Ухвала суду № 127109256, 24.04.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/18910/25-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням старшого слідчого першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, катувань, інших видів неналежного поводження з особами, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 62023100120000684 від 09.09.2023 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ВСТАНОВИВ:

24.04.2025 старший слідчий першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, катувань, інших видів неналежного поводження з особами, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 за погодженням з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному проваджені № 62023100120000684 від 09.09.2023 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що Головне слідче управління Державного бюро розслідувань здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023100120000684 від 09.09.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 189, ч. 3 ст.15 ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст.111-2 , ч. 3 ст. 209, ст. 368-5 , та за підозрою ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 368 (у редакції Закону від 05.04.2001 № 2341-III) КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.

У порядку, передбаченому п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, 02.12.2024 ОСОБА_9 затримано за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 , ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001).

Прокурором Офісу Генерального прокурора за дорученням заступника Генерального прокурора 03.12.2024 здійснено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 , ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001) ОСОБА_9 .

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.12.2024 у справі № 757/56984/24-к до підозрюваного ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30.01.2025.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13.01.2025 у справі № 757/58526/24-к (провадження № 11-сс/991/7/25) до підозрюваного ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30.01.2025, визначивши йому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 000 000 гривень.

Згідно із ухвалою Вищого антикорупційного суду від 28.01.2025 у справі № 991/636/25 (провадження № 1-кс/991/638/25) стосовно підозрюваного ОСОБА_9 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 03.03.2025, визначивши йому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 50 000 000 гривень.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19.02.2025 у справі № 991/636/25 (провадження № 11-сс/991/104/25) вищевказану ухвалу залишено без змін.

Згідно із ухвалою Вищого антикорупційного суду від 27.02.2025 у справі № 991/1680/25 (провадження № 1-кс/991/1682/25) стосовно підозрюваного ОСОБА_9 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 27.04.2025, визначивши йому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 10 000 000 гривень.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 24.03.2025 у справі № 991/1680/25 (провадження № 11-сс/991/171/25) вищевказану ухвалу залишено без змін.

Постановою заступника Генерального прокурора від 23.01.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 02.03.2025.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 26.02.2025 у справі № 991/1666/25 (провадження № 1-кс/991/1666/25) строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень (злочинів), є зібрані в ході досудового розслідування докази.

Слідчий вказує, що у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_9 , крім того органом досудового розслідування зібрано докази винуватості ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, проте для завершення досудового розслідування необхідно виконати значний обсяг слідчих та процесуальних дій на проведення яких потрібен додатковий час, тому з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та для виконання завдань кримінального провадження, виникла необхідність у продовженні дії запобіжного заходу.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м`які запобіжні заходи, не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Захисники підозрюваного ОСОБА_9 проти задоволення клопотання заперечували, вказавши, що клопотання не підлягає розгляду в Печерському районному суді м. Києві, оскільки питання належності кримінального провадження № 62023100120000684 від 09.09.2023 до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду остаточно вирішено ухвалою АП ВАКС від 13.01.2025, у зв`язку з чим клопотання про продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_9 у вигляді тримання під вартою підлягає залишенню без розгляду. Підозру вважають необгрунтованою, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, недоведеними. Просили відмовити у задоволенні клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_9 підтримав позицію своїх захисників.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Головне слідче управління Державного бюро розслідувань здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023100120000684 від 09.09.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 189, ч. 3 ст.15 ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст.111-2 , ч. 3 ст. 209, ст. 368-5 , та за підозрою ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 368 (у редакції Закону від 05.04.2001 № 2341-III) КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.

У порядку, передбаченому п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, 02.12.2024 ОСОБА_9 затримано за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 , ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001).

Прокурором Офісу Генерального прокурора за дорученням заступника Генерального прокурора 03.12.2024 здійснено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 , ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001) ОСОБА_9 .

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.12.2024 у справі № 757/56984/24-к до підозрюваного ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30.01.2025.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13.01.2025 у справі № 757/58526/24-к (провадження № 11-сс/991/7/25) до підозрюваного ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30.01.2025, визначивши йому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 000 000 гривень.

Згідно із ухвалою Вищого антикорупційного суду від 28.01.2025 у справі № 991/636/25 (провадження № 1-кс/991/638/25) стосовно підозрюваного ОСОБА_9 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 03.03.2025, визначивши йому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 50 000 000 гривень.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19.02.2025 у справі № 991/636/25 (провадження № 11-сс/991/104/25) вищевказану ухвалу залишено без змін.

Згідно із ухвалою Вищого антикорупційного суду від 27.02.2025 у справі № 991/1680/25 (провадження № 1-кс/991/1682/25) стосовно підозрюваного ОСОБА_9 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 27.04.2025, визначивши йому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 10 000 000 гривень.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 24.03.2025 у справі № 991/1680/25 (провадження № 11-сс/991/171/25) вищевказану ухвалу залишено без змін.

Постановою заступника Генерального прокурора від 23.01.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 02.03.2025.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 26.02.2025 у справі № 991/1666/25 (провадження № 1-кс/991/1666/25) строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_9 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, копії яких долучені до клопотання.

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважаю їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_9 .

Слідчий суддя, з урахуванням матеріалів клопотання та пояснень сторін у судовому засіданні, вбачає наявними ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ризик переховування від слідства та суду слідчий суддя вважає доведеним враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_9 , та суворість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, зокрема, за ч. 1 ст. 255 КК України встановлене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. Така суворість можливого покарання, у разі визнання підозрюваного винуватим в обсязі пред`явленого обвинувачення, сама по собі може спонукати особу до переховування від органу досудового розслідування і суду.

Крім того, під час проведення огляду мобільного телефону ОСОБА_9 виявлено листування з вказаною особою, що свідчить про існування на час переписки сталих зв`язків з ОСОБА_9 та про можливі додаткові ризики.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_9 має низку паспортів громадянина України для виїзду за кордон та неодноразово виїжджав за межі України, отримував посвідки на проживання в країнах Європейського Союзу.

Таким чином, у разі не продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з відповідним достатнім розміром застави ОСОБА_9 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, має реальну можливість залишити територію України з цією метою, враховуючи наявність постійного місця проживання членів сім`ї та близьких осіб у країнах Європейського Союзу, як і в межах пункту пропуску через державний кордон України так і поза межами таких, а також переховуватись на території України.

Крім того варто враховувати, що підозрюваний ОСОБА_9 після 24.02.2022 систематично перетинав державний кордон України під приводом здійснення волонтерської діяльності, закупівлі та доставки обладнання та товарів для ЗСУ, за відповідними відрядженням від благодійного фонду або окремих юридичних осіб.

Водночас встановлено, що під час цих відряджень підозрюваний ОСОБА_9 неодноразово здійснював поїздки до м. Відень, де проживають його члени сім`ї та близькі особи, перебував в інших країнах Європейського Союзу та в Республіці Туреччина, що не відповідало задекларованим під час перетину кордону меті та місці відрядження.

Про ризик переховування ОСОБА_9 від органів досудового розслідування та суду також свідчить той факт, що останнє задеклароване місце його проживання вказано за адресою: АДРЕСА_1 , а зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Зазначену інформацію ОСОБА_9 повідомляв також під час проведення допитів як свідка, підозрюваного, а також ці адреси зазначені в наявному листуванні ОСОБА_9 , його представників / захисників з органом досудового розслідування.

Водночас, під час проведення обшуків за відомими місцями перебування ОСОБА_9 останній не перебував за вищевказаними адресами, а виявлений (та фактично наявні підтвердження його постійного проживання) за адресою АДРЕСА_3 , яке перебуває у власності ОСОБА_12 , його колишньої дружини.

При цьому ОСОБА_9 під час проведення обшуків та допитів неодноразово підкреслював, що перебував у вказаній квартирі тимчасово, що черговий раз підтверджує, що у разі не продовження тримання під вартою ОСОБА_9 , останній матиме можливість вводити сторону обвинувачення в оману щодо дійсного свого місця перебування, що в свою чергу вплине на необхідність втрати вжиття посилених заходів щодо контролю за його місцем перебуванням.

Передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик незаконно впливати на свідків, потерпілого, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, беручи до уваги доводи, наведені у клопотанні, з урахуванням характеру та обставинам інкримінованих ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, наявний з огляду на те, що, ОСОБА_9 , маючи тісні зв`язки у державних, правоохоронних органах, а також злочинних колах, може незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів, інших підозрюваних та учасників кримінального провадження, з метою надання недостовірних показів, зміни раніше наданих у кримінальному провадженні показів та уникнення кримінальної відповідальності.

Оскільки підозрюваному вручені повідомлення про підозру та клопотання про обрання запобіжного заходу з доданими до них матеріалами досудового розслідування, якими вони обґрунтовуються, клопотаннями про продовження строків досудового розслідування та запобіжного заходу, відповідно останній отримав можливість знайомитися з матеріалами досудового розслідування, які містять значиму інформацію, у тому числі щодо проведених слідчих та процесуальних дій, які йому до цього були невідомі. З урахуванням вказаної обставини підозрюваний матиме можливість вчиняти тиск на співучасників, інших невстановлених осіб, причетних до протиправної діяльності злочинної організації, як відомі, так й невідомі органу досудового розслідування обставини вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, та усвідомлюючи невідворотність покарання, намагатиметься вплинути на цих осіб, розробити стратегію ухилення від відповідальності. Враховуючи встановлення факту вчинення підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень у складі злочинної організації, у т.ч. з іншими невстановленими особами, усвідомлюючи, що відомі йому особи з числа невстановлених на даний час стороною обвинувачення, можуть надати правдиві показання щодо його ролі у вчиненні кримінальних правопорушень, намагатиметься вплинути на них з метою домогтися надання неправдивих показань на свою користь чи унеможливити своє викриття, а також приховування можливих співучасників та осіб, що їм сприяли.

Крім того, у разі завершення строку запобіжного заходу та звільнення з-під варти підозрюваний може незаконно впливати шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу на показання цих осіб.

Для уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може використати тісні службові та соціальні зв`язки, в тому числі з працівниками органів державної влади, судових та правоохоронних органів, наявність яких встановлено під час досудового розслідування, з метою незаконного впливу, як особисто, так і через інших осіб, на вищевказаних свідків, потерпілих, які викрили неправомірні дій підозрюваного ОСОБА_9 , а також інших осіб, щодо яких в подальшому може виникнути необхідність проведення за їх участі слідчих та процесуальних дій, з метою надання останніми неправдивих показів, з метою зміни показань свідками, надання спеціалістами неправдивих консультацій та неефективної допомоги, надання експертами неправдивих висновків під час проведення низки призначених у кримінальному провадженні експертиз.

Додатковим підтвердженням наявності цього ризику є той факт, що під час вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_9 не лише обіймав посаду судді, здійснюючи правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також виконував інші повноваження, зокрема організаційно-розпорядчі функції, оскільки на той час перебував одночасно на адміністративних посадах заступника або голови відповідного господарського суду, а тому, будучи основним з учасників злочинної організації систематично використовував власне службове становище з метою впливу на розподіл справ, визначення судді, який здійснюватиме розгляд необхідної справи, втручався у здійснення цим суддею правосуддя тощо.

Водночас основними свідками вчинення ОСОБА_9 кримінальних правопорушень є судді та інші працівники судів, в яких підозрюваний працював на суддівських та адміністративних посадах з 2008 до 2014 року.

Крім того, під час проведення обшуків за місцем проживання та перебування найманих працівників ОСОБА_12 та ОСОБА_12 , та в подальшому їх допитів та оглядів мобільних телефонів, виявлені спроби вплинути на їх поведінку з метою надання показань, необхідних для унеможливлення викриття фіктивної підприємницької діяльності, через довірену особу ОСОБА_13 .

Наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України (перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином) вбачається з огляду на те, що у підозрюваного ОСОБА_9 , його членів сім`ї та близьких осіб наявні відповідні фінансові та організаційні можливості, незаконно-ділові зв`язки, які він може використовувати, перебуваючи поза межами місця тримання під вартою, для того щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином.

Крім того ОСОБА_9 є адвокатом та раніше обіймав посади в.о та заступника голови Вищого господарського суду України судді, голови Київського апеляційного господарського суду та Господарського суду м. Києва, що свідчить про його сталі зв`язків у правоохоронних органах, обізнаність з методикою та засобами їх діяльності.

Також на цей час у кримінальному провадженні перевіряється причетність низки інших осіб до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, у тому числі осіб, знайомих з підозрюваними. Враховуючи викладене, існують обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може узгоджувати свої дії з невстановленими на даний час особами та таким чином намагатися не допустити викриття себе, а також встановлення обставин вчинення злочину.

Також підозрюваний, усвідомлюючи, що досудове розслідування перебуває в активній стадії та проводяться слідчі дії, спрямовані на встановлення персональних даних осіб, причетних до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, зможе сприяти переховуванню таких осіб від органу досудового розслідування, у тому числі керувати такою протиправною діяльністю та фінансувати її.

Крім того, органом досудового розслідування вживаються заходи щодо виявлення та пошуку активів ОСОБА_9 та інших причетних осіб, як в Україні, так і за кордоном, накладаються відповідні арешти, про які достеменно відомо підозрюваному, а тому останній у разі звільнення з-під варти може вжити заходів до відчуження належного йому, його членам сім`ї, іншим близьким особам або учасникам злочинної організації, майна на користь інших осіб, приховування доходів від злочинної діяльності, майна, здобутого злочинним шляхом, аби уникнути його вилучення та спеціальної конфіскації.

Перебуваючи на волі до вирішення питання щодо виявлення майна з метою його конфіскації та накладення на нього арешту наявний ризик того, що ОСОБА_9 вчинить активні дії щодо його приховування, перешкоджаючи таким чином кримінальному провадженню, зокрема досягненню мети та завдань кримінального провадження, невідворотності покарання та його достатності. Так, на підтвердження цього ризику необхідно зазначити, що вже за наявності у ОСОБА_9 та членів його сім`ї інформації про здійснення досудового розслідування у період з 12.01.2024 до 19.04.2024 ОСОБА_12 та ОСОБА_14 , за активних дій ОСОБА_9 як кінцевого розпорядника майна членів його сім`ї, вжито заходів, направлених на відчуження належного їм майна з метою недопущення його подальшого арешту та конфіскації, що фактично також може бути продовженням механізму легалізації незаконного набутих активів.

Крім того, ухвали про застосування та продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, були предметом перевірки в суді апеляційної інстанції, який не встановив підстав для зміни підозрюваному запобіжного заходу на більш м`який.

Також слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що у рішенні ЄСПЛ від 19.02.2009 «Христов проти України», заява №24465/04 Європейський суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка зокрема проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.

Крім того, згідно до ч.2 ст.13 ЗУ Про судоустрій і статус суддів, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя зазначає, що доводи сторони захисту фактично зводяться до незгоди з прийнятим судом апеляційної інстанції рішенням, що набрало законної сили та має статус остаточного.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що ризики, про які було заявлено на момент продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , не втратили свою актуальність та продовжують існувати.

При цьому, відсутність ризику знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, було встановлено ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.02.2025. Нових доводів на підтвердження таких ризиків при розгляді клопотання слідчому судді не наведено.

Щодо доводів сторони захисту про порушення визначення підсудності та направлення для розгляду клопотання до Печерського районного суду м. Києва, то слідчий суддя зазначає наступне.

Так, органом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні визначено Головне слідче управління Державного бюро розслідувань, адресою якого в наявних у справі документах є вул. Панаса Мирного, 28, м. Київ , що знаходиться в Печерському районі міста Києва, тобто підпадає під територіальну юрисдикцію Печерського районного суду міста Києва.

Крім того, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.04.2025 відмовлено у задоволенні заяви сторони захисту про відвід слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 з тих підстав, що останній відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про повернення клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_9 у зв`язку з порушенням підслідності, оскільки такі обставини, які б викликали сумніви у неупередженості слідчого судді ОСОБА_1 відсутні.

Слідчий суддя звертає увагу, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.04.2025 слідчому Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №№ 62023100120000684 від 09.09.2023 повернуто.

Таким чином, слідчим суддею не прийнято рішення по суті клопотання. Враховуючи, що на момент розгляду клопотання повний текст ухвали відсутній, підстави повернення клопотання (мотиви рішення) є невідомими.

З пояснення прокурора вбачається, що такими підставами має бути подача клопотання з порушенням правил підсудності, у той час як захист припускає, що підставою стала подача заяви з пропущенням п`ятиденного строку.

Враховуючи, що прокурор звернувся із заявою до конкретного суду, де питання не було вирішено по суті, повторна подача аналогічного клопотання (враховуючи специфіку розподілу матеріалів, а саме раніше визначеному судді), вочевидь, не призведе до вирішення питання по суті (суддя висловив позицію в ухвалі та в разі подачі аналогічних клопотань має її дотримуватись), тому прокурор правомірно звернувся до суду за місцем знаходження органу досудового розслідування, реалізуючи своє право на звернення з таким клопотанням.

За таких умов доводи сторони захисту з приводу порушення правил підсудності розгляду даного клопотання, слідчий суддя відкидає як безпідставні.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлення обґрунтованості підозри, продовження існування ризиків, особливої суспільної небезпечності інкримінованих ОСОБА_9 діянь, тривалості та стійкості злочинної діяльності, надходжу до висновку про наявність обставин, які виправдовують подальше тримання ОСОБА_9 під вартою, оскільки вважаю, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе ефективно запобігти наявним в провадженні ризикам, у зв`язку із чим клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

З урахуванням даних про особу підозрюваного, вважаю можливим при продовженні строків тримання ОСОБА_9 під вартою визначити для нього розмір застави, який надасть підозрюваному можливість вийти з-під варти та, водночас, гарантуватиме запобігання реалізації ним встановлених в провадженні ризиків.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи зі змісту ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 182 КПК України, конкретні обставини та тяжкість правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_9 , даних про його особу, ймовірного розміру завданого збитку внаслідок події кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, вважаю із врахуванням принципів розумності і співмірності необхідним вийти за максимальну межу розміру застави, що передбачена п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, та визначити заставу у розмірі 10 000 000 гривень, у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти, оскільки на підставі досліджених матеріалів вважаю, що внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Такий розмір застави відповідатиме практиці ЄСПЛ, зокрема у рішенні від 20 листопада 2010 року у справі «Мангурас проти Іспанії» суд зазначив, що перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій, з чим сторона захисту не погоджується, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 182, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 62023100120000684 від 09.09.2023 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 02.06.2025, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62023100120000684 від 09.09.2023.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у сумі 10 000 000 гривень, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_9 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді за кожною вимогою;

- не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як обвинуваченим так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:

Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р UA128201720355259002001012089

Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1