Рішення № 127131216, 28.04.2025, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/1198/25

Провадження № 2/496/1786/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2025 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Горяєва І.М.,

за участю секретаря Касьяненко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Хаджибейський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) про зменшення розміру аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідачки в якому просить визнати розмір заборгованості зі сплати аліментів, у виконавчому провадженні №65942858 з примусового виконання Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 12.01.2021 по справі №496/4217/20, зменшеним на суму 71097,87 грн. сплачену боржником - ОСОБА_1 за період з 25.04.2013 по 24.07.2024. Зобов`язати старшого державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Джміля Олександра Олександровича обчислити розмір заборгованості зі сплати аліментів зменшений на суму 71097,87 грн. сплачену боржником - ОСОБА_1 за період з 25.04.2013 по 24.07.2024.

Свої вимоги мотивував тим, що на виконанні старшого державного виконавця Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Джміля О.О. перебуває виконавче провадження №65942858 з примусового виконання рішення Біляївського районного суду Одеської області від 12.01.2021 по справі №496/4217/20, яким збільшений розмір аліментів з 700 грн. щомісяця, які стягувались з ОСОБА_1 за рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 05.02.2013 та ухвалено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня набрання рішенням суду законної сили (з 05.08.2022) та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . 23.09.2024 позивач звернувся до державного виконавця Мітєвої Л.В. із заявою за вхід.№27055 про обчислення розміру заборгованості зі сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Заява про обчислення розміру заборгованості зі сплати аліментів має відсилання на платіжні інструкції, виконані в період з 23.11.2021 по 24.07.2024 на загальну суму 29547,87 грн. Заява про обчислення розміру заборгованості зі сплати аліментів не виконана. Відповіді не отримано. 11.11.2024 ОСОБА_1 звернувся до старшого державного виконавця Джміля О.О. із заявою за про обчислення розміру заборгованості зі сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В зв`язку із чим, заява про обчислення розміру заборгованості зі сплати аліментів охоплює період з 25.04.2013 по 23.05.2020 на загальну суму 41 550 грн. Отже, загальна сума на яку має бути зменшений розмір заборгованості по аліментам складає 71 097,87 грн. за період з 25.04.2013 по 24.07.2024. Проте, на теперішній час заява про обчислення розміру заборгованості зі сплати аліментів не виконана, відповіді не отримано. У зв`язку із чим, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

До судового засідання позивач та представник позивача не з`явилися, проте представник надав до суду клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку із перебуванням на лікарняному.

Відповідач до судового засідання не з`явилася, проте надала заяву відповідно до якої позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позову, та розглянути справу без її участі.

Верховний Суд у своїй Постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц вказав, що, якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

У зв`язку із чим, суд вважає за можливе здійснення розгляду справи за наявним матеріалами справи.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що на виконанні старшого державного виконавця Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Джміля О.О. перебуває виконавче провадження №65942858 з примусового виконання рішення Біляївського районного суду Одеської області від 12.01.2021 по справі №496/4217/20, яким збільшений розмір аліментів з 700 грн. щомісяця, які стягувались з ОСОБА_1 за рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 05.02.2013 та ухвалено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня набрання рішенням суду законної сили (з 05.08.2022) та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

23.09.2024 ОСОБА_1 звернувся до державного виконавця Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Мітєвої Л.В. із заявою за вхід.№27055 про обчислення розміру заборгованості зі сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9 зворотна сторона)

11.11.2024 ОСОБА_1 повторно звернувся до старшого державного виконавця Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Джміля О.О. із заявою за вхід.№30656 про обчислення розміру заборгованості зі сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).

Крім того, позивачем надано квитанції про сплату аліментів за виконавчим провадженням (документ сформований в системі «Елетронний суд»).

Як вбачається із позовної заяви, позивач вказує відповідачем ОСОБА_2 , щодо зазначеного відповідача у позовній заяві суд зазначає наступне.

Відповідно ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

За змістом ст. 51 ЦПК України належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин. Відповідачем є та зі сторін у процесі, яка вказується позивачем як порушник його права. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Тому, неналежним відповідачем є особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона повинна відповідати за пред`явленим позовом.

Як випливає зі змісту ст.ст. 51, 175 ЦПК на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому, суд, при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. Якщо позивач помилився відносно обов`язку відповідача щодо поновлення порушеного права, суд має виходити із положень ст. 51 ЦПК України та з урахуванням ч. 5 ст. 12 ЦПК України, роз`яснити позивачеві право на заміну неналежного відповідача.

Таким чином, суд, як орган, на який покладено обов`язок вирішення справи відповідно до закону, має право й зобов`язаний визначити суб`єктний склад учасників процесу залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню. Це передбачено п. 1 ч. 1 ст. 189 ЦПК та іншими нормами процесуального права, які передбачають заміну неналежного відповідача чи залучення співвідповідачів.

На підставі ч.ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи. Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснив, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ст. 33 ЦПК. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.ст. 81, 83 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, саме на позивача покладено процесуальний обов`язок довести заявлені позовні вимоги. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Суд звертає увагу на те, що за теоретичним визначенням «відповідач» - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами. Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами. Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові.

Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Отже, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини. Жодних клопотань, заяв щодо заміни сторони відповідача та/або залучення співвідповідача по справі від позивача не надходило.

Як вбачається з матеріалів справи на виконанні старшого державного виконавця Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Джміля О.О. перебуває виконавче провадження №65942858 з примусового виконання рішення Біляївського районного суду Одеської області від 12.01.2021 по справі №496/4217/20, також позивач звертався саме до виконавця щодо розрахунку суми заборгованості та просить зобов`язати старшого державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Джміля Олександра Олександровича обчислити розмір заборгованості зі сплати аліментів зменшений на суму 71097,87 грн. сплачену боржником - ОСОБА_1 за період з 25.04.2013 по 24.07.2024.

Тобто позовні вимоги позивачем пред`явленні саме до старшого державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), що зазначений у позовній заяві третьою особою, до зазначеного у позовній заяві відповідача ОСОБА_2 позивачем вимоги не обґрунтовані.

Отже, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 не може одноособово виступати належним відповідачем у даному спорі.

Крім того, позивач у позовній заяві посилається про те, що він звертався до державного виконавця щодо розміру заборгованості, проте відповіді державним виконавцем не надано, тому в позові просить зобов`язати старшого державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Джміля Олександра Олександровича обчислити розмір заборгованості зі сплати аліментів зменшений на суму 71097,87 грн. сплачену боржником - ОСОБА_1 за період з 25.04.2013 по 24.07.2024.

Згідно ч. 1 ст.19ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 447 розділу VII«Судовий контрольза виконаннямсудових рішень» Цивільного процесуальногокодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Таким чином, розділом VIIЦПК України встановлено спеціальний порядок, за яким здійснюється судовий контроль за виконанням судових рішень, в тому числі вирішення питань щодо законності рішень, дій чи бездіяльності виконавців під час виконання судових рішень, порушення прав сторін виконавчого провадження під час виконання, зобов`язання виконавців поновити порушені права сторін виконавчого провадження тощо.

Судом встановлено, що позивач звертався до державного виконавця щодо обчислення розміру заборгованості по аліментам, проте заява про обчислення розміру заборгованості зі сплати аліментів не виконання, з чим позивач не згодний, тому представник позивача звернулася до суду з позовною заявою.

Тобто виходячи із позовних вимог позивача, зазначено про те, що державним виконавцем не розглянуті заяви позивача щодо здійснення розрахунку заборгованості.

Тому суд прийшов до переконання, що в даній справі, спір не може бути розглянутий в рамках позовного провадження, адже це суперечитиме розділу VII ЦПК України.

Позивачем не було надано підтвердження проте, що позивач звертався зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, з діями якого він не згодний, тобто порушено порядок звернення із позовними вимогами.

Щодо клопотання представника позивача про витребування доказів та призначення судово-економічної експертизи, то вказане клопотання не підлягає розгляду, так як заявлене передчасно.

Аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин даної справи, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку про відмову у задоволені позову за обставинами наведеними вище.

Керуючись ст.ст. 9, 10, 12, 13, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Хаджибейський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) про зменшення розміру аліментів - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І.М. Горяєв