Рішення № 127139562, 05.05.2025, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 183/1217/25

Провадження № 2/183/525/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2025 року м. Самар Дніпропетровської області

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Майної Г. Є.,

з участю секретаря судового засідання ФедоровоїЄ.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" через свого представника адвоката Дорошенко М. А. та підсистему "Електронний суд" ЄСІТС, звернулося до суду із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого позивач посилався на те, що 03 травня 2019 року між Акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №22034000124313, відповідно до умов якого остання отримала в кредит грошові кошти, шляхом встановлення на платіжну картку кредитного ліміту. Після підписання кредитного договору відповідач власним підписом засвідчила факт взяття на себе відповідного зобов`язання, а саме повернути надані в тимчасове користування кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитними коштами та комісію, що передбачена кредитним договором. Зазначив, що при укладанні кредитного договору АТ "Банк Кредит Дніпро" виконало всі передбаченні умови договору, а саме: ознайомив відповідача з умовами договору, надав в тимчасове користування кредитні кошти в зазначеному розмірі.

Відповідач належним чином не виконувала свої зобов`язання за укладеним договором, в результаті чого виникла заборгованість.

28 березня 2024 року між АТ "Банк Кредит Дніпро" та ТОВ "Цикл Фінанс" було укладено договір факторингу №28/03/2024, відповідно до умов якого ТОВ "Цикл Фінанс" набуло право вимоги, в тому числі й за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 .

Зобов`язання відповідача з приводу повернення кредитних коштів за кредитним договором відповідачем не виконано, ані первісному кредитору, ані новому, таким чином, у відповідача утворилася заборгованість, яка станом на момент укладання договору факторингу становить 96 479,52 грн., яка складається з: заборгованості по тілу кредитув розмірі 37 125,02 грн., заборгованості по відсоткам у розмірі 0,75 грн. та заборгованості по комісіїв розмірі 59 353,75 грн. Зазначену суму заборгованості та судові витрати позивач просить стягнути з відповідача на його користь.

13 лютого 2025 року на адресу суду надійшла інформація щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) фізичної особи-відповідача. Ухвалою судді від 14лютого 2025року постановлено про прийняття позовної заяви до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін і відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою сторонам було установлено строки для подання відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив на позовну заяву, а також заперечень.

Відзив на позовну заяву, відповідь на відзив на позовну заяву, а також заперечень на адресу суду не надходило.

У судове засідання представник позивача не з`явилась, в прохальній частині поданої позовної заяви просила розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтрималав повному обсязі, просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутність.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши зібрані письмові докази, дійшов такого висновку.

Судом установлено, що 03 травня 2019 року між АТ "Банк Кредит Дніпро" та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 22034000124313, відповідно до умов якого банк надає клієнту грошові кошти (кредит) у тимчасове користування на споживчі потреби, а клієнт зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, що передбачені цим договором, а також здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених даним договором розмірах і строках та виконати свої зобов`язання за даним договором в повному обсязі. За цим договором банк надає клієнту грошові кошти (кредит) на таких умовах: сума кредиту 74 400,00 гривень, строк кредитування 60 місяців, кінцева дата повернення 03 травня 2024 року, цільове призначення: на споживчі потреби, щомісячна комісія за обслуговування кредиту 3,5 % від суми кредиту, процента ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується у такому розмірі: на строкову заборгованість за кредитом 0,001% річних; на прострочену заборгованість за кредитом 56,0% річних.

Відповідно до виписки за особовим рахунком відповідача АТ "Банк Кредит Дніпро" перерахувало кредитні кошти на особистий рахунок ОСОБА_1 в розмірі 74400,00гривень.

28 березня 2024 року між АТ "Банк Кредит Дніпро" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" було укладено Договір факторингу № 28/03/24, відповідно до якого АТ "Банк Кредит Дніпро" відступив ТОВ "Цикл Фінанс" права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами. Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 28/03/24 від 28 березня 2024 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 22034000124313 від 03 травня 2019 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №22034000124313 від 03 травня 2019 року, проведеної первісним кредитором, заборгованість ОСОБА_1 станом на 27 березня 2024 року становить 96 479,52 грн., яка складається з: заборгованості по тілу кредитув розмірі 37 125,02 грн., заборгованості по відсоткам у розмірі 0,75 грн. та заборгованості по комісіїв розмірі 59 353,75 грн.

Вирішуючи спір, суд ураховує такі положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першоюстатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зіст. 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першоїстатті 598 ЦК Українизобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно дост. 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1статті 527 ЦК Україниборжник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

За правилами частини 2статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до вимогстатті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Правиламистатті 610 ЦК Україниустановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зістаттею 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частинами 1 та 2 статті 612ЦК Українивизначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що прямо передбачено положеннямистатті 629 ЦК України.

У договорі № 220340004313, укладеному 03 травня 2019 року між АТ "Банк Кредит Дніпро" та ОСОБА_1 , визначені всі суттєві умови кредитного договору щодо виду послуг, строку дії договору, валюти, процентної ставки, умов повернення кредиту, відповідальності за порушення зобов`язань та інші.

Згідно з вимогамист. 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1ст. 1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1ст. 1078 ЦК Українипредметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Виходячи з наведеного вище, до ТОВ "Цикл Фінанс" від АТ "Банк Кредит Дніпро" перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором факторингу №28/03/24 від 28 березня 2024 року.

Правиламист. 514 ЦК Україниустановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно дост. 516 ЦК Українизаміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Як убачається з матеріалів справи, свої зобов`язання АТ "Банк Кредит Дніпро" перед відповідачем виконав, перерахував відповідачу обумовлені кредитним договором кошти. Станом на момент отримання ТОВ "Цикл Фінанс" права грошової вимоги до відповідача заборгованість останнього за тілом кредиту, а також відсотками становила 37 125,77 грн.

Водночас, судом установлено, що відповідач ОСОБА_1 вже після отримання позивачем права вимоги за кредитним договором, на рахунок ТОВ "Цикл Фінанс" було сплачено суму коштів за кредитним договором в загальному розмірі 47 002,00 грн., що підтверджується відповідними, наданими відповідачем суду, копіями квитанцій до платіжної інструкції на переказ готівки № 1 від 24 січня 2025 року та від 17 лютого 2025року, а також квитанцією № 175963148 від 27 березня 2025 року. Таким чином, заборгованість відповідача за тілом кредиту та за відсотками за користування кредитом погашена в повному обсязі, у зв?язку із чим в задоволенні позову в цій частині належить відмовити.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача комісії в розмірі 59353,75 грн., суд виходить з такого.

10 червня 2017 року набув чинностіЗакон України "Про споживче кредитування", у зв`язку із чим уЗаконі України "Про захист прав споживачів"текст статті 11 викладено в такій редакції: "Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечитьЗакону України "Про споживче кредитування".

Положення частин першої, другої, п`ятоїстатті 18 Закону України "Про захист прав споживачів"з набуттям чинності Закону України "Про споживче кредитування" залишилися незмінними.

Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування"загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування"до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже,Закон України "Про споживче кредитування"передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст.1та ч. 2 ст.8 Закону України "Про споживче кредитування"Правління Національного банку України постановою від 08червня 2017 року №49затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит). Цією жпостановоювизнано такою, що втратила чинність,постанову Правління Національного банку України від 10травня 2007 року №168 "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту".

Пунктом 5 Правил про споживчий кредит передбачено, що банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

За додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності) сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України "Про споживче кредитування" та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України "Про споживче кредитування" розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. 1ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування" після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року в справі №496/3134/19, постанові Верховного Суду від 29 листопада 2023 року в справі №461/2857/20.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року в справі № 202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч. 1 та ч. 2ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування". Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними.

Кредитний договір № 220340000124313 від 03 травня 2019 передбачає сплату щомісячної комісії, вартості всіх супутніх послуг, реальної процентної ставки та ін. при цьому, з графіку платежів/Розрахунку загальної вартості кредиту для клієнта та реальної річної процентної ставки за цим договором убачається, що відповідачу надаються послуги з розрахунково-касового обслуговування.

Водночас, в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України "Про споживче кредитування".

Відповідно до ст. 2 ЦПК Українизавданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6ст. 81 ЦПК України).

За приписами ст. 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Позивачем на підтвердження позовних вимог в частині стягнення заборгованості за простроченою комісією, суду не було надано належних та допустимих доказів того, що відповідач зверталась до банку частіше одного разу на місяць.

Неподання стороною позивача належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог свідчить про їх недоведеність та необґрунтованість, оскільки вони ґрунтуються лише на припущеннях та є підставою для відмови у задоволенні цих позовних вимог.

За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредиту в розмірі 59 353,75 грн. є необґрунтованими і задоволенню не підлягають, оскільки обов`язок позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених кредитним договором, графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемним.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року в справі №727/5461/23.

Відповідно доч.1,п.2ч.2ст.141ЦПК Українисудовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: у разі відмови в позові - на позивача;

Приймаючи до уваги висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог судові витрати в праві належить віднести на рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

- позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС", код ЄДРПОУ 43453613; місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8;

- відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Рішення суду складено і підписано 05 травня 2025 року.

Суддя Г.Є. Майна