Рішення № 127129055, 06.05.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2025 р. № 520/3134/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів в особі Міжвідомчої комісії з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних від вибухових предметів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати рішення міжвідомчої комісії з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних від вибухових предметів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України Міністерства ветеранів України від 14 листопада 2024 року у справі №10\ІІІ\39\1;

- зобов`язати Міжвідомчу комісію з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних від вибухових предметів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України Міністерства ветеранів України встановити факт поранення ОСОБА_1 , який отримав мінно-вибухову травму, сліпе осколкове поранення правої ягодичної області, позабрюши нного відділу таза з пошкодженням прямої кишки, забою сечового міхура, гематому тазового дну, передньої брюшної стінки, гемоперитонеум 26.04.2022 року в с.Руська Лозова Харківської області в період і на території проведення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, необхідних для забезпечення оборони України.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що внаслідок прямого влучання в його приватний будинок в с. Руська Лозова, ОСОБА_1 26.04.2022 отримав мінно-вибухову травму, сліпе осколкове поранення правої ягодичної області, позабрюши нного відділу таза з пошкодженням прямої кишки, забою сечового міхура, гематому тазового дну, передньої брюшної стінки, гемоперитонеум, внаслідок чого йому встановлено 1 групу інвалідності. В подальшому, міжвідомчій комісії направлені відповідні документи для встановлення факту одержання ушкоджень здоров`ю від боєприпасів, за результатами розгляду яких відповідачем прийнято рішення, яким відмовлено у встановленні такого факту, з підстав того, що ушкодження здоров`я від боєприпасів отримане не в період і не на території проведення заходів необхідних для забезпечення оборони України. Вважає спірне рішення протиправним, оскільки с. Руська Лозова з початку повномасштабного вторгнення знаходиться в зоні бойових дій.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Вказану ухвалу суду надіслано судом відповідачеві з використанням системи Електронний суд та доставлено в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову, оскільки ушкодження здоров`я від боєприпасів позивачем отримано не в період і не на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України. Також зазначає, що міжвідомча комісія діяла у відповідності до наданих повноважень та у спосіб, визначений Порядком встановлення зв`язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров`я, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №306, а тому позивачу правомірно відмовлено у задоволенні її заяви, повністю виключаючи будь-який факт дискримінації. Крім того, вказав, що якщо ушкодження здоров`я від вибухонебезпечних предметів сталося на території населеного пункту, розташованій в межах тимчасово окупованих РФ територій, факт встановлення зв`язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров`я від вибухонебезпечних предметів не встановлюється.

Позивач скористався своїм процесуальним правом та надав до суду відповідь на відзив, в якій додатково аргументував доводи, викладені в позовній заяві.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

26.04.2022 РФ здійснено обстріл с. Руська Лозова Харківського району Харківської області, внаслідок чого було пошкоджено будинок від прямого влучання за адресою: вул. Дачний Кооператив, 155, що викликало пожежу.

В результаті вказаного обстрілу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , 1942 року народження, отримали поранення.

У зв`язку із вчиненням кримінального правопорушення відкрито кримінальне провадження №12023221230001984 від 03.09.2023 за частиною 1 статті 438 КК України.

Вирок суду на даний час відсутній.

Відповідно до висновку фахівця з питань судово-медичної експертизи №305-2024 (на підставі заяви ОСОБА_1 від 29.05.2024) встановлено, що відповідно до п. 2.1.1. «а», 2.1.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості-тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року, позивач отримав мінно-вибухову травму у вигляді осколкового оранення правої сідничної ділянки, позачеревного відділу тазу з пошкодженням прямої кишки, забієм сечового міхура та гематомою тазового дна, передньої черевної стінки, яка відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.

Через отримані поранення позивача направлено для проведення медико-соціальної експертизи, за результатами якої встановлено 1 "Б" групу інвалідності.

Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ №307124 від 21.12.2023 позивачеві встановлено причину інвалідності: "внаслідок дії вибухонебезпечних предметів".

03.06.2024 позивачем до міжвідомчої комісії подано заяву про встановлення зв`язку інвалідності з пораненням чи іншим ушкодженням здоров`я, одержаним від вибухонебезпечних предметів на території здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, до якої було долучено: висновок судово-медичної експертизи, що засвідчує факт отримання ушкоджень здоров`я від вибухонебезпечних предметів від 04.06.2024 №305-2024; довідку медико-соціальної експертної комісії від 10.10.2023 серія 12 ААГ № 307124; витяг з інформаційно- аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством ВР-003962232; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження стосовно факту одержання постраждалою особою ушкоджень здоров`я від вибухонебезпечних предметів від 04.09.2023 №12023221230001984.

14.11.2024 за результатами розгляду вказаних документів, міжвідомча комісія прийняла рішення №10\ІІІ\39\1, яким відмовила позивачеві в установлені факту одержання ушкодження здоров`я від боєприпасів 26.04.2022, посилаючись на підпункт 2 пункту 5 Порядку, оскільки ушкодження здоров`я від боєприпасів отримане не в період і не на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України.

Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Частиною 2статті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначаєЗакон України від 22.10.1993 №3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі Закон №3551-ХІІ, в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 4 частини 2статті 7 цього Закону до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних, серед іншого, від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях до 1 грудня 2014 року, з 1 грудня 2014 року до 24 лютого 2022 року - на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, під час проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, з 24 лютого 2022 року - на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Зв`язок інвалідності з пораненням чи іншим ушкодженням здоров`я, отриманим особами, зазначеними в цьому пункті, встановлюється для повнолітніх осіб - за висновком медико-соціальної експертизи, для осіб віком до 18 років - лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З огляду на це, право на отримання статусуособи з інвалідністю внаслідок війни виникає також у осіб з інвалідністю внаслідок, зокрема, поранень від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння з 24 лютого 2022 року, одержаних на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Отже наведеною нормою законодавець пов`язав право особи на отримання відповідного статусу з датою, територією та причиною одержання поранення, тобто у сукупності всіх наведених обставин.

Таким чином до правовідносин щодо встановлення такого статусу, застосовуєтьсятой нормативно-правовий акт, який був чинний в момент одержання поранення чи інших ушкоджень здоров`я.

Відповідно до абз. 6 пункту 4 частини 2 статті 7 Закону №3551-ХІІ Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25.04.2018 №306, якою затверджено Порядок встановлення зв`язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров`я (далі - Порядок №306, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Так вказаним Порядком визначено процедуру встановлення зв`язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров`я, одержаними особами від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння (далі - ушкодження здоров`я від боєприпасів), зокрема з 24 лютого 2022 р. - на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Згідно пункту 2 Порядку №306 перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Належність населеного пункту, де було одержане ушкодження здоров`я від боєприпасів, до території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначається відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції.

Згідно із пунктом 3 Порядку №306 рішення про встановлення факту одержання особою ушкодження здоров`я від боєприпасів (далі - постраждала особа) на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України ухвалюється міжвідомчою комісією з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - міжвідомча комісія), яку утворює Мінветеранів.

Положення про міжвідомчу комісію та її склад затверджує Мінветеранів. До складу міжвідомчої комісії входять представники Мінветеранів, Мінсоцполітики, МОЗ, Міноборони, МВС, Національної поліції, Національної гвардії, Адміністрації Держприкордонслужби, а також за згодою - Офісу Генерального прокурора, СБУ. До роботи міжвідомчої комісії можуть залучатися фахівці інших державних органів та представники громадських об`єднань (за згодою).

Відповідно до пункту 4 Порядку №306 для встановлення факту одержання ушкоджень здоров`я від боєприпасів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України постраждала особа (її законний представник або представник за дорученням, оформленим в установленому законом порядку) надсилає Мінветеранів письмову заяву.

Зі змісту положень підпункту 2 пункту 5 Порядку №306 слідує, що міжвідомча комісія відмовляє у встановленні факту одержання постраждалою особою ушкоджень здоров`я у разі, коли: ушкодження здоров`я від боєприпасів отримане не в період і не на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

З аналізу зазначених норм права слідує, що обов`язковою умовою для застосування положень статті 7 Закону №3551-ХІІ і Порядку №306 є доведення належними та допустимими доказами одержання постраждалою особою, зокрема, з 24.02.2022 поранення чи іншого ушкодження здоров`я від боєприпасів, - на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Отже у разі не підтвердження таких обставин, підстави для застосування вказаних положень відсутні.

Судом встановлено, що позивачеві відмовлено у встановленні факту одержання поранення (ушкодження здоров`я) від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння з підстав підпункту 2 пункту 5 Порядку №306, оскільки ушкодження здоров`я від боєприпасів отримане не в період і не на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (п.п.2 п.5 Порядку №306).

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню відповідача, суд враховує, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.12.2022 за №1668/39004 (далі - Наказ №309).

У вказаному переліку вказано території, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ та період проведення таких дій.

Так, в період з 24.02.2022 по 30.04.2022 с. Руська Лозова Дергачівської міської територіальної громади Харківської області віднесено до тимчасово окупованих Російською Федерацією території України, а в період з 30.04.2022 по 13.09.2022 до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.

Як вже було встановлено судом, вибухові травми позивач отримав на території с. Руська Лозова 26.02.2022, яка відповідно до Переліку, у вказаний період була тимчасово окупована РФ.

Також, як вбачається з оскаржуваного рішення, позивачеві було відмовлено у встановленні факту на підставі підпункту 2 пункту 5 Порядку, оскільки ушкодження здоров`я від боєприпасів отримане не в період і не на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України.

Вказане рішення та відзив на позовну заяву мотивованні посиланням відповідача на підпункт 5 пункту 3 Порядку №306: якщо ушкодження здоров`я від вибухонебезпечних предметів сталося на території населеного пункту, розташованій в межах тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, факт встановлення зв`язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров`я від вибухонебезпечних предметів не встановлюється.

Так, відповідач вважає, що під час отримання позивачем поранення 26.04.2022 територія с. Руська Лозова була тимчасово окупована РФ, а тому таке поранення отримане не в період і не на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України.

Суд не погоджується з вказаною позицією відповідача, з огляду на наступне.

Порядком №306 (пункт 7) встановлено вичерпний перелік підстав для відмови у встановленні факту одержання постраждалою особою ушкоджень здоров`я від вибухонебезпечних предметів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України:

1) поранення чи інші ушкодження здоров`я, що є наслідком: вчинення постраждалою особою кримінального або адміністративного правопорушення; вчинення постраждалою особою дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю; учинення щодо постраждалої особи кримінального правопорушення з корисливих або інших особистих мотивів цивільними особами, не залученими до безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, заходах, необхідних для забезпечення оборони України;

2) отримання ушкодження здоров`я від вибухонебезпечних предметів не в період і не на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України;

3) наявність обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України або злочину проти громадської безпеки, миру, безпеки людства, міжнародного правопорядку, судимість за яким не знята і не погашена в установленому законом порядку;

4) виявлення факту підроблення документів або подання недостовірної інформації про ушкодження здоров`я від вибухонебезпечних предметів;

5) відсутність документів, що містять підтвердження факту одержання постраждалою особою ушкоджень здоров`я від вибухонебезпечних предметів внаслідок проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України;

6) наявність прийнятого уповноваженим органом (особою) рішення про відсутність складу правопорушення в кримінальному провадженні за фактом одержання постраждалою особою ушкодження здоров`я від вибухонебезпечних предметів;

7) перебування особи, яка одержала ушкодження здоров`я від вибухонебезпечних предметів, у складі збройних формувань Російської Федерації, окупаційної адміністрації Російської Федерації, інших незаконних збройних формувань.

Вказані підстави не містять положень, що заявникові слід відмовити у встановлені такого факту внаслідок перебування території у тимчасовій окупації РФ.

Відповідач помилково відносить тимчасово окуповані території до територій, на яких не здійснюються заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, чим фактично позбавляє постраждалу особу отримання відповідного статусу.

Суд також звертає увагу, що поранення було отримано 26.04.2022, а статус території с. Руська Лозова з 30.04.2022 було змінено з тимчасово окупованої на територію, на якій ведуться (велися) бойові дії, що додатково свідчить, що комісією для відмови у встановленні факту було застосовано неналежний пункт Порядку (пп.2 п.5).

Крім того, в даному випадку, встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних від вибухових предметів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України для позивача має юридичне значення, оскільки має наслідком набуття статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та забезпечення її в подальшому соціальними гарантіями.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем подано заяву встановленої форми щодо підтвердження факту отримання поранення (ушкодження здоров`я) від вибухових речовин, передбачений пунктом 5 Постанови №306, що не спростовано відповідачем в ході розгляду справи, а тому суд дійшов висновку, що рішення №10\ІІІ\39\1 від 14.11.2024 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо способу поновлення прав позивача, порушення яких визнано судом, то необхідно зазначити таке.

У відповідності з Рекомендаціями №R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним повноваженнями є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Згідно з науковим висновком Верховного Суду від 13.04.2018 щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією:

- дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи бездіяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким;

- дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни "може", "має право", "за власної ініціативи", "дбає", "забезпечує", "веде діяльність", "встановлює", "визначає", "на свій розсуд". Однак наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб`єкта владних повноважень дискреційного повноваження; подібний термін є приводом для докладного аналізу закону на предмет того, що відповідне повноваження є дійсно дискреційним;

- при реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.

- критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття.

В свою чергу, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не може безпідставно втручатися у дискрецію суб`єкта владних повноважень в межах такої перевірки.

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003). При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

При вирішенні вказаного спору, суд не перебирає на себе властиві суб`єкта владних повноважень функції, а лише надає правову оцінку спірним правовідносинам і визначає належний спосіб захисту з урахуванням вимог статті 245 КАС України.

Отже, належним та ефективним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 03.06.2024 про встановлення зв`язку інвалідності з пораненням чи іншим ушкодженням здоров`я, одержаним від вибухонебезпечних предметів на території здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 14, 243-246, 258, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства у справах ветеранів в особі Міжвідомчої комісії з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних від вибухових предметів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України (пров. Музейний, буд. 12, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 42657144) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства у справах ветеранів в особі Міжвідомчої комісії з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних від вибухових предметів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України від 14.11.2024 №10\ІІІ\39\1.

Зобов`язати Міністерство у справах ветеранів в особі Міжвідомчої комісії з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних від вибухових предметів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.06.2024 про встановлення зв`язку інвалідності з пораненням чи іншим ушкодженням здоров`я, одержаним від вибухонебезпечних предметів на території здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Ольга ГОРШКОВА