Ухвала суду № 127115685, 15.04.2025, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/13713/24

Провадження № 1-кс/202/2624/2025

УХВАЛА

Іменем України

15 квітня 2025 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

представника потерпілої - адвоката ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні заяву потерпілої ОСОБА_5 про відвід прокурора Лівобережної окружної прокуратури ОСОБА_4 від участі у кримінальному провадженні № 42024040000000176 від 20.03.2024, -

В С Т А Н О В И В:

07 квітня 2025 року ОСОБА_5 звернулася з заявою про відвід прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра (старшого групи прокурорів) ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42024040000000176. Заява обґрунтована тим, що в провадженні СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 42024040000000176 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367 та ч. 2 ст. 382 КК України, в якому вона має статус потерпілої. 23.03.2025 нею у цьому кримінальному провадженні була подана слідчому судді заява про відвід прокурора ОСОБА_4 , але ухвалою слідчого судді від 27.03.2025 у задоволенні цієї заяви відмовлено. Вважає, що існують обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 . Після розгляду слідчим суддею її заяви про відвід прокурора ОСОБА_4 нею була отримана копія постанови від 26.03.2025 про відмову у задоволенні її клопотання від 23.03.2025 про скасування постанови слідчої СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 від 03.03.2025 про призначення судово-психологічної експертизи. Проте клопотання від 23.03.2025 про скасування постанови слідчої СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 від 03.03.2025 року про призначення судово-психологічної експертизи було подано нею безпосередньо (особисто) прокурору вищого рівня відповідно до частини 6 статті 36 КПК України. Отже, вважає, що прокурор нижчого рівня - ОСОБА_4 , розглянувши її клопотання, яке не було йому адресоване, перебрав на себе повноваження прокурора вищого рівня. Окрім того, вважає, що під час розгляду слідчим суддею її попередньої заяви про відвід, прокурор ОСОБА_4 приховав той факт, що він розглянув її клопотання від 23.03.2025 та прийняв постанову про відмову в його задоволенні. При цьому в судовому засіданні названий прокурор зазначав, що він не має права скасовувати постанову слідчого про призначення судово-психологічної експертизи. Також вважає, що в постанові від 26.03.2025 прокурор ОСОБА_4 навів неправдиві обставини. Зокрема, прокурор неправдиво зазначив про те, що замовлена нею судово-психологічна експертиза була проведена в рамках ЦПК України, експерт не попереджався про кримінальну відповідальність, не вивчав матеріали кримінального провадження, що спростовується висновком судового експерта, який наявний в матеріалах досудового розслідування. Наведені вище обставини прокурор ОСОБА_4 наводив і під час розгляду слідчим суддею її попередньої заяви про відвід. Окрім того, 27.03.2025 року, після виходу слідчим суддею до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення у справі № 202/13713/24 (провадження № 1- кс/202/2266/2025) за її заявою про відвід прокурора, її представник дізнався від прокурора ОСОБА_4 про те, що матеріали досудового розслідування були наявні в останнього в електронній формі. Однак копії матеріалів кримінального провадження, збережені в електронній формі, не були надані ні їй, ні її представнику, ні слідчому судді. Отже, на думку заявниці, прокурор вводить слідчого суддю в оману, приховує від неї та слідчого судді наявність в електронній формі матеріалів досудового розслідування, тобто він є упередженим.

За цих підстав просить відвести прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра (старшого групи прокурорів) ОСОБА_4 від участі у кримінальному провадженні № 42024040000000176.

В судовому засіданні представник потерпілої ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_3 заяву про відвід прокурора підтримав, наполягав на її задоволенні, стверджуючи, що прокурор ОСОБА_4 не забезпечує здійснення ефективного досудового розслідування у розумний строк, порушує права потерпілої, що є підставою для його відводу.

Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні проти заяви заперечував, вважав, що підстави для його відводу відсутні.

Заслухавши представника потерпілої, прокурора, вивчивши матеріали заяви, слідчий суддя приходить до висновку, що дана заява не підлягає задоволенню у звязку з наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42024040000000176 від 20.03.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367 та ч. 2 ст. 382 КК України, здійснюється Лівобережною окружною прокуратурою.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 КПК України, заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Окрім того, ч. 5 вказаної статті передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.

Положення ст. 77 КПК України визначають перелік підстав, що виключають участь прокурора в кримінальному провадженні.

Зокрема, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, на яку посилається потерпіла та її представник в обґрунтування заяви про відвід, прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто заінтересований в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Поряд з цим, ч. 2 ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що неупередженість та об`єктивність є одними із засад діяльності прокуратури.

Стаття 10 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів передбачає, що прокурор зобов`язаний діяти неупереджено, додержуючись вимог закону щодо підстав, порядку та умов реалізації повноважень прокуратури в межах її функцій. Він має бути об`єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами й усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством.

Згідно з Керівними принципами ООН щодо ролі обвинувачів, прийнятих восьмим Конгресом ООН із запобігання злочинності і поводження з правопорушниками (Гавана, Куда, 27 серпня - 7 вересня 1990 року), обвинувачі відповідно до закону виконують свої обов`язки справедливо, поважають і захищають людську гідність й захищають права людини, сприяючи тим самим забезпеченню належного процесу і безперебійного функціонування системи кримінального правосуддя. При виконанні своїх обов`язків обвинувачі виконують свої функції неупереджено та уникають будь-якої дискримінації на основі політичних переконань, соціального походження, раси, культури, статі або будь-якої іншої дискримінації; захищають державні інтереси, діють об`єктивно, належним чином враховують становище підозрюваного та жертви і звертають увагу на всі обставини, що мають відношення до справи, незалежно від того, вигідні чи невигідні вони для підозрюваного (п. 12, п. 13).

Таким чином, неупередженість прокурора є необхідною умовою виконання ним своїх повноважень на стадії досудового розслідування та в судовому провадженні (ст. 36 КПК України), що буде сприяти здійсненню завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК України) та забезпеченню законності (ст. 9 КПК України).

Водночас, норми кримінального процесуального законодавства не містять переліку ознак, які б розкривали сутність упередженості. Вказане дає підстави для висновку про оціночний характер цієї категорії, яка має встановлюватися у кожному випадку на підставі конкретних обставини, які підтверджені відповідними доказами.

Під час розгляду заяви про відвід прокурора ОСОБА_4 встановлено, що підставою для звернення з цією заявою стало посилання потерпілої на здійснення останнім досудового розслідування та процесуального керівництва упереджено та не об`єктивно, з порушенням права на захист, умисне ігнорування аргументів потерпілої, не залучення потерпілої до участі в процесуальних діях, затягування досудового розслідування.

Перевіривши підстави, якими обґрунтована заява про відвід, враховуючи зміст ст. 77 КПК України, в якій передбачені підстави для відводу прокурора, слідчий суддя дійшов висновку, що обставини, які б свідчили про упередженість чи зацікавленість прокурора ОСОБА_4 у даному провадженні, відсутні.

Так, у відповідності до ст. 36 КПК України, прокурор є самостійним у своїй процесуальній діяльності та здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений, зокрема, погоджувати клопотання слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання, а також повідомляти особі про підозру (п. 9, п. 10 ч. 2). Відтак, наведені у заяві дії прокурорів корелюються з приписами КПК України щодо їх повноважень, а отже, виконання ними законодавчо визначених процесуальних обов`язків не може визнаватися упередженістю по відношенню до особи.

Натомість, позиція під час здійснення повноважень прокурора у кримінальному провадженні не може вважатися упередженістю та, відповідно, слугувати підставою для його відводу, оскільки зумовлена процесуальним статусом та процесуальними повноваженнями прокурора, визначеними ст. 36 КПК України, а законність процесуальних дій (бездіяльності) прокурора, вчинених в порядку нагляду за досудовим розслідуванням, не може перевірятися поза межами передбаченого законом процесуального контролю.

Вмотивованість відводу означає, перш за все, спроможність представлених заявником аргументів обґрунтувати сумніви у неупередженості прокурора, можливість впливу вказаних факторів (підстав) на вирішення даної справи або об`єктивну неможливість його участі в цьому провадженні. Будь-який учасник кримінального провадження може не погоджуватися з вчиненими діями або постановленими рішеннями прокурора і оцінювати їх з позиції свого процесуального статусу і власного процесуального інтересу. Однак, тлумачення таких дій і рішень у сенсі підстав для відводу має базуватися не лише на власному переконанні в їх умисній необ`єктивності, а й на фактичних обставинах, за допомогою яких відповідні обставини стануть очевидними і для суду, який розглядає заяву про відвід.

Незгода сторони кримінального провадження з процесуальними діями чи бездіяльністю прокурора за умови відсутності об`єктивних даних, які б свідчили про їх упередженість до будь-якого зі сторін провадження, не є підставою для їх відводу.

На переконання слідчого судді, заявлений прокурору відвід ґрунтується на оціночних судженнях та не містить об`єктивно підтверджених відомостей про існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви у їх неупередженості або особистій заінтересованості, тоді як сама по собі незгода учасників провадження з процесуальними діями прокурорів не є підставою для відводу.

У зв`язку із перебуванням слідчого судді ОСОБА_1 на лікарняному з 21.04.2025 по 02.05.2025 року включно, датою постановлення ухвали є 05.05.2025.

За наведених обставин, посилання сторони захисту у заяві про відвід на п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України не є доречними та відхиляються слідчим суддею. Існування будь-яких інших підстав, передбачених ст. 77 КПК України, для відводу, також не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 77, 81 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви потерпілої ОСОБА_5 про відвід прокурора Лівобережної окружної прокуратури ОСОБА_4 від участі у кримінальному провадженні № 42024040000000176 від 20.03.2024 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1