Рішення № 127102979, 06.05.2025, Сколівський районний суд Львівської області

ЄУНСС: 453/375/25

НП: 2/453/344/25

РІШЕННЯ

іменем України

06 травня 2025 року місто Сколе

Сколівський районний суд Львівської області у складі головуючого - судді Микитина Володимира Ярославовича,

сторони у справі:

позивач - Моторне (транспортне) страхове бюро України;

відповідач - ОСОБА_1 ;

зміст позовних вимог - про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку регресу;

розглянувши дану цивільну справу у приміщенні суду, що по вул. Д. Галицького, 8, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання, на підставі наявних у ній матеріалів, -

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позицій сторін у справі.

Позивач МТСБУ, у порядку представництва, котре за довіреністю здійснює ОСОБА_2 , 07.03.2025 року, сформувавши документ в системі «Електронний суд», подав у Сколівський районний суд Львівської області позовну заяву, в якій просить ухвалити рішення про стягнення на свою користь з відповідача ОСОБА_1 у порядку регресу шкоду, заподіяну ним внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 21 803 грн. 33 коп.. Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті судового збору за пред`явлення даної позовної заяви до суду, у розмірі 3 028 грн. 00 коп. позивач МТСБУ просить стягнути на свою користь з відповідача ОСОБА_1 ..

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 29.06.2024 року в с. Тухля Стрийського району Львівської області відбулась дорожньо-транспортна пригода, а саме відповідач ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки DAEWOO моделі SENS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив Правила дорожнього руху, допустив зіткнення з автомобілем марки BMW моделі Х3, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, обом транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень. Постановою судді Сколівського районного суду Львівської області Курницької В.Я. від 11.09.2024 року за єдиним унікальним номером судової справи 453/1112/24, винним у вчиненні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було визнано відповідача ОСОБА_1 та притягнуто його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 як винної особи за шкоду, заподіяну майну третіх осіб унаслідок експлуатації транспортного засобу на момент настання дорожньо-транспортної пригоди, в порушення вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не була забезпечена за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Позивач МТСБУ, який відповідно до підпункту «а» пункту 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відшкодовує шкоду заподіяну транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, здійснив розгляд вказаного випадку, визначив розмір заподіяного збитку та здійснив на користь потерпілої особи регламенту виплату у розмірі 17 363 грн. 33 коп.. Загальний розмір витрат, з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру шкоди, складає 21 803 грн. 33 коп.. Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача МТСБУ підлягає стягненню 21 803 грн. 33 коп., підсумовує зміст своєї позовної заяви позивач МТСБУ.

Відповідач ОСОБА_1 у запропоновані судом строк та порядку відзив на позовну заяву МТСБУ до нього про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку регресу, - не подав, хоча в силу положень ч. 6 ст. 272 ЦПК України, ухвала судді про прийняття вищевказаної позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у цивільній справі від 10.05.2025 року, в силу положень ч. 6 ст. 272 ЦПК України, вважається такою, що йому вручена 15.03.2025 року. Відповідно, відповідач ОСОБА_1 свою позицію у цій справі із обґрунтуванням її необхідними доказами не навів.

Інших передбачених ЦПК України заяв по суті справи від її учасників до Сколівського районного суду Львівської області не надходило.

Заяви та клопотання учасників справи.

Будь-яких заяв чи клопотань від учасників цієї справи, котрі б залишалися не вирішеними у визначеному чинним ЦПК України порядку, до Сколівського районного суду Львівської області не надходило.

Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.

Оскільки відповідачем у вищевказаній позовній заяві зазначена фізична особа, який не має статусу підприємця, то суддею, у відповідності до положень ч. 8 ст. 187 ЦПК України, з метою визначення підсудності, 10.03.2025 року було вжито заходів для отримання інформації з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи - відповідача ОСОБА_1 ..

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Микитина В.Я. від 10.03.2025 року, з-поміж іншого,вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд цивільної справи визначено провести у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та інших учасників справи, без проведення судового засідання протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття у ній провадження.

Інші процесуальні дії у цій справі Сколівським районним судом Львівської області не вчинялись, а ухвали не постановлялись.

Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як закріплено у ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположих свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід`ємною частиною національного законодавства держави Україна, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У свою чергую, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентовані статтями 77-80 ЦПК України.

Згідно частин 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно з частинами 2, 3 та 8 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також виходячи із наведених вище норм процесуального законодавства, суд, перевіряючи порушення прав МТСБУ за пред`явленими позовними вимогами цивільного характеру, та причетність до порушення таких його прав відповідача ОСОБА_1 , встановив наступне.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин із оцінкою відповідних доказів.

Відповідно до змісту постанови судді Сколівського районного суду Львівської області Курницької В.Я. від 11.09.2024 року за єдиним унікальним номером судової справи 453/1112/24, винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, котра мала місце 29.06.2024 року в с. Тухля Стрийського району Львівської області, було визнано відповідача ОСОБА_1 , який, керуючи автомобілем марки DAEWOO моделі SENS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив Правила дорожнього руху, допустив зіткнення з автомобілем марки BMW моделі Х3, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та притягнуто відповідача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вказана постанова набрала законної сили у встановленому чинним законодавством порядку (копія міститься у справі, а. с. 9-11).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на бланку серії НОМЕР_3 , автомобіль марки BMW моделі Х3, реєстраційний номер НОМЕР_2 , належить ОСОБА_3 (копія міститься у справі, а. с. 17).

Суд, у межах пред`явлених у даній справі позовних вимог про правові наслідки дій відповідача, стосовно якого винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, котра набрала законної сили, приймає таку постанову до уваги як обов`язкову у питанні, чи мала місце така дія та чи вчинена вона з вини відповідача ОСОБА_1 , у зв`язку з чим оцінку обставині щодо вини зазначеного відповідача у вчиненні ним дорожньо-транспортної пригоди зазначеної вище, не надає, а вина зазначеного відповідача у вчиненні ним дорожньо-транспортної пригоди вважається встановленою у межах згаданої вище справи про адміністративне правопорушення.

Судом у межах даної цивільної справи встановлено, що на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 як водія транспортного засобу, не була застрахована у визначеному законом порядку, з огляду на що 12.08.2024 року потерпіла ОСОБА_3 звернулася до позивача МТСБУ із повідомленням від 03.07.2025 року, й в подальшому із заявою на виплату страхового відшкодування, у котрому просила здійснити відшкодування їй оціненої шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди (копії містяться у справі, а. с. 13-18).

На замовлення позивача МТСБУ, 18.07.2024 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 було складено звіт № 2345/24 про оцінку автомобіля BMW моделі X3, реєстраційний номер НОМЕР_2 , відповідно до нього вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля, в результаті його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, складає (без ПДВ на запасні частини та матеріали) - 17 363 грн. 33 коп. (копія міститься у справі, а. с. 19-30).

Як вбачається з платіжної інструкції АТ «УКРЕКСІМБАНК» № 914857 від 26.07.2024 року, позивач МТСБУ оплатив послуги оцінки фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 у розмірі 4 440 грн. (копія міститься у справі, а. с. 31).

Як вбачається з платіжної інструкції АТ «УКРЕКСІМБАНК» № 940845 від 15.10.2024 року, позивач МТСБУ відшкодував потерпілій ОСОБА_3 оцінену у звіті шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 17 363 грн. 33 коп. (копія міститься у справі, а. с. 33).

Релевантні норми і джерела права, застосовані судом при ухваленні рішення.

Встановлені судом цивільні правовідносини, пов`язані із здійсненням страхового відшкодування (регламентної виплати) та подальшим відшкодуванням її розміру з винної особи, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України (надалі - ЦК України), Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

За загальним правилом, наведеним у статтях 15, 16 ЦК України, кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Частиною 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги регресу до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до пункту 2.1. ст. 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Відповідно до положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у Моторному (транспортному) страховому бюро України є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Моторне (транспортне) страхове бюро України має ряд важливих завдань, до яких належить, у тому числі, здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених Законом (підпункт 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Закону). Законом також визначено умови, за яких Моторне (транспортне) страхове бюро України здійснює відшкодування страхових коштів. Моторне (транспортне) страхове бюро України є гарантом відшкодування шкоди (ст. 40 Закону).

Відповідно до підпункту 43.1.2. пункту 43.1. ст. 43 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для забезпечення виконання зобов`язань членів Моторного (транспортного) страхового бюро України перед страхувальниками і потерпілими при ньому, крім інших, створено фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах (фонд захисту потерпілих), призначений для здійснення розрахунків з потерпілими у випадках, передбачених цим Законом. Пункт 36.7 ст. 36 вказаного Закону зазначає, що рішення страховика (Моторного (транспортного) страхового бюро України) про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку.

За змістом підпункту «а» пункту 41.1. ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Як передбачено пунктом 38.2. ст. 38 вказаного Закону, Моторне (транспортне) страхове бюро України після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до особи, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду і який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Узагальнена оцінка доводів та аргументів за результатами розгляду цієї справи.

З огляду на досліджені обставини справи, пов`язані із встановленням вини відповідача ОСОБА_1 у порушенні ним Правил дорожнього руху, що спричинило дорожньо-транспортну пригоду, причинно-наслідковим зв`язком між такою пригодою й заподіяною шкодою майну потерпілої ОСОБА_3 , а також відшкодуванням такої шкоди позивачем МТСБУ з фонду захисту потерпілих, суд, вважає, що її розмір повинен бути компенсований зазначеному позивачеві відповідачем ОСОБА_1 у порядку регресу як особою, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду і який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Крім того, оскільки на замовлення позивача МТСБУ 18.07.2024 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 було складено звіт № 2345/24 про оцінку автомобіля BMW моделі X3, реєстраційний номер НОМЕР_2 , тобто було понесено витрати, пов`язані оцінкою шкоди, що підтверджується платіжною інструкцією АТ «УКРЕКСІМБАНК» № 914857 від 26.07.2024 року, якою позивач МТСБУ оплатив послуги оцінки фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 у розмірі 4 440 грн., відтак такі витрати позивача МТСБУ, пов`язані з виплатою заподіяної шкоди, повинні бути покладені на відповідача ОСОБА_1 , як особу, із чиєї вини завдана така шкода майну.

Відтак, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача МТСБУ для відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку регресу, підлягає до стягнення 21 803 грн. 33 коп.. При цьому суд вважає за необхідне наголосити, що розмір проведеної позивачем МТСБУ потерпілій ОСОБА_3 регламентної виплати ніким з учасників дорожньо-транспортної пригоди, у тому числі й відповідачем ОСОБА_1 як її винуватцем, не оспорювався.

Таким чином, позовні вимоги у цій справі підлягають до задоволення у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат у справі.

Відповідно до ч. 1, пунктів 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отож, судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті позивачем МТСБУ судового збору за пред`явлення позовної заяви до суду із вимогою майнового характеру у розмірі 3 028 грн., які підтверджується відповідною випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають до стягнення на користь зазначеного позивача з відповідача ОСОБА_1 , пропорційно до задоволених позовних вимог, тобто у повному обсязі.

Доказів понесення сторонами інших судових витрат, пов`язаних з її розглядом, матеріали цієї справи не містять.

Керуючись статтями 2, 4-5, 7, 10, 12-13, 77-82, 89-90, 95, 137, 141, 191, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268, 274-275, 279 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку регресу, - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 21 803 (двадцять одну тисячу вісімсот три) грн. 33 коп. на відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку регресу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. понесених судових витрат у вигляді сплаченого судового збору.

Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування сторін у справі.

Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, код у ЄДРПОУ: 21647131; місцезнаходження юридичної особи: Русанівський бульвар, 8, м. Київ, 02154; адреса електронної пошти: mtibu@mtibu.kiev.ua; електронний кабінет: наявний.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ; зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1 ; адреса електронної пошти: відсутня; електронний кабінет: відсутній.

Повне рішення суду складено: 06 травня 2025 року.

Суддя Володимир МИКИТИН