Рішення № 127105176, 06.05.2025, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 185/11681/24

Номер провадження № 2/194/121/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2025 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Корягіна В.О.

за участю секретаря судового засідання Коркіної Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області в спрощеному провадженні цивільну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та дружини, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та дружини. Свою позовну вимогу мотивує тим, що позивач з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 16 липня 2022 року. Від сумісного життя вони мають малолітню дитину: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час стосунки з відповідачем розладилися, вони мешкають окремо, спільного господарства не ведуть. Дитина мешкає разом з позивачем. Відповідач в добровільному порядку не надає матеріальної допомоги на її утримання та утримання дітей, хоча отримує дохід. Просить стягнутиз відповідачана користьпозивача наїї утримання аліменти до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьох років, в розмірі 1/2 частини його доходів щомісяця, та на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/2 частини його доходів щомісяця, починаючи з дня подачі і до досягнення дитиною повноліття.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, але представник позивача надав суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримує повністю, просить розглядати справу за їх відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляд справи повідомлений належним чином.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 16 липня 2022 року Павлоградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 682.

Від сумісного життя сторони мають малолітню дитину: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Своє батьківство відповідач по справі не оспорює.

Відповідно до довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 09 вересня 2023 року, фактичне місце проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно листа ГУ ДПС у Дніпропетровській області, ОСОБА_3 отримав дохід у виді заробітної плати за період з березня 2024 по лютий 2025 року відповідно у розмірі 16617,29 грн., 22106,57 грн., 18435,00 грн., 18435,00 грн., 17205, 50 грн., 16534,76 грн., 20027,70 грн., 20660, 47 грн., 22027,70 грн., 22027,70 грн., 21611,18 грн., 22027,70 грн., а також інший дохід 206,77 грн. та 246,76 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дітей.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 27 зазначеної Конвенції, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою. Батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Як роз`яснено у п. 17 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу Україниза рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів судом враховуються наступні обставини: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу Україничастка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ч.ч. 1-2 ст. 179 Сімейного кодексу Україниаліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Згідно ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч. 2ст. 84 Сімейного кодексу України, дружина з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка -батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

У відповідності до ст. 79 Сімейного Кодексу України аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Відповідно до ч.1 ст. 80Сімейного кодексу Україниаліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 4 ст. 84 Сімейного кодексу України право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Судом береться до уваги те, що відповідач отримує дохід, отже має можливість надавати матеріальну допомогу дружина, з якою проживає дитина. Однак, судом також враховується, що середньомісячний дохід відповідача складає 17974 грн.

За таких обставин, з урахуванням матеріального становища відповідача, у суду є всі підстави для часткового задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утриманнямалолітньої дитиниОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів відповідача щомісячно, починаючи з 25 жовтня 2024 року та до досягнення дитиною повноліття, та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на її утримання в розмірі 1/6 частини всіх видів доходів відповідача щомісячно до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, починаючи з 25 жовтня 2024 року та до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, загальний розмір аліментів, стягнутих з відповідача на користь позивача, становить 41,5 % заробітної плати (1/4 + 1/6), що відповідає вимогам чинного законодавства щодо максимального розміру аліментів. Тому суд вважає, що він має можливість сплачувати аліменти в розмірі, встановленому рішенням суду.

Згідно ст.430 ЦПК України суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць, про що просить позивач в позовній заяві.

Крім того, згідно ст. ст. 4, 5 Закону України «Про судовий збір» підлягає до стягнення з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 76, 264, 265, 268, 273, 274, 430 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та дружини задовольнити частково.

Стягувати щомісяця з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився в м. Привілля Луганської області, як внутрішньо переміщена особа взята на облік за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка народилася в м. Привілля Луганської області, як внутрішньо переміщена особа взята на облік за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 25 жовтня 2024 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати щомісяця з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився в м. Привілля Луганської області, як внутрішньо переміщена особа взята на облік за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка народилася в м. Привілля Луганської області, як внутрішньо переміщена особа взята на облік за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини всіх видів його доходів до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, починаючи з 25 жовтня 2024 року та до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився в м. Привілля Луганської області, як внутрішньо переміщена особа взята на облік за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 2422,40 грн. на користь держави на р/р UA908999980313111256000026001 в Казначействі України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу: судовий збір.

Згідно зі ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині виплати аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заява про перегляд цього рішення може бути подана відповідачем в Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повне судове рішення складено 06 травня 2025 року.

Головуючий суддя: В.О. Корягін