Рішення № 127126979, 05.05.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2025 року справа № 320/34027/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункове) до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання незаконною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Центральне спеціалізоване будівельне управління (госпрозрахункове) із позовом до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому позивач просить суд:

- визнати незаконною бездіяльність Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ: 34979022) щодо незняття арешту з майна боржника Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункове) (код ЄДРПОУ: 34979022) при поверненні виконавчого документа стягувачеві у виконавчих провадженнях №43048128 та №28635940;

- зобов`язати Печерський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ: 34979022) зняти арешт з усього нерухомого майна боржника - Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункове) (код ЄДРПОУ: 34979022) накладений у виконавчих провадженнях №43048128 та №28635940.

В обґрунтування вимог позову позивач зазначає, що на виконанні у Печерському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебували виконавчі провадження №43048128 та №28635940.

Позивач зазначив, що згідно листів відповідача від 07.03.2023 № 650 та від 09.03.2023 № 09032023/6 постановами державних виконавців від 12.09.11 (ВП №28635940) та від 22.04.2014 (ВП №43048128) накладено арешт на все майно боржника та кошти боржника у межах суми 173 259,62 грн. (ВП №28635940) та у межах суми 41 649,24 грн. (ВП №43048128).

Згідно вказаних листів від 07.03.2023 № 650 та від 09.03.2023 № 09032023/6 виконавчі провадження завершено 08.10.2012 (ВП №28635940) та 24.11.2014 (ВП №43048128).

Посилаючись на норми Закону України «Про виконавче провадження позивач зазначає, що у разі повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на боржника знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та в порядку, визначеному положеннями ст. 287 КАС України.

Витребувано докази у справі від позивача: копію Статуту (Положення); докази звернення до відповідача із заявами про зняття арешту (копії заяв); докази отримання відповідей відповідача від 07.03.2023 №6050 та від 09.03.2023 №0903202316 (конверт, витяг з Журналу реєстрації вхідної кореспонденції).

Витребувано докази у справі від відповідача: копію Положення про Печерський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ); копії всіх матеріалів ВП №43048128 та №28635940 (у разі знищення вказаних ВП - надати відповідні докази); інформацію з Автоматизованої системи виконавчих проваджень щодо ВП №43048128 та №28635940.

Згідно довідки про доставку електронного листа від 10.11.2023 копію ухвали Київського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 доставлено до електронного кабінету відповідача 09.11.2023.

Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався. Витребуваних судом доказів не надав.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Згідно листа Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 07.03.2023 №6050, за результатами розгляду заяви Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункове) про зняття арешту з майна, на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №43048128 з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.06.2013 у справі № 826/4265/13-а про стягнення з Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункове) на користь держави суми у розмірі 41 649,24 грн.

22.04.2014 державним виконавцем відкрито виконавче провадження №43048128 з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.06.2013 у справі № 826/4265/13-а.

В межах виконавчого провадження постановами державного виконавця від 22.04.2014 накладено арешт на все майно боржника та кошти боржника у межах суми 41 649,24 грн.

24.11.2014 державним виконавцем, керуючись пунктом 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження завершено, постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та оригінал виконавчого документа направлено на адресу стягувача.

Зазначеним листом від 07.03.2023 № 6050 із посиланням на пункт 15 Інструкції з організації примусового виконання рішень від 02.04.2012 № 512/5 відповідачем повідомлено позивача про відсутність будь-яких правових підстав для зняття арешту з майна позивача.

Згідно листа Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 09.03.2023 №09032023/6, за результатами розгляду заяви Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункове) про зняття арешту з майна, на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №28635940 з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.06.2011 у справі № 2а-14756/10/2670 про стягнення з Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункове) на користь держави суми у розмірі 173 259,62 грн.

12.09.2011 державним виконавцем відкрито виконавче провадження №28635940 з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.06.2011 у справі № 2а-14756/10/2670.

В межах виконавчого провадження постановами державного виконавця від 12.09.2011 накладено арешт на все майно боржника та кошти боржника у межах суми 173 259,62 грн.

08.10.2012 державним виконавцем, керуючись пунктом 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження завершено, постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та оригінал виконавчого документа направлено на адресу стягувача.

Крім того, згідно листа Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 09.03.2023 № 09032023/6 на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 08.06.2012 у справі № 5011-55/4323/2012 про стягнення з Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункове) на користь ДП МОУ «Південьвійськбуд» суми в розмірі 510 000 грн.

20.07.2012 державним виконавцем відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 08.06.2012 у справі № 5011-55/4323/2012.

В межах виконавчого провадження постановами державного виконавця від 20.07.2012 накладено арешт на все майно боржника та кошти боржника у межах суми 510 000 грн.

14.08.2013 державним виконавцем, керуючись пунктом 10 статті часті 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження закінчено, постанову та оригінал виконавчого документа направлено за належністю до іншого відділу ДВС.

Зазначеним листом від 07.03.2023 № 6050 із посиланням на пункт 15 Інструкції з організації примусового виконання рішень від 02.04.2012 № 512/5 відповідачем повідомлено позивача про відсутність будь-яких правових підстав для зняття арешту з майна позивача.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта наявний арешт нерухомого майна позивача на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження 28635940, 12.09.2011, обтяжувач: ВДВС Печерського районного управління юстиції у м. Києві

Як вбачається з довідки Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» від 09.11.2023 № к.20-50.4/13, виданої ОСОБА_1 станом на 09.11.2023 кредитні зобов`язання за договором № 6898573 від 18.09.2008 виконані у повному обсязі та на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №43048128, виданої 22.04.2014, видавник: ВДВС Печерського районного управління юстиції у м. Києві.

З огляду на те, що відповідач відмовляється зняти арешт з майна позивача, останній звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи нормативно-правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

На час накладення арешту на нерухоме майно позивача та на час повернення виконавчих документів стягувачу умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку регламентувались Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження», який втратив чинність 05.10.2016 (далі - Закон № 606-XIV).

Відповідно до статті 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтею 11 Закону № 606-XIV визначено, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку (частина перша, пункт 5 частини третьої).

Згідно з частиною другою статті 25 Закону № 606-XIV за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Процедура накладення арешту на майно боржника врегульована статтею 57 Закону №606-XIV. Частинами 1 та 2 вказаної статті було передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону № 606-XIV підлягає примусовому виконанню.

Відповідно до статті 30 Закону № 606-XIV державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Частинами 1, 2 статті 50 Закону № 606-XIV було обумовлено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Зі змісту наведених законодавчих положень вбачається, що арешт з майна знімається у разі закінчення виконавчого провадження (крім певних винятків), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав. В інших випадках повернення виконавчого документа законодавчо мотивованих підстав для безумовного зняття арешту з майна боржника не передбачено.

У той же час, згідно пункту 3.17 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 (в редакції чинній на момент повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 43048128, далі - Інструкція), у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

Тобто, вищезазначеною нормою Інструкції передбачено, що у разі прийняття постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, державний виконавець зобов`язаний зазначити у такій постанові, які наслідки має завершення виконавчого провадження у такий спосіб, зокрема, про скасування арешту, накладеного на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження (за наявності для такого скасування законодавчих підстав).

Станом на день ухвалення рішення у даній справі витребувані матеріали виконавчих проваджень №43048128 та №28635940 від відповідача до суду не надходили.

Частиною 5 статті 47 Закону №606-XIV передбачалося, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень відносно позивачі відсутні відкриті виконавчі провадження з примусового виконання судових рішень, виконавчі провадження №43048128 та №28635940 завершені.

З огляду на викладене, суд зауважує, що відсутність виконавчого провадження свідчить про відсутність правової підстави для здійснення примусового виконання рішення, а отже і відсутність правової підстави для забезпечення його реального виконання.

Згідно статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Аналогічні положення містить Цивільний кодекс України.

Так, згідно з частинами 1, 2 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Суд звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду у постанові від 27 березня 2020 року у справі №817/928/17, відповідно до якого як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться. При цьому порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача зняти арешт з нерухомого майна позивача.

Частиною 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Арешт на майно позивача, накладений у межах виконавчих проваджень №43048128 та №28635940, втратив свою актуальність як засіб забезпечення реального виконання виконавчого документа з огляду на завершення цих виконавчих проваджень.

Наведене вказує на те, що підстави для продовження існування накладеного у межах наведеного вище виконавчого провадження арешту на майно Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункове) відсутні.

Іншого відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено, а з матеріалів справи не вбачається.

На підставі викладеного, зважаючи на те, що матеріали адміністративної справи не містять доказів правомірності існування станом на час розгляду справи накладеного арешту на нерухоме майно позивача, такий підлягає зняттю.

Разом з тим з огляду на відсутність у державного виконавця безумовних підстав для зняття арешту з майна Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункове) одночасно з поверненням виконавчих документів стягувачу, підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незняття арешту з майна боржника відсутні.

Підсумовуючи вищенаведене та обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушених прав позивача суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання Печерського відділу держаної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з майна Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункове), накладеного в межах виконавчих проваджень №43048128 та №28635940.

Згідно статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Разом з тим суд звертає увагу на те, що принцип пропорційності при стягненні судового збору у разі часткового задоволення позову щодо позовної вимоги немайнового характеру не застосовується.

Як вбачається з матеріалів справи при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 684 грн., що підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Печерського відділу держаної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у повному обсязі на суму 2684,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в :

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Зобов`язати Печерський відділ держаної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з майна Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункове), накладеного в межах виконавчих проваджень №43048128 та №28635940.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Печерського відділу держаної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ідентифікаційний код 34979022) на користь Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункове) (ідентифікаційний код 32200555) понесені судові витрати у розмірі 2 684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .

Суддя Кушнова А.О.