Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 583/4448/24
2-др/583/26/25
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" травня 2025 р. м. Охтирка
Охтирський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Соколової Н.О.,
з участю секретаря судового засідання Верби Н.О.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Діброви Костянтина Юрійовича про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області, орган опіки та піклування Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області про позбавлення батьківських прав,
ВСТАНОВИВ:
Представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Діброва К.Ю. звернувся до суду із зазначеною заявою, відповідно до якої просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з позивача ОСОБА_2 на користь відповідачки ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 10000 грн. У даній справі 17.03.2025 було постановлено рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області, орган опіки та піклування Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області про позбавлення батьківських прав відмовлено. 13.03.2025 в судовому засіданні до закінчення судових дебатів представник відповідачки повідомив суд , що у встановлений законом строк буде подана заява у зв`язку з понесеними відповідачкою витратами на правову допомогу. Тому просить ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат та стягнути з позивача на користь відповідачки 10000 грн.
Відповідно до ч. 4 ст.270ЦПК України розгляд у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
В даному випадку суд не вбачає необхідності для виклику сторін у судове засідання.
Вивчивши заяву, дослідивши письмові докази, суд приходить до такого.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.270ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Встановлено, що Охтирський міськрайонний суд Сумської області 17.03.2025 ухвалив рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області, орган опіки та піклування Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області про позбавлення батьківських прав, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с.148-151).
18.03.2025 через підсистемуЕлектронний судпредставник ОСОБА_1 адвокат Діброва К.Ю. звернувся до Охтирського міськрайонного суду Сумської області із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
22.04.2025 вказана заява була залишена без руху, оскільки адвокатом Дібровою К.Ю. не було направлено копію даної заяви позивачу та відповідачці
01.05.2025 на виконання ухвали суду від 22.04.2025 представник відповідачки надав суду підтвердження поштових відправлень.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу відповідачкою, її представником було надано ордер, договір про надання правничої допомоги та представлення інтересів від 08.10.2024 , акт приймання передачі виконаних робіт ( наданих послуг) за договором про надання правничої допомоги ( визначеній у фіксованому розмірі) від 15.03.2025 та квитанцію до прибуткового ордеру №1 від 15.03.2025, відповідно до якого Діброва К.Ю. прийняв від ОСОБА_1 10000 грн ( а.с. 157-160).
Положеннями ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків,спеціалістів,перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів,проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням,забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до п.8 ч.2 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
В судовому засіданні 13.03.2025 у вступному слові представник відповідачки повідомив суду про те, що ним буде подана заява про відшкодування судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Відповідно до ст.137 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 4 ст.263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката. Отже, за умови дотримання визначеної законом процедури попереднього визначення суми судових витрат, а також порядку подання необхідного об`єму доказів на підтвердження понесених витрат, сторона може розраховувати на відшкодування витрат на правничу допомогу в повному розмірі.
Однак, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.
Враховуючи, складність справи, враховуючи, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено, враховуючи час, витрачений адвокатом на виконання наданих послуг у суді, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, також враховуючи, що позивач не надав будь яких заперечень проти стягнення витрат на правову допомогу у суді, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу, надану у суді у розмірі 10000 грн, що є співмірним з наданим адвокатом обсягу послуг, які відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
За таких обставин, враховуючи викладене, заява представника відповідача - адвоката Діброви к.Ю. про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.133, 137, 141, 270, 381, 382, 384 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Діброви Костянтина Юрійовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області, орган опіки та піклування Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області про позбавлення батьківських прав, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогуу сум 10000 (десять тисяч) гривень.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована: АДРЕСА_2 , зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Третя особа: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області, Україна, Сумська область, м. Охтирка, вул. Незалеждності, 11, ЄДРПОУ 04058002.
Третя особа: Орган опіки та піклування Чернеччинської сільської ради, Україна, Сумська область, Охтирський район, с. Чернеччина, вул. Заводська, 2, ЄДРПОУ 04389940.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Наталія СОКОЛОВА
Судове рішення № 127103426, Охтирський міськрайонний суд Сумської області було прийнято 05.05.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 583/4448/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: