Рішення № 127117816, 06.05.2025, Вільшанський районний суд Кіровоградської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№ 384/87/25

№пр. 2/384/116/2025

06 травня 2025 року с-ще Вільшанка

Вільшанський районний суд

Кіровоградської області

в складі:

головуючого судді Сорокіної О.О.,

з участю секретаря судового засідання Сачко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Вільшанка у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

в с т а н о в и в:

ТОВАРИСТВО ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»звернулося досуду зпозовом до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза договором.

В обґрунтування позову зазначає, що 17 грудня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «СЛУЖБАМИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» було укладено договір позики №2035253277835.

Крім цього, 19 грудня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» було укладено договір позики №2035457116825.

01 грудня 2021 року було укладено договір №1-12, відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» відступило ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами №2035253277835 та №2035457116825.

10 січня 2023 року було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами №2035253277835 та №2035457116825.

Однак, заборгованість за договорами відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними договорами становить 31961 грн. 12 коп., з яких:

- заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3100,00 грн.;

- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 28861,12 грн.

У зв`язку з наведеним, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за договорами №2035253277835 від 17 грудня 2020 року та №2035457116825 від 19 грудня 2020 року в розмірі 31 961 грн. 12 коп. та понесені позивачем судові витрати.

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 06 березня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі. Розгляд справи по суті призначено на 28 березня 2025 року.

28 березня 2025 року розгляд справи відкладено на 10 квітня 2025 року у зв`язку з неявкою учасників справи.

10 квітня 2025 року розгляд справи відкладено на 06 травня 2025 року у зв`язку з неявкою учасників справи.

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 06 травня 2025 року постановлено ухвалити заочне рішення.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У позовній заяві просив справу слухати в його відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач, будучи завчасно належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила. Відзив на позовну заяву до суду не надіслала.

Згідно зі ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зі згоди позивача, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено,що 17грудня 2020року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» (Товариство) та відповідачем (Позичальник) укладено договір про надання фінансових послуг №2035253277835, відповідно до умов якого товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 2000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані відповідно до умов цього Договору, його додатків та правил. Орієнтовний строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту.

Відповідно до пункту 1.4 вказаного договору, проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування у наступному розмірі: а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) 3,64% за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту; в) 5,02% за кожен день користування кредитом, починаючи з 15 дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту; г) 7,67% за кожен день користування кредитом, починаючи з 30 дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту; д) тип процентної ставки фіксована (а.с. 33-37).

Крім цього, 19 грудня 2020 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» (Товариство) та відповідачем (Позичальник) укладено договір про надання фінансових послуг №2035457116825, відповідно до умов якого товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 1100 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані відповідно до умов цього Договору, його додатків та правил. Орієнтовний строк повернення кредиту 14 днів з моменту отримання кредиту.

Відповідно до пункту 1.4 вказаного договору, проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування у наступному розмірі: а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) 3,64% за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту; в) 5,02% за кожен день користування кредитом, починаючи з 15 дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту; г) 7,67% за кожен день користування кредитом, починаючи з 30 дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту; д) тип процентної ставки фіксована (а.с. 46-50).

01 грудня 2021 року між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» (Клієнт) та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (Фактор) було укладено Договір факторингу №1-12, відповідно до п. 2.1 якого Клієнт Первісний Кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 60 183 678,63 грн., а Фактор зобов`язується, здійснивши Фінансування в порядку передбаченому цим Договором, прийняти право грошової вимоги до Боржників, що належить Клієнту (а.с.80-84).

Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу №1-12 від 01 грудня 2021 року, до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги, зокрема до ОСОБА_1 за договорами №2035253277835 від 17 грудня 2020 року та №2035457116825 від 19 грудня 2020 року (а.с.86-88).

Позивачем надано розрахунок заборгованості, в якому зазначено, що станом на 30 листопада 2021 року заборгованість відповідача за договором № 2035253277835 від 17 грудня 2020 року становить 18 275 грн. 06 коп., з яких: 2000 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту; 19389 грн. 50 коп. заборгованість за відсотками. Сплачено 3114 грн. 44 коп. заборгованості за відсотками (а.с. 65-69).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №2035457116825 від 19 грудня 2020 року, станом на 30 листопада 2021 року заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором становить 9 713 грн. 00 коп., з яких: 1100 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту; 10 630 грн. 84 коп. заборгованість за відсотками. Сплачено 2017 грн. 84 коп. заборгованості за відсотками (а.с.71-75).

Відповідно до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023 від 10 січня 2023 року, укладеного між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (Первісний кредитор) та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (Новий кредитор), Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках №1 та №3 до цього договору (а.с.92-97).

За вказаним договором ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договорами №2035253277835 від 17 грудня 2020 року та №2035457116825 від 19 грудня 2020 року (а.с. 103-109).

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 1054 ЦК України вказує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, враховуючи те, що ОСОБА_1 отримала у ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» кредитні кошти та взяла на себе зобов`язання по виконанню договору, однак на даний час не виконала їх, а також те, що за Договором відступлення прав вимоги права вимоги перейшли до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором №2035253277835 від 17 грудня 2020 року,що складає20729 грн. 46 коп., з яких: 2000 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту; 18 729 грн. 46 коп. заборгованість за відсотками, та заборгованість за договором №2035457116825 від 19 грудня 2020 року,що складає 11 231 грн. 66 коп., з яких: 1100 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту; 10 131 грн. 66 коп. заборгованість за відсотками.

Щодо вимог про стягнення витрат на правову допомогу та судового збору суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 141 ЦПК Українизакріплено порядок розподілу судових витрат між сторонами.

Представник позивача просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 9000 грн. 00 коп.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частинами першою-четвертоюстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

- договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України«Про адвокатуру і адвокатську діяльність»;

- за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючисьглавою 52 Цивільного кодексу України;

- як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

- адвокатський гонорар може існувати в двох формах:фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчисленняпри зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

- адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України«Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

- відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України«Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. п. 7, 48 постанови від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Так, на підтвердження здійснених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано копії наступних документів:

1) копію договору про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01 липня 2024 року, укладеного між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ «ЛІГАЛ АССІСТАНС»;

2) копію прайс-листу АО «Лігал Ассістанс»;

3) заявку на надання юридичної допомоги №284 від 01.01.2025 на загальну суму 9000 грн., підписану представниками АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»;

4) витяг з Акту №1 про надання юридичної допомоги від 31.01.2025 на загальну суму 9000 грн.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу у повному обсязі.

Суд враховує, що складання позову про стягнення заборгованості не потребувало аналізу великої кількості документів, оскільки у справах даної категорії наявна усталена судова практика.

Враховуючи предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатським об`єднанням послуг та виконаних ним робіт, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» з 9000 грн. 00 коп. до 5000 грн. 00 коп.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» слід стягнути сплачений позивачем при подачі позовної заяви судовий збір в сумі 2422 грн. 40 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості задоговором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість договором позики №2035253277835 від 17 грудня 2020 року у розмірі 20 729 грн. 46 коп., та заборгованість за договором №2035457116825 від 19 грудня 2020 року у розмірі 11 231 грн. 66 коп., а разом 31 961 (тридцять одна тисяча дев`ятсот шістдесят одна) грн. 12 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на користьТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання до суду позовної заяви в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, а всього 7422 (сім тисяч чотириста двадцять дві) грн. 40 коп..

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926).

Відповідач: ОСОБА_1 ,ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.О. Сорокіна