Рішення № 127127022, 05.05.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2025 року справа №320/29374/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Гаражно-автомобільного кооперативу «Райдужний-1» до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання незаконними та скасування рішень.

Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернувся Гаражно-автомобільний кооператив «Райдужний-1»(далі позивач, ГАК «Райдужний-1») з позовом до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі відповідач-1,Департамент),третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі КП «Київблагоустрій»), в якому позивач просить суд визнати незаконними та скасувати:

- припис від 26.12.2023№2336689;

- протокол від 17.01.2024 №5 засідання робочої групи щодо розгляду питань демонтажу елементів благоустрою на території міста Києва в частині демонтажу металевої конструкції за адресою: м. Київ, пр-т Шухевича, 18;

- доручення Департаменту від 18.01.2024 №064431 в частині демонтажу металевої конструкції за адресою: м. Київ, пр-т Шухевича, 18.

Мотивуючи позовні вимоги, ГАК «Райдужний-1»посилається на відсутність правових підстав для проведення демонтажу металевої конструкції, яка знаходилась на території позивача за адресою: м. Київ, пр-т Шухевича, 18.

ГАК «Райдужний-1» наголошує, що зазначена конструкція у відповідності до проектної документації планувалася як будівля складу та станція технічного обслуговування автомобілів по проспекту Шухевича (Генерала Ватутіна) 18, м. Київ з класом наслідків (відповідальності) категорії складності СС1 (незначні).

Водночас про прийняття оскаржуваного припису позивача не було повідомлено, у зв`язку із чим він був позбавлений можливості вчинити відповідні дії. При цьому приписом не встановлено строк для надання документації або усунення виявлених порушень.

Ураховуючи зазначене, на переконання позивача, протиправними є й протокол від 17.01.2024 № 5 засідання робочої групи щодо розгляду питань демонтажу елементів благоустрою на території міста Києва та доручення Департаменту від 18.01.2024 № 064431 в частині демонтажу металевої конструкції за адресою: м. Київ, пр-т Шухевича, 18.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

07.10.2024 та 17.10.2024 на адресу суду від Департаменту та КП «Київблагоустрій» надійшли відзиви на позовну заяву, в яких останні стверджують, що в межах спірних правовідносин діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Департамент та КП «Київблагоустрій» наголошують, що оскаржувані припис, протокол та доручення прийняті (складені) у відповідності до вимог законодавства, правові підстави для визнання їх протиправними та скасування відсутні.

Водночас ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 залучено до участі у справі № 320/29374/24 як відповідача КП «Київблагоустрій» (також далі відповідач-2), виключивши його з числа третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

29.04.2025 від КП «Київблагоустрій» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 повторно виклав позицію, викладену раніше у відзиві на позовну заяву, яка була подана КП «Київблагоустрій» як третьою особою у справі.

Позивач правом подати відповідь на відзив не скористався.

05.05.2025 представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Сторони із клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не зверталися.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в :

26.12.2023 провідним інспектором КП «Київблагоустрій» Войтовим М.В. складено припис № 2336689, згідно з яким у Дніпровському районі по пр-ту Шухевича, 18, встановлено порушення п. 20.1.1 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 (далі Правила № 1051/1051), у зв`язку з чим зобов`язано власника МАФ - металевої конструкції усунути порушення шляхом надання дозвільної документації на розміщення такої МАФ - металевої конструкції. У разі відсутності документації демонтувати металеву конструкцію власними силами протягом 3-х діб і відновити благоустрій. У разі невиконання вимог припису будуть вжиті заходи згідно з чинним законодавством.

Згідно з протоколом від 17.01.2024 № 5 постійно діючої робочої групи щодо розгляду питань демонтажу самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об?єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі та елементів благоустрою на території міста Києва, а також демонтажу (переміщення) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі Департаменту вирішено зобов`язати Департамент та районні в місті Києві державні адміністрації забезпечити, зокрема, невідкладне вжиття в установленому порядку заходів щодо демонтажу самовільно встановлених (розміщених) тимчасових споруд з подальшим відшкодуванням усіх витрат на проведення демонтажу, перевезення, розвантаження, зберігання тимчасової споруди власником (особою, яка здійснила встановлення) тимчасової споруди.

При цьому до переліку розміщених (встановлених) з порушенням Правил № 1051/1051 малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об?єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків біля стаціонарних закладів ресторанного господарства та елементів благоустрою на території міста Києва, а також демонтажу (переміщення) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (додаток 1 до протоколу від 17.01.2024 № 5) включено, зокрема, МАФ - металеву конструкцію у Дніпровському районі по пр-ту Шухевича, 18.

Крім того 18.01.2024 Департаментом складено доручення КП «Київблагоустрій» № 064-431 щодо вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених тимчасових споруд, малих архітектурних форм, елементів благоустрою, зокрема, МАФ - металевої конструкції у Дніпровському районі по пр-ту Шухевича, 18.

Уважаючи вказані припис, протокол і доручення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначені Законом України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 № 2807-IV (далі - Закон № 2807-IV), який спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

За змістом ч. 1 ст. 1 Закону № 2807-IV благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля. Утой же час, заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

Згідно зі ст.5 Закону № 2807-IV управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Рішенням Київської міської ради від 02.03.2023 № 6010/6051 затверджено Положення про Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі Положення № № 6010/6051).

Відповідно до п.п. 1, 2 Положення № 6010/6051Департамент є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підзвітний та підконтрольний Київській міській раді, підпорядковується Київському міському голові, виконує функції органу місцевого самоврядування та, у визначених законодавством України випадках, виконує функції державної виконавчої влади.

Пунктом 4 Положення № 6010/6051передбачено, що до основних завдань Департаменту віднесено, поміж іншого, здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням території міста Києва, за дотриманням Правил благоустрою території міста Києва; здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері благоустрою на території міста Києва; здійснення, в межах повноважень, самоврядного контролю за дотриманням законодавства у сферах благоустрою та житлово-комунальних послуг, зокрема стандартів, нормативів, норм і правил структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районними в місті Києві державними адміністраціями, комунальними підприємствами, установами та організаціями територіальної громади міста Києва та іншими суб?єктами.

За приписами пп. 5.35, 5.37, 5.41, 5.45 п.5 Положення № 6010/6051 Департамент відповідно до покладених на нього завдань виконує такі функції:

- здійснює у встановленому порядку заходи щодо очищення об`єктів елементів (частин) об`єктів благоустрою від побутових відходів, будівельних матеріалів, конструкцій, споруд, безхазяйного майна, самовільно розміщених (встановлених) тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, рекламних засобів, гаражів, збірних конструкцій, зокрема і встановлених без улаштування заглибленого фундаменту, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі тощо;

- виносить приписи з вимогою усунення порушень Закону України «Про благоустрій населених пунктів» і Правил благоустрою міста Києва;

- приймає рішення про демонтаж самовільно розміщених (встановлених) тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, зокрема і для провадження підприємницької діяльності, об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, демонтаж (переміщення) самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, елементів (частин) об`єктів благоустрою;

- здійснює функції інспекції з благоустрою населеного пункту.

Частиною 1 ст.34 Закону № 2807-IV передбачено, що правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.

Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

Рішенням Київської міської ради від 25.12.2008№ 1051/1051 затверджено Правила благоустрою міста Києва.

Підпунктом 13.3.1 п.13.3 розділу ХІІІ Правил № 1051/1051 передбачено, що у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав`ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо), об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київблагоустрій» вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.

Підпунктом 13.2.3. п. 13.2 розділу ХІІІ Правил № 1051/1051 визначено, що самовільно встановлені (розміщені) малі архітектурні форми та тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, підлягають демонтажу власником об`єкта (особою, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) за власні кошти у строки, визначені в приписі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). У разі якщо власник малої архітектурної форми або тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (особа, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) не провів демонтажу відповідно до абзацу першого цього пункту, демонтаж об`єкта здійснюється в порядку, встановленому пунктом 13.3 цих Правил.

Таким чином, Департамент має право приймати рішення щодо демонтажу виключно щодо об`єктів, які належать до тимчасових споруд у розумінні Правил № 1051/1051.

Статтею 13 Закону № 2807-IV передбачено, що до об`єктів благоустрою населених пунктів належать: 1) території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам`ятки культурної та історичної спадщини; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування; 2) прибудинкові території; 3) території будівель та споруд інженерного захисту територій; 4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.

Відповідно до ч.2 ст.21 Закону № 2807-IV мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об`єкта благоустрою. До малих архітектурних форм належать: альтанки, павільйони, навіси; паркові арки (аркади) і колони (колонади); вуличні вази, вазони і амфори; декоративна та ігрова скульптура; вуличні меблі (лавки, лави, столи); сходи, балюстради; паркові містки; огорожі, ворота, ґрати; інформаційні стенди, дошки, вивіски; інші елементи благоустрою, визначені законодавством. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об`єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, норм і правил.

Згідно з ч.1 ст.20 Закону № 2807-IV організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Як вбачається з матеріалів справи позивачу надано в постійне користування 0,7680 гектарів землі в м. Києві, Дніпровський р-н, пр-т Генерала Ватутіна (Шухевича), для будівництва багатоповерхового гаража, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18.02.2013 № НВ-8000002962013.

При цьому, як стверджує позивач, а відповідач не заперечує, спірна металева конструкція у відповідності до проектної документації планувалася як будівля складу та станція технічного обслуговування автомобілів по пр-ту Шухевича (Генерала Ватутіна), 18, на території ГАК «Райдужний-1».

Як вже зазначалось вище 26.12.2023 провідним інспектором КП «Київблагоустрій» Войтовим М.В. складено припис № 2336689 на виявлений елемент благоустрою (МАФ металеву конструкцію) за адресою: м. Київ, пр-т Шухевича, 18, із зазначенням, що назва підприємства невідома, та надано строк для надання проектно-дозвільної документації у 3 денний строк.

Порядок складання припису передбачений пп.20.2.1 п.20.2 Правил № 1051/1051, який встановлює наступне.

Якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою.

У приписі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території.

Припис підписується особою, яка його склала, і особою, на яку він складений.

У разі відмови особи отримати припис в графі «Припис одержав» робиться про це запис.

У разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог цього Положення. У такому випадку одна копія припису наклеюється на тимчасову споруду (малу архітектурну форму) поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності) або на фронтальній частині такої тимчасової споруди (малої архітектурної форми), а ще одна копія вручається особисто присутньому власнику (користувачу), надсилається власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в Ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності). Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) у випадку його наявності або на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми). При цьому щонайменше на одній з фотографій має бути чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення припису.

Матеріали фотофіксації долучаються до припису, про що в приписі робиться відповідний запис, а власник (користувач) тимчасової споруди (малої архітектурної форми) вважається повідомленим про винесення припису належним чином.

Тимчасова споруда (мала архітектурна форма), власник (користувач) якої не встановлений, вважається знахідкою. Посадова особа контролюючого органу, яка знайшла таку тимчасову споруду (малу архітектурну форму), повідомляє про знахідку міліцію протягом трьох днів з моменту виявлення такої споруди.

Якщо протягом шести місяців з моменту повідомлення міліції про тимчасову споруду (малу архітектурну форму), власник (користувач) якої не встановлений, не буде встановлено власника (користувача) або власник (користувач) не заявить про свої права в міліцію або до контролюючого органу, посадова особа якого знайшла тимчасову споруду (малу архітектурну форму), виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) набуває право власності на таку споруду.

Якщо протягом шести місяців з моменту повідомлення міліції про тимчасову споруду (малу архітектурну форму), власник (користувач) якої вважається не встановленим, буде встановлено власника (користувача) або власник (користувач) заявить про свої права в міліцію або до контролюючого органу, посадова особа якого знайшла тимчасову споруду (малу архітектурну форму), така тимчасова споруда повертається власнику (користувачу).

Власник (користувач) знайденої тимчасової споруди (малої архітектурної форми) відшкодовує необхідні витрати, пов`язані із знахідкою (зберігання, транспортування, розшук власника тощо), та сплачує на користь виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) винагороду за знахідку в розмірі двадцяти відсотків вартості тимчасової споруди (малої архітектурної форми).

Так, КП «Київблагоустрій» зазначає, що оскаржуваний припис, відповідно до вимог п. 20.2.1 Правил № 1051/1051, було наклеєно на тимчасову споруду та здійснено фотофіксацію, що є належним способом повідомлення про винесений припис.

Департамент також вважає, що наклеювання припису на виявлений елемент благоустрою та проведення фотофіксації є належним врученням припису, відповідно до п. 20.2.1 Правил № 1051/1051.

Водночас, позивач стверджує, що жодним чином не був повідомлений про існування оскаржуваного припису. Зазначені обставини, вказані позивачем, також не були спростовані відповідачами належними та допустимими доказами.

При цьому в доданій КП «Київблагоустрій» до відзиву копії фотографії припису не міститься відомостей щодо дати та часу розміщення такого припису на спірному приміщенні позивача, що нівелює ці фото як доказ належного виконання відповідачем-2 відповідного обов`язку щодо інформування позивача про зміст припису. Окрім того із зазначеної копії фотографії неможливо встановити ніяких ознак приміщення для його ідентифікації судом як належного позивачу чи такого, яке знаходиться за адресою м. Київ, пр-т Шухевича, 18.

Таким чином, наданавідповідачем-2 копія фотографії не може бути належним доказом повідомлення ГАК «Райдужний-1»про зміст оскаржуваного припису.

З огляду на викладене, оскільки оскаржуваний припис не був належним чином вручений позивачу, останній був позбавлений можливості виконати його вимоги.

Крім того, з аналізу змісту припису від 26.12.2023 № 2336689 не зрозуміло які саме документи вимагались від позивача.

Отже, відповідачами не доведено факту невиконання позивачем припису від 26.12.2023 № 2336689, як правової підстави для винесення Департаментом рішення про демонтаж будівлі, належній позивачу.

Ураховуючи вищезазначене, оскаржувані припис КП «Київблагоустрій» від 26.12.2023 № 2336689 та доручення Департаменту від 18.01.2024 № 064431 в частині демонтажу металевої конструкції за адресою: м. Київ, пр-т Шухевича, 18, є протиправними та підлягають скасуванню.

При цьому позовні вимоги в частині визнання протиправним і скасування протоколу від 17.01.2024 № 5 засідання робочої групи щодо розгляду питань демонтажу елементів благоустрою на території міста Києва в частині демонтажу металевої конструкції за адресою: м. Київ, пр-т Шухевича, 18, не підлягають задоволенню, оскільки вказаний протокол не є рішенням суб`єкта владних повноважень, він не приймався з метою реалізації положень нормативного акта, не містить обов`язкових правил поведінки та безпосередньо не породжує правових наслідків для позивача, не обов`язковий для виконання без прийняття відповідного рішення (доручення) Департаменту.

Водночас визнання протиправними та скасування спірних припису та доручення, на переконання суду, є належним і достатнім способом захисту порушених прав ГАК «Райдужний-1».

Інші доводи сторін не спростовують висновків, викладених судом у цьому рішенні.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 9 084,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 18.07.2024 № 1093.

Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково, то сума сплаченого судового збору підлягає стягненню на користь ГАК «Райдужний-1» за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту в розмірі 3 028,00 грн та за рахунок бюджетних асигнувань КП «Київблагоустрій» у розмірі 3 028,00 грн.

Водночас щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Аналіз вимог ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При цьому, правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі Закон №5076-VI).

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 1 Закону №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст.13 Закону №5076-VI адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Статтею 30 Закону №5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункту 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

З матеріалів справи вбачається, що 22.03.2024 між ГАК «Райдужний-1»та Адвокатом Чепурновим Ю.О. укладено договір про надання правничої допомоги № 1/22/03-24, згідно з п. 1.1якого предметом даного Договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом, відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів клієнта, в тому числі, але не виключно, під час розгляду в органах Національної поліції України. Державного бюро розслідувань, Державної податкової служби і судах всіх юрисдикцій господарських, цивільних, адміністративних та кримінальних справ; під час кримінальних проваджень, досудових розслідувань, виконавчих проваджень; представлення інтересів клієнта у відносинах з державними органами.

Сторони домовились, що вартість послуг адвоката становить 40 000,00 грн.

Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження витрат на правничу професійну допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно із ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Відповідно до практики ЄСПЛ, зокрема у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У пункті 154 рішення ЄСПЛ у справі Lavents v. Latvia (заява №58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

У контексті наведеного положення законодавства покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічна правова позиція, висловлена Верховним Судом у постанові від 25 лютого 2020 року у справі №813/1966/18.

Верховний Суд у постанові від 01 вересня 2022 року у справі №640/16093/21 вказав, що в будь-якому випадку, суд зобов`язаний перевірити докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартість, з огляду на положення частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України згідно якої для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункту 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування в кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адмінвідповідальності під час розгляду справи про адмінправопорушення; надання правової допомоги свідку в кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адмінправопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача в кримінальному провадженні; представництво інтересів фіз- і юросіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших держорганах, перед фіз- та юрособами; представництво інтересів фіз- і юросіб, держави, органів держвлади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо іншого не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Ураховуючи вищевикладене, оцінюючи заявлені представником позивача витрати на професійну правничу допомогу, враховуючи заперечення відповідача щодо розміру витрат на оплату послуг адвоката, суд приходить до висновку, що зазначені представником позивача витрати на професійну правничу допомогу є завищеними, а надані документи не містять детального опису наданих представником правових послуг, акту надання послуг, а тому врахувавши критерій реальності таких витрат, суд вважає за належне відшкодувати позивачу 10000 (десять тисяч) гривень, що підлягають стягненню з відповідачів порівну, що буде співмірним зі складністю цієї справи і наданим обсягом послуг та виконаних робіт.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.243-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати припис Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.12.2023 № 2336689.

3. Визнати протиправним та скасувати доручення Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.01.2024 № 064-431 в частині демонтажу металевої конструкції за адресою: м. Київ, пр-т Шухевича, 18.

4. У задоволенні решти позову відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (місцезнаходження 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31, ідентифікаційний код 34926981) на користь Гаражно-автомобільного кооперативу «Райдужний-1» (місцезнаходження 02223, м. Київ, пр-т Шухевича, 18, ідентифікаційний код 23698730) частину сплаченого судового збору в сумі 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп).

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (місцезнаходження 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31, корпус 2, ідентифікаційний код 26199708) на користь Гаражно-автомобільного кооперативу «Райдужний-1» (місцезнаходження 02223, м. Київ, пр-т Шухевича, 18, ідентифікаційний код 23698730) частину сплаченого судового збору в сумі 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп).

7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (місцезнаходження 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31, ідентифікаційний код 34926981) на користь Гаражно-автомобільного кооперативу «Райдужний-1» (місцезнаходження 02223, м. Київ, пр-т Шухевича, 18, ідентифікаційний код 23698730) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00грн (п`ять тисяч грн 00 коп).

8. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (місцезнаходження 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31, корпус 2, ідентифікаційний код 26199708) на користь Гаражно-автомобільного кооперативу «Райдужний-1» (місцезнаходження 02223, м. Київ, пр-т Шухевича, 18, ідентифікаційний код 23698730) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн (п`ять тисяч грн 00 коп).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.