Ухвала суду № 127104758, 04.05.2025, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/4767/25

Провадження № 1-кс/204/1297/25

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 травня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

за участю захисника ОСОБА_4

за участю підозрюваного ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, українця, громадянина України, не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, востаннє:

-вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 8 грудня 2020 року за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, до 5 років 3 місяців позбавленні волі,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

3 травня 2025 року слідчий СВ Відділення поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Західної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_7 звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042140000536 від «02» травня 2025року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст. 186 КК України. Досудовим розслідуваннямвстановлено,що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,достовірно знаючипро те,що навсій територіїУкраїни введеновоєнний стан, 02.05.2025приблизно о14годині 23хвилини,знаходячись білябудинку №11по вулиціНаціональної Гвардіїв м.Дніпрі,підійшов допотерпілої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,побачивши нашиї останньоїланцюжок зхрестиком ізметалу жовтогокольору,який вінвизначив,як об`єктсвого злочинногопосягання. Так, ОСОБА_5 знаходячись в тому ж місці, в той же час, реалізуючи свій раптово сформований злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, діючи в умовах воєнного стану, із корисливих мотивів та особистої зацікавленості, з метою збагачення, усвідомлюючи, що його дії є відкритими для оточуючих підійшов до потерпілої ОСОБА_8 та шляхом ривказірвав зїї шиї ланцюжок з хрестиком із металу жовтого кольору, тимсамим відкритозаволодів майномпотерпілої. Після чого, ОСОБА_5 зник з місця вчинення злочину, та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_8 майнову шкоду,в розмірі13тис.грн. Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,підозрюється ускоєнні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.186КК України,тобто увідкритому викраденнічужого майна(грабежі),вчиненому вумовах воєнногостану.02.05.2025року ОСОБА_5 ,в порядку ст.ст.276-278КПК Україниповідомлено пропідозру увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.186КК України. Підозра відносно ОСОБА_5 ,у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.186 ККУкраїни підтверджуєтьсята обґрунтовуєтьсязібраними підчас досудового розслідування доказами,а саме:протоколом прийняттязаяви прокримінальне правопорушення(аботаке,що готується);протоколом оглядумісця подіївід 02.05.2025;протоколом оглядувід 02.05.2025;протоколом допитупотерпілої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;протоколом допитусвідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;протокол пред`явленняособи длявпізнання заучастю свідка ОСОБА_9 ;протоколом допитусвідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; іншими наявнимив матеріалахдоказами,зібраними підчас проведеннядосудового розслідуванняв їхсукупності. Відповідно довимог п.4ч.1ст.184КПК Українипід часдосудового слідствавстановлено наявністьризиків,передбачених уп.1, 3, 5ч.1ст.177КПКУкраїни тав п.1, 2, 4, 5, 6, 8ст.178КПК України,і вобґрунтування застосуваннязапобіжного заходущодо ОСОБА_5 покладається необхідністьзапобігання спробампереховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду,незаконно впливатина свідків,потерпілу уцьому кримінальномупровадженні,вчинити іншекримінальне правопорушення. В ходідосудового розслідуванняпо вказаномукримінальному провадженнювиникла необхідністьу застосуваннізапобіжного заходувідносно підозрюваногоу виглядітримання підвартою,оскільки єдостатньо підставвважати,що існуютьризики,що підозрюваний ОСОБА_5 може здійснитидії,передбачені п.п.1,3,5ч.1ст.177КПК України,а саме:Можливість переховуватисявід органів досудовогорозслідування та/абосуду. В ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає виключне покарання у вигляді позбавлення волі строком від семи до десяти років. В органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, підозрюваний ОСОБА_5 усвідомлює невідворотність покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, а тому з метою уникнення відповідальності, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім того, враховуючи той факт, що у місті Дніпро, ОСОБА_5 не має будь якої рухомої/нерухомої власності, офіційного місця роботи, навчання тощо, останній може безперешкодно, покинути територію міста Дніпра, переслідуючи мету не бути притягнутим до кримінальної відповідальності та не бути засудженим у подальшому. Незаконно впливати на свідка, потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні. Так, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_5 має право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, тому є підстави вважати, що під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, останньому можуть бути відомі анкетні та контактні дані свідків та потерпілої у кримінальному провадженні. Можливість вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється. Також, в ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 раніше судимий за майнові злочини, тому є підстава вважати, що ОСОБА_5 є особою, яка зневажливо ставиться до норм чинного кримінального процесуального законодавства України, а тому може вчинити інше кримінальне правопорушення. Враховуючи сукупність вищевикладених обставин, суспільну небезпеку дій підозрюваного, вчинених в умовах воєнного стану, досудове розслідування приходить до висновку, що в разі застосування більш м`яких запобіжних заходів щодо підозрюваного ОСОБА_5 не призведуть до забезпечення нормальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні. На думку органу досудового розслідування та прокурора застава у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, та свідчить про те, що ОСОБА_5 має можливість сплатити посильну для нього розмір застави, із врахуванням його майнового стану. Тому, слідчий звертається до суду з даним клопотанням.

У судовому засіданні прокурор підтримала дане клопотання та просила його задовольнити.

Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання, просив обрати відносно нього домашній арешт.

Захисник підозрюваного підтримав позицію підзахисного, вважає, що доцільним буде обрання запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує положення ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного, його вік, стан здоров`я, наявність постійного місця проживання, роботи.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України.

Відповідно до приписів ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.

Так, слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні зазначено, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу, а також продовжити вчиняти свою противоправну діяльність або ж вчинити нове кримінальне правопорушення.

Наявність всіх зазначених ризиків було належним чином підтверджено у судовому засіданні.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України,зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК. Тому, в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мамедов проти Росії» від 01 червня 2006 року, зазначено, що «суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявник переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Відповідно до конвенції та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Ігнатов проти України», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, враховую вимоги п. 3, 4, 5Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У судовому засідання прокурором було повністю обґрунтовано той факт, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, наявність яких встановлена у судовому засіданні.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров`я, наявність постійного місця проживання, відсутність постійного місця роботи та стійких соціальних зв`язків, наявність судимостей, а також враховуючи, що існує ризики, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення відповідальності за вчинення кримінального правопорушення в якому він підозрюється може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; здійснювати незаконний вплив на свідків та потерпілу правопорушення, а також вчинити нове кримінальне правопорушення, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З урахуванням цього слідчий суддя вважає, що достатньою сумою застави необхідно визначити 240 000 гривень, що буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 181-186, 193-197, 205 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчогопро застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 30 червня 2025 року.

Визначити заставу у розмірі 240000(стотисяч) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок з наступними реквізитами: отримувач ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача (ЄДРПОУ) 26239738, МФО 820172, р/р UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ у м. Київ.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разівнесення заставинаступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до СВ ВП № 3 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, та до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвалу направити до СВ ВП № 3 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області - для виконання.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1