Рішення № 127122593, 05.05.2025, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/5682/24

Номер провадження 2/489/231/25

РІШЕННЯ

Іменем України

05 травня 2025 року місто Миколаїв

Інгульський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

за участі секретаря судового засідання Ковальової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Інгульського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до ОСОБА_2 (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Виконавчий комітет Миколаївської міської ради як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав

встановив

В серпні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом про позбавлення відповідача батьківських прав. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що сторони не перебували в зареєстрованому шлюбі, проте мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає разом із батьком за адресою АДРЕСА_1 та повністю перебуває на його утриманні. У 2019 році відповідачка остаточно переїхала до м. Харкова, де працевлаштувалася, а згодом створила нову сім`ю, уклала шлюб та народила дитину. Фактично з 2019 року дитина з матір`ю не бачилася, її вихованням, навчанням, утриманням, належним медичним наглядом завжди займався лише батько. У 2018 році позивач створив сім`ю з іншою жінкою - ОСОБА_4 ,яка прийняла його доньку, як рідну дитину, і до теперішнього часу виховує, заміняючи їй матір. Дівчинка забезпечена всіма необхідними побутовими речами, іграшками, учбовим приладдям, харчуванням, в родині панує атмосфера затишку і любові, ОСОБА_3 називає ОСОБА_4 своєю мамою. На початку 2024 року відповідачка приїхала до м. Миколаєва і зустрілася з позивачем та донькою. Дитина біологічну мати не впізнала, на контакт з нею не пішла, а ОСОБА_2 в свою чергу повідомила, що не має можливості утримувати і виховувати двох дітей, тому відмовляється від виховання старшої доньки ОСОБА_3 та не заперечує, якщо її вдочерить ОСОБА_4 .

З цих підстав просив суд позбавити відповідача батьківських прав щодо її малолітньої доньки ОСОБА_3 .

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відповідно до нотаріально посвідченої заяви, яка міститься в матеріалах справи, позов визнала та просила позбавити її батьківських прав відносно неповнолітньої дитини.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив розглядати справу без його участі.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_8 , в результаті чого взяла прізвище чоловіка ОСОБА_2 . Це підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 .

Відповідно до заяви ОСОБА_2 , зареєстрованої в реєстрі за №1514 приватним нотаріусом ХМНО Харківської області Гаврилюк Н.В. ОСОБА_2 не заперечує проти позбавлення її батьківських прав щодо її малолітньої доньки ОСОБА_3 та свідчить, що з 2019 року дитина проживає з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться на його утриманні.

Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_11 від 27.06.2024, ОСОБА_12 від 27.06.2024, ОСОБА_13 від 27.06.2024, ОСОБА_14 від 27.06.2024, ОСОБА_15 від 27.06.2024 донька ОСОБА_3 проживає разом з ОСОБА_1 та перебуває на його утриманні.

Згідно інформації від 28.05.2024 Миколаївської гімназії №25 ММР Миколаївської області за п`ять років навчання ОСОБА_3 в закладі, її батько, ОСОБА_1 , один займається вихованням доньки, цікавиться навчанням, бере активну участь у життя класу і гімназії.

ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_4 30.10.2018, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 .

З висновку Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 27.02.2025 встановлено, що орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 у відношенні малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Конвенцією про права дитини від 20.11.1989, ратифікованою Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991 передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про неї - ст.9 Конвенції.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 155 Сімейного кодексу України (далі - СК України) здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно з ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей.

У п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківський прав» від 30 березня 2007 року зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення наведених норм права дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 203/3505/19 від 26.01.2022)

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 753/73/20 від 27.04.2022 врахувавши конкретні обставини справи, «якнайкращі інтереси дитини», а також те, що відповідач не підтримував стосунків з дитиною протягом тривалого часу, не цікавився його життям, самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про застосування до відповідача крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення його батьківських прав, оскільки особа свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

Суд приходить до висновку, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не піклується про її фізичний та духовний розвиток, навчання, не спілкується, не надає коштів на утримання дитини, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування доньки. ОСОБА_2 не підтримує стосунків з дитиною протягом тривалого часу, не цікавиться життям доньки, самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків, що свідчить про те, що відповідач свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позбавлення батьківських прав є доцільним та відповідає інтересам дитини, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнала, то у відповідності до вимог ст. 142 ЦПК України, з неї на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн. (1211,20 грн./2). 50% сплаченого судового збору необхідно повернути позивачу з державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив

Позовні вимоги задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 , батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_5 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 605 грн. 60 коп. (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок).

Повернути з державного бюджету позивачу ОСОБА_1 суму сплаченого ним судового збору відповідно до квитанції ID № 2726-5291-8697-0578 від 01.08.2024 у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок).

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Виконавчий комітет Миколаївської міської ради, адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з моменту складення повного тексту рішення

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 05.05.2025.

Суддя В. В. Кокорєв