Ухвала суду № 127129588, 06.05.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 травня 2025 року справа № 580/4932/25 м. Черкаси Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛА:

05.05.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивач) до Управління Служби безпеки України в Черкаській області (18001, м.Черкаси. вул. Гоголя. 240; код ЄДРПОУ 20001740) (далі відповідач) про:

визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунків та здійснення виплати з 24.02.2022 до 19.05.2023 грошового забезпечення позивачу з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 - 2481,00 грн та на 01.01.2023 - 2684,00 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 4, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також, у зв`язку зі збільшенням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, відповідно і процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також і разових додаткових видів грошового забезпечення: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань;

зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити (з урахуванням виплачених сум) з 24.02.2022 до 19.05.2023 грошове забезпечення позивачу з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовий (спеціальним) званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 - 2481,00 грн та на 01.01.2023 - 2684,00 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 4, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також, у зв`язку зі збільшенням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, відповідно і процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також і разових додаткових видів грошового забезпечення: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та надати позивачу копії зроблених перерахунків по кожному виду грошового забезпечення окремо;

визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у виготовленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області оновленої (виправленої) довідки про додаткові види грошового забезпечення, за останні два роки перед звільненням, у зв`язку зі збільшенням внаслідок перерахунку складових грошового забезпечення, для проведення перерахунку основного розміру пенсії позивача;

зобов`язання відповідача у зв`язку зі збільшенням внаслідок перерахунку складових грошового забезпечення, виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області оновлену (виправлену) довідку про розмір грошового забезпечення, за останні два роки перед звільненням зі служби, для проведення перерахунку основного розміру пенсії позивача.

Обґрунтовуючи зазначив, що після ознайомлення з грошовим атестатом №2025-15 від 21.03.2025 та довідкою №21/232 від 25.03.2025 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення за останні два роки перед звільненням зі служби стало відомо, що за період з 24.02.2022 до 19.05.2023 грошове забезпечення, а саме посадовий оклад та оклад за військовим званням, а також процентна надбавка за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії нараховувались із застосуванням неправильної розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Спір виник із публічно-правових відносин, належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства. Позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність. Однак підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України в редакції на дату судового розгляду працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП України).

Отримуючи щомісячно грошове забезпечення, протягом 3 місяців з дати отримання позивач мав право звернутися з позовом щодо невірного розрахунку та отримання у подальшому будь-яких листів такого строку не змінюють.

Однак позивач не врахував, що згідно з ч.3 ст.3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Тому для застосування строку звернення до суду суд враховує чинні норми закону, які діють на дату звернення в суд. Неоднаковий підхід до обчислення процесуального строку звернення до суду для осіб, які звертаюся в один проміжок часу з аналогічним предметом спору до того ж відповідача, свідчитиме про дискримінаційний та упереджений розгляд справи, що в умовах справедливого судочинства не допустиме.

Так, ст.24 Конституції України встановлює, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. У зв`язку з цим, важаючи на загальновідомі обставини військового стану в Україні з 22.02.2022, бюджетне планування на календарний рік, незмінюваність обчислення посадових окладів військовослужбовців, застосування до різних позивачів щодо одного і того ж предмету спору різного підходу до обчислення строку звернення до суду, становитиме дискримінацію за професійною ознакою.

Крім того відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Частина 3 ст.3 КАС України приписує, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

То ж для звернення позивача до суду застосовується чинний на момент подання позовної заяви закон щодо обчислення строків і вказані норми є імперативними для суду. Заявлені позовні вимоги не стосуються триваючих порушень, оскільки предметом ж щомісячні платежі, відлік часу щодо яких розпочинається кожного наступного звітного місяця після отримання доходу (зарплати). Особливості спірних обставин спору дозволяють формувати судам різну правову оцінку, позаяк згідно з ч.7 ст.78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду. Тому висновки Верховного Суду щодо застосування окремих норм права мають застосовуватися з урахуванням конкретних обставин спору, а імперативні норми, що недопускають двозначного тлумачення - обов`язково застосовуватися.

Обчислення процесуальних строків відбувається не лише з часу, коли особа дізналася, а й коли могла дізнатися про порушення своїх прав.

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач відповідно до ч.6 ст.161 КАС України зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Звертаючись до суду 05.05.2025, звернувся з пропуском встановленого строку та зобов`язаний надати суду обґрунтовану заяву про поновлення порушеного строку, в якій обґрунтувати для цього підстави, зазначити доводи поважності тому причин і надати докази.

Будь-яких обставин і фактів, які об`єктивно, а не суб`єктивно, перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду, позовна заява та клопотання не містить і документами, доданими до позовної заяви, не підтверджено. Зміна судової практики або відсутність правових висновків у застосуванні норми закону не є поважною причиною пропуску такого строку.

Згідно з ч.2 ст.122 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов згідно з ч.1 ст.123 КАС України залишається без руху.

Врахувавши викладене суд дійшов висновку, що позовна заява має недоліки, що перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Отже, наявні підстави залишити її без руху та зобов`язати позивача надати обґрунтовану заяву щодо поновлення пропущеного строку на звернення до суду з наведенням поважних причин його пропуску та надати докази щодо фактів і обставин, які об`єктивно перешкодили йому своєчасно звернутися в суд.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання ухвали шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку з викладенням інших, об`єктивних обставин і фактів, що перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду, та надати підтверджуючі докази їх існування.

Керуючись ст. ст.2-20, 122-133, 160-161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИЛА:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

2. Позивачу надати строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

5. Копію ухвали направити позивачу.

СуддяАнжеліка БАБИЧ