Рішення № 127129064, 23.04.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2025 р. № 520/24629/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Надьон Я.В.,

представника позивача - Коновалової А.П.,

представника відповідача - Соіч Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Власівський Мірошник" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00271522302 від 16.05.2024.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення, яким збільшено податок на прибуток іноземних юридичних осіб. Зокрема, представник позивача покликається на те, що при виплаті доходів у видів процентів за кредитом на користь компанії-нерезидента AGROPROSPERIS 1 LIMITED, платником податків на виконання вимог податкового законодавства правомірно утримано податок з такого доходу за ставкою 2 відсотки (а не 15 відсотків), оскільки така AGROPROSPERIS 1 LIMITED є резидентом Республіки Кіпр та бенефіціарним отримувачем такого доходу. Водночас, наголошує, що підхід контролюючого органу до аналізу руху коштів та структури грошових потоків здійснений без урахування усіх обставин, що призвело до хибних висновків щодо здійснення транзиту таких коштів.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито загальне позовне провадження у адміністративній справі. Призначене підготовче судове засідання.

Головне управління ДПС у Харківський області скористалося своїм правом на подання відзиву, у якому заперечує проти задоволення позову. Серед іншого вказує, що правовий статус резидента Республіки Кіпр, у контексті наявного міждержавного договору у сфері взаємин з уникнення подвійного оподаткування, є лише ознакою, що дає можливість кваліфікувати особу нерезидента, як кінцевого бенефіціарного власника доходу у виді процентів за кредитним договором. Утім, вказане самостійно не утворює правової підстави для застосування 2 відсоткової податкової преференції, про яку йдеться в міждержавній угоді про уникнення подвійного оподаткування. Так, представник відповідача наголошує, що головним бенефіціаром усієї господарської операції (створення компанії, її фінансування, забезпечення діяльності керівного складу, виплата заробітної плати керівникам, отримання доходу у виді перерахованого на компанію процентного доходу тощо) є NCH New Europe Property Fund LP (Кайманові Острови).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 клопотання представника позивача про розгляд справи в режимі відеоконференції - задоволено. Забезпечено участь представнику позивача, Коноваловій Анні Павлівні ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), у судовому засіданні по справі №520/24629/24, призначеному на 24.10.2024 об 11-30 год у режимі відеоконференції.

Протокольною ухвалою суду у головного управління ДПС у Харківський області витребувано листи Міністерства фінансів Республіки Кіпр, що лягли в основу акту податкової перевірки. На виконання вимог ухвали суду головним управління ДПС України у Харківський області надано лист Міністерства фінансів Республіки Кіпр у справі № 3.10.43.2/AV.268 P.973 від 11.05.2023 року з додатками та лист Міністерства фінансів Республіки Кіпр № 3.10.43.2/AV.216 P.823 від 18.01.2021 року з додатками із офіційним перекладом на українську мову.

Протокольною ухвалою від 28.01.2025 закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, зазначає наступне.

Основним видом діяльності Позивача є складське господарство. Іншими видами діяльності є, зокрема, змішане сільське господарство, допоміжна діяльність у рослинництві, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Учасниками Товариства з найбільшою часткою у розмірі 72,22% є Товариство з обмеженою відповідальністю "КРАЄВИД-ІНВЕСТ", а також із часткою у розмірі 25,56% - Товариство з обмеженою відповідальністю "БІО АГРО".

Товариство входить до складу транснаціональної інвестиційної групи NCH, яка включає, зокрема, компанію "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" (компанія "TRITTICO HOLDINGS LIMITED"); компанію "ХАУГЕНС ЕНТЕРПРАИЗИС ЛІМІТЕД" (компанія "HAUGENS ENTERPRISES LIMITED"); компанію "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД" (компанія "AGROPROSPERIS 1 LIMITED").

10 травня 2007 року Позивач та компанія "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" уклали кредитний договір № ВМК-1/07 (надалі - "Кредитний договір 2007 року'), згідно з пп. 1.1-1.3 якого "[...] Кредитор [компанія "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД"] передає Позичальнику [Позивач] у тимчасове користування грошові кошти, які у подальшому називаються "Кредит", для поповнення обігових коштів Позичальника та налагодження фінансово-господарської діяльності Позичальника, а Позичальник зобов`язується використовувати Кредит для поповнення обігових коштів та налагодження своєї фінансово-господарської діяльності Позичальника, повернути Кредитору на умовах цього Договору таку ж суму Кредиту і сплачувати Кредитору проценти за користування Кредитом [...] Загальна сума Кредиту складає 8 000 000,00 (вісім мільйонів) доларів США [...] Розмір ставки Процентів за користування Кредитом складає 11% річних, виходячи з 365 календарних днів у році.

У подальшому з огляду на укладення 1 грудня 2016 року Договору реструктуризації між

компанією "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД", компанією "ХАУГЕНС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД", компанією "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД"[2] компанія "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" у грудні 2016 року була замінена на нового кредитора - компанію "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД", зареєстровану у Республіці Кіпр; процентна ставка була зменшена з 11% річних до 8% річних, а потім збільшена до 9,8%.

13 серпня 2010 року Позивач та компанія "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" уклали кредитний договір № 1/ВМ (надалі - "Кредитний договір 2010 року'), згідно з пп. 1.1-1.3 якого "[,..]Кредитор [компанія "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД"] передає Позичальнику [Позивач] у тимчасове користування грошові кошти, які у подальшому називаються "Кредит", для поповнення обігових коштів Позичальника, а також для налагодження фінансово-господарської діяльності Позичальника, а Позичальник зобов`язується використовувати Кредит для поповнення своїх обігових коштів та налагодження своєї фінансово-господарської діяльності, повернути Кредитору на умовах цього Договору таку ж суму Кредиту і сплачувати Кредитору проценти за користування Кредитом [...] Загальна сума Кредиту складає 7 000 000,00 (сім мільйонів) доларів США [...] Розмір ставки Процентів за користування Кредитом складає 11,0% (одинадцять, 0) річних, виходячи з 365 календарних днів у році.

У подальшому з огляду на укладення 1 грудня 2016 року Договору реструктуризації між компанією "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД", компанією "ХАУГЕНС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД", компанією "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД" компанія "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" у грудні 2016 року була замінена на нового кредитора - компанію "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД", зареєстровану у Республіці Кіпр; процентна ставка була зменшена з 11% річних до 8% річних, а потім збільшена до 9,8%.

12 жовтня 2011 року Позивач та компанія "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" уклали кредитний договір № 1/11ВМ (надалі - "Кредитний договір 2011 року', разом з Кредитним договором 2007 року, Кредитним договором 2010 року - "Кредитні договори'), згідно з пп. 1.1-1.3 якого "[...]Кредитор [компанія "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД"] передає Позичальнику [Позивач] у тимчасове користування грошові кошти, які у подальшому називаються "Кредит", для поповнення обігових коштів Позичальника та купівлі необоротних активів Позичальника, а також для налагодження фінансово-господарської діяльності Позичальника, а Позичальник зобов`язується використовувати Кредит для поповнення своїх обігових коштів, налагодження своєї фінансово-господарської діяльності та купівлі необортних активів, повернути Кредитору на умовах цього Договору таку ж суму Кредиту і сплачувати Кредитору проценти за користування Кредитом [...] Загальна сума кредиту складає 8 000 000,00 (вісім мільйонів) доларів США [...] Розмір ставки Процентів за користування Кредитом складає 11,0% (одинадцять, 0) річних, виходячи з 365 календарних днів у році".

У подальшому з огляду на укладення 1 грудня 2016 року Договору реструктуризації між компанією "ТРПГІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД", компанією "ХАУГЕНС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД", компанією "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД" компанія "ТРПГІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" у грудні 2016 року була замінена на нового кредитора - компанію "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД", зареєстровану у Республіці Кіпр; суму Кредиту було змінено на 2 415 000,00 доларів США; процентна ставка була зменшена з 11% річних до 3% річних[11], а потім збільшена до 9,8%.

Протягом 2017-2019 років Позивач здійснював виплату доходу на користь нерезидента - компанії "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД" - у вигляді процентів за Кредитними договорами: за 2017 рік - 28 117 587грн; за 2018 рік - 14 921 290грн; за 2019 рік - 32 352 383грн.

6 березня 2024 року Головне управління ДПС у Харківській області (надалі - "Відповідач" або "ГУ ДПС") видало наказ № 1019-п "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Власівський мірошник" (код ЄДРПОУ 34895482)" на підставі, зокрема, ст. 78 (підпункту 78.1.1[19]) ПК України.

На підставі вищезазначеного наказу ГУ ДПС провело документальну позапланову виїзну перевірку Позивача, за результатами якої 19 квітня 2024 року склало акт № 17932/20-40-23-02-07/34895482 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВЛАСІВСЬКИЙ МИРОШНИК", (податковий номер:34895482) з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентом (AGROPROSPERIS 1 LIMITED), із джерелом їх походження з України за період діяльності 2017, 2018, 2019 роки" (надалі - "Акт перевірки").

16 травня 2024 року ГУ ДПС винесло податкове повідомлення-рішення № 00271522302 про збільшення Позивачу суми грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 12 251 078,75 грн [податкове зобов`язання розмірі 9 800 863 грн та штрафні санкції у розмірі 2 450 215,75 грн] (надалі - "Оскаржуване ППР"). Не погодившись з Оскаржуваним ППР, Позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України (надалі - "ДПС України"), яка була залишена без задоволення рішенням № 22462/6/99-00-06-01-02-06 від 23.07.2024 року, отриманим Товариством 1 серпня 2024 року.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд керується таким.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України).

За приписами підпункту 141.4.1 пункту 141.1 статті 141 ПК України, доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є, зокрема проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов`язаннями, випущеними (виданими) резидентом (підпункт а) цього підпункту).

Відповідно до підпункту 141.4.2 пункту 141.2 статті 141 ПК України, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Диспозитивність положення цієї статті щодо можливості визначення іншої ставки податку, що передбачається положеннями міжнародних договорів, кореспондує із пункту 3.2 статті 3 ПК ковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті (п. 103.2 ст. 103 ПК України). Відповідно до матеріалів справи, AGROPROSPERIS 1 LIMITED є резидентом Республіки Кіпр у розумінні Конвенції, що підтверджується свідоцтвами від 20.02.2017 року, від 19.04.2018 року та від 27.02.2019 року, виданими Міністерством фінансів Республіки Кіпр.

Дотримання позивачем пункту 103.2 статті 103 ПК України не заперечується відповідачем та не є спірним у цій справі. У той же час, відповідно до пункту 103.3 статті 103 ПК України бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Таким чином, статтею 11 Конвенції та статтею 103 ПК України головною умовою для застосування пониженої ставки податку на прибуток іноземних юридичних осіб при виплаті доходу нерезидентам є їх статус бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що основою для розробки більшості міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування є Модельна конвенція про уникнення подвійного оподаткування (надалі також - Модельна конвенція), яка відома ще як Типова конвенція Організації економічного співробітництва та розвитку (надалі також - ОЕСР) щодо податків на доходи і капітал.

Модельна податкова конвенція ОЕСР позиціонується як джерело уніфікованих рішень щодо найбільш поширених питань, які виникають у сфері міжнародного оподаткування та усунення подвійного оподаткування.

Угода не містить прямого посилання на Коментарі, і більше того - Україна не є членом ОЕСР.

Однак, відповідно до пункту 3.2 статті 3 Угоди при застосуванні цієї Угоди Договірною Державою будь-який термін, не визначений в Угоді, буде мати те значення, яке надається йому законодавством цієї Держави, щодо податків, на які поширюється Угода, якщо з контексту не випливає інше.

Відповідно до статті 31 Віденської конвенції про право міжнародних договорів (Україна приєдналась до згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про приєднання до Конвенції із застереженнями та заявою» від 14.04.1986 року № 2077-XI) договір повинен тлумачитись добросовісно відповідно до їх звичайного значення, яке слід надавати термінам договору в їхньому контексті, а також у світлі об`єкта і цілей договору.

Поряд з контекстом враховуються: усяка наступна угода між учасниками щодо тлумачення договору або застосування його положень, якій вона не суперечить юридичній кваліфікації ситуації, отриманої в межах Конвенції; наступна практика застосування договору, яка встановлює угоду учасників щодо його тлумачення; будь-які відповідні норми міжнародного права, які застосовуються у відносинах між учасниками.

При цьому, докладне визначення терміну «бенефіціарний власник» наведено в Коментарях до Модельної конвенції ОЕСР.

Так, в коментарі до ст. 12 Модельної конвенції ОЕСР щодо податків на доходи та капітал (пункт 4.5) зазначено, зокрема, що поняття «бенефіціарний власник» чітко демонструють, що значення, яке надається цьому поняттю в контексті цієї статті, необхідно відрізняти від відмінного значення, що надається йому в контексті інших засобів, яке стосується визначення осіб (зазвичай фізичних осіб), які здійснюють кінцевий контроль над юридичними особами чи активами. Таке відмінне значення «бенефіціарного власника» не може застосовуватися в контексті Конвенції. Більше того, це значення, яке відсилає до фізичних осіб, не може бути узгоджене з текстом підпункту 2а) ст. 10, який стосується ситуації, коли компанія є бенефіціарним власником дивідендів. Поняття «бенефіціарний власник» покликане подолати труднощі, які виникають у зв`язку і вживанням слів «сплачені на користь», які містяться у пункті 1 статті 10 та 11 та використовувались аналогічним чином у пункті 1 статті 12 Модельної конвенції щодо податків на доходи та капітал стосовно дивідендів і процентів, а не труднощів, пов`язаних із власністю на акції чи боргові вимоги, за якими сплачуються дивіденди, проценти чи роялті.

Так, вимогу щодо бенефіціарного власника додано до пункту 2 статті 11 Конвенція для того, щоб роз`яснити значення слів «і сплачуються резиденту», які використовуються в пункті 1.

Зрозумілим є той факт, що країна джерела не зобов`язана поступатись у праві оподатковувати проценти на тій лише підставі, що проценти були сплачені саме резиденту Держави, з якою укладено міжнародний договір. Термін «фактичний власник доходу» використовується не у вузькому технічному сенсі, а розуміється в контексті та світлі завдань і цілей Конвенції, включаючи уникнення подвійного оподаткування, попередження випадків ухилення від сплати податків та уникнення оподаткування.

Пільга або звільнення від оподаткування по будь-якому із видів доходу, що надається Державою, з якої походить дохід, резиденту іншої Договірної держави з метою уникнення повністю або частково подвійного оподаткування, яке може виникнути у зв`язку із повторним оподаткуванням такого доходу Державою резидентства. Коли цей вид доходу отримує резидент Договірної Держави, що діє як агент чи номінальний отримувач, надання Державою, з якої походить дохід, такої пільги або звільнення виключно на підставі статусу безпосереднього отримувача доходу як резидента іншої Договірної Держави буде суперечити цілям та завданням Конвенції.

Безпосередній отримувач в цій ситуації кваліфікуватиметься як резидент, однак цей статус не призводить до потенційного подвійного оподаткування, оскільки отримувач не розглядається як власник доходу для цілей оподаткування в Державі резиденства.

Надання державою, з якої походить дохід, пільги або звільнення від оподаткування також буде суперечити цілям та завданням Конвенції, якщо резидент Договірної Держави, не використовуючи такі інструменти, як агентування або номінальної власності, буде діяти як проміжна ланка для іншої особи, котра фактично отримує вигоду від відповідного доходу.

Проміжна ланка не може розглядатися як фактичний власник, якщо навіть за свого формального статусу власника, на практиці вона має досить вузькі повноваження щодо такого доходу, що надає можливість її розглядати як просту довірену особу, або управляючу особу, що діє від імені зацікавлених осіб.

Отже, Угоди про уникнення подвійного оподаткування не можуть застосовуватися до ситуацій, коли відповідні відносини між резидентом на нерезидентом не пов`язані з фактичним веденням господарської діяльності, а дії учасників цих відносин спрямовані лише на створення зручного (пільгового) податкового режиму. Пільги за міжнародними угодами щодо уникнення подвійного оподаткування повинні відноситися лише до податкового резидента, який є дійсним одержувачем доходу.

Застосування податкових преференцій визнається неправомірним, коли сукупність угод (операцій) дозволяє зробити висновок про те, що основною їхньою метою були виведення доходу з-під оподаткування і формальне здійснення операцій з метою використання переваг за міжнародною угодою.

Результатом такої оцінки може стати перекваліфікація виплати з відповідною зміною режиму оподаткування, а також кваліфікація сукупності угод із застосуванням норм національного законодавства по виведеному з-під оподаткування доходу.

У випадках, які наводяться в Коментарях (агент, номінал, посередник тощо), безпосередній отримувач процентів не вважається бенефіціарним власником, оскільки право отримувача вільно розпоряджатись такими процентами обмежено в силу наявності договірних або інших юридичних обов`язків передати отриманий платіж іншій особі.

Суд вважає за необхідне зауважити, що такий обов`язок зазвичай випливає з юридичних документів, однак також може з`ясовуватись на підставі фактів та обставин, які вказують, що по суті отримувач процентів не має право вільно розпоряджатись такими процентами.

За загальним правилом ознаками, які можуть вказувати на те, що особа-нерезидент не є кінцевим бенефіціарним власником доходу у вигляді процентів, є, зокрема:

1) відсутність фактичного самостійного здійснення господарської діяльності особою нерезидентом, яка зареєстрована в Державі, з якою Україною укладений договір про уникнення подвійного оподаткування, на відповідній території;

2) характер грошових потоків свідчить про наявність юридичних та фактичних обов`язків щодо подальшого перерахування отримуваних процентів особо-нерезидентом третій особі та відсутність у особи-нерезидента можливості самостійного прийняття рішення щодо долі отримуваного доходу та контролю щодо отримуваного доходу;

3) мінімальний часовий інтервал між: укладенням договору (видачею позики) між резидентом та особою-нерезидентом, з Державною якого укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, а також договору (видачею позики) між останнім та третьою особою; отриманням доходу особою-нерезидентом, з Державною якого укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, і виплатою грошових коштів третій особі;

4) відсутність диференційованих, що розрізняються умов договорів, правових документів, на підставі яких особа-нерезидент отримує дохід і в подальшому перераховує кошти;

5) вчинення дзеркальних, тобто ідентичних операцій між резидентом та особою-нерезидентом, що зареєстрована в Державі, з якою укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, та між останнім і третьою особою;

6) фактичні ризики, пов`язані із наданням позики резиденту, несе третя особа, а не особа-нерезидент.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.04.2021 року у справі № 640/8578/19.

У контексті викладеного суд звертає увагу на те, що відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 року № 1678-VII «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони», Україна забезпечує, щоб існуючі закони та майбутнє законодавство поступово досягли сумісності з acquis ЄС.

У контексті наведеного суд вважає за доцільне звернутися до дослідження судової практики Європейського Суду справедливості.

Розвиваючи вказане, суд вказує на справу щодо об`єднаних справ № С116/16, № С117/16, № C115/16, №C118/16, № C119/16 та № С299/16. Ця справа стосується тлумачення положень Директиви Ради № 90/435/ЄЕС «Щодо загальної системи оподаткування, яка застосовується до материнських компаній та дочірніх підприємств різних держав-членів» (далі -Директива), які були розглянуті Судом ЄС у межах спору між кількома юридичними особами, зареєстрованими на території Євросоюзу, з однієї сторони, та данським Міністерством у справах оподаткування, з іншої сторони.

Усталена правозастосовна практика Суду ЄС спирається на фундаментальні принципи, один з яких говорить про те, що право Євросоюзу не повинно захищати інтереси, в основі яких лежить зловживання правом, а також не може використовуватися зацікавленими особами для отримання пільг шляхом недобросовісних дій. Цей принцип повинен застосовуватися незалежно від того, чи права платника податків засновані на міжнародному договорі, чи на Директиві ЄС (принцип заборони зловживання правом).

Директива була прийнята з метою стимулювання створення груп компаній ЄС для підвищення конкурентоспроможності європейського бізнесу на міжнародному рівні. Отже, використання положень цієї Директиви недобросовісними особами виключно з метою економії на сплаті податків суперечить цілям її прийняття і повинно бути обмежено, оскільки така практика підриває ефективне функціонування європейського ринку через виникнення нерівних умов економічної конкуренції. При цьому вибір платником податків найбільш вигідного режиму ведення підприємницької діяльності з позиції оподаткування не може розглядатися як зловживання правом.

Суд ЄС дійшов висновку, що національним судам потрібно досліджувати такі обставини діяльності платника податків для встановлення факту зловживання правом: чи є укладені угоди з будь-яких економічних підстав; чи вони були укладені лише з метою недобросовісного застосування пільги, для того щоб ухилитися від сплати податку з джерела доходу.

Суд постановив, що група компаній може бути визнана штучною структурою, якщо заснована не для ведення економічної діяльності, а для отримання необґрунтованої податкової вигоди, що суперечить меті прийняття застосовного податкового законодавства (тобто структура групи має формальний характер).

Тобто, визначаючи компанію транзитною (кондуїтною), слід спиратися на аналіз мети її економічної діяльності, а також управлінської структури.

Отже, як підкреслив Суд ЄС, розроблена ОЕСР концепція бенефіціарного власника може застосовуватися до цієї Директиви в тому випадку, коли компанія, зареєстрована на території Євросоюзу, вважається особою, яка фактично має право на дохід у вигляді відсотків або роялті, тільки якщо вона без будь-яких обмежень визначає подальшу економічну долю отриманих доходів і не діє як посередник.

Відповідно до матеріалів справи, протягом 2007-2012 років українські аграрні підприємства групи NCH, включаючи ТОВ «КОЛОРИТ АГРО», уклали десять кредитних договорів та договорів позики з компанією TRITTICO HOLDINGS LIMITED, відповідно до яких компанія TRITTICO HOLDINGS LIMITED надала відповідним компаніям кредити з метою поповнення обігових коштів та налагодження фінансово- господарської діяльності. У жовтні 2016 року було утворено компанію AGROPROSPERIS 1 LIMITED, акціонером якої стала компанія HAUGENS ENTERPRISES LIMITED.

У свою чергу, акціонером HAUGENS ENTERPRISES LIMITED є NCH New Europe Property Fund LP (Кайманові острови).

Відповідно до актів перевірки, у HAUGENS ENTERPRISES LIMITED станом на 31.12.2017 року були наявні позики від NAP (Кайманові Острови) з відсотковою ставкою 8,5% та сформовано накопичені збитки у сумі 196569358 доларів США в результаті нарахованих процентних витрат на користь NCH New Europe Property Fund LP.

01.12.2016 року було укладено Договір реструктуризації, відповідно до якого: компанія TRITTICO HOLDINGS LIMITED зменшує свій акціонерний капітал шляхом викупу своїх акцій привілейованих акцій, що підлягають викупу у свого акціонера компанії HAUGENS ENTERPRISES LIMITED, а взамін передає цій компанії кредитний портфель, який включає кредитні договори та договори позики з окремими українськими аграрними підприємствами групи NCH, зокрема, вищеописані кредитні договори та договори позики, як компенсацію за свої викуплені акції.

У подальшому компанія AGROPROSPERIS 1 LIMITED збільшує свій акціонерний капітал шляхом випуску привілейованих акцій, що підлягають викупу, та їх передачі своєму акціонеру компанії HAUGENS ENTERPRISES LIMITED в обмін на всі пов`язані з кредитним портфелем права, титули та відсотки, що належать компанії HAUGENS ENTERPRISES LIMITED. При цьому такий кредитний портфель передається компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED як внесок в її акціонерний капітал.

У зв`язку з укладенням 01.12.2016 року договору реструктуризації між компанією TRITTICO HOLDINGS LIMITED, компанією HAUGENS ENTERPRISES LIMITED, компанією AGROPROSPERIS 1 LIMITED, компанія TRITTICO HOLDINGS LIMITED у грудні 2016 року була замінена на нового кредитора у вищеописаних кредитних договорах та договорах позики компанію AGROPROSPERIS 1 LIMITED.

Вказане, у свою чергу, свідчить про подальшу діяльність AGROPROSPERIS 1 LIMITED у сфері інвестування.

Відповідно до доводів відповідача AGROPROSPERIS 1 LIMITED не є кінцевим отримувачем грошових коштів, а здійснює лише транзит, оскільки у 2017-2019 роках усі нараховані та отримані проценти від українських підприємств AGROPROSPERIS 1 LIMITED перераховує безпосередньо або через акціонера HAUGENS ENTERPRISES LIMITED Компанії NCH New Europe Property Fund LP.

Так, відповідач посилається на те, що дата реєстрації AGROPROSPERIS 1 LIMITED 27.10.2016 року та дата передачі кредитного портфелю 01.12.2016 року свідчать про те, що AGROPROSPERIS 1 LIMITED була створена саме з метою переведення кредитного портфелю. Компанія не використовувала власні кошти для фінансування українських підприємств. Метою випуску привілейованих акцій була передача кредитного портфелю українських підприємств від первинного кредитора TRITTICO HOLDINGSLIMITED до нового кредитора AGROPROSPERIS 1 LIMITED через спільного акціонера HAUGENS ENTERPRISES LIMITED та подальше процентного доходу на компанію NCH New Europe Property Fund LP (Кайманові Острови).

Суд звертає увагу на те, що договір про реструктуризацію від 01.12.2016 року було укладено з метою передачі функцій фінансування в межах групи компаній AGROPROSPERIS 1 LIMITED.

Тобто за наслідками укладення такого договору компанія AGROPROSPERIS 1 LIMITED набула права вимоги до українських компаній групи за кредитними договорами, стороною яких вона стала, а не набула статусу агента, номінального утримувача (номінальним власником) чи посередника щодо доходу, отримуваного за такими кредитними договорами.

Вказане підтверджується і аналізом додаткових угод № 5, 7, 11 від 30.08.2017 року та № 10 від 11.10.2017 року до кредитних договорів, якими, відповідно, замінено особу, що має право вимоги.

Більше того, зміст договорів та додаткових угоду компаній AGROPROSPERIS 1 LIMITED не містить зобов`язань з передання отриманих за кредитними договорами процентів третім особам.

Поза увагою суду не може залишитися той факт, що у пункту 32 листа компетентного органу Республіки Кіпр від 18.01.2021 року щодо компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED, вказано, що отримані проценти не були передані далі, оскільки відсутні договірні або законні зобов`язання передавати отримані проценти іншій стороні. Компанія має повне право використовувати та користуватися отриманими проценти. Директори Компанії уповноважені здійснювати операції по рахунку, з контролем функції в офісі у Нью- Йорку.

З огляду на наведене, суд зазначає, що факт зміни структури внутрішньогрупового фінансування у 2016 році не може доводити відсутність у AGROPROSPERIS 1 LIMITED статусу бенефіціарного власника процентного доходу, отриманого від позивача у ході своєї діяльності.

Суд вважає за доречне зауважити, що загальнодоступним є факт розгалуженості структури компаній групи NCH.

Водночас наявність вітки корпоративної мережі жодним чином не свідчить про те, що створені компанії, зокрема й AGROPROSPERIS 1 LIMITED, - не є самостійними учасниками відповідного ринку послуг.

Відповідно до долучених до позовної заяви управлінських звітів компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED основними видами діяльності компанії є здійснення капіталовкладень та фінансування пов`язаних компаній.

Аналіз Статуту компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED та фінансова звітність компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED за 2017-2019 роки свідчить про те, що управління діяльністю компанії здійснюється Радою Директорів компанії, яка повноважна на укладення договорів (п. 4 Статуту); на викуп, випуск привілейованих акцій, що підлягають викупу, розпорядження акціями (пп. 5.4, 5.6 Статуту); на пред`явлення вимог до учасників стосовно сплати грошей, несплачених за їх акції (п. 20 Статуту); на конфіскацію акцій учасників у разі несплати ними заборгованості відповідно до вимоги про сплати (п. 43-45 Статуту).

Здійснення відповідних повноважень директорами підтверджується наявними у справі кредитними договорами, договорами позиками, додатковими угодами до цих договорів та рішеннями компанії про зворотній викуп привілейованих акцій. Як встановлено судом та не заперечується сторонами, директори здійснювали управління компанією AGROPROSPERIS 1 LIMITED на підставі Генерального договору про надання послуг від 02.01.2020 року, укладеного між компанією AGROPROSPERIS 1 LIMITED. Дійсно, матеріалами справи підтверджено, що директори AGROPROSPERIS 1 LIMITED виконували функції директорів в інших компаніях. Водночас, такі функції вони виконували лише в межах компанії груп на підставі відповідних договорів.

Суд наголошує, що відповідно до п. 6 Генерального договору про надання послуг від 02.01.2020 року AGROPROSPERIS 1 LIMITED здійснює оплату саме за послуги ATS Agribusiness Investments Limited, у які входить і відшкодування витрат ATS Agribusiness Investments Limited на виплату заробітної плати залученим працівникам.

Суд зауважує, що в реаліях сьогодення відсутність працівників у штаті підприємства не є підставою стверджувати про не здійснення таким підприємством господарської діяльності, з огляду на наявність послуг аутсорсингу та аутстафінгу, які фактично є передачею підприємством на підставі договору певних функцій підприємницької діяльності іншій профільній компанії, яка діє в необхідній галузі.

Відповідно до листа компанії ATS Agribusiness Investments Limited від 26.03.2024 року компанія ATS Agribusiness Investments Limited виплатила 374298 євро в якості винагороди директорів пов`язаних компаній-учасників групи.

Суд зауважує, що вказане лише свідчить про виконання умов відповідного договору, а не фінансування компанії іншою компанією групи.

Принагідно, суд зауважує, що аутсорсинг та аутстафінг є законними, врегульованими законодавчими нормами та дієвими способами оптимізації певних бізнес-процесів, що економить ресурси власника бізнесу.

Відтак, виконаннями директорами функцій у групі компанії на підставі таких договорів жодним чином не може підтверджувати або спростовувати статус компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED як бенефіціарного власника процентного доходу, отриманого від позивача.

Окрім того, відповідач стверджує, що функції директорів компаній AGROPROSPERIS 1 LIMITED повністю контролюються офісом в Нью Йорку, компанією NCH, яка є материнською компанією NCH New EuropeProperty Fund LP (Кайманові Острови).

Разом з тим, у листі уповноваженого органу Республіки Кіпр від 18.01.2021 року зазначено, що звичайні бухгалтерські функції компанії виконуються на Кіпрі, водночас операційні рішення, пов`язані з такими інвестиціями, приймаються директорами компанії в рамках повсякденного ведення бізнесу, а не під час офіційних нарад директорів з консультаціями та під професійним керівництвом Джорджа Рора, Моріса Табачініча і співробітників офісу у Нью-Йорку.

Окрім того, у пункті 19 цього листа чітко зазначено, що компанія надає кредити пов`язаним компаніям, таким чином компанія виконує функції, пов`язані з такою діяльністю (зокрема, фінансування, нагляд та бухгалтерський облік). Вказані обов`язки виконують директори компанії.

Суд наголошує, що структурування бізнес моделі груп компаній є виключною компетенцією акціонерів (бенефіціарів) такої групи.

Щодо доводів головного управління в ДПС у Харківський області на відсутність у компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED власних активів для надання позик українським підприємствам, суд зазначає таке. Відповідно до посилань відповідача група компаній повністю залежіть від фінансування головної материнської компанії NCH New Europe Property Fund LP (Кайманові Острови), яка несе всі ризики по вказаних операціях.

Як уже було зазначено судом, в результаті укладення договору про реструктуризацію від 01.12.2016 року компанія AGROPROSPERIS 1 LIMITED отримала від компанії TRITTICO HOLDINGS LIMITED портфель дебіторської заборгованості українських юридичних осіб, що входять до групи компаній NCH, який включав і кредитні договори.

Водночас, суд наголошує, що матеріали акту перевірки не містять аналізу фінансової звітності TRITTICO HOLDINGS LIMITED, як особи саме від якої надійшов відповідний кредитний портфель.

До того ж, суд зауважує, що компанія AGROPROSPERIS 1 LIMITED має право вимоги не лише щодо кредитних договір, які першочергово були укладені з TRITTICO HOLDINGS LIMITED, а й за договорами укладеними самостійно.

Водночас, податковим органом не враховано, що компанія використовувала отримані від українських дочірніх компаній процентні доходи для надання нових позик.

Такі доходи також використовувалися і для здійснення інвестицій в акції дочірніх компаній. Вказане відображено у фінансовій звітності підприємства за 2019 рік.

Як слідує зі звітів про рух грошових коштів компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED за 2017-2019 роки та листа AGROPROSPERIS 1 LIMITED від 26.03.2024 року:

за 2017 рік: - позики, видані компанією AGROPROSPERIS 1 LIMITED пов`язаним особам на території України, складали 666000 дол. США ;

- суми позик, повернутих пов`язаними особами на території України компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED, складали 15374497 дол. США;

- cуми процентів за наданими позиками, виплачених пов`язаними особами компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED, становили 54220874 дол. США;

за 2018 рік: - позики, видані компанією AGROPROSPERIS 1 LIMITED пов`язаним особам на території України, складали 98460928 дол. США;

- позики, повернутих пов`язаними особами на території України компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED, складали 96331875 дол. США;

- cуми процентів за наданими позиками, виплачених пов`язаними особами компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED, становили 24021632 дол. США;

за 2019 рік: - позики, видані компанією AGROPROSPERIS 1 LIMITED пов`язаним особам на території України, складали 25113000 дол. США;

- суми позик, повернутих пов`язаними особами на території України компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED, складали 40814364 дол. США;

- cуми процентів за наданими позиками, виплачених пов`язаними особами компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED становили 22119674 дол. США.

Аналіз сум звітності товариства спростовує твердження контролюючого органу про відсутність у компанії активів для надання кредитів пов`язаним особам на території України, зокрема й за рахунок повернутих позик.

Окрім того, суд вважає за необхідне зауважити, що чинне законодавство не встановлює вимоги щодо джерела походження коштів, за рахунок яких нерезидент надає позику платнику податків, як щодо умови, яка визначає беніфіціарного власника процентів, виплачених за позикою.

Вказана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 25.10.2021 року у справі № 160/1062/19.

Крім того, як слідує з фінансової звітності компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED за 2017-2019 роки, в результаті використання своїх фінансових інструментів (включаючи надання кредитів позивачу) остання самостійно несе такі ризики: ризик зміни відсоткової ставки, кредитний ризик, ризик втрати ліквідності, ризик зміни цін на ринку, операційний ризик, ризик нормативно-правової невідповідності, судовий ризик, репутаційний ризик.

Водночас, в основу тверджень контролюючого органу щодо того, що AGROPROSPERIS 1 LIMITED є кондуїтної компанією покладено те, що вибудована корпоративна структура із ланцюга міжнародних компаній HAUGENS ENTERPRISES LIMITED, NCH New Europe Property Fund LP (Кайманові Острови) спрямована лише на виведення виплачуваного нерезиденту процентного доходу з-під оподаткування, шляхом випуску та викупу привілейованих акцій.

Суд зауважує, що аналіз норм законодавства та матеріалів справи свідчить про те, що такі операції не є дзеркальними у контексті встановлення транзиту коштів.

Суд звертає увагу, що кредитні договори, на підставі яких компанія AGROPROSPERIS 1 LIMITED отримувала дохід у вигляді процентів є фінансовим інструментом, спрямованим виключно на поповнення обігових коштів та налагодження фінансово-господарської діяльності, оскільки надання фінансування є єдиною діяльністю компанії.

Так, нараховані компанією AGROPROSPERIS 1 LIMITED проценти за такими кредитними договорами відображаються у складі її активів.

Водночас, суд звертає увагу, що права, надані певному класу привілейованих акцій, є основними факторами при визначені того, чи є привілейована акція фінансовим зобов`язанням або інструментом власного капіталу, адже привілейовані акції є гібридними цінними паперами.

Суд наголошує, що у контексті цієї справи, випуск та викуп компанією певного класу привілейованих акцій є виключно рішенням ради директорів спрямованих на залучення фінансових ресурсів на максимально зручних для себе умовах.

Тобто рішення про викуп акцій мають на меті та своїм результатом зміни в капіталі, що є очевидним підтвердженням різної правової природи та спрямованості відповідних інструментів.

Окремо суд звертає увагу на те, що прийняття організаційно-розпорядчих рішень власниками корпоративних прав не утворюють господарську діяльність.

Відповідно до рішень ради директорів компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED про викуп привілейованих акцій, номінальна вартість акцій сплачується за рахунок прибутку компанії, що підлягає розподілу.

Суд наголошує, що відповідно до висновків головного управління ДПС у Харківський області за 2017-2019 роки українські підприємства виплатили на користь AGROPROSPERIS 1 LIMITED процентні доходи у розмірі 102427 доларів США, в свою чергу AGROPROSPERIS 1 LIMITED здійснила викуп привілейованих акцій у HAUGENS ENTERPRISES LIMITED у розмірі 121939 доларів США, а HAUGENS ENTERPRISES LIMITED виплатила/погасила проценти за позикою компанії NCH New Europe Property Fund LP (Кайманові Острови) у розмірі 154472 доларів США.

Принагідно суд вказує, що аналіз банківських виписок компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED не підтверджує здійснення послідовних операцій з подальшого переказу отриманого від українських компаній процентного доходу в жодному місяці за 2017-2019 роки, що вказує на транзит таких коштів.

Суд зауважує, що вказані суми, які надійшли на рахунок AGROPROSPERIS 1 LIMITED у якості процентних доходів та суми за рахунок яких були викуплені привілейовані акції не є арифметично рівнозначними.

Більше того, суд констатує, що контролюючим органом не доведено послідовного взаємозв`язку між виплатою процентного доходу, викупом привілейованих акцій, що б свідчило про фактичну відсутність права розпорядження прибутком.

Щодо посилання відповідача на застосування AGROPROSPERIS 1 LIMITED режиму NID, як на доказ того, що компанія не є бенефіціарним власником, суд зазначає таке.

Формування власного капіталу (акційної премії) за рахунок кредитного портфелю дозволяється в частині застосування режиму NID на Кіпрі.

Режим NID - інструмент, який дозволяє скоротити запозичені кошти, шляхом заміни запозичених коштів на фінансування за рахунок власного капіталу.

Водночас, NID вираховується з оподатковуваного доходу компанії до тих пір, поки нове фінансування акціонерного капіталу використовується в її діяльності та приносить оподатковуваний дохід. Відрахування залежить від низки умов, включаючи 80% обмеження оподатковуваного доходу.

Кваліфікація нового капіталу включає акціонерний капітал будь-якого класу та премію за акції, випущену та погашену після 1 січня 2015 року, сплачену готівкою або в натуральній формі.

Суд зауважує, що режим NID, окрім зниження ефективного податку кіпрської компанії до 80%, тим самим зниження ефективної ставки податку до 2,5%, не може свідчити про те, що кіпрська компанія не може бути бенефіціарним власником доходу.

Водночас, суд наголошує, що податкові органи не мають повноважень оцінювати правомірність застосування компанією AGROPROSPERIS 1 LIMITED режиму відрахування умовних відсотків за законодавством Республіки Кіпр, оскільки таке відносить до компетенції уповноваженого органу Республіки Кіпр.

З урахування вищенаведеного, суд висновує, що формування висновків про транзитність грошових коштів на рахунках AGROPROSPERIS 1 LIMITED в 2017-2019 роках є безпідставним та таким, що свідчить про формування висновків акту перевірки на відомостях з відкритих баз даних та припущеннях, за відсутності їх документального підтвердження.

Таким чином, доводи відповідача про порушення позивачем положень пункту 141.4 статті 141 ПК України і заниження податку на прибуток іноземних юридичних осіб не знайшли свого підтвердження.

Розвиваючи вказане, суд вважає за доцільне зазначити, що стимулювання підприємницької діяльності, створення привабливого інвестиційного клімату відноситься до пріоритетів державної політики, оскільки є запорукою економічного зростання та добробуту кожного через збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів, збереження існуючих та створення нових робочих місць, розвитку відповідної територіальної громади. Це, зокрема, відповідає положенням частини 4 статті 13 Конституції України, згідно з якою держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки, а також частини першої статті 17 Основного Закону - забезпечення, зокрема економічної безпеки є найважливішою функцією держави, справою всього Українського народу.

Водночас, трактування норм податкового законодавства, нехтуючи загальними принципами права, - суперечить пріоритетам державної політики та звужує потенціал економіки України до зростання.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень не надав до суду достатні, беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його відзив, і не довів правомірності його дій.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Власівський Мірошник" (вул. Визволення, буд. 1, с-ще Палатки, Красноградський р-н, Харківська обл., 63258, ЄДРПОУ 34895482) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00271522302 від 16.05.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Власівський Мірошник" судовий збір у сумі 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 05.05.2025 р.

Суддя О.М. Тітов