Вирок № 127139383, 07.05.2025, Криничанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 178/586/24

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

07 травня 2025 року Криничанський районний суд Дніпропетровської областів складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12024041460000030 від 28січня 2024 року внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Червоноіванівка, Криничанського району, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, не одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, має середню освіту, солдата військової служби за контрактом, в посаді оператора відділення протитанкових ракетних комплексів взводу підтримки 12 парашутно-десантної роти 3 парашутно-десантного батальйону, військової частини НОМЕР_1 , не судимий, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

захисниці ОСОБА_5 ,

У С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_3 , 27 січня 2024 року близько 23 години 00 хвилин, не маючи посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії «В», керуючи технічно справним транспортним засобом - автомобілем «ВАЗ 21070», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 ОСОБА_6 , в темний час доби рухався з пасажирами ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 по автодорозі «С040630», що проходить по території в Криничанської територіальної громади Кам`янського району Дніпропетровської області, в напрямку від с. Дружба до с. Улянівка,Криничанської ТГ, Кам`янського району Дніпропетровської області, впорушення вимог ст.ст.9, 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.14 Закону України «Про дорожній рух», п.п. 1.3., 1.5., 2.3.б), 12.1, 12.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, проявляючи кримінально-протиправну недбалість, діючи необережно, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної події, маючи об`єктивну можливість спостерігати за дорожньою обстановкою, а також своєчасно реагувати на її зміни, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя та здоров`я громадян, не вибрав безпечну швидкість руху, при якій він мав би можливість виконувати всі необхідні дії з безпечного керування автомобілем, втратив контроль над керуванням автомобіля, в результаті чого, керований ним автомобіль на заокругленні дороги ліворуч, виїхав праворуч до кювету, де 27.01.2024 року близько 23 годині 00 хвилин, поблизу будинку № 2, вул. Сонячна в с. Улянівка,Криничанської територіальної громади, Кам`янського району, Дніпропетровської області, допустив зіткнення лівою боковою центральною частиною автомобіля «ВАЗ 21070», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з бетонним стовпом, внаслідок чого пасажирам автомобіля «ВАЗ 21070», реєстраційний номер НОМЕР_2 , спричинено наступні тілесні ушкодження:

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перебувала на передньому пасажирському сидінні, спричинені тілесні ушкодження у вигляді: - сполученої травми тіла з закритою черепно-мозковою травмою з закритим переломом нижньої щелепи ліворуч в ділянці кута, з садном в лобній ділянці, що супроводжувалась явищами струсу головного мозку з раною в ділянці лівого колінного суглобу відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, як зазвичай викликаючі тривалий розлад здоров`я терміном більше 21 дня /строк зрощення кісткової тканини становить понад 21-ну добу/ (п.п. 2.2.2. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6, МОЗ України від 17.01.1995 року .)

- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який перебував на задньому пасажирському місці біля лівої дверці, спричинені тілесні ушкодження у вигляді: - сполученої травми тіла з закритою травмою тазу з переломами сідничних та лонних кісток тазу обабіч, з позаочеревенним розривом сечового міхура, що супроводжувалось заочеревинними сечовими затьоками, з закритою черепно- мозковою травмою, що супроводжувалась явищами струсу головного мозку, закритим переломом лівої ліктьової кістки в верхній треті відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, по ознаці небезпеки для життя, що в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом закінчуються чи можуть закінчитися смертю (п.п. 2.1.2. та 2.1.3. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6, МОЗ України від 17.01.1995).

В умовах вказаної події, ОСОБА_3 , керуючи вищезазначеним транспортним засобом мав технічну можливість запобігти настанню даної дорожньо-транспортної пригоди за умови виконання ним вимог п. 12.1 та 12.2. Правил дорожнього руху.

Порушення ОСОБА_3 , вимог п. 12.1 та 12.2 Правил дорожнього руху, знаходилось у прямому причинному зв`язку з виникненням вказаної вище дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8 та спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_7 .

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (далі Правила дорожнього руху), таінших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями абобездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

Згідно зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , транспортний засіб автомобіль «ВАЗ-21070» реєстраційний номер НОМЕР_2 , належить ОСОБА_6 .

Відповідно п.п. 1.3., 1.5., 2.3.б), 12.1, 12.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, відповідно до яких:

п. 1.3.:«Учасники дорожнього руху зобов'язано знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»;

п. 1.5.:«Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п. 2.3.:«Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п.12.1 під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п.12.2 темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги;

Невиконання яких знаходиться в причинному зв`язку з наслідками, що настали.

ОСОБА_3 , достовірно знаючи вимоги вказаного вище законодавства, яке регламентує правила дорожнього руху та маючи можливість належно їх виконувати, діючи із кримінально-протиправною недбалістю, тобто не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, допустив їх порушення та вчинив злочин проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

Дії ОСОБА_3 підлягають кваліфікації за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинилопотерпілому тяжкітілесні ушкодження та середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав, підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті, суду показав, що не впорався з керуванням, тому сталося ДТП; про вчинене шкодує, просить суд суворо не карати.

Крім показань обвинуваченого ОСОБА_3 , його вина підтверджується письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні, а саме:

- протоколом огляду місця ДТП з фотознімками та схемою від 28.01.2024 (а.к.п.19-41);

- постановою про визнання речовим доказом від 28.01.2024 (а.к.п.42);

- висновком експерта № СЕ-19/104-24/5051-ІТ від 07.02.2024 (а.к.п. 55-58);

- протоколами проведення слідчого експерименту зі схемою та фототаблицею від 02.02.2024 (а.к.п.64-77);

- висновком експерта № СЕ-19/104-24/5675-ІТ від 09.02.2024 (а.к.п. 84-86);

- висновком експерта № 257-Е від 20.02.2024 (а.к.п.108-109);

- висновком експерта № 286/15-Е від 22.02.2024 (а.к.п.113-114).

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст.66 КК України, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 , у відповідності до ст.ст.50,65 КК України, суд враховує, що обвинувачений на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання та місцем проходження служби характеризується позитивно, військовослужбовець військової служби, до кримінальної відповідальності притягується вперше; відношення обвинуваченого до вчиненого, відсутність обтяжуючих обставин відповідно до ст.67 КК України, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: його класифікацію за ст.12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; його поведінку під час та після вчинення неправомірних дій та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч.2 ст.286 КК України, оскільки суд переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 вказаного Кодексу, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого .

За приписами статей50,65та75 ККпитання призначення покарання та звільнення від його відбування повинні вирішуватися з урахуванням можливості досягти мети покарання як такої, що включає не тільки кару, а і виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Вирішуючи питання щодо призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд виходить з наступного.

Згідно п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року № 18 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання заст.286 КК України, необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Суд враховує, що ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, пов`язаний з порушенням правил керування транспортним засобом, що потягло за собою спричинення тяжких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілим, а тому призначити ОСОБА_3 покарання без додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Крім того, таке покарання не є достатнім і необхідним для виправлення засудженого та запобігання новим кримінальним правопорушенням, не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення й особі засудженого внаслідок м`якості.

Судом врахована підвищена суспільна небезпечність дій ОСОБА_3 , при цьому, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши в передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання ДТП в такому випадку є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в такому разі набуває особливого значення, що узгоджено з позицією викладеною у Постанові ККС ВС від 4 вересня 2023 року у справі № 702/301/20 (провадження № 51-944кмо23).

Питання про речові докази в кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України, процесуальні витрати відповідно до ст.124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 373-376, ч.15 ст.615 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки.

На підставіст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, призначивши іспитовий строк терміном 2 роки з накладенням передбачених п.п. 1, 2 ч. 1ст. 76 КК Україниобов`язків: періодично з`являтись для реєстрації до органу з питань пробації, повідомляти орган пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави (одержувач платежу: ГУК у Дніпропетровській області/м.Дніпро/24060300; банк отримувач: Казначейство України (ел.адм.подат); (IBAN) UA438999980313020115000004569, ЄДРПОУ 37988155, код бюджетної класифікації 24060300, наявність відомчої ознаки: «00» Без деталізації за відомчою ознакою) витрати на залучення експерта за експертизою № СЕ-19/104-24/5051-ІТ від 07.02.2024 в сумі 3029,12 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави (одержувач платежу: ГУК у Дніпропетровській області/м.Дніпро/24060300; банк отримувач: Казначейство України (ел.адм.подат); (IBAN) UA438999980313020115000004569, ЄДРПОУ 37988155, код бюджетної класифікації 24060300, наявність відомчої ознаки: «00» Без деталізації за відомчою ознакою) витрати на залучення експерта за експертизою № СЕ-19/104-24/5675-ІТ від 09.02.2024 в сумі 3029 грн.

Речові докази по кримінальному провадженню:

-автомобіль марки «ВАЗ 21070», д.н.з. НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_4 повернути ОСОБА_3 ;

Зняти арешт з майна, а саме : автомобіля марки «ВАЗ 21070», д.н.з. НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_4 накладений ухвалою Криничанського районного суду від 30.01.2024.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Повний текст вироку виготовлено 07 травня 2025 року.

Суддя: ОСОБА_10