже сутність правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, полягає в: торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях, на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визнаних рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради такими, де роздрібна торгівля зазначеними товарами заборонена; торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами неповнолітніми особами, а також через торгові автомати; продажу алкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років; торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби.

Обмеження щодо продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів встановлено ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 р. № 481/95-ВР.

За нормами цієї статті продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів заборонено: особами та особам, які не досягли 18 років; у приміщеннях та на території дошкільних навчальних закладів і закладів охорони здоров`я; у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, які реалізують товари дитячого асортименту, спортивні товари, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій; у місцях проведення спортивних змагань; в інших місцях, визначених органами місцевого самоврядування; з торгових автоматів; з полиць самообслуговування (окрім тютюнових виробів у блоках та алкогольних напоїв); поштучно (для тютюнових виробів, окрім сигар); з рук та у невизначених для цього місцях.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП законодавцем визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному (необґрунтованому) притягненню такої особи до відповідальності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до положень ч.1 ст. 73 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

На правильність вищевказаної позиції вказує й наступне.

Статтею 15-3 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» встановлені обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів. Забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років (п. 2 ч. 1 ст. 15-3 Закону).

Частиною 4 статті 15-3 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» передбачено, що якщо у продавця пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння виникли сумніви щодо досягнення 18-річного віку покупцем, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні, слабоалкогольні напої, вина столові, тютюнові вироби, електронні сигарети, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, продавець повинен звернутися до такого покупця з вимогою пред`явити паспорт громадянина України або інший документ, що підтверджує його вік.

Відповідальність за порушення норм цього Закону встановлена статтею 17, відповідно до частини першої якої за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Частиною 2 статті 17 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» встановлено, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.

При цьому слід враховувати, що Закон визначає, що необхідною умовою для відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 17 цього Закону, є доведеність факту продажу забороненого товару неповнолітній особі.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В силу частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом, уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (ч. 2 ст.33 КУпАП).

Таким чином, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Відповідно до статті 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Згідно із статтею 281 КУпАП при розгляді колегіальним органом справи про адміністративне правопорушення ведеться протокол, в якому зазначаються: 1) дата і місце засідання; 2) найменування і склад органу, який розглядає справу; 3) зміст справи, що розглядається; 4) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі; 5) пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, їх клопотання і результати їх розгляду; 6)документи і речові докази, досліджені при розгляді справи; 7) відомості про оголошення прийнятої постанови і роз`яснення порядку та строків її оскарження.

Протокол засідання колегіального органу підписується головуючим на засіданні і секретарем цього органу.

Статтею 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

У статті 2 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Кожна без виключення купівля товару, тим більше акцизного, супроводжується роздрукуванням чеку через фіскальний реєстратор.

Фактом продажу алкогольних та тютюнових виробів є касовий чек, який видається кожному без винятку покупцеві, на чому акцентує увагу Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 23 квітня 2019 року справа № П/811/1217/16.

Суд звертає увагу, що в матеріалах про адміністративне правопорушення, відсутній розрахунковий документ на підтвердження факту здійснення операції купівлі-продажу будь-яких алкогольних напоїв неповнолітнім особам. Також, ОСОБА_1 , яку притягнуто до від повільності, продавцем вказаного магазину не являлась, оскільки з даної посади її звільнено 31.07.2024, тому продати товар, в тому числі і спиртні напої, в даному магазині не мала можливості.

Відповідно до вимог ст. 293 КУпАП і роз`яснень, викладених в п.7 Постанови пленуму Верховного Суду України № 6 від 24 червня 1988 року «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» зі змінами та доповненнями, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. А згідно із ч. 2 вказаної статті ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Відповідно до положень ч.3 ст.90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При цьому, склад адміністративного правопорушення характеризується сукупністю чотирьох елементів: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт і суб`єктивна сторона.

Відсутність хоча б одного з них свідчить про відсутність складу порушення в цілому, що згідно з п.1 ст. 247 КпАП є обставиною, що виключає провадження у справі: провадження не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, суб`єктивних висновках, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Дослідивши матеріали справи та постанову № 5 від 08.04.2025, щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст.156 КУпАП, судом встановлено, що у вказаному протоколі взагалі не зазначено інформації яка б дала можливість ідентифікації самого товару, так і про вилучення та знищення спиртних напоїв, підтвердження , що ОСОБА_1 , як продавець, здійснила продаж вказаного товару, а також відсутній будь-який розрахунковий документ, який свідчив би про факт здійснення операції купівлі-продажу вказаних спиртних напоїв, що «поза розумним сумнівом» підтверджував би продаж такого товару.

У цьому випадку адміністративною комісією при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП не надано оцінку тому факту, що жодних об`єктивних доказів реалізації позивачем у встановлений час та дату товару, який є предметом правопорушення, як і доказів того, що цей товар були вказаними спиртними напоями та був знищений, що ОСОБА_1 працювала на посаді продавця у вказаному магазині, не надано, а тому в порушення вимог ст. 245 КУпАП не забезпечено всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, не дотримано вимоги ст. 280 КУпАП, не перевірено належним чином доводи позивача про непричетність її до вчинення правопорушення.

Крім того, з матеріалів адміністративної справи вбачається, що свідки вчинення правопорушення відсутні, відповідач не надав суду жодного доказу обґрунтованості своїх підстав постановлення оскаржуваної постанови, що не дає суду обґрунтованих підстав вважати доведеними обставини, які зазначені у оскаржуваній постанові.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови не було дотримано принципу всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин, оскільки при розгляді справи було застосовано спрощений підхід: притягнення до відповідальності ОСОБА_1 , відбулось без встановлення та обґрунтування її вини, без дослідження питань щодо обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність, тобто без дослідження доказів та без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи (показання свідків, відеофіксація тощо). У матеріалах справи відсутні докази, які беззаперечно підтверджують вину позивача у інкримінованому їй адміністративному правопорушенні та сам факт його вчинення.

Сторони в процесі повинні подати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Однак, в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Обов`язок суб`єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення в суді посилює його відповідальність при прийнятті рішень, вчиненні інших дій чи допущенні бездіяльності.

За наведеного, а також ураховуючи заявлені вимоги та приписи ч. 3 ст. 286 КАС України, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованому їй адміністративному правопорушенні, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП не доведена, відтак, за відсутності достатніх доказів про вчинення останньою правопорушення, постанова про накладення адміністративного стягнення слід скасувати, справу про адміністративне правопорушення провадженням закрити.

Відповідно до вимог ст.139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1211 грн 20 коп.

Підстави для допущення до негайного виконання судового рішення та для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

На підставі ст. ст.2,77,241-246,255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , до адміністративної комісії виконавчого комітету Голованівської селищної ради Кіровоградської області , третя особа- Головаівнский РВП ГУНП України, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити повністю.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №5 від 08.04.2025,постановленої адміністративною комісієювиконавчого комітетуГолованівської селищноїради Кіровоградськоїобластіпро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 13600 грн.- скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Голованівської селищноїради Кіровоградськоїобластінакористь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судові витрати в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн.40 коп.

Місце проживання позивача ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2

Місцезнаходження відповідача адміністративної комісії виконавчого комітету Голованівської селищної ради Кіровоградської області: вул. Соборна, буд. №48 с-ще Голованівськ Кіровоградська область, поштовий індекс 26500; ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 04366654.

Місцезнаходження третьої особиГолованівського РВПГУНП України:вул.Соборна,буд.№28с-щеГолованівськ Кіровоградська область,поштовий індекс26500;ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 40799011.

Рішення судуможе бутиоскаржено вапеляційному порядкушляхом подачіпротягом десятиднів здня йогопроголошення безпосередньодо Третьогоапеляційного адміністративногосуду апеляційної скарги. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Гут Ю. О.