Рішення № 127114808, 06.05.2025, Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/704/25

Провадження №2-о/155/69/25

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.05.2025 м. Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі головуючого судді - Санакоєва Д.Т., при секретарі судового засідання Федонюк О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, заінтересована особа: ОСОБА_2 та служба у справах дітей виконавчого комітету Горохівської міської ради,

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про видачу обмежувального припису, заінтересована особа ОСОБА_2 та служба у справах дітей виконавчого комітету Горохівської міської ради.

Заяву мотивує тим, що вона з 2000 року по даний час зареєстрована і проживає у власному будинку за адресою: АДРЕСА_1 якого є власником. Разом зі нею у будинку зареєстровані і проживають внучка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітня дитина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , малолітня дитина внук ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (мій внук); малолітня дитина внук ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Крім того, з ними проживає без реєстрації громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який є співмешканцем (чоловіком) дочки ОСОБА_5 . Заявник стверджує, що ОСОБА_2 порушує правила співжиття, чинить протиправні дії відносно неї та її онуків, систематично вживає алкогольні напої, висловлюється нецензурно в присутності дітей, сусідів, інших осіб, чинить психологічний тиск та насилля, роблячи проживання в помешканні неможливим. На зауваження ОСОБА_2 не реагує, поводиться агресивно, ніде не працює, веде аморальний спосіб життя, від його дій страждають малолітні діти. Працівники Служби у справах дітей Горохівської міської ради разом із поліцією неодноразово відвідували помешкання, проводили обстеження умов проживання та вказували на необхідності забезпечення виселення даного кривдника. Заявника вказує, що такі дії викликають у неї обґрунтовані побоювання за власну безпеку та комфорт. З огляду на дані обставини, неодноразові притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, вважає, що як жертва домашнього насильства, потребує захисту у порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

На підставі наведеного, просить суд, видати обмежувальний припис ОСОБА_2 на строк 6 (шість) місяців із заборонами щодо:

-перебування (фізичного знаходження) у місці проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;

-наближення на 100 метрів до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1

05 травня 2025 року ухвалою Горохівського районного суду Волинської області, після усунення недоліків, відкрито провадження у справі, призначено судове засідання у справі.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду заяви, а тому суд вважає, за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, з врахуванням вимоги ст.350-5 ЦПК України, згідно якої, у разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі, по наявних у матеріалах справи доказах. Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення справи по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що постраждала особа ОСОБА_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.02.2025 року право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_1 (а.с.12).

Із матеріалів справи вбачається, що окрім ОСОБА_1 за вказаною адресою також зареєстровані ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до актів обстеження умов проживання від 07 лютого 2025 року та 25 лютого 2025 року вбачається, що за адресою АДРЕСА_1 також проживає ОСОБА_2 , який є чоловіком ОСОБА_5 . В актах зазначено, що ОСОБА_2 не належно себе поводить, не працює, систематично вживає спиртні напої (а.с.8, 9).

До матеріалів справи також долучені постанови Горохівського районного суду Волинської області:

- від 08 квітня 2025 року (справа №155/281/25), якою притягнуто ОСОБА_2 за вчинення 06 лютого 2025 року домашнього насильства відносно ОСОБА_1 ,

- від 05 грудня 2023 року (справа №155/1813/23), якою притягнуто ОСОБА_2 за вчинення 23 листопада 2023 року домашнього насильства відносно ОСОБА_1 ,

- від 05 грудня 2023 року (справа №155/1785/23) за вчинення 25 листопада 2023 року домашнього насильства відносно ОСОБА_1 ,

- від 05 вересня 2023 року (справа №155/1314/23) за вчинення 18 серпня 2023 року домашнього насильства відносно ОСОБА_1 ,

- від 08 квітня 2025 року (справа №155/534/25), за вчинення 28 березня 2025 року домашнього насильства відносно ОСОБА_1 ,

- від 08 квітня 2025 року (справа №155/535/25), за вчинення 29 березня 2025 року домашнього насильства відносно ОСОБА_1 .

Також із заяви вбачається, що ОСОБА_2 постійно виявляє агресію відносно ОСОБА_1 , спричиняє скандали та бійки, висловлює погрози життю і здоров`ю останньої, чинить психологічний тиск.

Дані обставини, на думку суду, дають підстави вважати, що невжиття своєчасних обмежувальних заходів щодо кривдника може призвести в подальшому до завдання шкоди здоров`ю потерпілої від насильства у сім`ї.

Відповідно до статті 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства.

Відповідно до пунктів 3, 6, 7, 8 частини першої статті 1Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

Частиною другою статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя, батьки (мати, батько) і дитина (діти).

Частинами другою, третьою, четвертою статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи).

Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Оцінка ризиків полягає в оцінюванні вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи. Оцінка ризиків має проводитись за факторами небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства шляхом відібрання свідчень від постраждалої від такого насильства особи, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. Фактори небезпеки (ризику) щодо вчинення домашнього насильства мають визначатися за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.

Статтею 350-6 ЦПК України передбачено, що, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк від одного до шести місяців.

Положеннями ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, встановлено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

З урахуванням змісту вищевказаних норм, видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних обставин та наявності ризиків.

Суди під час вирішення заяви про видачу обмежувального припису мають надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі, вирішувати питання про дотримання прав та інтересів дітей і батьків, а також забезпечити недопущення необґрунтованого обмеження прав у разі безпідставності та недоведеності вимог заяви.

Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі№ 756/3859/19 (провадження № 61-11564св19) та від 20 травня 2020 року у справі № 673/1607/19 (провадження № 61-1432св20) зроблено висновок, що «враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях».

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (East/West Alliance Limited v. Ukraine, № 19336/04, § 166-168, від 23 січня 2014 року).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:

- втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними;

- якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів;

- втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення.

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що тимчасове обмеження права власності кривдника з метою забезпечення безпеки постраждалої особи шляхом встановлення судом обмежувального припису у порядку, визначеному Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», є легітимним заходом втручання у права та свободи особи. При вирішенні питання щодо застосуванні такого заходу суд на підставі установлених обставин справи та оцінки факторів небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства має оцінити пропорційність вручання у права і свободи особи враховуючи, що ці заходи пов`язані із протиправною поведінкою такої особи.

Оцінюючи ризики продовження у майбутньому домашнього насильства ОСОБА_2 відносно заявниці суд враховує неодноразові факти притягнення його до адміністративної відповідальності саме за вчинення домашнього насильства.

Таким чином, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що кривдник ОСОБА_2 систематично вчиняє домашнє насильство відносно ОСОБА_1 , наявні обґрунтовані ризики вчинення ним домашнього насильства щодо заявниці, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви та необхідність видачі обмежувального припису відносно ОСОБА_2 шляхом встановлення декількох заходів тимчасового обмеження прав кривдника та покладення на нього обов`язків, зокрема, встановлених п.1, та п.3 ч.2 ст.26 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Відповідно до ч.3 ст.350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.

Керуючись ст.ст.2, 10, 43, 44, 258-260, 353, 354, 350-1, 350-5, 350-6 ЦПК України, Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, заінтересована особа: ОСОБА_2 та служба у справах дітей виконавчого комітету Горохівської міської ради задовольнити.

Видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 із заборонами:

- перебування (фізичного знаходження) у місці проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- наближення на 100 метрів до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановити строк обмежувального припису 6 місяців.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.

Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Дата складення повного тексту рішення 06 травня 2023 року.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: служба у справах дітей виконавчого комітету Горохівської міської ради: місцезнаходження: місто Горохів, вулиця Шевченка, 17 Луцького району Волинської області, код ЄДРПОУ 04051276.

Рішення в повному обсязі складено 06 травня 2025 року.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області Д.Т.Санакоєв