Рішення № 127115970, 06.05.2025, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/10082/24

№ 2/183/1518/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2025 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судових засідань Аніськової А.В.,

розглянувши, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , виконавчий комітет Новомосковської міської ради, Новомосковська міська рада про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщення, -

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача.

У вересні року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила його таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявлених вимог позивачка посилається на те, що на підставі ордеру № 54 серії Б від 20 січня 1984 року, її батькові ОСОБА_4 , на сім`ю, було надано у користування квартиру АДРЕСА_1 .

04 квітня 2018 року між Новомосковською міською радою та ОСОБА_4 був укладений договір № 15 найму житлового приміщення квартири АДРЕСА_1 . Цим же договором членам сім`ї наймача: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 надано право користування жилим приміщенням цієї квартири.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, позивачка разом зі своїм сином залишилася проживати у цій квартирі.

Як зазначає позивачка вище, відповідач в квартирі не проживає більш, ніж шість місяців, не сплачує комунальні платежі, в утриманні житла участі не приймає, особистих речей також не має.

Факт реєстрації відповідача за вказаною адресою порушує право позивачки на вільне розпорядження і користування майном, ОСОБА_1 змушена сплачувати комунальні послуги за кількістю зареєстрованих осіб, а також позбавлена можливості скористатися іншими правами передбаченими чинним законодавством.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 11 листопада 2024 року відкрито спрощене позовне провадження по справі (а.с. 21).

Позиція сторін в судовому засіданні

В судове засідання представник позивачка не з`явився, звернулась до суду з заявою про розгляд справи у її відсутність, одночасно позов підтримала, позовні вимоги просила задовольнити у повному обсязі, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач відзив на позов не подав, в судове засідання повторно не з`явився, був повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, причина неявки суду не відома, а тому у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд з погодження позивачки, провів заочний розгляд справи, за наявними у справі доказами.

Згідно з ч.4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутність.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши подані докази, з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, дійшов до наступного висновку.

04 квітня 2018 року між Новомосковською міською радою та ОСОБА_4 укладено договір найму житлового приміщення, у відповідності до якого ОСОБА_4 , який діяв на підставі рішення виконкому міської ради від 13 січня 1984 року № 28 та ордеру № 54 серії Б, виданого 20 січня 1984 року, а також членам його сім`ї ОСОБА_2 , ОСОБА_1 і ОСОБА_3 надано у користування житлове приміщення квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 9-12).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 14).

Згідно довідки ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 20).

Як вбачається із акту перевірки фактичного проживання складеного виконавчим комітетом Новомосковської міської ради, ОСОБА_2 за місцем реєстрації не проживає з 1999 року (а.с. 13).

Правовідносини, що вникли між сторонами, врегульовані наступними нормами закону, а саме.

Основним законодавчим актом у сфері регулювання житлових відносин є Конституція України та Житловий кодекс України, прийнятий у 1983 році. (далі - ЖК України).

17 липня 1997 року Україна ратифікувала римську Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенцію), а також Перший протокол та протоколи №№ 2, 4, 7 та 11 до цієї Конвенції. Певна увага приділена у Конвенції правам людини, що пов`язані з житлом. Так, п. 1 ст. 8 Конвенції встановлює, що кожна людина має право на повагу до її житла. Цим правом закріплена недоторканність житла, яка проголошена також ст. 30 Конституції України. Відповідно до цього ніхто не може перешкоджати особі у законному володінні, користуванні чи розпорядженні своїм житлом, а будь-які порушення цих повноважень захищаються у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його родини за ним зберігається житлове приміщення на протязі шести місяців, а ст. 72 ЖК України передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, проводиться виключно в судовому порядку.

У відповідності до статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Як випливає із зазначеної норми закону, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно при позбавленні права власності на житлове приміщення, позбавленні права користування житловим приміщенням, визнанні особи безвісно відсутньою, оголошенні фізичної особи померлою.

З огляду на те, що Закон є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов`язані із зняттям з реєстрації місця проживання, положення статті 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов`язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 30 червня 2015 року (справа № 21-1438а15).

У відповідності до п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 12.04.85 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

Підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка такої особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого житлового приміщення.

Згідно з ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що ОСОБА_2 з 1999 року фактично не проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Суд вважає доведеним, що відповідач ОСОБА_2 понад 6 місяців не проживає за місцем реєстрації, що відповідно до ст. 71 ЖК України, є підставою для визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням.

Визнання особи такою, що втратила право користування житлом, тягне за собою зняття цієї особи з реєстрації в даному приміщенні, а тому позовні вимоги про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, підлягають задоволенню.

В зв`язку з тим, що позивачка не заявляє вимоги про стягнення з відповідача на її користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст.13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно з ст. 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10-12, 27, 30, 58-62, 209, 212-215, 280 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , виконавчий комітет Новомосковської міської ради, Новомосковська міська рада про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщення, - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

позивачка ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП не відомий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;

третя особа ОСОБА_3 , РНОКПП не відомий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;

третя особа виконавчий комітет Новомосковської міської ради, ЄДРПОУ 04052206, місцезнаходження: вул..Гетьманська, 14, м.Самар Дніпропетровська область.

Суддя Сорока О.В.