Єдиний державний реєстр судових рішень
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ
06 травня 2025 року Справа № 280/3474/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Стрельнікова Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви
Товариства з обмеженою відповідальністю «Арбалет Охорона»
до Головного управлінні ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправними дій та скасування рішення,-
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Арбалет Охорона» (далі - позивач) до Головного управлінні ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач ), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управлінні ДПС у Запорізькій області від 23.08.2024 № 13039 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160,161,172 КАС України.
Так, предметом позову є рішення від 23.08.2024 № 13039 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яке було оскаржено позивачем в адміністративному порядку та за результатами розгляду скарги отримане рішення від 05.09.2024 про залишення скарги без задоволення, а рішення комісії без змін.
Особливості строків звернення до адміністративного суду врегульовані ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частинами другою, четвертою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
З позовною заявою щодо оскарження рішення від 23.08.2024 № 13039 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку в адміністративному порядку, після використання досудового порядку вирішення спору та отримання відповідного рішення 05.09.2024, позивач звернувся лише 01.05.2025 (, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду.
Так позивач надав до суду клопотання про поновлення в обгрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду. В обґрунтування заяви про поновлення пропущених строків на подання позовної заяви позивач, зокрема, повідомляє, що директор підприємства з жовтень 2024 року по квітень 2025 року постійно перебував у службових відрядження Позивач просить суд визнати поважною причину пропуску строку для подання позовної заяви та поновити строк для звернення до адміністративного суду з цим позовом.
Оцінюючи наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що такі підстави не можуть бути визнані поважними, виходячи з такого.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства, пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії).
Суддя наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Щодо посилань позивача на те, що директор з жовтня 2024 року по квітень 2025 року, який єдиним адміністративним працівником підприємства, перебував у службових відрядженнях, суддя зазначає, що поважними визнаються лише обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов`язаніздійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонамиусправі процесуальних дій.
Так, згідно даних автоматизованої системи документообігу суду та Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що 29.01.2025 позивач вже звертався до Запорізького окружного адміністративного суду щодо оскарження спірного рішення області від 23.08.2024 № 13039 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (справа № 280/676/25).
Так ухвалою від 03.03.2025 позовну заяву залишено без руху та в наступному ухвалою від 07.02.2025 у зв`язку з пропуском тримісячного строку звернення до суду продовжено позивачу строк на усунення недоліків, зокрема для надання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Ухвалою судді від 17.02.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Арбалет Охорона» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними дій та скасування рішення, - повернуто позивачу, оскільки на підтвердження обставин позивачем не надано жодних доказів, позивачем не деталізовано, яким чином введення воєнного стану та обстріли території міста вплинули на можливість позивача звернутись до суду; позивачем необґрунтована та непідтверджена належними доказами неможливість звернення до суду у межах тримісячного строку встановленого КАС України не надано жодних доказів, позивачем не деталізовано, яким чином введення воєнного стану та обстріли території міста вплинули на можливість позивача звернутись до суду.
Отже суддя вважає за необхідне звернути увагу, що позивач ще в січні місяці 2025 року вже звертався до Запорізького окружного адміністративного суду із аналогічним позовними вимогами та перебування директора у відрядження не слугувало причиною неможливості вчиняти процесуальні дії (подання позовної заяви 29.01.2025, заяви про усунення недоліків від 04.02.2025, заяви про усунення недоліків від 11.02.2025).
Також, суддя зауважує, що учасники справи зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду, проте позивач лише зі спливом 2 місяців після отримання на прикінці лютого 2025 року ухвали по справі № 280/676/25 про повернення позовної заяви , яка і первинно була подана із пропуском встановленого чинним законодавством строку звернення до суду, звернувся лише у травні 2025 року до суду з аналогічним позовом, що свідчить про триваючу пасивну поведінку такої особи щодо реалізації свого права.
Крім того суддя зазначає, що питання внутрішньої організації роботи підприємства є суб`єктивними чинниками, які не вказують на наявність об`єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному зверненню до суду, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з їх наявністю, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків.
Суддя звертає увагу, що позивачем подано вказану позовну заяву також засобами «Електронний суд», та обґрунтувань яким саме чином зазначені обставини (відрядження) унеможливили його звернення до суду з позовною заявою в межах встановленого законом строку суду не надано.
Отже до суду не надано доказів наявності обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та /або пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій для звернення до суду із вказаним позовом.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.
Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31.03.2020 по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).
Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що викладена у клопотанні про поновлення строків підстава не може бути визнана судом поважною, та не свідчить про наявність об`єктивних, непереборних обставин, які не залежали від волевиявлення позивача, що унеможливлювали звернення до суду з позовом вчасно.
З урахуванням наведеного, слід зазначити, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Статтею 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно із статтею 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в статті.167 КАС України.
З огляду на наведене, позивачу слід надати заяву про поновлення строків, вказавши інші поважні підстави для поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом.
Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам КАС України, а тому, згідно з ч.1 ст.169 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України, суддя,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України, із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку звернення до суду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Роз`яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Стрельнікова
Судове рішення № 127126833, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 06.05.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 280/3474/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: