Рішення № 127118398, 30.04.2025, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/592/25

Номер провадження 2-а/541/21/2025

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 квітня 2025 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Морозовської О.А.,

за участю секретаря судового засідання Калініченко Л.О.,

представника позивача, адвоката Яковенка Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції Полтавській області Департаменту патрульної поліції Лісного Андрія Геннадійовича, Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції Полтавській області Департаменту патрульної поліції Лісного Андрія Геннадійовича, Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, мотивуючи свої вимоги наступним. 05 лютого 2025 року на адресу постійного проживання позивача по справі, від Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції надійшов рекомендований лист ( трекінг 0601107780762) в якому знаходилась постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД за № 540317 від 29 січня 2025 року, винесеної відносно військовослужбовця збройних сил України, ОСОБА_1 який на даний час знаходиться безпосередньо на лінії бойового зіткнення (далі - Постанова). Зазначена Постанова була винесена інспектором взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції Полтавській області Департаменту патрульної поліції Лісним А.Г. Позивач із Постановою не погоджується, оскільки вона винесена з явними порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає дійсним обставинам справи і підлягає скасуванню враховуючи наступне. По-перше, ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу яке відбулося 12 січня 2025 року під час дії повітряної тривоги категорично заперечував наявність в його діях вини в інкримінованих інспектором взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції Полтавській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 діяннях. По-друге, фактично самого розгляду справи з дотриманням вимог ст. 245-249, 251,268, 252, 271 КУпАП не було, а відбулось механічне винесення постанови у відсутність ОСОБА_1 , без всебічного повного і об`єктивного з`ясування усіх обставин справи, без оцінки і аналізу доказів, та розв`язання заявленого письмового клопотання від 27.01.2025 року. По-третє, при винесенні постанови було грубо порушено закріплене ст. 59 Конституції України, та ст. 271 КУпАП, право на захист. Так, 12.01.2025 року на автодорозі Київ-Харків під час дії повітряної тривоги Відповідачем № 1 був зупинений призначений для виконання бойових завдань на фронті транспортний засіб NISSAN NAVARA пікап, під керуванням бійця восьмого полку сил спеціальних операцій ОСОБА_1 . Якому було усно інкриміновано цілий ряду правопорушень, з чим Позивач по справі категорично не погоджувався. З огляду на невизнання провини та необхідність користування правничою допомогою, ОСОБА_1 було заявлено відповідне клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату за участю адвоката. Яке згідно врученого цього ж дня письмового повідомлення було призначено на 18:00 год 16.01.2025 року. Оскільки позивач по справі направлявся на фронт і у вказаний день вже знаходився лінії бойового зіткнення з агресором, він не міг виключно з поважних причин прийняти участь у розгляді справи, тому на адресу відповідачів було направлено відповідне клопотання про відкладення розгляду справи. 21 січня 2025 року на адресу постійного місця проживання позивача по справі надійшло письмове повідомлення від відповідача про запрошення ОСОБА_1 на 29 січня 2025 року на розгляд справи. Оскільки ОСОБА_1 відповідно до бойового розпорядження з 28 -го січня знаходився на бойовому виході де виконував поставлену задачу на лінії бойового зіткнення, тому він виключно з поважних причин не міг 29 січня 2025 року прибути в місто Полтаву для прийняття участі у розгляді справи. З огляду на що на адресу Відповідача по справі 27 січня 2025 року кур`єром Нової пошти було направлено письмове клопотання про зупинення розгляду справи. Де у другому пункті клопотання чітко було зазначено, дослівно «2. У разі відмови у задоволенні цього клопотання, розгляд справи прошу Вас не проводити, а відповідне вмотивоване рішення про відмову у задоволенні клопотання про зупинення розгляду справи, направити на вищезазначену мною адресу для листування моєї матері ОСОБА_3 п.і. АДРЕСА_1 , і відкласти розгляд справи на іншу дату, оскільки я особисто маю намір прийняти участь у її розгляді за участю адвоката». Зазначене клопотання кур`єром Нової пошти відповідачу було доставлено 28 січня 2025 року, що підтверджується доданими до позову роздруківкою маршруту поштового відправлення (трекінг 59001308940660) та копіями фіскальних чеків. Заявлене клопотання було повністю проігноровано і розглянуто не було. В супереч приписів ст. 268 КУпАП в частині того, що під час відсутності особи справа може бути розглянута лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи справа була розглянута у відсутність особи при наявності клопотання про відкладення її розгляду з поважних причин. Таким чином Відповідач по справі грубо знехтував закріпленим в ст. 7 КУпАП принципом що провадження в справах про адміністративні правопорушення на основі сурового дотримання законності. Інспектором взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції Полтавській області Департаменту патрульної поліції Лісним А.Г. не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги, та наданні доказів що в свою чергу є порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Належна реалізація прав, встановлених ст. 268 КУпАП. у випадку їх роз`яснення до моменту прийняття постанови у справі про адміністративне правопорушення, мала можливість вплинути на прийняте рішення по справі про адміністративне правопорушення. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18 лютого 2020 року у справі №524/9827/16-а. Враховуючи викладене, позивач просить ухвалити рішення яким скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 29.01.2025 р. Серії БАД за № 540317.

Ухвалою судувід 17лютого 2025 року позовну заяву було залишено без руху, з наданням строку для усунення недоліків.

20лютого 2025року представникпозивача адвокатЯковенко Г.М.на виконанняухвали судувід 17лютого 2025 року подав заяву про усунення недоліків та квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалою суду від 28 лютого 2025 року відкрито провадження по справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного провадження.

04 березня 2025 року та 07 березня 2025 року до суду надійшли відзиви на позовну заяву відповідачів Інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції Полтавській області Департаменту патрульної поліції Лісного А.Г. та Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, в яких зазначили, що позов є безпідставним та нєобґрунтованим, тому повністю заперечують проти задоволення позовних вимог. Виносячи постанову, інспектор законно оцінив наявні докази за своїм внутрішнім переконанням та дотримався всіх передбачених чинним законодавством процедур розгляду справи про адміністративне правопорушення, не порушив жодних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Також зазначили, що беручи до уваги те, що позивач дійсно порушив ПДР, позовні вимоги є безпідставними та необгрунтованими і немає жодних правових підстав для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, оскільки вона винесена законно, а її скасування призведе до залишення правопорушника без відповідальності. Враховуючи зазначене просили прийняти рішення у справі, яким повністю відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог (а.с. 29-55, 59-99).

25 березня 2025 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зокрема зазначив, що саме порушення інспектором взводу№ 1роти №4батальйону Управлінняпатрульної поліціїПолтавській областіДепартаменту патрульноїполіції ЛіснимА.Г.порядку розгляду адміністративних справ, права на захист, ігнорування імперативних вимог щодо повного, всебічного і об`єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності, а також не врахування реальної наявності обставин крайньої необхідності, призвела до помилковості прийнятого рішення і предметного розгляду справи в суді. За обставин, коли інспектором взводу№ 1роти №4батальйону Управлінняпатрульної поліціїПолтавській областіДепартаменту патрульноїполіції ЛіснимА.Г.було розглянуто справу з істотним порушенням вищезазначених норм, його постанова не може визнаватися законною і обгрунтованою, а тому підлягає скасуванню (а.с. 111-119).

03квітня 2025року досуду надійшлизаперечення відповідача Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, відповідно до якого просять прийняти законне та обґрунтоване рішення в справі, яким повністю відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог (а.с. 120-123).

04квітня 2025року досуду надійшлавідповідь представникапозивача,адвоката ЯковенкаГ.М.на запереченнявідповідача Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції (а.с. 124-133).

Представник позивача, адвокат Яковенко Г.М. в судовому засіданні 07 квітня 2025 року позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги.

Позивач та представник позивача, адвокат Яковенко Г.М. в судове засідання 30 квітня 2025 року не з`явилися. Представник позивача, адвокат Яковенко Г.М. подав до суду клопотання про проведення розгляду справи у відсутність позивача по справі та його представника.

Відповідач інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції Полтавській області Департаменту патрульної поліції Лісний А.Г. та представник відповідача Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Пункт 19 статті 4 КАС України визначає індивідуальний акт як акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 29 січня 2025 року серії БАД № 540317 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху передбачені ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст.121-3 КУпАП,зафіксоване нев автоматичномурежимі,та накладеноадміністративне стягненняу виглядіштрафу врозмірі 1190грнза порушення п. 2.1. (ґ), п. 2.9. (в), п. 12.4. Правил дорожнього руху. За те, що ОСОБА_1 12 січня 2025 року о 12 год 45 хв на автомобільній дорозі М-03 Київ Харків Довжанський 306 км в межах м. Решетилівка керуючи транспортним засобом рухався зі швидкістю 95 км/год при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху транспортного засобу в населеному пункті на 45 км/год, швидкість руху вимірювалася лазерним вимірювачем швидкості руху транспортних засобів TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС008425), а також не мав при собі дійсного полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та керував транспортним засобом з номерним знаком НОМЕР_1 , що не належить цьому транспортному засобу, чим порушив п. 2.1. (ґ), п. 2.9. (в), п. 12.4. ПДР, чим порушив ч. 1 ст.122,ч.1ст.126,ч.1ст.121-3КУпАП (а.с. 38).

Положеннями статті 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, в тому числі визначені частиною першою статті 122, частиною першою статті 126, частиною першою статті 121-3 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як передбачає ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністрації, правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному закон порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність, адміністративного правопорушення, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Позивач, оспорює факт вчинення ним адміністративного правопорушення, подавши позов, обґрунтував свою позицію, на обґрунтування своєї позиції, щодо порушення працівниками поліції порядку розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності та порушення права позивача на захист надав до суду докази.

Так, сторонами визнається, що 12.01.2025 року під час розгляду справи, на місці зупинки транспортного засобу від позивача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи для можливості залучити правову допомого. Дане клопотання було задоволено, розгляд справи перенесено на 16.01.2025 року на 18 год 00 хв (а.с. 40).

16.01.2025 року на 18 год. 00 хв. позивач та його представник не з`явились, проте 15.01.2025 року на поштову адресу Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції надійшло клопотання від ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи. Дане клопотання було задоволено, розгляд с перенесено на 29.01.2025 року на 17 год. 30 хв (а.с. 8, 9, 41-44).

29.01.2025 року на 17 год 30 хв. позивач та його представник не з`явились, проте 28.01.2025 на поштову адресу Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції надійшло клопотання від ОСОБА_1 про зупинення розгляду справи. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 278 КУпАП інспектором було розглянуте дане клопотання, в задоволенні даного клопотання було відмовлено та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 29 січня 2025 року серії БАД № 540317 стосовно ОСОБА_1 , якого притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с. 10, 11, 12, 45).

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У відповідності з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до пункту 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У відповідності до вимог ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, а саме, порушення вимог п. 2.1. (ґ), п. 2.9. (в), п. 12.4. ПДР,інспектором взводу№ 1роти №4батальйону Управлінняпатрульної поліціїПолтавській областіДепартаменту патрульноїполіції ЛіснимА.Г.було розглянутоадміністративну справу,відповідно дост.276КУпАП.Прийнято рішеннявинести постановуу справіпро адміністративнеправопорушення пропритягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст.121-3 КУпАП.

Згідно з п. 2.1. (ґ) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат «Зелена картка» (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка».

Відповідно до п. 2.9. (в) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий;

Згідно з п. 12.4. ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

У відповідності до ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 1 ст.126КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст.121-3 КУпАП керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Отже, адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1190 грн накладено на позивача ОСОБА_1 , з врахуванням положень ст. 36 КУпАП, в межах санкції статті, встановленої ч. 1 ст.121-3 КУпАП.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Згідно із ст. 90 КАС України, суд оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, приходить до переконання про наявність підстав для задоволення позову.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої вона винесена.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

У контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Така правова позиція узгоджується з позиціями, що викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 року у справі №524/5536/17 від 30.05.2018 року у справі №337/3389/16 від 17.07.2019 року у справі №295/3099/17 та від 05.03.2020 року у справі №607/7987/17.

В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами, передбаченими статтею 268 КУпАП.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Позивач стверджує, що оскаржувану постанову винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, постанова не відповідає дійсним обставинам справи і підлягає скасуванню оскільки він не порушував ПДР України, позивач заперечував наявність в його діях вини в інкримінованих йому ряду правопорушень. Фактично самого розгляду справи з дотриманням вимог ст. 245-249, 251, 268, 252, 271 КУпАП не було, а відбулось механічне винесення постанови, без всебічного повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. При винесенні постанови було грубо порушено закріплене ст. 59 Конституції України, та ст. 271 КУпАП, право позивача на захист. Також, позивач стверджує, що відповідач по справі грубо знехтував закріпленим в ст. 7 КУпАП принципом що провадження в справах про адміністративні правопорушення на основі сурового дотримання законності. Інспектором взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції Полтавській області Департаменту патрульної поліції Лісним А.Г. не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги, та наданні доказів що в свою чергу є порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідачем не спростовано твердження позивача, щодо порушення його права на захист під час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки зі змісту оскаржуваної постанови неможливо встановити чи були позивачу взагалі роз`яснені права передбачені ст. 268 КУпАП, а надані суду докази не містять інформації про порядок розгляду справи про скоєння адміністративного правопорушення позивачем.

З огляду на наявність обставин у справі, є встановленим та підтвердженим позивачем та відповідачем, що розгляд призначеної на 29січня 2025рокусправи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.122,ч.1ст.126,ч.1ст.121-3КУпАП фактично відбувся без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з порушенням прав, визначених ст. 268 КУпАП, оскільки 28січня 2025рокудо відповідача надійшло клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи і вказаний факт не спростовано стороною відповідача.

Відтак інспектор взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції Полтавській області Департаменту патрульної поліції Лісний А.Г., розглядаючи справу про адміністративне правопорушення у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не забезпечив можливості реалізації позивачем його прав, передбачених частиною першою статті 268 КУпАП. Вказані процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи є безумовною підставою для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності. Як наслідок, позивач був позбавлений прав, передбачених Конституцією України та ст. 268 КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, скористатися професійною правничою допомогою.

Будь-яких конкретних правових доказів, які б беззаперечно свідчили про дотримання відповідачем процедури притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122,ч.1ст.126,ч.1ст.121-3КУпАП суду не надано.

Таким чином, недотримання відповідачем процедурних приписів законодавства України про адміністративні правопорушення, передбачених, зокрема, статтями 278, 279 КУпАП, тягне недоведеність з боку суб`єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови та є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

На обов`язок доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).

Таким чином, відповідач не надав жодних доказів на спростування доводів позивача.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

Недотримання відповідачем приписів законодавства України про адміністративні правопорушення тягне недоведеність з боку суб`єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови та є підставою для її скасування.

Враховуючи, що відповідачем не спростовано, що інспектором були грубо порушені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки не вжито будь-яких дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги, приймаючи до уваги позицію викладену в постанові Верховного Суду від 18 лютого 2020 року у справі №524/9827/16, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена з порушеннями закону.

Отже, встановлені судом обставини є свідченням того, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає критеріям, встановленим ст. 2 КАС України, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята інспектором не у спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.162 КАС України суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень і про скасування або визнання не чинним рішення.

За таких обставин, суд вважає, що постанова серія БАД № 540317 від 29 січня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за за ч. 1 ст.122,ч.1ст.126,ч.1ст.121-3КУпАП є незаконною та необґрунтованою, оскільки при її винесенні не виконано усі вимоги чинного законодавства та недотримано відповідачем приписів законодавства України про адміністративні правопорушення, а тому постанова підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 9, 90, 139, 243-246; 255, 286 КАС України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 доІнспектора взводу№ 1роти №4батальйону Управлінняпатрульної поліціїПолтавській областіДепартаменту патрульноїполіції ЛісногоАндрія Геннадійовича,Управління патрульноїполіції вПолтавській областіДепартаменту патрульноїполіції проскасування постановипро накладенняадміністративного стягнення-задовольнити.

Постанову Інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції Полтавській області Департаменту патрульної поліції Лісного Андрія Геннадійовича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД № 540317 від 29 січня 2025 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , - скасувати.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідачі: Інспектор взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції Полтавській області Департаменту патрульної поліції Лісний Андрій Геннадійович, службова адреса: вул. Кременчуцька, 2 «В», с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська обл., 38751

Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, адреса місцезнаходження: вул. Кременчуцька, 2 «В», с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська обл., 38751

Повний текст рішення складено 05 травня 2025 року.

Суддя: О. А. Морозовська