Ухвала суду № 127129617, 05.05.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

05 травня 2025 року Справа № 580/6826/24 м. Черкаси Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову адвоката Шевченка Олега Анатолійовича від імені ОСОБА_1 до ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ «ЧЕРКАСЬКИЙ СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛА:

10.07.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Шевченка Олега Анатолійовича від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивачка) до ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ «ЧЕРКАСЬКИЙ СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР» (18002, м.Черкаси, вул.Благовісна, 234; код ЄДРПОУ 408564883) (далі відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати їй грошової компенсації за неотримане речове майно у сумі 12825,49грн;

зобов`язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію за неотримане речове майно у сумі 12825,49грн;

визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди в розмірі 30000,00грн щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану», за період з 24.02.2022 до 31.05.2022;

зобов`язання нарахувати та виплатити вказану додаткову винагороду у розмірі 30000,00грн щомісячно, яка передбачена вказаною вище постановою Уряду, за вказаний період.

Обґрунтовано невиконанням відповідачем вимог закону.

Ознайомившись із матеріалами позову, виявлено недоліки позовної заяви, які перешкоджають відкриттю провадження у справі. У зв`язку з цим ухвалою від 15 липня 2024 року суд залишив її без руху.

23.07.2024 на адресу суду від представника позивачки адвоката Шевченка Олега Анатолійовича надійшла заява вх.№35610/24, в якій просив вважати поважними причини пропуску строку на подання позовної заяви, відкрити провадження у справі та задовольнити його позовні вимоги. Обґрунтовуючи зазначив, що 25.03.2023 під час проходження служби з позивачкою стався нещасний випадок. Вона тривалий час проходила лікування, останній листок непрацездатності датований з 13.04.2024 до 26.04.2024, про що надає медичні виписки та листки непрацездатності. Тому не мала можливості вчасно звернутись до фахівця у галузі права щодо подання вказаного вище позову. Вважає, що на працівників установ виконання покарань норми КЗпП України поширюються лише тоді, коли спеціальними законами не врегульована оплата праці.

Оцінивши доводи Заяви, суд дійшов висновку, що виявлені судом недоліки позову не усунені, наявні перешкоди для відкриття провадження у справі та 29 липня 2024 року постановив ухвалу про повернення позову. Ухвала у подальшому скасована постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2025 з мотивів необхідності з`ясувати дійсні обставини справи, зокрема, інформацію про дату отримання позивачкою наказу про її звільнення, про одержання нею письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені їй при звільненні, дату отримання нею листа відповідача від 29.03.2024 №10/1899/ВС та довідки №12, а також об`єктивні причини, які би свідчили про неможливість звернення позивачки в межах місячного строку звернення до суду.

В ухвалі від 21.04.2025 суд, урахувавши мотиви суду апеляційної інстанції, дійшов висновку прийняти справу до свого провадження та продовжити строк для усунення недоліків позову шляхом пропозиції позивачці у 10-денний строк надати докази поважності причин пропуску строку звернення до суду: інформацію про дату отримання позивачкою наказу про звільнення, про одержання нею письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені їй при звільненні, дату отримання нею листа відповідача від 29.03.2024 №10/1899/ВС та довідки №12, а також інші про об`єктивні причини, які би свідчили про неможливість звернення позивачки в межах місячного строку звернення до суду.

29.04.2025 на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків, в якій представник позивачки вказав про дату засвідчення копій листа відповідача від 29.03.2024 №10/1899/ВС та довідки №12, відомості листа про нараховану, але не виплачену компенсацію речового майна.

Розглянувши вказану Заяву, суд дійшов висновку, що перешкоди для відкриття провадження не усунені з огляду на таке.

Предмети спору стосуються як належних при звільненні сум коштів, так і щомісячного грошового забезпечення за період з 24.02.2022 до 31.05.2022. Оскільки позивачку звільнено з посади 05.10.2023, до липня 2024 року - в якому вона отримала засвідчення копій документів, без наявності доказів звернення до позивача з питаннями спірного розрахунку в межах розумного строку вважати, що вона не знала про невиплату спірних коштів понад півроку, безпідставно. Саме тому Шостий апеляційний адміністративний суд в постанові від 01.04.2025 вказав суду першої інстанції на необхідність з`ясувати дійсні обставини справи, зокрема, інформацію про дату отримання позивачкою наказу про її звільнення, про одержання нею письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені їй при звільненні, дату отримання нею листа відповідача від 29.03.2024 №10/1899/ВС та довідки №12, а також об`єктивні причини, які би свідчили про неможливість звернення позивачки в межах місячного строку звернення до суду. Пропозицію їх надати та повідомити суд вказав в ухвалі від 21.04.2025. Проте таких відомостей не вказано без пояснення причин.

Засвідчення копій довідки не тотожне даті вручення позивачці відповідних оригіналів документів та не змінюють дату вручення копії накзу про звільнення. Водночас суд урахував, що в Заяві представник позивачки вказує про факт нарахованої, але не виплаченої грошову компенсації за неотримане речове майно, при цьому заявляючи зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити його. То ж для правильного обчислення строку позивачка має вказати дату вручення їй наказу про її звільнення та відомості, чи була нарахована їй компенсація.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України в редакції на дату судового розгляду працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП України).

Неоднаковий підхід до обчислення процесуального строку звернення до суду для осіб, які звертаюся в один проміжок часу з аналогічним предметом спору до того ж відповідача, свідчитиме про дискримінаційний та упереджений розгляд справи, що в умовах справедливого судочинства не допустиме.

Так, ст.24 Конституції України встановлює, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. У зв`язку з цим, вважаючи на загальновідомі обставини військового стану в Україні з 22.02.2022, бюджетне планування на календарний рік, незмінюваність обчислення посадових окладів військовослужбовців, застосування до різних позивачів щодо одного і того ж предмету спору різного підходу до обчислення строку звернення до суду, становитиме дискримінацію за професійною ознакою.

Крім того відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Частина 3 ст.3 КАС України приписує, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Обчислення процесуальних строків відбувається не лише з часу, коли особа дізналася, а й коли могла дізнатися про порушення своїх прав. Тому про порушення своїх прав позивачка могла дізнатися щонайдовше - з дати отримання копії наказу та в цій частині позивачка має надати відомості та докази або повідомити причини, з яких не може цей обов`язок виконати.

Згідно з ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Тому наявні підстави продовжити строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання ухвали.

Керуючись ст. ст.2-20, 122-133, 160-161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИЛА:

1. Відмовити повністю у задоволенні заяви ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 щодо поновлення процесуального строку.

2. Позивачці надати строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

4. Копію ухвали направити позивачці.

СуддяАнжеліка БАБИЧ