Ухвала суду № 127109306, 24.04.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/18793/25-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2025 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_3 ,

підозрюваного - ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62024100120001006 від 28.12.2024, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Глухів, Глухівського р-ну., Сумської обл., українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не адвоката, не депутата, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в особливо важливих справах Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 за погодженням з прокурором відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення, організації виконання рішень ЄСПЛ Департаменту протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62024100120001006 від 28.12.2024 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Копія клопотання та матеріалів на його обґрунтування відповідно до ч. 2 ст. 184 КПК України вручені ОСОБА_4 23.04.2025 року о 13 год. 03 хв.

Суть підозри обгрунтовує наступним.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024100120001006 від 28.12.2024 за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 135, ч. 3 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 367 КК України, ОСОБА_4 , ОСОБА_17 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 139, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 365 КК України.

У вказаному провадженні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється в перевищенні службових повноважень вчиненого групою осіб без попередньої змови, тобто в умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України.

Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавленням волі на строк до десяти років, що вже саме по собі може бути вагомою підставою і мотивом для підозрюваного переховуватися від слідства та суду.

На даний час існують ризики того, що він, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

Менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав в ньому зазначених. Сторона обвинувачення вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом забезпечення процесуальної поведінки підозрюваного.

Підозрюваний та його захисник заперечили щодо задоволення клопотання. Захисник зазначив, що стороною обвинувачення не доведені мета застосування запобіжного заходу, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Також вказали щодо необґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки ані повідомлення про підозру, ані клопотання про застосування запобіжного заходу, не містять відомостей про конкретні факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення повідомлення про підозру за інкримінованим злочином. Також, сторона захисту вказує на відсутність ризиків, про які зазначає сторона обвинувачення.

У задоволенні клопотання просили відмовити.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, перевіривши клопотання та дослідивши докази, якими обґрунтовується клопотання, заперечення та докази, якими обґрунтовуються такі заперечення, документи, які характеризують особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов такого.

Так, слідчим суддею встановлено, що Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024100120001006 від 28.12.2024 за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 135, ч. 3 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 367 КК України, ОСОБА_4 , ОСОБА_17 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 139, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 365 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що у у вихідний день 22.12.2024 о 09:00 год молодший інспектор 2-ої категорії режиму і охорони ДУ «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_4 заступив на добове чергування згідно Наказу №357 від 20.12.2024 «Про забезпечення охорони та нагляду за ув`язненими (засудженими) на добу», на пост №3, третій поверх корпусного відділення №2 ДУ «Київський слідчий ізолятор». Також згідно Наказу №357 від 20.12.2024 «Про забезпечення охорони та нагляду за ув`язненими (засудженими) на добу» на денну зміну для проведення прогулянок ув`язнених на п`ятому поверсі корпусних відділень №1,2 ДУ «Київський слідчий ізолятор» з 09 год. до 17 год. 22.12.2024 заступив молодший інспектор 2-ої категорії відділу режиму і охорони ОСОБА_17 . Під час несення служби ОСОБА_4 та ОСОБА_17 пов`язанні між собою в частині спільних функціональних обов`язків, положень Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально - виконавчої служби України та Інструкції із забезпечення режиму, охорони і нагляду за особами, які тримаються у слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України, що регулюють діяльність ДУ «Київський слідчий ізолятор» в цілому.

Разом з тим, у не встановлений досудовим розслідуванням час, проте не раніше 21.10.2024, у приміщенні ДУ «Київський слідчий ізолятор» у засудженого ОСОБА_8 на прізвисько « ОСОБА_8 », який утримується в ДУ «Київський слідчий ізолятор» та відбуває покарання у виді позбавлення волі строком три роки за вчинення хуліганства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб, виник злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень ув`язненому ОСОБА_21 . ОСОБА_8 , відбуваючи покарання та утримуючись в камері №35 внутрішнього поста №2 корпусного відділення №1 (далі за текстом - камерне приміщення №35) ДУ «Київський слідчий ізолятор», будучи особою негативної спрямованості, являється так званим «смотрящим» за СІЗО та відповідно має вплив на ув`язнених, засуджених, які утримуються в ДУ «Київський слідчий ізолятор», та молодших інспекторів відділу режиму і охорони ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Поряд з цим установлено, що 19.10.2024 о 17:30 год. правоохоронними органами у порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

У подальшому, 20.10.2024 ОСОБА_21 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

21.10.2024 відносно ОСОБА_21 судом, у межах кримінального провадження, вперше обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який у подальшому під час досудового розслідування неодноразово безперервно продовжувався. Востаннє запобіжний захід відносно ОСОБА_21 продовжено 16.12.2024 Святошинським районним судом м. Києва в межах строку досудового розслідування до 20.01.2025.

Починаючи з 07.11.2024 ОСОБА_21 на прізвисько « ОСОБА_21 » разом з сімома іншими ув`язненими утримувався у камерному приміщенні № 71 внутрішнього поста № 3 корпусного відділення № 2 (далі за текстом - камерне приміщення №71) ДУ «Київський слідчий ізолятор».

З метою реалізації свого злочинного умислу, у не встановлений досудовим розслідуванням час 22.12.2024 ОСОБА_8 маючи авторитет та вплив серед ув`язнених, засуджених та молодших інспекторів відділу режиму і охорони ДУ «Київський слідчий ізолятор» залучив до своєї протиправної діяльності засудженого з камери №35 ОСОБА_9 на прізвисько « ОСОБА_9 », який діючи від імені ОСОБА_8 та користуючись авторитетом ОСОБА_8 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, проте не раніше 14:02 год та не пізніше 14:08 год 22.12.2024 надав вказівку або попрохав молодшого інспектора з прогулянки ОСОБА_17 та молодшого інспектора

на посту №3 ОСОБА_4 вчинити умисні дії щодо забезпечення вільного його пересування по території корпусних відділень №1,2, а також провести та впустити його до камери №71 з метою схиляння ОСОБА_21 вийти на прогулянку для подальшої розмови з ОСОБА_8 .

У проміжок цього часу у ОСОБА_17 , в межах своєї зони відповідальності на робочому місці, перебуваючи в корпусному відділенні №1,2 ДУ «Київський слідчий ізолятор», виник злочинний умисел на виконання вказівки або прохання ОСОБА_9 , тобто на вчинення умисних дій які він в силу своєї посади не має права виконувати та дозволяти, з метою не вступати з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в конфлікт, та прагнучи завоювати їх пошану та лояльність.

Разом з тим, у вказаний проміжок цього часу у ОСОБА_4 , в межах своєї зони відповідальності на робочому місці, перебуваючи на посту №3 корпусного відділення №2 ДУ «Київський слідчий ізолятор», виник злочинний умисел на виконання вказівки або прохання ОСОБА_9 , тобто на вчинення умисних дій які він в силу своєї посади не має права виконувати та дозволяти, з метою не вступати з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в конфлікт, та прагнучи завоювати їх пошану та лояльність.

Реалізуючи свій злочинний умисел, в частині вчинення умисних дій які ОСОБА_17 в силу своєї посади не має права виконувати та дозволяти, ОСОБА_17 погодився з проханням ОСОБА_9 та умисно, в порушення пункту 3 глави 3 розділу VII Інструкції та посадової інструкції, відповідно до якої ОСОБА_17 мав суворо дотримуватись порядку переміщення ув`язнених (засуджених) по режимні території та коридорах СІЗО, не пізніше 14:07 год. дозволив ОСОБА_9 самостійно рухатись по поверхам корпусних відділення №1,2 ДУ «Київський слідчий ізолятор» та безперешкодно прийти до камерного приміщення №71 на посту №3, де утримувався ОСОБА_21 .

В свою чергу ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел в частині вчинення умисних дій, які ОСОБА_4 в силу своєї посади не має права виконувати та дозволяти, погоджуючись з проханням ОСОБА_9 , не раніше 14:07 год, в порушення вимог пункту 6 глави 1 розділу V Інструкції та посадової інструкції відповідно до яких мав контролювати поведінку та дії ув`язнених (засуджених) з метою попередження правопорушень у камерах та не допускати контактів між собою ув`язнених, які тримаються в різних камерах, умисно дозволив ОСОБА_9 вільно пересуватись по посту №3 та в подальшому о 14:11 год. в порушення ст. 8 ЗУ «Про попереднє ув`язнення» умисно дозволив ОСОБА_9 підійти до камери №71 для розмови ОСОБА_9 з ОСОБА_21 .

Далі о 14:11 год. до камерного приміщення № 71, посту №3 корпусного відділення № 2 ДУ «Київський слідчий ізолятор», в якому утримувалися ув`язнені ОСОБА_21 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та ОСОБА_30 , за умисного сприяння ОСОБА_31 та ОСОБА_4 , через дверну кватирку заглянув засуджений ОСОБА_9 де привітався з ОСОБА_21 та запропонував йому вийти на прогулянку.

В подальшому, після короткої розмови між ОСОБА_9 та ОСОБА_21 , ОСОБА_9 , продовжуючи самовільний та безконтрольний, зі сторони молодшого інспектора режиму і охорони ДУ «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_4 та молодшого інспектора денної зміни відділу режиму і охорони ДУ «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_17 , рух по 3-му поверху, покинув корпусне відділення № 2 та о 14:18 год знову підійшов до камерного приміщення № 71, після чого молодший інспектор режиму і охорони ДУ «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_4 діючи умисно, безпідставно та протизаконно, сприяючи засудженому ОСОБА_9 , шляхом перевищення своїх службових повноважень в частині порушення вимог статті 8 Закону України «Про попереднє ув`язнення» щодо роздільного тримання різних категорій ув`язнених (засуджених), розуміючи, що зустріч ув`язнених з камери №71 з засудженим з камери №35 ОСОБА_9 може викликати ризики, небезпеку та наслідки, в присутності другого молодшого інспектора денної зміни відділу режиму і охорони ДУ «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_17 , відчинив вказане камерне приміщення та о 14:19 год. впустив до камерного приміщення № 71 ОСОБА_9 , після чого прикрив двері камерного приміщення та разом з ОСОБА_17 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел щодо вчинення діянь, які суперечать визначними посадовими інструкціями, очікували на ОСОБА_9 поряд з камерним приміщенням.

Далі, о 14:25 год. молодший інспектор режиму охорони ДУ «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_4 , продовжуючи діяти умисно, в порушення норм визначених Інструкцією та посадовою інструкцією, відчинив двері камерного приміщення № 71 та випустив звідти шістьох ув`язнених, а саме ОСОБА_9 (камерне приміщення № 35), ОСОБА_21 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 та ОСОБА_29 , після чого, продовжуючи діяти умисно, нехтуючи покладеними нього обов`язками в порушення вимог абзацу 4 пункту 2 глави 2 розділу VІІ та абзацу 15 пункту 2 глави 5 розділу ІІІ Інструкції, без проведення особистого обшуку кожного, без присутності старшого по корпусному відділенні № 2 режиму і охорони ДУ «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_32 , вказані ув`язненні самовільно та без контролю зі сторони молодшого інспектора режиму і охорони ДУ «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_4 та молодшого інспектора денної зміни відділу режиму і охорони ДУ «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_17 , у супроводі та під наглядом ув`язненого ОСОБА_9 пішли до прогулянкових двориків на п`ятий поверх корпусних відділень №1,2.

В цей час молодший інспектор режиму і охорони ДУ «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_4 та молодший інспектор денної зміни відділу режиму і охорони ОСОБА_17 , не контролюючи рух зазначених ув`язнених, знаючи та усвідомлюючи, що ОСОБА_9 утримується зовсім в іншому камерному приміщенні іншого корпусного відділення, умисно допустили безконтрольний рух ув`язнених по коридору поста №3 та корпусному відділенні №2 та ОСОБА_17 умисно, не поспішаючи, попрямував за ними до прогулянкових двориків, а ОСОБА_4 залишився на посту №3 третього поверху корпусного відділення №2.

Піднявшись до прогулянкових двориків, ув`язненні ОСОБА_9 (камерне приміщення № 35), ОСОБА_21 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 та ОСОБА_29 (камерне приміщення № 71), під супроводом ОСОБА_9 самовільно зайшли до прогулянкового дворику № 23, в якому на той час, в порушення вимог статті 8 Закону України «Про попереднє ув`язнення» у частині роздільного тримання різних категорій ув`язнених (засуджених), вже перебували інші ув`язненні, а саме: ОСОБА_8 з камерного приміщення №35, ОСОБА_10 з камерного приміщення №101, ОСОБА_11 з камерного приміщення №101, ОСОБА_12 з камерного приміщення №101 та інші не встановлені на даний час досудовим розслідуванням ув`язнені з інших камер.

В цей час ОСОБА_17 , який прямував слідом за ОСОБА_9 , ОСОБА_21 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 та ОСОБА_29 , підійшов до дверей прогулянкового дворику №23 та діючи умисно, безпідставно та протизаконно, сприяючи засудженим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , шляхом перевищення своїх службових повноважень в частині порушення вимог статті 8 Закону України «Про попереднє ув`язнення» щодо роздільного тримання різних категорій ув`язнених (засуджених), розуміючи, що зустріч ув`язнених з камери №71 з іншими ув`язненими (засудженими) з різних камер у прогулянковому дворі №23 може викликати ризики, небезпеку та наслідки, прикрив двері до прогулянкового дворику №23 та умисно не замкнув їх з метою забезпечення вільного безперешкодного пересування ув`язнених між прогулянковими двориками.

У відповідності до графіку проведення прогулянок на грудень 2024 року, затвердженого виконувачем обов`язків начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_33 , в період часу з 14 до 15 години на прогулянці в окремому прогулянковому дворику мали перебувати ув`язненні з камерного приміщення № 71, однак в порушення пункту 2 глави 9 розділу IV Правил та статті 8 Закону України «Про попереднє ув`язнення» у частині роздільного тримання різних категорій ув`язнених (засуджених), в прогулянковому дворику № 23, на момент перебування в ньому ОСОБА_21 , перебували ув`язненні щонайменше з трьох різних камерних приміщень та в порушення графіку проведення прогулянок.

В подальшому, в той же день 22.12.2024 в період з 14:30 год. по 14:45 год., більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин між ОСОБА_8 та ОСОБА_21 , виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та частина інших не встановлених на даний час досудовим розслідуванням ув`язнених, що перебували в прогулянковому дворику № 23 нанесли ОСОБА_21 тяжкі тілесні ушкодження, у вигляді синця на верхній повіці лівого ока, ближче до зовнішнього його кута, синця на грудній клітині зліва від рівня 4-го ребра до 11-го ребра між середньо-пахвовою та задньо-пахвовою лініями, синця у лівому підребер`ї на рівні задньої пахвової лінії, синців на тильній поверхні лівої кісті на фоні основного суглобу 3-го пальця та на тильній поверхні основної фаланги 4-го пальця, перелому 4-11 ребр по передньо-пахвовій лінії зліва, 4-7 по передньо-пахвовій справа та перелому 7-го ребра по лопатковій лінії зліва із розривами пристінкової плеври зліва, крововилив у м`які тканини голови у правій скронево-потиличній ділянці, крововиливу під оболонки, у речовину та шлуночки мозку, що спричинені в результаті дії тупих предметів в один і той самий час та які перебувають у прямому причинному зв`язку із настанням смерті та в подальшому, 28.12.2024 призвели до смерті ув`язненого ОСОБА_21 .

Разом з тим, в цей час ОСОБА_17 , перебуваючи на коридорі прогулянкових двориків в момент поміщення ОСОБА_21 до прогулянкового двору №23, усвідомлюючи ризики та можливості виникнення конфлікту та бійки між ув`язненими, умисно перевищив свої службові повноваження, в частинні наданих йому функціональними обов`язками прав, та нехтуючи покладеними на нього обов`язками не вчинив жодних дій щодо попередження та припинення конфлікту, який супроводжувався побиттям ОСОБА_21 з боку ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та інших не встановлених на даний час досудовим розслідуванням ув`язнених та засуджених.

Тим самим, молодший інспектор 2-ої категорії режиму і охорони ДУ «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_4 та молодший інспектором денної зміни відділу режиму і охорони ДУ «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_17 без попередньої змови між собою, діючи разом, вчинили умисні дії які вони не мали права виконувати та дозволяти, що призвело до зустрічі ОСОБА_21 в прогулянковому дворі №23 з ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 які спільно з не встановленими на даний час досудовим розслідуванням ув`язненими (засудженими) з інших камер спричинили тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_21 , що призвели до його смерті.

Таким чином ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України, а саме в перевищенні службових повноважень вчиненого групою осіб без попередньої змови, тобто в умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, що спричинило тяжкі наслідки..

23.04.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України.

За вказаними вище фактами кримінальної протиправної діяльності 23.04.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Глухів, Глухівського р-ну., Сумської обл., українцю, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).

Підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України, обґрунтовується наступними зібраними доказами, а саме:

- Протоколами оглядів від 28.12.2024, 29.12.2024, 20.01.2025;

- Протоколами оглядів місця події від 28.12.2024, 29.12.2024;

- Протоколами обшуків від 30.12.2024 та 21.02.2025;

- Протоколом тимчасового доступу до документів від 03.03.2025;

- Протоколами допитів свідка ОСОБА_17 ;

- Протоколами допитів свідка ОСОБА_13 ;

- Протоколами допитів свідка ОСОБА_18 ;

- Протоколами допитів свідків ОСОБА_19 ;

- Протоколом огляду речей (відеозаписів, фотознімків та файлів) 16.01.2025;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_16 ;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_34 ;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_35 ;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_4 ;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_36 ;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_37 ;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_38 ;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_39 ;

- Протоколами допитів свідка ОСОБА_14 ;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_40 ;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_41 ;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_42 ;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_43 ;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_44 ;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_45 ;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_46 ;

- Протоколом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_46 ;

- Протоколами пред`явлень для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_46 ;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_47 ;

- Протоколом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_47 ;

- Протоколами пред`явлень для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_47 ;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_48 ;

- Висновком молекулярно-генетичної експертизи від 19.02.2025;

- Висновком судово-медичної експертизи від 21.02.2025;

- Висновком судово-медичної експертизи від 25.03.2025;

- Висновком комісійної судово-медичної експертизи від 21.02.2025;

- Висновком почеркознавчої експертизи від 12.03.2025;

- Висновком почеркознавчої експертизи від 18.03.2025;

- Висновками почеркознавчих експертиз від 19.03.2025;

- Висновками судових психологічних експертиз від 11.04.2025;

- Висновком судової психологічної експертизи від 14.04.2025;

- Протоколом огляду речей (відеозаписів, фотознімків та файлів) від 01.02.2025.

Виходячи з наявних в матеріалах даних, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365 КК України.

При цьому, докази на вказаній стадії кримінального процесу на їх допустимість відповідно до ст. 89 КПК України слідчим суддею не оцінюються.

Відповідно до ст. 12 КК України, інкриміноване громадянину України ОСОБА_4 кримінальне правопорушення віднесено до категорії тяжких, оскільки санкція ч. 3 ст. 365 КК України передбачає основне покарання у вигляді позбавленням волі на строк до десяти років..

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, у сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, копії яких долучені до клопотання.

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважаю їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_4 . Крім того, вищенаведені обставини підтверджуються поясненням прокурора наданим під час розгляду цього провадження, а також доказами, зокрема протоколами допиту свідків та низкою інших документів, долучених стороною обвинувачення до клопотання.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, особу підозрюваного, його вік, сімейний та майновий стан, та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя, з урахуванням матеріалів клопотання та пояснень сторін у судовому засіданні, вбачає наявними ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України з таких підстав.

Так, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду), підтверджується тим, що ОСОБА_4 , будучи повідомленим про підозру у вчиненні особливо тяжких злочинів, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки відповідальність за вчинення інкримінованих злочинів передбачена у вигляді позбавлення волі. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Також, враховуючи сталість організованої групи і зв`язки її членів в кримінальному середовищі, підозрювана перебуваючи на волі зможе вжити заходів конспірації з метою уникнення від кримінальної відповідальності

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні), полягає в тому, що, з урахуванням відомих підозрюваному обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, підозрюваний може вдатися до вчинення погроз фізичною розправою, умовлянь, підкупу, шантажу, інших дій насильницького характеру з метою впливу на інших підозрюваних, а також на свідків, які як допитані так і не допитані у кримінальному провадженні, та зміни останніми показів в частині фактичних обставин. Вплив на підозрюваних та свідків може сприяти уникненню притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності.

Окрім цього у кримінальному провадженні не встановлено усіх осіб, можливо причетних до вчинення кримінального правопорушення, а відсутність належного та ефективного заходу забезпечення кримінального провадження та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного може негативно відобразитися на результатах досудового розслідування.

Разом з цим, слід врахувати що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). Тобто, ризик впливу на свідків існує на початковому етапі кримінального провадження, як при зібранні доказів, так і до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Також, слідчий суддя вважає ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обгрунтованим. Даний ризик підтверджується самим характером вчинення кримінального правопорушення та особистістю підозрюваного, та ґрунтується на тому, що ОСОБА_4 в силу займаної посади та здійснюючи службу в ДУ «Київський слідчий ізолятор» може примушувати свідків із числа ув`язнених до відмови від давання показань або спотворити раніше надані покази, чим саме вчинити кримінальне правопорушення передбачене ст. 386 КК України.

В цей же час, в розслідуваному кримінальному провадженні, встановлено факт вчинення насильства з боку ув`язнених, що призвело до смерті іншого ув`язненого, яке відбувалось через умисне перевищення службових повноважень ОСОБА_4 , що свідчить про усвідомлене та цинічне прийняття наслідків своїх дій та недбале ставлення до їх настання.

Зазначені вище обставини також свідчать про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Вказаний ризик обґрунтовується тим, що на даний час у кримінальному провадженні існують обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи поза межами установи попереднього ув`язнення, може продовжити узгоджувати свої дії з іншими учасниками злочинів, з метою недопущення викриття себе, а також з метою перешкоджання органу досудового розслідування у встановленні обставин вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Крім того, підозрюваний, перебуваючи не під вартою, усвідомлюючи, що досудове розслідування у кримінальному провадженні перебуває в активній стадії та на даний час проводяться слідчі дії, спрямовані на встановлення повного кола осіб, причетних до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, зможе сприяти переховуванню таких осіб від органу досудового розслідування, інформувати та попереджати таких осіб про їх кримінальне переслідування та хід досудового розслідування.

З огляду на встановлення наявності обґрунтованої підозри, доведеність існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків, особу підозрюваного та конкретні обставини правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що будь-який більш м`який запобіжний захід, зокрема і домашній арешт, не зможе запобігти встановленим в провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 , а тому наявні підстави для задоволення клопотання слідчого та застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави, а також покласти на підозрювану обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадах, якщо слідчий суддя, суд, встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого, або тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 чи 300 розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

Враховуючи те, що застава у зазначених межах 300 мінімальних заробітних плат, не здатна забезпечити виконання підозрюваним, передбачених законом обов`язків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, враховуючи конкретні обставини та тяжкість правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_49 , даних про його особу, майнового стану підозрюваного, вважаю із врахуванням принципів розумності і співмірності необхідним вийти за максимальну межу розміру застави, що передбачена п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, та визначити заставу у розмірі 1 059 800 (один мільйон п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот) грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти, оскільки на підставі досліджених матеріалів, а внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не є завідомо непомірною для нього.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 182 КПК України, Такий розмір застави відповідатиме практиці ЄСПЛ, зокрема у рішенні від 20 листопада 2010 року у справі «Мангурас проти Іспанії» суд зазначив, що перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів, з чим сторона захисту не погоджується, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Окрім цього, обираючи відносно підозрюваного запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваними, свідками щодо обставин кримінального провадження; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати в межах кримінального провадження № 62024100120001006 від 28.12.2024, відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 21.06.2025 року.

Строк тримання під вартою підозрюваного обчислювати з моменту його затримання, тобто з 23.04.2025 року.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 350 (триста п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 1 059 800 (один мільйон п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот) грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:

Отримувач ТУ ДСАУ у м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

р/р UA128201720355259002001012089

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.

МФО 820172;

Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваними, свідками щодо обставин кримінального провадження; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 21.06.2025 року.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1